Медицина як виробництво

Медицина як виробництво

до запитання про оцінку ефективності системи ОМС.

Біля шести років пройшло із дня вступу з «Закону про медичне страхування громадян у Російській Федерації». За невеликий, в історичному масштабі, відрізок годині на основному забезпечене не лише впровадження нових відносин у системі державної охорони здоровий «я, але й й вироблений визначений алгоритм стійкого функціонування територіальних систем обов «язкового медичного страхування.

Щоправда варто визнати, що сьогодні суперечки між прихильниками й супротивниками введення системи ЗМС не лише не вщухли, але й й гранично загострилися. Практична реалізація Закону про медичне страхування в умовах найжорстокішої економічної кризи не виправдала реформаторських надїжак й дала супротивникам системи ЗМС визначені переваги, хоча й не додала цим опонентам про «єктивних аргументів. Порию, замість наукового пошуку слабких сторін системи ЗМС, розкриття й визнання управлінських помилок при реалізації конкретних територіальних моделей, лунають заклики до демонтажу ті одних, ті інших суб «єктів системи, а порию й ліквідації медичного страхування як соціально-суспільного інституту.

Дослідження наукових й суспільних публікацій показують, що в дискусійному протистоянні прихильників й супротивників системи ЗМС украй слабко використовуються аргументи, що базуються на про «єктивних критеріях ефективності чи неефективності конкретної моделі системи ОМС.

У цьому немає нічого несподіваного: у доступній нам науковій літературі відсутні дані фундаментальних досліджень й розробок, умовно про «єднаних рубрикою «Ефективність охорони здоровий «я». У численних публікаціях, що досліджує системи охорони здоровий «я й зокрема одну із її можливих форм — обов «язкове медичне страхування, й реалізації, що представляють практичний досвід, останньої в умовах Росії, лише розглядаються окремі складові цого поняття.

Сьогодні залишається актуальним висловлення Ю.П.Лісіцина: «Наша наука і доля суміжників (економістів, фінансистів й ін.) не можуть похвастатися скільки-небудь безперечними, переконливими результатами досліджень, оцінками економічної ефективності охорони здоровий «я» [7].

Ефективність медичної допомоги на полі ринкових відношень, (якщо хочете у межах ЗМС), може характеризуватися ієрархічною системою показників, що відображають визначені основні «місії» маркетингу медичних послуг, до які варто віднести двох взаємно доповнюють й в теж годину суперечливі:

•гуманітарна місія охорони здоровий «я;

•виробнича місія охорони здоровий «я.

Оперуючи категоріями «ефективність/неефективність» у додатку до охорони здоровий «я, необхідно домовитися, а наслідку й директивно закріпити крапки й границі, у рамках які можуть бути застосовані розроблені конкретні й загальновизнані про «єктивні критерії цих понять.

Співвіднесення категорій «ефективність/неефективність» із гуманітарною місією медицини представляється не цілком коректним: у кращому випадку поняття «ефективність/неефективність» у цих рамках не повинні наповнятися класичним змістом категорії «ефективність», як її прийнято розуміти у виробничій сфері.

Сутністю ефективності будь-якого виробництва при інших рівних, як відомо, є економічні характеристики. Саме змішання економічних характеристик виробничої місії охорони здоровий «я із оцінками її гуманітарних завдань — основне протиріччя в нескінченних суперечках прихильників й супротивників системи, що вводитися, ЗМС, що спирається, як відомо на ринкові, фінансово-кредитні відносини.

У виробничій діяльності системі ЗМС такі критерії, як ефективність / неефективність, у першу чергу, орієнтовані на потрібну кількість медичних послуг й відповідний попит медичних процедур. Саме необхідний обсяг й якість медичної допомоги є своєрідним мірилом, крапкою відліку для опису характеристик визначальних ефективність окремої складових чи системи в цілому.

як бі не хотілося практикам охорони здоровий «я й їхніх опонентів, але й на сучасному етапі розвитку суспільства представляється малоймовірним охарактеризувати ефективність якої-небудь територіальної системи ЗМС єдиним формалізованим інтегрованим показником. (Метою дійсного повідомлення не є критика розроблювальних критеріїв ефективності медичної допомоги, заснованих на оцінці «якості життя» чи концепції «людського капіталу»). У цьому змісті ефективність охорони здоровий «я й, зокрема, у формі обов «язкового медичного страхування, як маркетингової системи по задоволенню попиту на медичні процедури, не може бути визначена однозначно.

Підтвердженням багаторівневого підходу до оцінок ефективності окремих складових системи ЗМС є широкий, спектр пропонованих методик й показників, використовуваних й рекомендованих окремих авторів для оцінки діяльності системи й її складових.

Так ефективність нормативної бази галузі може описуватися системою натуральних, вартісних й відносних показників, що характеризують результати, як медичної професійної роботи, то й господарської діяльності в охороні здоровий «я [3].

У оцінках ефективності використання бази лікувальних заснувань із визначеним успіхом можуть бути застосовані традиційні методи: адекватність потужності ЛПЗ в системі ЗМС для стаціонарів оцінюється функцією ліжка, для поліклінік — кількістю відвідувань пацієнтів (клієнтів) в одиницю години [9].

Пропонуються методики оцінки економічна ефективність використання медичного устаткування [8].

Аналіз матеріалів статистичної звітності ЗМС дозволяє деякою мірою характеризувати адекватність обсягів фінансування потребам у медичних послугах, визначати обсяг й якість медичного обслуговування, тобто ступінь виконання програми ЗМС, цільове використання коштів [5].

Рівень ефективності надання (продаж) медичних послуг може характеризуватися розпланованими як по визначенню то й по глибині системами бальних оцінок. Так оцінка наданої медичної допомоги за даними, відображеним у Реєстрах медичних послуг, можлива за методикою бальної оцінки [1]. Фінансова діяльність лікувального заснування може, зокрема, характеризуватися індексом фінансової еластичності [10].

Економічна доцільність комерційного маркетингу медичних послуг може характеризуватися із рівнем максимального прибутку (прибули). У цьому змісті лікувальнопрофілактичні заснування однозначно орієнтовані на споживача, тобто як правило, на обслуговування економічно прибуткових сегментів ринку [6].

На прикладах приватних питань впровадження інформаційних технологій й автоматизованих систем у діяльність суб «єктів системи ЗМС представляється аналіз економічної ефективності /неефективності таких інновацій, й в окремих випадках улаштовується збитковість їхнього на сучасному етапі становлення системи ЗМС [2].

Визначені методики статистичної оцінки діяльності страхових медичних організацій дозволяють одержувати усереднені дані за низкою компаній, указують місце кожної такої компанії в ряді інших й із визначеною часткою вірогідності дають інтегровану картину справ в області страхування населення [4].

У ряді багатьох, одна із проблем економічних відношень у маркетингових системах охорони здоровий «я зв «язана із із «ясуванням того, якої очікується й який реальний результат професійної діяльності медичних працівників, включаючи при інших рівних характеристиках й економічні критерії. Оцінка такого результату бачиться як складових параметрів визначених рівнів й ступенів функціонування маркетингової системи медичних послуг у напрямках споживчого (особистісного), гуманітарного (соціального), професійного (медичного) й виробничого (економічного) оптимуму.

У самім широкому понятті - ефективність маркетингових систем медичних послуг зв «язана із задоволенням попиту.

У цьому змісті ефективність діяльності лікувально-профілактичних заснувань маркетингової сутності характеризується їхньою конкурентною здатністю на ринку медичних послуг.

Подібний підхід допомагає виділити і у наслідку класифікувати основні напрями, по які представляється можливим, деякою мірою, вирішити проблему, узагальнено позначену як «Ефективність системи ЗМС», й вести цілеспрямовані дослідження у визначених напрямках.

У побудові моделі про «єктивних оцінок оптимальності і ефективності системи обов «язкового медичного страхування можуть бути використані параметри традиційних існуючих критеріїв діяльності лікувальних заснувань, розроблені нові показники й спрогнозовані перспективні.

Таким чином, у зв «язку із викладеним ефективність конкретної моделі територіального рівня системи обов «язкового медичного страхування може оцінюватися в межах деяких складових, до основного із який, можна було б б віднести наступні:

•умовно оптимальні показники здоровий «я населення;

•адекватність виробничої бази медичних послуг відповідному обсягу попиту медичних процедур;

•обсяг й структура медичних кадрів;

•економічні критерії стійкості і оптимального функціонування системи ЗМС, як виробництва;

•критерії оцінки ефективності по ступені виконання стандартів, застосовувані в системі охорони здоровий «я;

•критерії оцінки ефективності за результатами відомчої й позавідомчої експертизи якості медичної допомоги;

•критерії оцінки ефективності за даними соціального моніторингу.

Зрозуміло, що кожний із цих критеріїв вимагає своєї розробки й деталізації.

Вибір визначеного й достатнього набору показників, із безлічі параметричних характеристик, що про «єктивно описують ступінь оптимізації системи (зокрема її ефективності) на тім чи іншому рівнях, дозволяє наблизитись до про «єктивної оцінки функціонування системи ЗМС на конкретній територї і у конкретному тимчасовому інтервалі.

Література.

1. Бикова Ж. Е. Використання методики бальної оцінки медичних послуг як стабілізуючий чинник витрат на охорону здоровий «я. — Економіка охорони здоровий «я, № 10,11−1998;з.12−15.

2. Жданов А. М. Аналіз економічної ефективності «Автоматизованої системи обліку надання медичних послуг по програмі ЗМС у медичних заснуваннях м. Москви». — Економіка охорони здоровий «я, № 2−1998;з.18−21.

3. Кучеренко В. З., Галкін Е. Б. Предмет економіки охорони здоровий «я. — Економіка охорони здоровий «я, № 1−1996;з.5−9.

4. Кожинов В. Я. Статистичні показники фінансової стійкості страхових компаній. — Економіка охорони здоровий «я, № 2−1998;з.15−17.

5. Лебедєв А.А., Лебедєва І.В. ЗМС крізь призму статистики. — Економіка охорони здоровий «я, № 8−9-1997;з.44−50.

6. Лебедєв А. А. Використання маркетингової філософії в діяльності медичних заснувань державної системи охорони здоровий «зробив у умовах ринкових відносин. — Економіка охорони здоровий «я, № 7−1997;з.31−37.

7. Лисицын Ю. П. Концепцію «людського капіталу»: медико-економічний аспект. — Економіка охорони здоровий «я, № 2−1998;з.5−9.

8. Манукян Л., Вишняков В. Т. Економічна ефективність використання медичного устаткування. — Економіка охорони здоровий «я, № 8−9-1997;з.30−31.

9. Меламед Л. А., Гурдус В. О., Данилов В. В. Короткий аналіз завантаження ЛПЗ в системі ЗМС. — Економіка охорони здоровий «я, № 12−1996;з.21−23.

10. Jenifer L. Ehreth Оцінка фінансової діяльності лікувального заснування для проведення аналізу економічної політики. — Економіка охорони здоровий «я, № 4−1996;з.35−41.