Рекреаційне господарство Хмельницької області

РЕФЕРАТ Рекреаційне господарство Хмельницької області.

РЕКРЕАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Турбота про охорону та зміцнення здоров’я населення є одним з найважливіших зав­дань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її повед­інка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компен­сації життєвої енергії, — рекреаційною діяльністю.

Про успіхи в розвитку туризму написано дуже багато. Слід зазначити, що доходи від туристичного бізнесу прирівнюються у світі до прибутку від металургії, автомобілебу­дування та нафтової індустрії. Щороку в міжнародному туризмі в обігу перебуває до 445 млрд доларів США, обслуговується близько 700 млн осіб. Факти, як кажуть, свідчать самі за себе. Однак те, що до державного бюджету першої в світі туристичної краї­ни — США — за рік надходить до 75 млрд доларів, а податки та збори (обов'язкові платежі) від туристичної діяльності до бюджету України становлять трохи більш як 1,5 млрд (разючий розрив на 50 порядків!), примушує «засукувати рукави». Нам цього не простить українська історія і культура. Соромно не вміти користуватися тим, що нам Богом дано. Адже чого тільки варті (поки що не оцінені) ділянки заповідної приро­ди України — «золоте дно» для рекреації та екотуризму.

Зрозуміло, що на тлі двох та­ких проблем, як чорнобильсь­ка (на зони екологічної біди при­падає більш як 10% території дер­жавинавіть без Чорнобиля Ук­раїна посідає перше місце в Європі за обсягами технічного бруду на одного жителя) і низь­кий життєвий рівень (Україна пе­ребуває на 89 місці в світі за цим показникомрозрив між бідними і багатими в нас становить 50 по­рядків, тоді як у цивілізованому світі - 5 — 10), особливих успіхів на рекреаційній ниві чекати не слід. Проте і опускати рук не тре­ба.

Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потуж­ним рекреаційним господар­ством. За масштабами рекреац­ійної діяльності вона значно поступається Криму, Карпатам, Приазов’ю. Так, у 1999 р. тури­стично-екскурсійні, санаторно-курортні і оздоровчі послуги, на­дані в межах Хмельниччини, оц­інювались загальною сумою 7660 тис. гривень (лише 3,1% загаль­ного обсягу платних послуг у ре­гіоні). В області діють 12 сана­торіїв та пансіонатів з лікуван­ням, 9 санаторіїв-профілакторіїв, 2 бази відпочинку, 19 по­заміських літніх дитячих оздо­ровчих таборів, 10 музеїв та ін. У 1999 р. у санаторіях та закла­дах відпочинку поліпшили здо­ров'я 15,5 тис. громадян. В екс­курсіях узяли участь 22,4 тис. осіб. У позаміських оздоровчих таборах, за даними обласного управління статистики, влітку відпочили 6,3 тис. дітей.

Наведені дані свідчать про поки що незадовільне викорис­тання багатющого рекреаційно­го потенціалу Хмельниччини. Зокрема, в області розвідані по­тужні родовища мінеральних лікувальних вод типу нафтуся, миргородська, радонових та інших. Запаси цих вод станов­лять 2548 м3/добу, які за бальне­ологічним ефектом прирівнюють до славнозвісних мінеральних вод Кавказу, Карпатського регі­ону і Криму.

За запасами мінеральних вод область займає одне з провідних місць в Україні, але використо­вуються вони недостатньо. Те­риторіальне розміщення їх є не­рівномірне. На правобережжі р. Горинь розташовані:

1) Теофіпольське родовище мінеральної води типу мирго­родська із запасами 190 м3/добу (санаторій «Колос»);

2) Полянське родовище ра­донової мінеральної води із за­пасами 300 м3/добу;

3) Шепетівське родовище радонової мінеральної води із запасами 900 м3/добу.

Найбільш перспективними не тільки для Хмельниччини, а й для всієї України є родовища мінеральних вод, розміщені в басейнах річок Збруч і Мукша:

1) Збручанське родовище мінеральних вод. Ділянка збру-чанської мінеральної води має запаси 257 м3/добу, ділянка бромних хлорид но-кальцієво-натрієвих вод високої мінералі­зації - 96 м3/добу, смт Сатанів, санаторії «Товтри», «Збруч», «Берізка»;

2) Зайчиківське родовище мінеральних вод. Ділянка міне­ральної води «Товтри» типу збручанська має запаси 288 м3/ добу, ділянка бромних хлорид-но-кальцієво-натрієвих вод ви­сокої мінералізації -100 м3/добу (профілакторій Волочиського машзаводу);

3) Маківське родовище мі­неральних вод. Ділянка міне­ральної води Перлина Поділля типу збручанська має запаси 43 м3/добу, ділянка мінеральної води типу миргородська — 60 м3/добу (с. Маків, санаторій «Україна»);

4) Мукшинське родовище мінеральної води типу збру­чанська із запасами 70 м3/добу (санаторій «Лісова пісня»);

5) Волочиське родовище мінеральної води типу збру­чанська із запасами 144 м3/добу;

6) Кам’янець-Подільське ро­довище бромних хлоридно-кальцієво-натрієвих вод високої мінералізації із запасами 100 м3/ добу (санаторій «Поділля», во­долікарня).

Однією з найбагатших на цілющі джерела на Поділлі є ділянка, яка охоплює Сатанів, Сатанівську Слобідку, Крин-цилів, Іванківці.

Як довели вчені, сатанівська мінеральна вода — збручанська нафтуся — не має рівних за ефективністю. Відзначається жовчогінною, сечогінною, про­тизапальною та дезінфекційною дією] Збручанська вода типу нафтуся прозора із слабким за­пахом сірководню. Це гідрокар-бонатно-магнієво-натрієва (0,8 — 0,9 г/дм3) вода, подібна до трускавецької нафтусі. З усіх мінеральних вод збручанська типу нафтуся єдина містить фос­фор, цінні мікроелементи, що входять до складу мозку і кістко­вої тканини. На відміну від неї, збручанська вода містить йод, бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту, фосфор.

Інститутом геологічних наук НАН України визначено за­гальні перспективні запаси міне­ральних вод типу нафтуся Хмельницької області та в ме­жах долини р. Збруч, які дося­гають 190 тис. м3/добу. Такі ве­личезні запаси цінних мінераль­них вод зумовили необхідність виділення в межах території їх формування спеціалізованої зони екологічно безпечного гос­подарювання і створення спец­іальної програми рекреаційно­го розвитку території, яка охоп­лює південно-східну частину Тернопільської та південно-за­хідну частину Хмельницької об­ласті,.

Збручанська вода типу на­фтуся залягає на глибинах 25- 150 метрів. Ще глибше (438- 640 м) виявлено хлоридно-натрієво-бромні води високої мінералізації, до 38 г/дц3. Свер­дловину введено в експлуатацію в грудні 1998 p., і вода викорис­товується у санаторії «Товтри» для лікувальних ванн. Завдяки збручанській нафтусі Сатанів перетворюється в один з важли­вих курортів України.

Санаторій-профілакторій «Берізка» на 75 ліжок започат­кував місто-курорт над Збручем. Влітку 1989 року почав працю­вати санаторій «Товтри», розра­хований на 500 місць. Поряд функціонує санаторій «Збруч» на 100 ліжок. Будується новий санаторій «Оксамит Поділля». Тільки в санаторії «Товтри» що­року може оздоровитися 7−8 тис. відпочиваючих. Сатанів уже став містом-курортом загально­державного значення і може пе­ретворитись у справжню ліку­вальну мекку.

Природна цінність Сатанівських Товтр базується не тільки на мінеральних водах. Уні­кальність (природна і госпо­дарська) цієї ландшафтної ділян­ки полягає в тому, що тут найк­раще збереглися характерні для Подільських Товтр біоценози, у структурі яких особливе значення мають лісові. Одну з найбагатших ділянок тут займають якраз букові ліси. Крім того, в межах цієї ділянки товтрову пас­мо перетинає р. Збруч, утворю­ючи неповторне поєднання до­линно-річкових і товтрових лан­дшафтів. І, нарешті, це єдина поки що ділянка Подільських Товтр, де господарське (пере­важно рекреаційне) освоєння відповідає її природній суті.

У зв’язку з великим природ­ним, кліматологічним, бальне­ологічним та рекреаційним зна­ченням Товтр Указом Прези­дента України в 1996 р. було створено національний природ­ний парк Подільські Товтри. За умови оптимального освоєння Сатанівської ділянки Товтри можуть стати еталоном раціо­нального природокористуван­ня. Поряд з карпатськими та чорноморськими курортами Поділля — це в перспективі третій значний курортний рай­он України.

За висновками науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіо­логії та Інституту геологічних наук збручанські мінеральні води протягом місячного термі­ну дії різко зменшують кількість радіонуклідів в організмі, віднов­люють функцію кістково-мозко­вої тканини, сприяють нормал­ізації крові, активізації імунної системи всього організму.

Нещодавно санаторій «Украї­на» курорту Маків відзначив 20-річчя, а санаторії «Товтри» і «Збруч» курорту Сатанів — 10-річчя. Ці курорти порівняно з іншими молоді, проте показ­ники їх діяльності свідчать про динамічний розвиток курортної справи на Хмельниччині. На за­мовлення облдержадміністрації Київський проектний інститут «Діпромісто» розробив генераль­ний план розвитку курорту Са­танів та детальне його плануван­ня із перспективою створення санаторно-курортних комп­лексів на 15 тис. місць. За цим планом уже підготовлено про­ектно-кошторисну документацію і розпочато будівництво відомчих оздоровниць, об'єктів сфери послуг.

Великі запаси збручанських родовищ дають реальну мож­ливість спорудити на їх базі си­стему потужних оздоровниць з місткістю щонайменше 100 тис. чоловік. Мережа таких оздоров­ниць простягнеться уздовж Збруча в межах Товтр і на тери­торіях Волочиського, Городоць-кого, Чемеровецького, Дунаєвецького, Кам’янець-Подільського та Новоушицького районів. Доцільно також органі­зувати розлив та реалізацію мінеральних вод у пляшках. Така перспектива стає дедалі ближ­чою реальністю. Адже за дани­ми Міністерства охорони здоров’я України 9 млн жителів страждають хворобами органів травлення та сечостатевої сис­теми, а 3,5 млн — зазнали наслідків катастрофи на ЧАЕС.

За дорученням Президента України розробляється пакет до­кументів щодо створення курортополісу «Товтри» туристсько-рекреаційного типу із запровад­женням у ньому спеціального режиму інвестиційної діяль­ності. Зручне географічне роз­ташування, екологічно чиста те­риторія, благодатні ландшафт­но-кліматичні умови, розгалу­жені шляхи сполучення, при­датні для забудови землі, густонаселені райони з розвинутим агропромисловим виробницт­вом, а основне — унікальні міне­ральні води, потужні рекре­аційні ресурси національного природного парку Подільські Товтри, безцінні пам’ятки на­ціонального історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», які територіальне і фун­кціонально увійдуть до курорто-полісу «Товтри», — усе це багат­ство працюватиме на соціально-економічний розвиток області, органічно поєднає зручний і комфортний відпочинок, ліку­вальний процес із задоволенням туристично-пізнавальних за­питів співвітчизників та зарубі­жних гостей.

Із зазначеного випливає висно­вок про взаємозв'язок питань рек­реаційної діяльності і збереження природно-заповідних територій та об'єктів. Адже досягнути успіху у справі рекреації неможливо, не розв’язавши конфлікту між необ­хідністю збереження для відпочи­ваючих незабруднених повітря, води, незайманого, «дикого» лан­дшафту і посяганням на їх чисто­ту та мальовничість (атрактивність) з боку підприємств, самих відпо­чиваючих, туристів. Отже, розви­ток рекреації залежить від стану довкілля та ефективності приро­доохоронної роботи. Однак, якщо площа земель, потенційно придат­них для рекреаційного освоєння, за різними даними, становить 12- 15% території України, то при­родно-заповідних — лише 4,2%, з яких тільки частина є рекреацій­ними. Це свідчить про значення заповідних територій, які потребу­ють особливої уваги.

На 1 січня 2001 р. природно-заповідна мережа України охоплю­вала 7010 територій та об'єктів за­гальною площею 2 647 818,5 га. До вищих категорій заповідання належать 4 біосферні і 17 природних заповідників, 12 національних природних парків (Указом Прези­дента України від 14 травня 2002 р. створений Національний природ­ний парк «Гуцульщина»), які, без перебільшення, є справжніми пер­линами нашого краю, діамантами природно-заповідного фонду (ПЗФ). Крім них, природним на­ціональним надбанням є 2556 за­казників, 3028 пам’яток природи, 35 дендрологічних парків, 529 парків-пам'яток садово-паркового ми­стецтва, 22 ботанічні сади, 12 зоо­логічних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 759 заповід­них урочищ.

До природоохоронних, рекре­аційних, культурно-освітніх, нау­ково-дослідних установ природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значення належать націо­нальні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважли­вішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на на­ціональному рівні практично роз­в'язується суперечність між збере­женням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природ­ного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економіч­но вигідною.