Найкращий у світі дідусь

CЦЕНАРІЙ РОДИННЕ СВЯТО.

«НАЙКРАЩИЙ У СВІТІ ДІДУСЬ».

Мета: Ознайомити учнів з правилами культури поведінки і взаємин у сім'ї, виховувати в них любов до батьків, чуйне ставлення, вміння цінувати їх нелегку працю.

Обладнання: Грамзапис «Батько і мати», прислів'я та приказки про батьків, правила культури поведінки і взаємин у сім'ї, Біблія.

Прислів'я (записані на дошці).

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Нема того краму, щоб купити маму.

Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.

Зміст заняття.

І. Звучить грамзапис «Батько і мати».

ІІ. Вступне слово вчителя.

Мати і батько…- найближчі й найрідніші люди для кожного з нас. Скільки ночей недосипає мати, доглядаючи свою дитину, скільки сил прикладає батько, щоб забезпечити дітей, сім'ю всім необхідним. Тому сьогоднішня наша розмова з вами буде саме про них, про батька і матері. Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні були на землі". Ці слова відомі всім нам, адже це одна із десяти Божих Заповідей, які ми повинні добре знати і свято виконувати.

Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще змалечку не вміє бути хорошим сином, ніжною, доброю донечкою. Подумайте, як багато зробила для вас мама, скільки безсонних ночей провела над вашим ліжечком та й зараз проводить, коли ви захворієте! Вона готова всім пожертвувати, все віддати, тільки щоб добре було її дітям. А скільки тривоги в її очах, коли вона очікує вашого повернення з прогулянки чи гостей.

У Новому Завіті Біблії сказано: «Біти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Будьте слухняними в усьому батькам, бо це Господові приємно!».

ІІІ. Бесіда з учнями.

Як ви думаєте, чи залежить самопочуття, настрій батьків від поведінки дітей? Чому? (Відповіді учнів) Яку поведінку дітей в сім'ї можна назвати культурною? (Відповідь учнів) У чому проявляється повага до членів сім'ї? (Відповіді учнів).

Чи є у вас постійні господарські обов’язки? Які саме? Відповідь учнів).

Діти, ви провинні усвідомити, що домашня побутова праця підтримання чистоти, приготування їжі, догляд за городом, худобою — необхідна, що обов’язок кожного з вас — допомагати батькам, піклуватися про менших братиків і сестричок. Я знаю, що багато з вас намагаються бути добрими синами і доньками, допомагають своїм батькам, знають про їхні інтереси, ніколи не вимагають того, що не можуть задовольнити батьки.

ІV. Складання правил культури поведінки і взаємин у сім'ї.

На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них.

Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами і вчинками.

Будь чуйним і ввічливим з усіма членами родини, бажай доброго ранку, на добраніч, вітай зі святом.

Завжди рахуйся з думкою батьків і старших.

Підтримуй порядок та чистоту в кімнаті. Не розкидай свої речі, прибирай за собою посуд, слідкуй за охайністю свого одягу і зовнішнього вигляду.

Допомагай батькам у домашньому господарстві.

Завжди будь стриманим у виявленні своїх почуттів, терпимим до недоліків та вад рідних.

Ніколи не проси і не вимагай від батьків дорогих речей, які вони не в змозі придбати.

V. Тест «Чи дружна в тебе сім'я?».

А. Ти прийшов зі школи. Мама запитує: «Як твої справи?».

Твоя відповідь:

«Знаєш, по-різному. Добре написав контрольну з математики, але забув удома альбом з малювання».

1 бал.

«Нормально» 2 бали.

«Відчепись» 3 бали.

Б. Бабуся просить допомогти знайти окуляри.

Твоя відповідь:

«Добре, давай подивимось, де вони поділися» 1 бал.

«Зачекай, зараз закінчиться мультфільм» 2 бали.

«Не маю часу!» 3 бали.

В. Твій брат ніяк не може навчитися підтягуватися на турніку.

«Знаєш, щоразу у тебе виходить все краще і краще» 1 бал.

«Ти ніколи нічого не можеш зробити сам!» 2 бали.

«Ну ти й слабак!» 3 бали.

Г.Дідусь хоче переглянути випуск «Новин», а ти дивишся мультфільми на дитячому каналі.

Твоя відповідь:

«Хоч тобі гірко й образливо, але з поваги до дідуся спокійно перемикаєш канал».

1 бал.

«Ти демонстративно йдеш в іншу кімнату, грюкаючи дверима».

2 бали.

«Ти кричиш на дідуся» 3 бали.

Підрахуй кількість балів: + + + =.

4 бали: Ваша сім'я справді дружна!

5−9 балів: Тобі потрібно вивчити деякі правила ввічливості, щоб стосунки в сім'ї стали дружними.

10−12 балів. Треба порадитися з учителем, порозмовляти з батьками, як покращити стосунки у сім'ї.

Діти, які стосунки у ваших сім'ях ви визначили, якщо є певні відхилення. То їх ще можна виправити.

Звичайно, всі моменти відносин дітей і батьків ми не змогли розглянути. Сьогодні ви четвертокласники, але швидко мине час, ви закінчите школу, перед вами відкриється широка дорога життя. Можливо, дехто і покине на деякий час батьківський дім. Але де б ви не були пам’ятайте: вдома чекають на вас найрідніший люди — ваші батьки, і надіються на старості літ на вашу підтримку і допомогу.

Тож не блукай між домами, коли вдома жнива,.

Їдь частіше до мами, поки мама жива.

Пам’ятай, що не завжди ти застанеш її,.

Довгий шлях подолавши з міста в рідні краї.

Може в серці заниє той могильний горбок, Та боргів не покриє ні твій плач, ні вінок.

Тож хай навіть громами доля путь пролива, Все-одно, їдь до мами — поки мама жива.

(Олександр Смичко).

Мета: Виховати любов і повагу до старших членів родини — дідусів. Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий досвіт старших членів родини, прислухатись до їхніх порад, допомагати їм. Відроджувати звичаї і обряди нашого народу, примножувати його традиції.

Родинне свято проводиться в класі, оформленому на зразок батьківської хати. На стінах — виставка дитячих малюнків на тему: «Мій дідусь», народні приказки і прислів'я про дідусів. На класній дошці, прикрашеній домотканим килимом і рушником, — гарно написаний плакат з назвою свята.

Учасники свята сидять буквою «П» за столам, що розставлені біля стін, учні з двох боків попереду, а дідусі - в центрі.

Діти виконують пісню М. Грищука «Дідусь».

Учитель: Шановні гості, цю пісню діти вивчили спеціально для нашого свята. І недаремно. Бо чи часто ми задумуємось у наш стрімкий час про роль діда у нашому житті. А святість цієї близької людини завжди була незаперечною у нашого народу. Ніде правди діти, що у гомінкому вселюдді ми трохи притупили свою увагу і повагу до діда — сивомудрого навчителя. Це скажімо відверто, не на користь нашим дітям. Бо хто краще за дідусів передасть внукам і правнукам багатовіковий досвід, що є величезним життєвим набутком старших поколінь?! Опираючись на нього, молоде покоління впевненіше і сміливіше крокуватиме по життю.

учень: Життя прожити — це геройство, Людині раз воно дано.

Пильнуй, щоб на твоїй життєвій стежці.

Колюче терня не росло.

2. учень: Життя — це таємнича книга.

І скільки в ній незвіданих доріг.

Ти озирнешся і помітиш, Як швидко пролетів за роком рік.

учень: Ти мусиш дати звіт за дні прожиті.

І все спочатку перейти, Сторінку за сторінкою гортати, Щоб розповісти про минулі ті часи.

учень: Пройшло дитинство і минула юність, Вже відступила зрілість, а літа Не йдуть, а мчать, і твої скроні.

Вже посріблила сивина.

Діти виконують пісню А. С. Житкевича «Кроки».

Учитель: Треба сказати, що нам пощастило на мудрих і добрих дідусів. Ще на святі «Першого дзвоника», коли ви всі схвильовані стояли на шкільній лінійці, я помітила і потішилася тим, що багатьох моїх першокласників тримають за руки дідусі. Ще тоді подумала, що буде на кого покластись у вихованні дітей. Інтуїція мене не підвела. Уже невдовзі спостерігала, як біля дверей нашого класу навколо Вітиного дідуся юрмилися наші діти. Щебечуть, тиснуться — кожному хочеться поспілкуватися, почути цікаві оповідки, яких дідусь Михайло знає так багато. А ще бачу, погладить того чи іншого по голівці і щось запитає. І враз діти стають лагіднішими і зосередженішими.

Михайликів дідусь Микола — незамінний помічник у класі. Його вмілі руки і стілець вміють полагодити, і виставку оформити, і дошку прибити…

Низький уклін вам, шановні, за це і подяка онуків.

1 учень: Ти хороший та ласкавий, Ти привітний, гарний, славний.

Будь здоровий, не хворій, Мій дідусю дорогий!

учень: Мій любий дідусь -.

Він найкращий у світі,.

(Ось знічений погляд ловлю).

І щиро признаюсь, Хай знають всі діти, Що я його дуже люблю.

учень: Мій рідний дідусь Не спочине й хвилини:

Планує невпинно, Майструє щось, клеїть, Працює щоднини.

Невтомно і пильно.

учень: Мій добрий дідусь.

І задачу розв’яже,.

І намалює кумедних звірят, Ще й найкращі слова Для матусеньки скаже, Коли ми ідемо гуляти у сад.

учень: Мій сильний дідусь -.

Він і слюсар, і столяр,.

І найкращий спортсмен.

Любить маму, комп’ютер, газети, Та найбільше він любить мене.

учень: І тому в цю хвилину Хай лунає для нього Щонайкраща із наших пісень.

Всім дідусям достатку, Здоров’я міцного!

Всі разом: Зичимо щиро в цей радісний день.

Пісня А. С. Житкевича «А мені вже десять років».

Учитель: На жаль, батькам не завжди випадає приділити належну увагу дитині. А їй, як повітря, доконче потрібне безпосереднє непоспішне спілкування. Як стверджував один із філософів, привчити дитину до праці, виховати любов до природи, зрештою, до людей, треба з такою ж не поспішливою ретельністю і доброзичливістю, як ми вчимо їх перших кроків. Саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем може бути дідусь.

Святослав: Дідусь мій вигадує різні дива:

Навпроти, на стінці, зайча ожива, Це пальці у діда якісь чарівні -.

Тепер ось ведмедик живий на стіні.

Долоня праворуч — і раптом за мить Вже кішка за мишкою прудко біжить.

Сміється дідусь і мене обійма.

Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

Пісня А. С. Житкевича «Мій дідусь».

Учитель: У нашій класній родині діти із задоволенням слухають поради старших членів власних родин. Мудре, хоч не рідко суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, поділитися цікавими спогадами, приправленими влучними дотепами, прислів'ями, приказками, легендами, підшукати захоплюючий об'єкт для спостереження, знайти вихід з будь-якої ситуації - все це разом взяте витворює в дитячій уяві мудру постать сільського патріарха, кожне слово якого сприймається дитиною за найбільший авторитет.

Ось, погляньте, як тягнуть діти руки вгору, щоб розповісти нам про своїх дідусів, які сьогодні є нашими гостями.

Наталка: Мій дідусь Микола захоплююче розповідає про своє село, про кожного зі своїх предків аж до прапрадіда: де воював і що робив, скільки було дітей, яку вдачу мав. Розповіді такі цікаві, що не тільки ми, діти, а й дорослі слухають їх з неприхованою цікавістю. Наш дідусь — «ходяча» енциклопедія.

Віра: Мій дідусь, Мирослав, в минулому вчитель фізкультури і сільський спортсмен. Він завжди забавляє нас цікавими народними іграми. Вчить дбати про свою поставу і якомога більше рухатися.

Дідусь Мирон розучує з дітьми гру «Метаморфози».

Учитель: Дорогі дідусі! За буденними турботами ми не встигаємо усвідомити все, подякувати за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Добрі та щирі слова говорили вам онуки. А тепер слова просять ваші діти.

Наталія Кушнір: Дорогі татусі!

Хай життєві дороги нелегкі.

І тривоги чекають На всіх перехрестях й стежках, Та курличуть весною Так радісно вірні лелеки, Бо надії і мрії ступають на пройдений шлях.

Хай же ваші думки Полетять безупинно у роки,.

І хай будуть легкі, наче цвіту п’янкий аромат, В добрі звершення слід Хай вплетуть ваші впевнені кроки, А удача й здобутки -.

До дітей повертають назад.

Передзвін доброти, Ваша строга надумлива ласка Так потрібні нам всюди, На кожному кроці, завжди, Бо життя — то не вічно щасливо Закінчена казка,.

І не знаємо ми, де провалля, Де горе і біди.

Дорогі татусі!

Нам потрібні сьогодні і завтра Ваша сила і честь, Ваші повні наснаги серця, Хай не згасне ніколи В мудрих помислах батьківська ватра,.

Із якою в житті ми йдемо до самого кінця.

О.Васильчишина Група батьків дарує пісню «Осінь золота» (слова Д. Луценка, музика І.Шамо) Учитель: Дуже щасливі ті діти, у яких є дідусі і прадідусі, але, на жаль, не всі уже мають таке щастя.

Плине час, минають роки Але в пам’яті моїй Назавжди залишив спокій Мій дідусьо дорогий.

На середину класу виходять діти, у кого померли дідусі. У них в руках фотографії покійних. Зварич Михайло читає вірш В. Симоненка «Дід умер».

Учитель: Вшануймо пам’ять покійних хвилиною мовчання. Але життя продовжується, і, як говорять у народі «живі думають про живе».

1 учень: Мій сивий, лагідний дідусь.

Я до землі тобі вклонюсь За теплоту твою і ласку, За мудре слово, гарну казку.

2 учень: Ти вчиш нас, як на світі жить, Як один одного любить.

І твій розумний заповіт Я пам’ятатиму повік.

3 учень: Бувало, каже дід мені:

— Онуче, пам’ятай, Люби свій край, шануй його, Повік не забувай.

4 учень: Ти бережи його красу Його щедрі поля.

І за усі оці старання Тобі подякує земля.

5 учень: Тож бажаєм вам здоров’я, Довгий вік прожити, А щоб бути молодим, Не треба палити.

6 учень: Щоб забули ви про цю Гіркую принаду, Люльку — сувенір даруєм Ми усім вам радо.

Діти вручають дідусям люльки, виготовлені на уроках художньої праці з пап'є-маше.

Учитель: Шануймо кожну мить, вона — безцінна, уміймо нею дорожить, даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння.

Учень: Дорогі наші дідусі!

Хай вам сонце сміється, Хай добро вам ведеться, Хай годинник вам повільно лічить вік, А Бог дарує многая і благая літ.

Всі учасники свята співають пісню «Многая літа».