Основи художнього конструювання

Реферат на тему:

Основи художнього конструювання.

Теоретичні передумови художнього конструювання. Технічна естетика як наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають при аналізі зв’язків і відносин системи «людина — виріб — середовище». Результатом їхніх досліджень є розуміння сутності проектування функціонально доцільних, технічно зроблених, економічно виправданих і естетично виразних виробів, що складають у сукупності оптимальне предметне середовище для життєдіяльності людини. Особливо важливим стає вивчення тих властивостей промислових виробів, що виявляються в процесі експлуатації. Сукупність таких властивостей виступає як кінцева мета створення виробу і ведучий критерій оцінки його якості споживачем. До найважливіших споживчих властивостей промислових виробів відносяться: суспільна доцільність, їхня відповідність призначенню, зручність експлуатації і ремонту, естетична значимість.

Аналіз споживчих властивостей, а також облік сформованого в суспільстві розуміння можливих засобів задоволення людських потреб дозволяють сформулювати визначені вимоги до оцінки якості проектування і виробництва промислової продукції як вимоги технічної естетики. Вони являють собою систему принципів і закономірностей, що відображають усю складність взаємин людини з предметним світом.

Комплекс вимог технічної естетики і сукупність споживчих властивостей виробів можна умовно розділити на чотири групи: соціальні, утилітарно-функціональні, ергономічні і естетичні.

Для того щоб оцінити сукупність суспільно корисних властивостей виробу-речі, необхідно врахувати групу вимог, пов’язаних з матеріальними витратами: одноразовими — на виробництво виробів і тривалими — на його споживання і ремонт.

Кінцевий критерій оцінки відповідності промислових виробів вимогам технічної естетики — це результат порівняння величини корисного ефекту споживання речі і сумарних матеріальних витрат.

Принципи художнього конструювання. Художнє конструювання — новий метод проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції.

Основною метою художнього конструювання є активне вдосконалювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

У сфері діяльності дизайнера існують різні напрямки (спеціалізації), з яких найбільш поширені наступні: приладоі машинобудування, засоби транспорту, виробу легкої промисловості, інструменти, промислова графіка тощо. Останнім часом спостерігається інтенсивний розвиток традиційних видів проектування — архітектурного, містобудівного, промислового і нового видів дизайнерського проектування — системотехнічного, організаційно-управлінського (АСУ), соціального й ін.

Основні принципи художнього конструювання виробів промислового виробництва:

— комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань;

— облік навколишнього середовища та конкретних умов;

— єдність форми і змісту.

Єдність форми і змісту (образність). Цей принцип, з точок зору художньо-естетичної, соціальної й ідеологічної, є найбільш складним і відповідальним в художньому конструюванні. Наприклад, відомо, що протягом століть формується архітектура різних будинків і споруджень, поєднуючись з їхнім змістом. В історичному процесі розвитку архітектурні форми змінювалися разом із прогресивним розвитком науки, техніки, мистецтва і соціальних умов життя людей. Ці зміни форм і зразків в утилітарних мистецтвах складалися головним чином з появою нових матеріалів і конструкцій, нових соціально-економічних і побутових умов, при розвитку продуктивних сил суспільства. Образ різних типів будинків і виробів дизайну формується в складному творчому процесі з урахуванням основних принципів, у тому числі і принципу єдності форми і змісту.

Методика художньо-конструктивного аналізу. Аналіз — це метод наукового дослідження виробів, явищ, понять, найголовніша складова частина художнього конструювання. Він включає багатобічний розгляд виробів — усього, що в сукупності дає вичерпне представлення про них. Дизайнер зобов’язаний аналізувати всі об'єкти своєї творчої роботи: загальні попередні розуміння перед початком проектування, всі етапи підготовки виробу до виробництва і навіть після його випуску.

Недостатній аналіз на окремих стадіях проектування знижує цінність виробу ще в проекті. Відсутність обґрунтованого художньо-конструкторського аналізу виробу під час проектування може призвести до його морального старіння і неповноцінності ще до початку випуску.

Поглиблений аналіз виробів передбачає поєднання різноманітних факторів, вимог, умов, підходів. Не можна, наприклад, одержати повне представлення про річ, розглядаючи лише її функціональні особливості і не приділяючи уваги матеріалу, технології виготовлення, вибору конструкції і форми. Складно проаналізувати також саму форму виробу, оцінити його композицію й естетичність, не знаючи функціонального призначення виробу. Таким чином, аналіз — це комплексний, цілісний і різнобічний процес. При аналізі об'єкта необхідно послідовно, з усіх боків розглядати й оцінювати досконалість виробу: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність. Аналіз промислової продукції є найважливішою попередньою умовою повного і усебічного визначення її якості.

Для того щоб здійснити різні підходи в художньо-конструкторському аналізі можна розділити промислові вироби на групи:

— виробу, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, обіходу, тобто одяг, взуття, меблі й ін.);

— вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);

— промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);

— промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

Загалом послідовність художньо-конструкторського аналізу для виявлення споживчих якостей виробів може бути наступною:

1) збір інформації з різних джерел — патентних матеріалів, каталогів і проспектів, що відносяться до аналогів заданого для проектування виробу;

2) підбір діючих аналогів проектуючого виробу;

3) аналіз функціональних вимог з визначенням зв’язку «людина-машина», «предмет-середовище» і безпеки експлуатації;

4) виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми;

5) аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях;

6) 6аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і деталях, так і в цілому;

7) аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильової спрямованості; загальний висновок по виробу.

Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої виразності.

Композиційна якість — кінцева фаза, до якої приходять лише після ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціональних вимог, пропонованих щодо виробу.

Стадії проектування. Створити зроблений виріб промислового виробництва без послідовної методичної розробки неможливо. Весь процес художнього конструювання (проектування) поділяється на стадії, що мають у методичному відношенні загальні риси зі стадіями архітектурного проектування.

Проектування промислових виробів починається з моменту складання і видачі завдання. Бажано, щоб у складанні завдання брали участь майбутні автори — дизайнери. Завдання видається замовником у письмовому вигляді, а іноді доповнюється схематичними кресленнями, у яких проставлені основні розміри проектованого виробу.

До першої стадії художнього конструювання відносяться: розробка креслень, малюнків ескізного проекту і виготовлення макета. На цій стадії проектування складається пояснювальна записка, у якій коротко фіксується прийняте рішення, способи обробки і всі основні показники, включаючи економічні.

Друга стадія проектування включає виготовлення робочої моделі і виконання робочих креслень. До неї входить загальний вигляд виробу в ортогональних проекціях, конструктивні розрізи, креслення вузлів і деталей, шаблони, тобто всі проектні матеріали, необхідні для промислового виробництва виробу.

У деяких випадках при виготовленні особливо складних виробів розробка технічного проекту входить у другу стадію проектування. Тоді робочий проект відноситься до третьої стадії.

Рекомендована література:

Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2001. — 240 с.

Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. — К.: Вища школа, 1988. — 191 с.

Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. — 344 с.

Макарова М. Н. Перспектива. Учебное пособие для студ. пед инст. по худ. граф. спец. — М.: Просвещение, 1989. — 191 с.

Нестеренко О. И. Краткая энциклопедия дизайна. — М.: Молодая гвардия, 1994. — 315 с.

Лазарев Е. Н. Дизайн машин. — Л.: Машиностроение, 1988. — 256 с.

Лазарев Е. Н. Бионика и художественное конструирование. — Л.: ЛДНТП, 1971. — 32 с.

Ратнічин В. М. Перспектива. — К.: Вища школа, 1977. — 135 с.

Сапего И. Г. Предмет и форма. — М.: Советский художник, 1984. — 304 с.

Сомов Ю. С. Композиция в технике. — М.: Машиностроение, 1977. — 272 с.

Федоровский Р. Ф. Техническая эстетика и эффективность использования техники. — М.: Знание, 1974. — 245 с.

Шпара П. Е., Шпара И. П. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. — Киев, 1989. — 247 с.