Алкоголізм

Алкоголізм

Р Е Ф Е Р, А Т.

НА ТЕМУ:

" Алкоголізм «.

Учня 10-а класу.

Березовського.

Володимира.

Коломия 2001.

" Алкоголізм" .

Алкоголізм захворювання, викликуване систематичним уживанням спиртних напоїв, що характеризується патологічним потягом до них, розвитком психічної (нездоланний потяг) і фізичної залежності (появою абстинентного синдрому при припиненні вживання). У випадках тривалого плину хвороба супроводжується стійкими психічними і соматическими розладами.

Дана проблема стала особливо актуальна для нашої країни в останні 5 — 6 років, коли в зв" язку з політичними й економічними реформами кількість хворих цією недугою різко зросло. По соціальним даним щорічно на кожного росіянина, включаючи жінок і дітей, приходиться по 180 літрів випитої горілки.

Этиология: У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль грають наступні фактори:

1) Соціальні фактори: культурний і матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація.

2) Біологічні: спадкоємна схильність. За даними Альтшуллера до 30% дітей, чиї батьки зловживали алкоголем, можуть стати потенційними алкоголіками.

3)Психологічні: психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації і протистояння стресам.

На мою думку, що домінує фактором, у зв" язку з який алкоголізм одержав широке поширення в Україні є низька здатність до соціальної адаптації в українців при переході від одного ладу до іншого і різка зміна соціального стану населення.

Патогенез: У патогенезі алкоголізму виділяють три стадії:

1 — Компенсована, 2 — Наркоманическая, 3 — Термінальна чи стадія декомпенсації.

Грізними ознаками початку захворювання на 1 стадії служать: головний симптом — нездоланна тяга до вживання алкоголю, утрата «почуття міри» стосовно випитого, формування толерантності до алкоголю і легкої форми абстинентного синдрому.

Після прийняття високих доз виникає амнезія, знижується працездатність. На 1 стадії формується лише психічна залежність. Вже в цей час можливі порушення функціонування деяких систем органів: часто спостерігаються алкогольні кардиомиопатии, описана неврастенічна симптоматика — порушення сну, стомлюваність, безпричинні коливання настрою.

В другій стадії хворобливий потяг до алкоголю підсилюється. Цьому супроводжують наростаючі психічні зміни: концентрація всіх інтересів на алкоголі, егоцентризм — крайня форма індивідуалізму й егоїзму, притуплення почуття боргу й інших вищих емоцій, безтурботність, емоційне огрубіння. Характерною рисою другої стадії є остаточне формування абстинентного синдрому. Крім того, у другій стадії продовжується і досягає максимуму ріст толерантності до алкоголю, що почався в першій стадії. За даними лікаря Боброва А. С. з1026 пацієнтів, що довгостроково страждають алкоголізмом /друга стадія/ 78% було потрібно для досягнення стану сп" яніння прийняти усередину не менш 500 ml горілки. Із соматических розладів спостерігаються: алкогольна жирова дистрофія і навіть цироз печінки. З боку ЖКТ — гастрити, панкреатити.

У третій стадії на перший план висуваються ознаки психічного збідніння, соматического постаріння і падіння толерантності до алкоголю (Що ми найчастіше бачимо в облич БОМЖ). Амнезія случається навіть при прийомі малих доз алкоголю. При цьому міняються як характер сп" яніння, так і характер потяга до алкоголю, що із предмета смакування перетворюється в засіб підтримки життєдіяльності.

Общетоксична дія.

1) Мембраноразрушающее дія. Етиловий спирт порушує стан мембран, змінюючи структуру билипидного шаруючи, змінюючи тим самим їхня проникність, грубо порушує систему трансмембранного транспорту.

2) Патогенна дія продуктів метаболізму етилового спирту:

Після проходження гематоэнцефалического бар" єра сивушні олії й ацетальдегід підсилюють вивільнення, взаємодіють з дофамином і нір адреналіном, роблячи психостимулирурующее і галлюциногенное вплив.

3) Зміна метаболізму:

Змінюється жировий обмін — активується липогенез, синтез холестерину. Підсумок атеросклероз, жирова дистрофія печінки.

Ингибируется цикл Кребса, знижується глюконеогенез, що сприяє гипогликемии.

Блокується синтез білка, у результаті чого розвивається гипопротеинемия.

Ефекти впливу на ЦНС:

Виділяють дві фази дії алкоголю на ЦНС:

1) Фаза порушення, характеризується ейфорією, відчуттям бадьорості і припливу сил, розгальмуванням, зниженням самокритичності. Під час цієї фази порушується метаболізм нейронів Кори Головного Мозку (КГМ), знижується кількість серотонина, підсилюється виділення адреналіну, нір адреналіну, дофамина, що у цю стадію активно метаболизируются, активується ендогенна опиоидергическая система: відбувається виділення энкефалинов, эндорфинов, завдяки змінюється світовідчування людини.

2) Фаза гноблення, ейфорія змінюється дисфорией, причиною тому зниження метаболізму нір адреналіну і дофамина, підвищена концентрація яких викликає гноблення ЦНС і депресію.

Механізми розвитку алкогольної залежності:

Механізми розвитку алкогольної залежності дотепер цілком не розшифровані. Раніше передбачалося, що формування залежності зв" язане зі зміною співвідношень хімічних речовин у мозку. У зниженні рівня серотонина і морфиноподобных речовин бачилася основна причина виникнення абстинентного синдрому, що є пусковим стимулом для «самостимуляції» спиртним.

Однак, у зіставленні з клінічним досвідом дана теорія не цілком підтвердилася: Здавалося б із впровадженням у практику фармакологічних препаратів, що нормалізують зміст у тканинах мозку серотонина, дофамина, эндорфинов, энкефалинов і рецепторів до них проблема лікування алкоголізму повинна була б бути вирішена, але як і колись частота рецидивів захворювання залишається високої. Як з" ясувалося недавно, крім зміни хімізму мозку, відбуваються перебудови його електричної активності і морфології в утвореннях, що відносяться до лимбической системи. І саме сукупність хімічних, морфологічних і электрофизических перебудов приводить до встановлення стійкої алкогольної залежності.

Ефекти впливу на репродуктивну систему:

Алкоголь робить, безсумнівно, шкідливий вплив на яєчка і яєчники. При цьому однаково шкідливо як часте сп" яніння, так і систематичний прийом значних кількостей алкоголю. Під впливом зловживання алкоголем спостерігається жирове переродження насінних канальцев і розростання сполучної тканини в паренхімі яєчок в облич, що страждають алкоголізмом. Особливою виразністю токсического дії на залозисту ткань яїка володіє пиво, що набагато легше інших алкогольних напоїв проникає через гематотестикулярный бар" єр, викликаючи жирове переродження залозистого епітелію насінних канальцев.

Поряд з безпосереднім токсическим дією алкоголю на яєчка, відоме значення має порушення функції, що розвивається в страждаючих алкогольною залежністю, печінки і здібності її руйнувати эстроген. Відомо, що при цирозі печінки значно підвищується кількість эстрогена як у чоловіків, так і в жінок, що приводить до гальмування гонадотропной функції гіпофіза і наступною атрофією полових залоз.

Варто вказати, що при зловживанні алкоголем чи раніш пізніше, у залежності від індивідуальних особливостей і витривалості організму, порушується також і полова потенція, що зв" язано зі зниженням умовних і безумовних рефлексів, вследствии гальмової дії на підкіркові центри.

У жінок спостерігаються розлади регулярності менструального циклу. Через токсического дію на надпочечники, алкоголь ингибирует вироблення в них андрогенів, що обумовлюють половий потяг, розплата за зловживання — зниження лібідо, а в далеко зайшли випадках можливий розвиток вторинної фригидности. При прийомі спиртних напоїв під час вагітності виявляються терратогенные властивості, можливе формування в майбутньої дитини генетично детерминированной спадкоємної схильності до алкоголізму.

Висновок: Проблема алкоголізму для нашої країни сверхактуальна. Этиология і механізми хвороби вимагають додаткового вивчення. Як відомо, хвороба легше попередити, чим лікувати, тому крім лікування хвороби, що на сьогоднішній день не ефективно /до 80% рецидивів/, потрібно викорінювати причини цієї проблеми. Відносно простим виходом з даної ситуації було б стати радикальне підвищення цін на спиртні напої, що знизило б їхню приступність. А деяким лікарям, говорячи про алкоголізм, хотілося порадити: «усі добре — якщо в міру» .