Ліцензування на автортранспорті

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі розроблені відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видівгосподарської діяльності «, «Про транспорт «, «Про дорожній рух «, «Про автомобільний транспорт «, а такожпостанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 N 1548 «Про внесення змін до переліку органів… Читати ще >

Ліцензування на автортранспорті (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Курсова робота.

на тему:

Ліцензування на автортранспорті.

Зміст План 3.

Вступ 4.

Розділ I 5.

Розділ II 18.

Висновок 25.

Список використаних джерел 26.

План Вступ Розділ I — Правове регулювання ліцензування в Україні.

Основні терміни Основні принципи державної політики у сфері ліцензування Ліцензійні умови.

Орган ліцензування Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії.

Видача ліцензії.

Відомості, які містить ліцензія.

Розділ II — Особливості ліцензування на транспорті.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Положення про ліцензійну картку Сертифікація послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових Висновок Вступ У зв’язку з бурхливим розвитком транспортного комплексу України, утвердженням ринкових відносин і демократичних засад важливу роль відіграє державна політика у сфері ліцензування господарської діяльності, у тому числі на транспорті.

Тому, усвідомлюючи актуальність дослідження цієї теми, і створено дану працю, що розглядає правові принципи ліцензування.

РОЗДІЛ I.

Основні терміни Господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб «єктів підприємницької діяльності, пов «язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

суб «єкт господарювання — зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — суб «єкт підприємницької діяльності.

ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування ліцензійні умови — установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов «язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов орган ліцензування — орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності;

ліцензіат — суб «єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

Основні принципи державної політики у сфері ліцензування забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб «єктів господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя та здоров «я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Орган ліцензування забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим законом видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

формує і веде ліцензійний реєстр.

Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування.

Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб «єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

Фінансування органу ліцензування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Ліцензійні умови.

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб «єкт господарювання зобов «язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб «єктів господарювання — юридичних осіб та (або) до фізичних осіб — суб «єктів підприємницької діяльності.

У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

У разі якщо суб «єкт господарювання провадить вид господарської діяльності не в повному обсязі, а частково або з окремих робіт, операцій, послуг, ліцензійні умови поширюються на суб «єкта господарювання в частині, що встановлює вимоги до провадження господарської діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Орган ліцензування забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

формує і веде ліцензійний реєстр.

Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії.

Суб «єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб «єкта господарювання — заявника:

найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи;

прізвище, ім «я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов «язкових платежів — для фізичної особи;

2) вид господарської діяльності вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб «єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб «єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п «ятою цієї статті.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

документи оформленні з порушенням вимог цієї статті.

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб «єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб «єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Видача ліцензії.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

У разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до статті 10 цього Закону.

У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провадження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов «язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу або з дати припинення діяльності такою філією або іншим відокремленим підрозділом подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому цим Законом.

Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

До ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

Відомості, які містить ліцензія.

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім «я, по батькові фізичної особи — суб «єкта підприємницької діяльності;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов «язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи — суб «єкта підприємницької діяльності;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

РОЗДІЛ II.

У Ліцензійних умовах зазначено кваліфікаційні, організаційні, технологічні, технічні та інші вимоги для провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі розроблені відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видівгосподарської діяльності «, «Про транспорт », «Про дорожній рух », «Про автомобільний транспорт », а такожпостанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 N 1548 «Про внесення змін до переліку органів ліцензування та переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності «.

Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Ліцензійні умови є обов «язковими для виконання суб «єктами господарювання, незалежно від їх організаційно-правовоїформи та форми власності, які надають послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі і отримали ліцензію нацей вид господарської діяльності.

У Ліцензійних умовах терміни та визначення вживаються у такому значенні:

перевізник — особа, яка надає послуги з перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом загального користування;

автомобільний транспортний засіб — дорожній транспортний засіб, за допомогою якого здійснюється перевезенняпасажирів (в тому числі на таксі) і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій;

таксі - спеціальний легковий автомобіль, обладнаний таксометром і призначений для перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку;

легковий автомобіль — пасажирський автомобільний транспортний засіб з числом місць для сидіння не більше дев «яти з місцем водія включно;

водій — особа, яка керує автомобільним транспортним засобом і має відповідне посвідчення; послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі - здійснення зареєстрованою в установленому законодавством порядку юридичною, а також фізичною особою — суб «єктом підприємницької діяльності згідно з договором про переміщення людей та їх багажу за допомогою таксі;

внутрішні перевезення пасажирів та їх багажу на таксі - переміщення людей та їх багажу за допомогою таксі вмежах території України;

Ліцензування господарської діяльності, пов «язаної з наданням послуг з перевезення пасажирів таїх багажу на таксі, здійснює Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс).

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

У межах цього виду діяльності здійснюються такі види робіт:

надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів та їх багажу на таксі.

Ліцензія на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі є документом, що дає право суб «єкту господарювання на здійснення зазначеного видудіяльності або окремих видів послуг, визначених у Ліцензійних умовах.

На кожен автомобільний транспортний засіб до ліцензій з надання послуг з перевезення пасажирів та їхбагажу на таксі додаються ліцензійні картки на термін дії ліцензії.

Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу Положення про ліцензійну картку Видачу ліцензійних карток здійснює Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).

Ліцензійна картка — це документ, який додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі й видається на кожний автомобільний транспортний засіб.

Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.

Ліцензійні картки оформлюються на власні та орендовані транспортні засоби, які допущені до надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів у межах України та відповідних міжнародних перевезень.

Заявнику може бути відмовлено в оформленні ліцензійної картки в разі невідповідності власного або орендованоготранспортного засобу технічним вимогам, установленим Ліцензійними умовами.

Ліцензійна картка міститься у транспортному засобі під час його використання для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Ліцензійна картка видається до ліцензії безкоштовно.

Термін дії ліцензійної картки відповідає терміну дії ліцензії, до якої вона додається.

Сертифікація послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових Правила обов «язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових Ці Правила встановлюють порядок і вимоги на проведення обов «язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) та їх складових (далі - послуги) в Українськійдержавній системі сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО.

Ці Правила є обов «язковими для органів із сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування (ДТЗ)та їх складових (далі - ОС), а також підприємств, установ, організацій та громадян — суб «єктів підприємницькоїдіяльності, які надають послуги, незалежно від форм власності.

Обов «язкову сертифікацію послуг у Системі проводять ОС, що акредитовані в Системі в установленому порядку.

Об «єктами обов «язкової сертифікації в Системі за цими Правилами є послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобілів, автобусів, мотоциклів, мопедів, причіпів, напівпричіпів та їх складових, що виконуються на території України.

Перелік послуг, що підлягають обов «язковій сертифікації в Україні, затверджується Держстандартом України.

Обов «язкова сертифікація послуг у Системі проводиться на відповідність обов «язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя, здоров «я людей, захисту їх майна та охорони навколишнього природного середовища. Позначення нормативних документів, на відповідність яким проводиться сертифікація, наведені в Переліку послуг, що підлягають обов «язковій сертифікації в Україні.

Послуги підприємства-виробника можуть бути сертифіковані в Системі лише за наявності у нього умов для виконання вимог нормативних документів, на відповідність яким проводиться сертифікація, а саме:

забезпеченість нормативною і технічною документацією, що встановлює вимоги до ремонту та технічного обслуговування ДТЗ та їх складових;

забезпеченість технологічним обладнанням та інструментом, що передбачені технічною документацією;

наявність засобів вимірювання та випробувального обладнання, що передбачені нормативною і технічноюдокументацією;

виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26.04.93 р. N 40−93 «Про забезпечення єдності вимірювань » ;

достатність кваліфікації, знань та досвіду персоналу, який виконує роботи та контролює їх якість; - використання для ремонту та технічного обслуговування складових частин та матеріалів, якість і безпека яких підтверджені відповідними сертифікатами.

Порядок проведення обов «язкової сертифікації послуг у Системі передбачає:

подання заявки на сертифікацію;

розгляд заявки та прийняття рішення за нею із зазначенням схеми сертифікації;

обстеження (атестацію) виробництва послуг або оцінку системи якості згідно із зазначеною схемоюсертифікації;

відбір та ідентифікацію зразків ДТЗ та їх складових, що вийшли з ремонту;

перевірку (випробування) зразків ДТЗ та їх складових, що вийшли з ремонту;

аналіз одержаних результатів робіт із сертифікації і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди;

реєстрацію та видачу сертифіката відповідності;

технічний нагляд за сертифікованими послугами;

інформацію про результати робіт із сертифікації послуг.

Роботи із сертифікації проводяться на договірних засадах. Заявник оплачує всі витрати, пов «язані зпідготовкою та проведенням сертифікації конкретних послуг, включаючи подальший технічний нагляд, та забезпечує умови для проведення цих робіт.

Висновок Таким чином у даній праці розкрито основні засади ліцензування взагалі і на транспорті (автомобільному), зокрема.

Аналізуючи данну сферу можна виділити бюрократичність і публічність (офіційність) правовідносин, що не завжди відповідають життєвими реаліям у зв’язку із загальними (екноміко-соціальне становище, правова, суспільна культура) і конкретними (організаційний, технічний, моральний стан транспортного комплексу, власність і управління в транспортній сфері) проблемами.

Проте, державна політика у сфері ліцензування і сертифікації спрямована на забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб «єктів господарювання; захист прав, життя та здоров «я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Список використаних джерел Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Наказ Міністерства транспорту та зв «язку України Про затвердження Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

Правила обов «язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових Матеріали офіційного сайту Міністерства транспорту і зв’язку України в Інтернеті.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою