Що звеличує Вас у очах ваших дітей
Бацьки виховувати дітей повинні передусім красою своїх взаємовідносин. Справжня краса взаємовідносин чоловіка і дружини, батька і матері полягає до того, щоб взаємно творити красу — Чоловік творити красу дружини, а дружина — красу чоловіка. Високу мітку свого життя треба вбачати до того, щоб взаємовідносини були постійним, невпинним, духовним удосконаленням, щоб сьогодні бути кращими ніж учора… Читати ще >
Що звеличує Вас у очах ваших дітей (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Що звеличує Вас у очах ваших дітей
Сім'я стає могутньою виховною силою, що облагороджує наших дітей лише тоді, коли ві, батько і матір, бачите високу мітку свого життя, живете в ім'я високих ідей, що підносять, звеличують Вас у очах ваших дітей. Сім'я в нашому суспільстві створюється як первинний осередок багатогранних людських відносин — господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. Вступаючи в шлюб, він й вона сповнені передчуття радості, щастя, повноти духовного життя.
Алі ті, що він й вон живуть в одній квартирі, перебувають у відносинах фізичної близькості - це саме по собі невичерпним джерелом радості й щастя. Щастя діятися подружжям, воно та залежить від цього у чому вбачаєте ві, батько і матір, сенс життя. Від цього у чому ві бачите джерело щастя, повноти своїх відносин, від того, для чого ві об'єдналися в довічний союз, залежить виховна, облагороджуючи сила сім'ї, моральне обличчя і частка ваших дітей.
Щастя стає примарним й отруйним, якщо воно та засноване на низьких пристрастях, на інтересах й спонуканнях, що принижують людину. Добро лише тоді добро, коли воно та для таких людей — від що треба пам’ятати, шановні батько й матір, будуючи своє затишне родинне гніздечко, споруджуючи кам’яний дім й закладаючи виноградник, милуючись квітами й дітьми своїми. Великий світло громадянства, людяності, високих ідеалів й духовних поривів мають увійти в сімейне гніздечко, осяювати довічний союз, гріти серця, щоб смердоті відмовлялися холодними і байдужими. Найвищий принцип суспільства: усе задля людини, всі у ім'я щастя людини — не якась абстрактна соціологічна істина. Це також принцип глибокого особистого, найпотаємнішого — наших взаємовідносин із тими, кого звела із нами частка, щоб продовжувати рід людський й щось облишити від собі доброго, розумного, людяного на землі. А це добро, розумне, людяне лишається лише в пам’яті людей, а серед людей, котрі найдовше збережуть у своїй душі часточку вас, батько й матір, на першому місці найдорожчі люди, — наші діти. Висока позначка вашого родинного життя — втілити все краще, що створено людством, у ваших дітях. Адже живуть батьки для дітей, усі найвищі святині - Батьківщина, народ, подвиг життя нашого в ім'я блага людей — усе це наповнюється плоттю й кров’ю, живим диханням й мудрістю в дітях. Наймогутнішим знаряддям, інструментом виховання дітей є ті, щоб найвищу радість, щастя батькові й матері, давало творення добра й щастя для таких людей — для близьких й далеких, й насамперед — серцева турбота матері і батька одного про одного, хто давши нам життя і навчив вимовляти Перші слова: мама, тато, сонце, весна, Вітчизна…
Піднімайте собі у очах своїх дітей тім, що діти бачитимуть: вищим сенсом вашого життя є засів того зерна, із якого виростає буйна парость людського щастя.
бацьки виховувати дітей повинні передусім красою своїх взаємовідносин. Справжня краса взаємовідносин чоловіка і дружини, батька і матері полягає до того, щоб взаємно творити красу — Чоловік творити красу дружини, а дружина — красу чоловіка. Високу мітку свого життя треба вбачати до того, щоб взаємовідносини були постійним, невпинним, духовним удосконаленням, щоб сьогодні бути кращими ніж учора.
Треба берегти у душі дитини віру у високе, ідеальне, непорушне. Перед дитиною відкривається світло. Вона пізнає багато промов, усє для неї нове, все її хвилює: сонячний зайчику у кімнаті і казка, й яскравий метелик, й далекий ліс на обрії, і біла хмаринка в небі й сива голова дідуся. Алі відкривається перед дитиною і інші: людина. Перша із чого починається пізнання світу дитиною, — це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. Якби світло раз в раз дивився в душу істини ласкавими очима матері, якби все, що пізніше зустріне на своєму життєвому шляху дитина, було б таким добрим й лагідним, як добра матір, — не було б б ані горя, ані злочинів, ані трагедій. Отак й починає дитина пізнавати світло людини — із матері і батька. З того, як промовляє матір до неї, дитина, як обнімає й цілує її, як батько посміхається до матері, як він переносити до неї, про що й як розмовляють матір й батько — із усього цого складаються Перші дитячі уявлення і поняття про добро й зло, із цого постає й утверджується віра дитини у високе, ідеальне, непорушне [8, ст.81−87].