Рейсмусові верстати

РЕФЕРАТ на тему:

Рейсмусові верстати.

Після створення базової площини і кромки здійснюють фрезерування протилежних площин і кромок (за розміром) на рейсмусових верстатах. Ці верстати бувають односторонні з верхнім розміщенням ножового вала СРЗ-6, СР6−7, СР6−8, СР8, СР12−2 та двосторонні з верхнім і нижнім розміщенням ножових валів С2Р8−2, С2Р12−2 (Рис. 1). В усіх рейсмусових верстатах подача механічна. Вона здійснюється за допомогою чотирьох валиків: двох передніх — верхній рифлений, секційний (Рис. 2), а нижній гладенький — і двох задніх (обидва гладенькі). Ножовий вал в односторонніх рейсмусових верстатах розміщений над оброблюваними заготовками, які просуваються по столу, а щоб уникнути тертя по плиті стола, нижні гладенькі валики (передній і задній) виступають над поверхнею стола. Верхній передній подавальний валик для кращого зчеплення і подачі матеріалу на робочий вал роблять рифленим, а для фрезерування заготовок різної товщини (до 6 м) — секційним. Секції завдяки пружинам або гумовим амортизаційним кільцям можуть підніматись на певну висоту (під тиском деталі), зберігаючи властивість зчіплювання з деревиною і подачі її на ножовий вал. Верхній задній валик, що приймає вистругану деталь, роблять гладеньким. Для досягнення потрібної товщини деталі стіл піднімають або опускають на певну відстань до ножів вала.

Рис. 1. Рейсмусовий верстат:

1 — рукоятка для переключання швидкості різання, 2 — рукоятка для перемикання швидкості подачі, 3 — кнопки керування, 4 — гвинт для горизонтального переміщення супорта заточного пристрою, 5 — маховичок для вертикального переміщення супорта, 6 — гвинт для настроювання фугувального пристрою, 7 — маховичок для установлення нижніх валиків по висоті.

Рис. 2. Принципіальні схеми рейсктусового верстата:

а — технологічна схема роботи верстата, б — схема роботи секційного валика: 1 — нижній задній валець, 2 — нижній передній валець, 3 — етіл, 4— гребінка проти викидання, 5 — вал переднього верхнього подавального вальця, 6 — при-тискувач-підпір, 7 — ножовий вал, 8 — задній притискував, 9 — секційне кільце, 10 — заготовки Технічна характеристика стругально-рейсмусових верстатів Показник Односторонн Двосторонні.

СРЗ-6 СР6−8 СР8−1 С2Р8−2 С2Р12−2.

Ширина стругання, мм 315 630 800 800 1250.

Розміри заготовок, мм:

товщина 6—150 5—200 10—200 10—160 10—125.

найменша довжина 280 380 450 450 500.

Найбільша товщина шару деревини, що знімається ножовими валами, мм:

верхнім 5 5 5 5 5.

нижнім — — — 4 4.

Різниця одночасно оброблю-ваних деталей по товщині, мм.

4 4 4 4 4.

Діаметр ножового вала, мм:

верхнього 103 128 145 144 165.

нижнього — — — 128 203.

Частота обертання за хвилину ножових валів:

верхнього 5640 5000 4360 4360 4050.

нижнього — — — 4100 4020.

Кількість ножів в ножових валах:

верхньому 2 4 4 4 4.

нижньому — — — 4 6.

Швидкість подачі, м/хв 8—24 8—24 5—25 4—25 5—25.

Потужність, кВт:

верхнього валу 5,5 7,5 10 10 22.

нижнього валу — — — 10 17.

механізму подачі стола 0,8 1,1 1,7 1,7 3.

Продовження таблиці.

заточного круга — 0,27 0,27 0,27 0,27.

Пересувного супорта заточного круга.

— 0,27 0,27 0,27 0,27.

Розміри верстата, мм:

довжина 900 1100 1250 1735 1770.

ширина 930 1400 2050 2080 2800.

висота 1130 1500 1560 1590 1700.

Маса верстата, кг 760 1700 2100 3500 6000.

Ножові вали рейсмусових верстатів такі ж, як і фугувальних. Порядок кріплення, гострення.і балансування ножів і валів аналогічний. Перед ножовими валами встановлюють спеціальні секційні підпори, що запобігають виколам на поверхні деталей. Для видалення стружки застосовують ексгаустерні воронки. Всі основні і допоміжні частини кріпляться до суцільнолитої чавунної станини.

На рейсмусових верстатах встановлено заточний пристрій, що дає можливість гострити ножі, не знімаючи їх з ножового вала. Це економить час і підвищує точність настроювання ножів. У двосторонніх рейсмусових верстатах нижній ножовий вал встановлений у столі на супорті. Це дає можливість висувати його за межі верстата при кріпленні і заточуванні ножів.

Двосторонні рейсмусові верстати застосовуються значно рідше, ніж односторонні. Це пояснюється конструктивною складністю їх і нижчою точністю обробки порівняно з односторонніми верстатами. Досить ефективним є новий фугувально-рейсмусовий верстат ФР6−1, який призначений для фугування і двостороннього фрезерування брускових деталей.

Настроювання та експлуатація верстатів. Закріпивши ножі на ножовому валі, особливу увагу слід приділити настроюванню подавальних, притискних і упорних пристроїв. Притиск-підпір і передній верхній рифлений валець мають бути нижче від горизонтальної дотичної до кола різання на 6 мм, гладенький верхній подавальний валець — на 1 мм і притискувач — на 0,2 мм. Нижні вальці мають виступати над робочою поверхнею стола на 0,2— 0,3 мм при обробці фугованих заготовок і 0,4—0,5 мм — нефуго-ваних. Усі ці елементи настроюють за допомогою двох паралельно виструганих дерев «яних брусків, розміщених паралельно нижнім вальцям вздовж стола.

Настроювання ведуть в такій послідовності. Піднімають стіл з брусками в положення, при якому відстань від кола різання ножового вала до брусків буде 2 мм. Це перевіряють щупом. По брусках закріплюють рифлений валець і притискувач-підпір волокон. Після цього піднімають стіл поворотом маховичка на 1 мм, перевіряючи щупом зазор між ножами і брусками, який повинен дорівнювати 1 мм. По брусках закріплюють верхній гладенький валець. Піднімають стіл на 0,8 мм, доводячи притискувач до брусків, і закріплюють його.

Нижні подавальні вальці за допомогою маховичка піднімають і опускають, поки не буде встановлений потрібний зазор (0,2—0,3 мм) між брусками і столом. У більшості сучасних верстатів нижні вальці встановлюють за лопомогою ноніуса, що є на маховичку механізму регулювання вальців по висоті. При невірному встановленні хоча б одного елемента під час роботи можуть виникнути такі недоліки: буксування вальців, утворення вм «ятин, вібрація заготовки, поява поперечних рисок. Вібрація заготовки виникає внаслідок погано настроєного заднього притискувача або надмірного виступання нижніх подавальних вальців. Ці недоліки настроювання можуть спричинювати і нерівномірність товщини деталі. При появі поперечних рисок і вм «ятин на оброблюваній поверхні слід осла бити пружину рифленого вальця. Залежно від товщини оброблюваних заготовок стіл піднімають або опускають на потрібну відстань від ножового вала вручну або за допомогою приводу (залежно від конструкції верстата). Спочатку стіл встановлюють орієнтовно по спеціальній шкалі, нанесеній на станині. Після обробки двох-трьох пробних заготовок і вимірювання їх товщини корегують положення стола, піднімаючи його. Якщо внаслідок вимірювання пробних заготовок виявиться, що стіл треба трохи опустити, його опускають дещо більше, ніж потрібно, а потім піднімають до потрібного рівня.

Рис. 3. Пристрій для стругання заготовок на рейсмусових верстатах з поверхнею:

в — опуклою, б — увігнутою, в — з непаралельною площиною; 1 — підставка, 2 — подавальні вальці, 3 — ножовий вал, 4 — заготовка, 5 — цулага, S,~ ролик-підставка Верстат обслуговують двоє робітників — основний і підсобний. Основний робітник бере деталь з штабеля і кладе обробленим (базовим) боком на робочий стіл, підсуваючи її до вальців. Заготовки у верстат слід подавати торець в торець. При наявності секційного валика заготовки невеликої ширини кладуть на стіл кілька штук паралельно одна одній і одночасно насувають на вальці. Різниця в товщині заготовок, що одночасно подаються секційним валиком, має бути в межах 1—4 мм. Обробка заготовок з припуском більшим ніж 6 мм може викликати поломку верстата, а з надмірно малим — недостругування і викид. Підсобний робітник приймає оброблені заготовки і складає їх.

Якщо на рейсмусових верстатах застосовувати спеціальні пристрої, можна обробляти заготовки з криволінійною поверхнею, а також діставати прямолінійну поверхню, непаралельну базовій. Заготовку з опуклою поверхнею (Рис. 3, а) закладають в цулагу 5, яку просувають по нахиленій площині підставки / до подавальних вальців 2. У подачі заготовки беруть участь тільки верхні вальці. Рифлений валець просуває заготовку і цулагу до ножового вала 3. Під час фрезерування цулага спирається на ролик 6, розміщений на підставці під ножовим валом. Відстань між опорною площиною цулаги й оброблюваною поверхнею заготовки залишається постійною по всій довжині, тому й профіль останньої відповідає профілю опорної площини цулаги. Для обробки заготовки з увігнутою поверхнею застосовують підставку, опорна площина якої має потрібну увігнуту поверхню (Рис. 3, б). При обробці заготовки з непаралельною базовому боку площиною (Рис. 3, в) застосовують цулагу, опорна поверхня якої розміщена до поверхні стола під тим самим кутом, що й оброблювана поверхня до базової поверхні заготовки.

Продуктивність рейсмусових верстатів визначають за формулою, шт. в зміну,.

.

де kK = 0,9…0,92; kД = 0,88…0,9; kМ = 0,8…0,9.

Список використаної літератури.

1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.— М.: Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.

2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М.: Высш. шк., 1988.— 288 с.

3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М.: Стройиздат, 1987.— 144 с.

4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.— М.: Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.

5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М.: Лесн. пром-сть, 1987.— 243 с.

6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация производства и контроль качества.— М.: Лесн. пром-сть, 1985.—• 375 с.

7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М.: Лесн. пром-сть, 1982.— 324 с.

8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К.: Вища шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.

9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М.: Лесн. пром-сть, 1984.— 265 с.