Процедури виявлення обману і помилок

Процедури виявлення обману і помилок

основними причинами допущених порушень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою вихідних даних про результати діяльності підприємства і обробляють цю інформацію, свідомі дії ведуть до обману як держави так і власників підприємства. Несвідомі дії можуть бути викликані недоброякісним відношенням до виконанням службових обов «язків при підготовці інформації, що веде до виникнення помилок.

Обман — цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.

Помилка — ненавмисні порушення у відображені фінансової інформації.

Причинами таких помилок можуть бути: арифметичні чи граматичні помилки в записі облікових даних;

випадковий пропуск чи неправильне уявлення про окремі факти; неправильні покази вимірювальних приладів; відхилення від правил здійснення контролю за діями посадових осіб при проведені первинного обліку, складані звітності та ін.

Мета цього нормативу ;

визначити відповідальність аудитора за викриття перекручень, що є результатом обману або помилки, при проведені аудиту фінансової інформації, а також подати керівництву відомості про процедури, які аудитор повинен виконати для розкриття обману або помилок.

Тому по виявлених аудитором порушеннях необхідно:

•відобразити суть обману чи помилки з посиланням на порушення конкретного закону, поста нови КМУ, відомчих інструкцій або наказів та інших нормативних документів;

•показати якими документами, довідками, розрахунками, записати в облікових регістрах чи п оказниками звітності підтверджені дані порушення;

•виявити хто допустив помилку чи обман (вказати прізвище, ім «я та по-батькові і займану посаду);

•з даних посадових осіб одержати пояснення по обгрунтуванню виявлених порушень;

•вказати з чієї вказівки або дозволу здійснено порушення чи злочин (вказати прізвище, ім «я та по-батькові і займану посаду) і як було дано це розпорядження;

•коли і де допущено порушення (дата, період асу, назва структурного підрозділу);

•як здійснено помилку чи обман і чим вони викликані (мета, причини, умови).

•розмір заподіяного матеріального збитку та інші наслідки. 2; Багато фактів порушень викликають на практиці в результаті неправильних арифметичних дій при здійснені різних вирахувань. Ці факти обману і помилок приводять до перекручувань даних про рівень витрат на виробництво і фінансових результатів, а також до їх перекручення звітності. Тому аудитори повинні приділити увагу перевірці правильності підсумкових даних в первинних документах і звітах, регістрах аналітичного і синтетичного обліку, складених підприємством кошторисах і формах звітності, роздроблювальних таблицях, звітних калькуляціях і відомостях по різних видах розрахунків і т.д. на всіх ділянках діяльності.

Також аудиторська практика свідчить що розрахункові помилки і обман обов «язково перекручують нагромаджену на рахунках бухгалтерського обліку інформацію. Тому при проведені аудиту необхідно звернути увагу і на перевірку достовірності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку здійснені господарські операції і процеси в перевіряючий період. Розкриваючи факти обману і помилок аудитор розкриває їх суть.