Державна Податкова Адміністрація України, її сутність та структура
Здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб «єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів… Читати ще >
Державна Податкова Адміністрація України, її сутність та структура (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра фінансів КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисципліни «Податки і оподаткування».
на тему:
«Державна Податкова Адміністрація України, її сутність та структура».
Виконав: ст. гр. ФН-32.
Зімич А.В.
Перевірив: викладач Вахновська Н.А.
Луцьк 2002 Зміст Вступ 3.
TOC o «1−3 «h z 1. Державна податкова адміністрація України, її сутність та функції. Структура адміністрації 4.
1.1 Правовий статус ДПАУ 4.
1.2 Сутність та функції ДПАУ 5.
1.3 Структурні підрозділи ДПАУ, їх статус, завдання та функції 15.
2. Роль ДПАУ у вирішенні проблем оподаткування в Україні 36.
3. Розрахунок акцизного збору 44.
Висновки 45.
Список використаної літератури 47.
Додатки.
Вступ Податки — дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова та юридична категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки — це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
Податки — це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку — позбавленою будь-якого сенсу.
Об'єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, а натомість одержувати від держави безплатні блага та послуги.
Безпосередньо збиранням податків займаються спеціальні служби. У різних країнах вони мають різні назви, але мета їх одна: забезпечити ефективне, правильне, своєчасне надходження податків до бюджету країни.
Контроль за дотриманням податкового законодавства в Україні здійснюється Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ), що була створена в результаті об'єднання Головної державної податкової інспекції та Управління з боротьби з кримінальним укриттям доходів від оподаткування, що знаходилось в структурі МВС України.
1. Державна податкова адміністрація України, її сутність та функції. Структура адміністрації.
1.1 Правовий статус ДПАУ Контроль за дотриманням податкового законодавства в Україні здійснюється Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ), що була створена в результаті об'єднання Головної державної податкової інспекції та Управління з боротьби з кримінальним укриттям доходів від оподаткування, що знаходилось в структурі МВС України.
Головним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення дотримання податкового законодавства, повний облік усіх платників податків та обов’язкових платежів, що надходять до бюджету, державні цільові фонди, забезпечення правильності розрахунку та сплати цих платежів.
На сьогоднішній день податкова служба України здійснює контроль по всім видам податків та зборів, в тому числі по 25 загальнодержавним та 14 місцевим податкам.
Згідно Закону України «Про державну податкову службу», Державна податкова адміністрація України (далі - ДПА України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. [2].
Діяльність ДПА України регулює велика кількість нормативних актів, але основні з них — Конституція України, Закон України «Про державну податкову службу в Україні «, Указ Президента «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України», Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про Державний бюджет України на 2001 р.», Закон України «Про організаційно — правові основи боротьби з організованою злочинністю», Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади», Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін і доповнень та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питання визначення джерел фінансування органів державної влади», Указ Президента «Питання державних податкових адміністрацій», Указ Президента «Про символіку державної податкової служби в Україні» та інші.
У межах своїх повноважень ДПА України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
ДПА України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
Фінансування діяльності ДПАУ здійснюється виключно за рахунок бюджетного фінансування, в межах, встановлених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік (Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади»). Кошти на фінансування ДПАУ передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.
ДПАУ може отримувати додаткові кошти з місцевих бюджетів для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування.
ДПАУ забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України. [2].
1.2 Сутність та функції ДПАУ Згідно Положення про Державну податкову адміністрацію України, основними завданнями ДПА України є:
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов «язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов «язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;
роз «яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов «язаних з виконанням службових обов «язків;
розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів. [2].
ДПА України відповідно до покладених на неї завдань:
виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, пов «язану з:
здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб «єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; проведенням диференціації платників податків, інших платежів залежно від сум сплачених ними податків, інших платежів; веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю в розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства в межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб «єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів щодо вилучення та знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися в незаконному обігу;
здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов «язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи — платника податків та інших обов «язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами — суб «єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;
роз «яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань податків, інших платежів та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;
здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки, перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
організовує роботу із створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць, інших засобів автоматизації та комп «ютеризації робіт органів державної податкової служби;
розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства;
у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про основні показники мобілізації податків, інших платежів до Державного бюджету України;
подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
координує діяльність органів державної податкової служби та організовує їх взаємодію з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків;
вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;
здійснює зв «язки з податковими службами іноземних держав і міжнародними податковими організаціями, вивчає досвід організації діяльності податкових служб цих держав і розробляє пропозиції з його практичного використання в діяльності державної податкової служби України;
надає фізичним особам — платникам податків та інших обов «язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об «єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи — платника податків та інших обов «язкових платежів, і веде Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб;
прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов «язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби та захисту інформації про платників податків;
приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування завданих державі збитків;
виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;
вживає заходів щодо боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, незаконним вивезенням за межі України неоподаткованих капіталів, відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом, забезпечує виявлення фактів приховування від оподаткування або маскування незаконного походження доходів, їх справжнього характеру і джерел набуття, місцезнаходження і переміщення, розміру, використання (в тому числі для здійснення підприємницької, іншої господарської, інвестиційної, благодійної діяльності, розрахункових і кредитних операцій), для чого:
здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі, в тому числі по банківських рахунках, кредитах, переказах, операцій з іншим рухомим та нерухомим майном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національної валюти у великих розмірах;
проводить розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, вживає відповідно до законодавства заходів щодо їх арешту і конфіскації;
вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;
взаємодіє з іншими правоохоронними органами, органами, що здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також з відповідними органами іноземних держав у питаннях боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
здійснює в межах своїх повноважень контроль за обліком, зберіганням і реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов «язаних з виконанням ними посадових обов «язків;
запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби;
збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства, в тому числі про знаходження доходів у нелегальному обігу, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов «язаних з оподаткуванням, розробляє заходи щодо протидії переведенню доходів у нелегальний обіг та забезпечує їх реалізацію в установленому порядку;
здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що є у державній власності, в тому числі:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, заснованих на державній власності;
затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що перебувають в управлінні ДПА України, контролює їх додержання;
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, а також вирішує питання щодо їх відповідальності в разі здійснення підприємством, установою, організацією діяльності, що суперечить вимогам статуту (положення) та чинного законодавства;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами, організаціями державного майна;
здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов «язану із:
здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп «ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб «єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
обліком платників податків, інших платежів;
виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб «єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу;
видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов «язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи — платника податків та інших обов «язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами — суб «єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;
роз «яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;
здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп «ютеризації робіт органів державної податкової служби;
розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;
при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;
надає фізичним особам — платникам податків та інших обов «язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об «єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб;
прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов «язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;
організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби. [2].
1.3. Структурні підрозділи ДПАУ, їх статус, завдання та функції.
До складу Державної податкової адміністрації України входять слідуючи підрозділи:
Керівництво ДПАУ Голова ДПАУ;
Перший заступник Голови ДПАУ;
Перший заступник Голови ДПАУ — начальник податкової міліції;
Сім заступників голови ДПАУ (в тому числі - Голова ДПА у м. Києві).
Під наглядом Голови Управління оперативно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва;
Управління кадрів;
Режимно-секретне управління;
Управління по боротьбі з корупцією та безпеки в органах державної податкової служби;
Головне управління внутрівідомчого контролю;
Управління захисту податкової інформації. [2].
Більшість нормативних актів, що регулюють діяльність вказаних структурних підрозділів, є для службового користування та не містяться в законодавчих базах. Тому ми більш докладно зупинимось лише на декількох структурних підрозділах та управліннях.
Головне управління внутрівідомчого контролю Головне управління внутрівідомчого контролю (далі управління) є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України і має призначення здійснювати у межах своєї компетенції контроль за дотриманням працівниками податкових органів всіх рівнів чинного законодавства.
Головне управління внутрівідомчого контролю підпорядковується безпосередньо Першому заступнику Голови Державної податкової адміністрації України, виконує його доручення і про результати перевірок доповідає йому особисто для прийняття відповідного рішення.
Головне управління внутрівідомчого контролю будує свою роботу відповідно до завдань, визначених Законами України «Про державну податкову службу в Україні «, «Про державну службу », даним Положенням та річними і квартальними планами роботи.
У своїй роботі Головне управління керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими документами нормативного характеру, а також наказами, розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації України і цим Положенням. [12].
У своєму складі управління має на правах структурних підрозділів 3 відділи: відділ перевірки стану виконавчої дисципліни Державних податкових адміністрацій, відділ по контролю за організацією роботи Державних податкових адміністрацій по справлянню податків з юридичних осіб, відділ по контролю за організацією роботи Державних податкових адміністрацій по справлянню податків з фізичних осіб.
Головними завданнями управління є:
забезпечення відомчого контролю за організацією роботи державних податкових адміністрацій (інспекцій) всіх рівнів з питань дотримання ними вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні «;
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів;
проведення ревізій фінансово-господарської діяльності державних податкових адміністрацій та підвідомчих установ. [12].
Відповідно до Закону «Про державну податкову службу в Україні «та чинного податкового законодавства, управління виконує такі функції:
Планує роботу управління, організовує і безпосередньо проводить сумісно з відповідними управліннями та відділами комплексні і тематичні перевірки державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю з питань дотримання податкового законодавства щодо обчислення податків та інших обов «язкових платежів до бюджету і правильним витрачанням коштів на утримання адміністрацій, що передбачені кошторисом. Згідно з дорученнями керівництва здійснює перевірки Головних управлінь і управлінь Державної податкової адміністрації України з питань організації роботи та інших питань, а також перевірку фінансово-господарської діяльності підпорядкованих Державній податковій адміністрації України організацій, учбових закладів та інших підприємств.
Координує разом з КРУ Мінфіну України, Держказначейством України проведення комплексних перевірок Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Проводить контрольні перевірки фактичного усунення раніше виявлених порушень вимог законів, положень, наказів та розпоряджень Голови державної податкової адміністрації України.
За дорученням керівництва адміністрації організовує і забезпечує проведення державними податковими адміністраціями перевірок безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм їх власності та підпорядкування, а також у громадян достовірності грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, декларацій та інших регістрів бухгалтерського обліку і первинних бухгалтерських документів про одержані доходи і прибутки, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та інших платежів до бюджету.
Передає Податковій міліції матеріали перевірок підприємств і організацій та громадян, в яких виявлені порушення чинного податкового законодавства з ознаками злочину.
Проводить за дорученням Голови державної податкової адміністрації України перевірки фактів порушень чинного законодавства посадовими особами податкової служби та перевірок з приводу порушення прав податківців і готує відповідні пропозицій Голові державної податкової адміністрації України щодо поновлення у разі необхідності цих прав.
За дорученням керівництва і за участю відповідних управлінь здійснює перевірки скарг на дії податкових адміністрацій та їх посадових осіб, виявлення причин, що викликають скарги. Готує пропозиції з питань притягнення до відповідальності працівників, чиї дії призвели до надходження обґрунтованих скарг.
Аналізує та узагальнює причини порушень законності і умов, що їм сприяють та вносить пропозицій щодо їх усунення і запобігання в подальшому.
Здійснює методичне керівництво підрозділами внутрівідомчого контролю податкової служби України.
Отримує, узагальнює, аналізує звітність підрозділів внутрівідомчого контролю та відпрацьовує пропозиції щодо удосконалення цієї роботи.
Забезпечує ведення журналу обліку перевірок, узагальнює матеріали проведених працівниками відділів перевірок роботи податкових адміністрацій і готує доповіді, пропозиції керівництву чи колегії державної податкової адміністрації України для заслуховування керівників перевірених адміністрацій про стан економічної і контрольної роботи. Складає і подає встановлену звітність відповідному управлінню ДПА.
Вносить пропозиції по кандидатурам на призначення начальників відділів по контролю за роботою податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя.
Спільно з відповідними управліннями і відділами розробляє інструктивні і методичні вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодавчих актів, а також про порядок проведення перевірок організації роботи державних податкових адміністрацій.
Бере участь (у межах наданих управлінню повноважень) у підготовці для розгляду у Верховній Раді, Адміністрації Президента України, Кабінеті Міністрів України проектів законів, постанов та інших законодавчих актів.
Разом з відповідними управліннями проводить вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду роботи окремих державних податкових адміністрацій, працівників і відділів податкових органів країни.
Подає податковим адміністраціям по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю методичну та практичну допомогу з питань виконання ними функцій по контролю за діяльністю підвідомчих адміністрацій.
Організовує та впроваджує заходи по підвищенню кваліфікації працівників, включаючи проведення семінарів-нарад, поглибленого вивчення законодавчого та інструктивного матеріалу, текстуальний розгляд матеріалів перевірок тощо.
Забезпечує розробку відповідних форм звітності і довідок, пов «язаних з роботою управління, подає відповідним службам заявки на виготовлення і відсилку державним податковим адміністраціям цих форм.
При здійсненні функцій і виконанні завдань, передбачених цим Положенням, Управління дотримується вимог інструкції по діловодству та Положення про внутрішній трудовий розпорядок. [2].
Головне управління очолює начальник, який призначається і звільняється Головою Державної податкової адміністрації України.
На посаду начальника Головного управління внутрівідомчого контролю призначається особа, яка має вищу економічну освіту, знає чинне податкове законодавство, законодавство про працю і Закон України «Про державну службу », методичні вказівки з питань, що входять до компетенції управління, і має відповідний досвід роботи за фахом.
Начальники відділів за поданням начальника Головного управління призначаються Головою державної податкової адміністрації України.
На посади працівників управління призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників.
На час відсутності начальника управління (відпустка, відрядження та інші причини) його обов «язки виконує заступник начальника управління.
Начальник управління організовує, направляє і керує всією роботою управління. Несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань і обов «язків. Організовує чітку роботу кожного працівника управління. Постійно здійснює контроль за якісним і своєчасним виконанням працівниками управління покладених завдань. Створює умови для виявлення ініціативи та активної участі в роботі по вдосконаленню діяльності управління та кожного спеціаліста. [2].
Він забезпечує виконання Закону «Про державну податкову службу в Україні «, Закону України «Про державну службу », а також наказів, розпоряджень і вказівок Державної податкової адміністрації України щодо організації роботи податкових адміністрацій, організовує проведення семінарів і нарад працівників державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, м. Києву і Севастополю з питань організації перевірки роботи податкових адміністрацій та справляння податків і інших платежів при суворому додержанні чинного податкового законодавства, готує матеріали для атестації працівників від ділу, вносить пропозиції щодо висування окремих працівників на вищу посаду, бере активну участь у розробці податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов «язаних зі справлянням платежів до бюджету, розглядає акти комплексних перевірок, дає по них належні письмові висновки. [2].
Для забезпечення виконання функцій начальнику управління перевірки роботи податкових адміністрацій надається право:
Вимагати від працівників управління чіткого, своєчасного і високоякісного виконання обов «язків і функцій, передбачених трудовим законодавством, Законом України «Про державну податкову службу в Україні «, Законом «Про державну службу », цим Положенням та посадовими інструкціями.
Одержувати від управлінь і відділів державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, м. Києву і Севастополю необхідні дані для узагальнення діяльності державної податкової служби України.
Здійснювати у податкових органах будь-якого рівня перевірки (вивчення) стану організації роботи щодо проведення комплексних перевірок та реалізації матеріалів перевірок.
Видавати в межах своєї компетенції розпорядження, давати вказівки і перевіряти їх виконання.
Здійснювати заходи щодо вдосконалення стилю і методів роботи спеціалістів, зміцнення службової дисципліни, підвищення професійного рівня і ділової кваліфікації працівників.
Вносити пропозиції керівництву з питань розвитку і вдосконалення роботи податкових органів України.
Затверджувати, підписувати, візувати документи з питань, що входять до його компетенції.
Вказівки начальника Головного управління внутрівідомчого контролю є обов «язковим для всіх спеціалістів державних податкових адміністрацій України.
Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед управлінням несе начальник управління.
Відповідальність інших працівників управління визначається посадовими інструкціями.
Управління координує роботу з іншими управліннями по застосуванню податкового законодавства державними податковими адміністраціями України. Управління свою практичну діяльність здійснює у тісній взаємодії з органами державного управління України, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, фінансовими органами, банківськими установами і правоохоронними органами з питань організації контролю за дотриманням чинного податкового законодавства.
Головне управління примусового стягнення податків Державної податкової адміністрації України Головне управління примусового стягнення податків є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України і безпосередньо підпорядковується Першому заступнику Голови Державної податкової адміністрації України. [18].
У своїй практичній діяльності Головне управління примусового стягнення податків керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Державної податкової адміністрації України, а також цим Положенням. [18].
До складу Головного управління примусового стягнення податків входять:
інформаційно-аналітичний відділ;
відділ організації стягнення платежів з юридичних осіб;
відділ організації стягнення платежів з фізичних осіб. [18].
Основними завданнями головного управління є:
Організація роботи державних податкових адміністрацій по своєчасному та в повному обсязі стягненню податків, зборів та обов «язкових платежів до бюджету.
Спільна робота з галузевими міністерствами та відомствами, місцевими органами виконавчої влади по погашенню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.
Систематизація виявлених документальними перевірками порушень з питань примусового стягнення податків та координація роботи з органами виконавчої, судової та законодавчої влади щодо вдосконалення діючого механізму стягнення належних державі коштів.
Розробка методичних підходів по примусовому стягненню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків. [18].
Основними функціями Головного управління є:
Розробка стратегії примусового стягнення заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.
Утворення системи звітності, яка надає можливість прослідковувати за кількістю, типом та віком заборгованість по платежах до бюджету.
Проведення перевірки роботи державних податкових адміністрацій, установ банків і підприємств з питань своєчасності надходження податків та інших платежів до бюджету, використання ними дійсних заходів по ліквідації заборгованості по платежах до бюджету.
Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по безспірному стягненню сум заборгованості до бюджету з розрахункових та валютних рахунків підприємств-боржників та їх дебіторів.
Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій щодо вимагання від органів, які здійснюють управління майном, розриву контрактів з керівниками підприємств, які систематично порушують податкове законодавство та допускають значні суми заборгованості до бюджету.
Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по зверненню стягнення заборгованості платників перед бюджетом на їх майно по справах, переданих до арбітражних судів, а також на визнання їх банкрутами.
Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по підготовці матеріалів по наданню відстрочок і розстрочок платникам на суми несплачених у строк платежів.
Систематизація повідомлень державних податкових адміністрацій про проведений взаємозалік належних бюджету платежів у рахунок бюджетного фінансування в розрізі бюджетів, а також векселями Головного управління Державного казначейства України.
Підготовка пропозицій щодо вдосконалення механізму ліквідації недоїмки, участь у розробці відповідних законопроектів та положень.
Підготовка та подання необхідних матеріалів на розгляд Колегії Державної податкової адміністрації України.
Узагальнення результатів роботи головного управління і подання інформації до управління оперативної звітності та статистики до 25 числа щомісячно.
Організація і проведення семінарів з питань, що входять до компетенції головного управління. [18].
Головне управління очолює начальник, який призначається і звільняється з посади наказом Голови Державної податкової адміністрації України. [18].
Начальник головного управління:
Керує усією діяльністю управління на виконання прав та обов «язків, що випливають з покладених на головне управління завдань.
Забезпечує раціональний розподіл обов «язків між працівниками головного управління та вимагає від них чіткого виконання обов «язків і функцій, передбачених чинним законодавством, цим Положенням, посадовими інструкціями та правилами внутрішнього розпорядку.
Затверджує функціональні обов «язки начальників, які входять до складу головного управління.
Видає в межах компетенції головного управління розпорядження, дає вказівки, обов «язкові для виконання працівниками та перевіряє їх виконання.
Готує та надає керівництву Державної податкової адміністрації України пропозиції щодо прийняття на роботу, переміщення та звільнення працівників головного управління, а також преміювання.
®.
ae.
e.
.
.
r.
x017D.
O.
e.
e.
®.
e.
.
t.
O.
O.
e.
o.
x2403×1203×6864×0101×1400×78A4x6100×0324×1500e.
i.
o.
x00D0.
$.
TH.
вників головного управління на підвищення їх кваліфікації.
На період відпустки начальника головного управління або його відсутності з інших причин обов «язки начальника головного управління виконує заступник начальника головного управління. [18].
Головне управління має право:
Вимагати від управлінь Державної податкової адміністрації України та державних податкових адміністрацій усіх рівнів забезпечення своєчасного подання ними якісної інформації щодо діяльності Державної податкової адміністрації.
Узгоджувати питання координування і здійснення організаційних, методичних і контрольних дій з іншими контролюючими органами та з відповідними управліннями.
Здійснювати у податкових органах усіх рівнів перевірки стану роботи з питань своєчасного та в повному обсязі стягнення податків, зборів та обов «язкових платежів до бюджету.
Здійснювати на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, декларацій та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп «ютерний), пов «язаних з обчисленням і сплатою платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.
Вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій та громадян, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів і законодавства про підприємницьку діяльність, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень службовими особами головного управління. [18].
Начальник головного управління несе персональну відповідальність за виконання завдань Головного управління.
Відповідальність інших працівників головного управління визначається посадовими інструкціями.
Головне управління примусового стягнення податків працює у тісній взаємодії з іншими підрозділами Державної податкової адміністрації України і у межах своєї компетенції має взаємовідносини з міністерствами і відомствами.
Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України. [2].
Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своєю назвою та інші печатки і штампи, бланки. Департамент є розпорядником коштів нижчого рівня, має право в межах покладених на нього завдань укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов «язки, бути позивачем і відповідачем у судах України. [2].
Скорочена назва Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів — ДААК ДПА України. [17].
Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативними документами. [17].
Основними завданнями Департаменту є:
прийняття участі в розробленні проектів державних програм, законів та інших нормативно-правових актів з питань виробництва, обігу (реалізації, експорту, імпорту, зберігання та транспортування) спирту етилового, коньячного і плодового (далі - спирт), алкогольних напоїв і тютюнових виробів, адміністрування акцизного збору;
організація у межах своїх повноважень виконання та узагальнення практики застосування законодавства;
здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, зокрема за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів акцизного збору;
здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб «єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію, а також додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, забезпечення розподілу спирту між споживачами в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання та здійснення контролю за його цільовим використанням;
затвердження норм втрат та виходу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, порядку їх розроблення і застосування, погодження стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво зазначеної продукції;
ліцензування діяльності суб «єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; зупинення дії та анулювання виданих ним ліцензій; надання згоди Міністерству економіки на видачу ліцензій на експорт та імпорт спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у встановленому порядку;
застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб «єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
запобігання незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України;
внесення пропозицій щодо встановлення мінімальних цін на спирт, виноматеріали, алкогольні напої і тютюнові вироби;
сприяння розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості. [17].
Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:
здійснює контроль та забезпечує організацію роботи підпорядкованих регіональних управлінь та територіальних підрозділів;
бере участь у розробленні основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
організовує роботу щодо зберігання, реалізації та обліку марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, контроль за додержанням правил маркування;
у межах своєї компетенції взаємодіє з правоохоронними, контрольними, фінансовими та іншими органами;
вносить пропозиції щодо створення автоматизованої інформаційної мережі з метою забезпечення контролю за додержанням податкового законодавства в частині акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
вивчає та проводить аналіз ефективності застосування податкового законодавства в частині акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, бере участь у розробленні проектів законодавчих актів та в установленому порядку вносить пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
аналізує звітні і статистичні дані, результати перевірок на місцях, інформацію, одержану від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств усіх форм власності, установ та організацій щодо виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
проводить постійний моніторинг надходжень акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства до бюджету;
здійснює маркетингові дослідження та моніторинг ринку підакцизних товарів;
розробляє інструктивні та методичні матеріали щодо оподаткування акцизним збором та збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та подає їх для розгляду ДПА України;
готує оглядові листи, вказівки, методичні рекомендації щодо поліпшення організації роботи регіональних управлінь Департаменту та їх територіальних підрозділів;
здійснює комплекс заходів з питань добору і розставлення спеціалістів Департаменту та його регіональних управлінь та територіальних підрозділів, організовує підвищення їх кваліфікації;
узагальнює та аналізує практику обчислення і справляння акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і готує пропозиції з його вдосконалення;
здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
погоджує в установленому порядку зразки етикеток та упаковок для алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
організовує видачу суб «єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами;
здійснює зупинення дії та анулює видані ним ліцензії і у разі необхідності зупиняє у випадках, передбачених законодавством, виробництво та обіг спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, надає згоду Міністерству економіки на видачу ліцензій на експорт та імпорт спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у встановленому порядку;
формує і веде реєстр виданих, переоформлених, анульованих, зупинених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій та ліцензій, визнаних недійсними;
веде реєстри виробників, імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
бере участь у розробленні державних програм виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та механізмів їх виконання;
забезпечує розподіл спирту етилового та коньячного між споживачами в установленому порядку, оформляє наряди на одержання та здійснює контроль за його цільовим використанням;
організовує здійснення контролю за показниками автоматичних приладів щодо обсягів виробництва спирту, алкогольних напоїв на їх відповідність даним первинних документів бухгалтерського обліку, за наявністю справних засобів виміру спирту, станом спиртового господарства;
організовує здійснення контролю за технічним станом спиртовимірювальних апаратів, пломбування місць можливого доступу до спирту на брагоректифікаційних апаратах;
організовує проведення перевірок діяльності суб «єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;
проводить перевірки регіональних управлінь Департаменту та їх територіальних підрозділів та надає їм допомогу з питань організації роботи щодо контролю за правильністю обчислення і сплати акцизного збору та збору на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства;
застосовує у випадках, передбачених законодавством фінансові санкції до суб «єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
створює інформаційно-технічну базу даних, що стосується виробництва та обігу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, веде реєстр назв алкогольних напоїв і тютюнових виробів, охоронних документів на них та їх власників;
готує та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо регулювання виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
вивчає міжнародний досвід роботи з питань виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
бере участь у проведенні атестації виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на підприємствах, що розташовані на території України;
вносить пропозиції щодо організації та ведення податкового обліку і звітності з питань виробництва та обігу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
розробляє інструктивні та методичні матеріали з питань державного регулювання виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
надає в межах своєї компетенції роз «яснення щодо застосування нормативно-правових актів;
розглядає звернення громадян, підприємств, організацій і установ з питань віднесених до компетенції Департаменту;
забезпечує збереження конфіденційної інформації в апараті Департаменту і його регіональних управліннях та територіальних підрозділах;
веде окреме діловодство та виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. [17].
Департамент очолює начальник, який прирівнюється до начальника головного управління Державної податкової адміністрації України.
Начальник Департаменту призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДПА України у встановленому законодавством порядку. [17].
Начальник Департаменту має чотирьох заступників, у тому числі одного першого.
Перший заступник, заступники начальника Департаменту, начальники регіональних управлінь призначаються на посаду і звільняється з посади Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту. [17].
Начальник, при здійсненні керівництва Департаментом, має слідуючи права:
здійснює керівництво Департаментом та загальне керівництво підпорядкованими регіональними управліннями та їх територіальними підрозділами;
призначає на посади та звільняє з посад працівників Департаменту, заступників начальників регіональних управлінь, дає згоду на призначення керівників територіальних підрозділів;
затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту та його регіональні управління, кошториси підпорядкованих регіональних управлінь;
підписує накази та розпорядження по Департаменту;
розподіляє обов «язки між заступниками;
вносить пропозиції Голові ДПА України про утворення, реорганізацію та ліквідацію регіональних управлінь та територіальних підрозділів у межах граничної чисельності працівників;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.
несе персональну відповідальність перед Головою ДПА України за виконання покладених на Департамент завдань.
Департаменту безпосередньо підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. [17].
Регіональні управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, розрахункові рахунки в банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України і своєю назвою та інші печатки і штампи, відповідні бланки. [16].
Територіальні підрозділи регіональних управлінь функціонують у складі відповідних державних податкових інспекцій.
Регіональні управління діють на підставі положень, що затверджуються начальником Департаменту. [17].
Регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні функції:
контролюють правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до бюджетів акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
перевіряють наявність на алкогольних напоях та тютюнових виробах марок акцизного збору, в тому числі під час оптової та роздрібної торгівлі ними;
здійснюють контроль за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб «єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;
контролюють додержання стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснюють контроль за цільовим використанням спирту;
контролюють дотримання суб «єктами підприємницької діяльності вимог законодавства з питань акцизного збору, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
здійснюють ліцензування діяльності суб «єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ними ліцензій;
застосовують до суб «єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
запобігають незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України;
сприяють розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості. [17].
Департамент, його регіональні управління та територіальні підрозділи проводять перевірки дотримання податкового законодавства суб «єктами підприємницької діяльності у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні «.
Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення податкового законодавства приймається керівниками або заступниками керівників відповідних податкових органів, у складі яких вони функціонують.
Внесення змін до організаційної структури Департаменту здійснюється Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту.
Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Департаменту затверджується Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту.
Умови оплати праці працівників Департаменту визначаються Кабінетом Міністрів України. [17].
2. Роль ДПАУ у вирішенні проблем оподаткування в Україні.
Податки — невід «ємний елемент функціонування сучасних економічних систем. Історія оподаткування становить вже кілька тисячоліть. Вперше про податки згадується у знайдених єгипетських папірусах, датованих IV тисячоліттям до н.е. Вони різні за своєю формою та змістом: подушний, на землю, на вікна, на двері, на бороди, на собак, на автомобілі, на цінні папери, на заробітну плату та на додаткову вартість тощо.
За умов розвиненої ринкової економіки створюються і закріплюються цивілізовані, перевірені часом і практикою форми податкових відносин між державою, юридичними та фізичними особами. Розвиток держави й ринку сприяв формуванню певної податкової моделі, що враховує техніку оподаткування, види, форми, елементи податків та управління ними.
Не потребує доказів те, що податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики щодо життя суспільства, а саме: перерозподілу національного продукту в соціальному, віковому, територіальному, галузевому аспектах; компенсація хиб ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення бізнесу, ділової активності, мотивації праці, підтримки рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон «юнктури.
Але не слід забувати про те, що скільки існували податки, незалежно стягувалися вони в товарній чи грошово-вартісній формі, завжди знаходилися платники, які намагалися уникнути їх сплати.
Податковий негативізм не має суспільного характеру. Уже за власним сумлінням платників поділяють на дві категорії: законослухняні та порушники. Для одних написати правду в декларації - справа принципу. Для інших правдива інформація — лише один із варіантів поведінки, корисний для особистих інтересів. [29].
Навіть якщо більшість платників незначною мірою ухиляються від сплати податків, вони як виробники перешкоджають нормальній фінансовій діяльності держави і заходами ефективної боротьби змушують реагувати на податкові зловживання. Внаслідок цього виграє меншість потенційних зловмисників. Подібно до корумпованості, в існуванні якої, на жаль, можуть бути зацікавлені мільйони людей, ухилення від оподаткування має викликати співчуття, підтримку певної частини населення та представників бізнесу.
Людські пристрасті додаються до фіскальних справ, оскільки рішення про подачу декларації приймається за умов невизначеності через те, що ухилення необов «язково викликає автоматичну реакцію влади у формі переслідування й покарання. Платники мають можливість вибирати одну з двох ліній поведінки: повідомити правду чи неправду, точніше — напівправду. Якщо суб «єкт вибирає останній варіант, наслідок залежить від перевірки вірогідності поданої інформації «фіскальній владі «. Ухилення можливе, якщо його масштаби перевищують можливості податкових служб щодо адекватного контролю або якщо порушники знаходять способи нейтралізувати дії влади. [27].
Західні дослідники впевнені, що сам податок як примус впливає на вибір між сплатою і ухиленням від неї. На відміну від обов «язку дисциплінованого платника для певної особи ухилення стає азартною ризикованою грою, учасник якої зважує шанси на отримання більшого прибутку та можливу загрозу викриття. Тут платник діє як економна людина, яка міркує раціонально і шукає власної вигоди, передбачає наслідки своєї поведінки. Такий платник порівнює міру нагороди та міру покарання при невдачі. На відміну від «емоційних «злочинів, що супроводжуються фізичним насильством, ухилення від сплати податків відносяться до «високоінтелектуальних «способів «білокомірцевих «правопорушень.
За характером суспільного середовища і способом діяльності тіньова економіка є природним центром злочинного нехтування податковим законом. Вірогідні оцінки її розмірів у різних країнах сягають від 5 до 15% валового національного продукту.
З фіскального погляду, тіньова економіка — це економіка, де її суб «єкти отримують прибутки і заробітну плату, що не декларуються, а тому органами влади податками не обкладаються. Такі прибутки незаконні, проте, звичайно, влаштовують «незалежністю «фінансовий контроль та фіскальні претензії держави. Частково ухилення від сплати податків є можливим почасти через аморалізм певної частини населення, його незадоволення високими податками, бо оголошення дійсних прибутків може означати економічне самогубство.
Ухиляються від податків не лише «тіньовики », а й навіть лояльні громадяни, які спокусилися подати неправдиву декларацію про абсолютно чесні доходи. [27].
Крім незаконної форми ухилення від сплати податків, існує також і так звана законна, про яку не слід забувати. Джерела законних форм ухилення містяться в суперечливій структурі сучасного бізнесу та господарських зв «язків, у складному чинному законодавстві та самих умовах ринкової економіки. Для інвесторів і суб «єктів економічної діяльності, які отримують прибутки, створено можливість без формального порушення закону обійти виплату податків, використовуючи ділові операції і юридичні нюанси для ухилення від фіскального зобов «язання. Ці способи діють у межах національної економіки і в масштабах світового ринку. Вітчизняні економісти неодноразово характеризували способи легалізації приховування прибутків від оподаткування. Йдеться про штучне завищення затрат виробництва і прискорення списання матеріалів і потужностей через амортизацію для приховання справжніх прибутків, отримання знижки на виснаження надр, розміщення коштів у благодійних та довірчих фондах, системи опціонів (опціон — надання компаніями права своїм вищим службовцям купувати цінні папери за твердою ціною, де різниця між фіксованою та ринковою ціною є неоподаткованим подарунком), здійснення внутрішнього сімейного розподілу доходів через партнерство та дарування, виплачування працівникам великих сум тощо. Загалом у міжнародному бізнесі транснаціональні компанії використовують тактику створення холдинг-компаній, інвестують капітал у податкові «оазиси », «сховища », шукають податкового «раю ». [28].
Достатньо зареєструвати компанію чи розмістити грошовий заклад на банківському рахунку в країні з пільговим податковим режимом для отримання прибутку через податок. Наприклад, японські фірми використовують як податкові гавані приблизно 30 країн і територій: Гонконг, Панаму (низькі податки); Ямайку, Багамські та Кайманові острови (пільги щодо фінансових операцій); Ліберію (суттєві пільги для пароплавства) тощо.
Крім того, до традиційних податкових «сховищ », що слугують повному або частковому звільненню від прибуткового податку, податку на майно, спадок і прибутки від реалізації капітальних активів, а також валютного контролю належать Андора, Сінгапур, Антильські і Бермудські острови. [28].
Слід зазначити, що в Україні наприкінці 1994 р. — на початку 1995 р. певні фірми також почали реєструвати безподаткові компанії та відкривати філії банків і трастів у безподаткових зонах за кордоном.
Через переорієнтацію України на ведення господарства в умовах ринкової економіки багато механізмів та інститутів економіки на певному рівні неурегульовані правом. Таке становище не могло не позначитися на одній з найважливіших форм регулювання ринкових відносин — податках, що є економічною базою функціонування держави.
Загальним на сучасному етапі для всіх суб «єктів підприємництва, як для законослухняних, так і для тих, хто порушує закони для отримання надприбутків, є намагання ухилитися від сплати податків і насамперед приховати, применшити свої доходи. Для підприємців з кримінальним ухилом, звичайно, такий спосіб дій є засобом приховання джерел свого збагачення. Інших до ухилення від сплати податків стимулює сама система оподаткування, що є суперечливою, нестабільною і має лише фіскальний напрям. Причини ухилення підприємців від податків можуть бути різними, а економічні наслідки для України (і характеристика правового режиму в цій сфері) однакові.
Останніми роками в Україні відбувається реформування податкової системи, що формується у складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу. Зміни супроводжуються кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя. За таких умов збільшується кількість порушень податкового законодавства. [32].
Низький рівень правосвідомості «нових «підприємців і високі податки криміналізували виробництво, торгівлю, комерцію та інші сфери господарської діяльності. Для уникнення оподаткування деякі підприємці вишукують прогалини в чинному законодавстві: замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають гривневі та валютні рахунки тощо. Сьогодні керівники багатьох комерційних структур добре знають механізми та пільги, завдяки яким підприємства звільняються від податків. Тому в статутах, що подаються до виконавчих органів влади часто вказують такі види діяльності, як виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, ремонтно-будівельні роботи, роботи щодо благоустрою тощо. Фактично ж вони займаються торговельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, ухиляючись при цьому від сплати податків. Крім того, в статутах багатьох зареєстрованих малих підприємств, фірм дані про їхнє місцезнаходження відсутні, відповідальність засновників та інших осіб щодо заборгованості не передбачається, інформація про реєстрацію до податкової інспекції не подається. Використовуючи такі обставини, керівники цих підприємств займаються господарською діяльністю, але «забувають «про податки або, щоб не платити їх, просто зникають.
Водночас прийняття і дія значної кількості законодавчих актів, регулювання відносин у сфері оподаткування, суперечності в них та різне розуміння і тлумачення їхніх норм створюють серйозні перешкоди для правозастосовницької діяльності як для суб «єктів оподаткування, так і для органів контролю. [32].
Також недостатній рівень підготовленості значної частини працівників державної податкової служби та працівників внутрішніх справ не дозволяє активно боротися з попередженням зловживань при оподаткуванні.
Вивчення кримінологічної характеристики злочинів у сфері оподаткування та осіб, що їх вчинили, передбачає основну мету — вдосконалення роботи органів соціального контролю та підвищення ефективності попередження злочинності. Не аналізуючи деталізовані визначення, пов «язані з окремими сторонами та аспектами цього поняття, зазначимо, що розв «язання проблеми здебільшого залежить від рівня наукових знань про закономірності і тенденції розвитку злочинності, причини та умови її виникнення і функціонування, про особливості злочинця та механізми детермінації і генезису злочинної поведінки. [25].
Для вивчення злочинної поведінки особливо важливо враховувати рівень моральної і правової свідомості. При цьому правова свідомість розглядається у взаємозв «язку і взаємозалежності: знання права; уявлення про право, що базується на моральних нормах соціальної практики тощо; ставлення до чинного законодавства і виконання правових приписів. Висловлені А.І. Долговою положення мають особливе значення при переході до ринкової економіки та нестабільності чинного законодавства.
Аналіз статистичних та інших матеріалів, що характеризують стан боротьби з приховуванням прибутків від оподаткування показує те, що, незважаючи на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері наявні факти уникнення сплати податків. Податкові інспекції України виявляють порушення законодавства понад у 60% перевірених підприємств, установ та організацій. [25].
Значна кількість порушень податкового законодавства викликана впливом багатьох обставин і чинників. Одні з них діють на загальносуспільному рівні і відбивають кризовий стан економіки, інші - зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, зокрема, умовами виконання обов «язків їхніми працівниками в обстановці жорсткої протидії з боку правопорушників.
Ефективна робота цих підрозділів потребує від працівників не лише глибоких професійних знань про особливості і способи вчинення злочинів і тактику їх виявлення та документування, а й постійне вивчення причин та умов, що сприяють вчиненню цих злочинів. Крім того, вивчення найпоширеніших недоліків соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.
Плідна боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування можлива лише за тісної взаємодії працівників підрозділів ОВС, державних податкових адміністрацій та інших контролюючих органів, що своєю діяльністю передбачають забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів усіма суб «єктами підприємницької діяльності. [25].
Вивчаючи стан взаємодії працівників цих органів очевидно, що на рівні районної ланки, у певних регіонах вона є незадовільною. У загальної кількості порушених кримінальних справ за ст. 1482 КК України до суду направляється щороку менше половини, і лише четверта частина винних осіб засуджуються судами. До суду загалом в Україні направлено лише 44% справ від кількості закінчених.
Такий стан боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування пояснюється тим, що у співробітників правоохоронних органів і податкових адміністрацій різні підходи до кваліфікації виявлених правопорушень, оцінки зібраних доказів та оформлення матеріалів за даними фінансово-господарської діяльності платників податків. Якщо складений працівниками податкових адміністрацій акт задовольняє їх і є підставою для стягнення несплачених платежів і штрафних санкцій, то для слідчих органів він не завжди може бути підставою для порушення кримінальної справи. [24].
Для уникнення цих недоліків і підвищення ефективності організації боротьби зі злочинами у сфері оподаткування працівники органів внутрішніх справ і податкових адміністрацій у своїй практичній діяльності мають керуватися положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні «, Кримінального і Кримінально-процесуального кодексу України. [2].
При цьому важлива роль надається створенню спеціальних підрозділів податкової міліції для забезпечення оперативного висококваліфікованого контролю за сплатою податків. Не слід недооцінювати специфіку соціально-економічної ситуації і національні особливості різних регіонів. Водночас дуже важливо забезпечити на всіх етапах активну роботу щодо психологічної переорієнтації особового складу оперативних підрозділів МВС України при прийнятті переважно самостійних виважених, компетентних рішень з питань, пов «язаних з попередженням ухилення від сплати податків. [24].
3. Розрахунок акцизного збору Розрахувати суму акцизного збору. За даними задачі заповнити розрахунок акцизного збору. Вказати періодичність сплати збору і подання розрахунку.
Вітчизняний виробник тютюнових виробів реалізував в серпні 2001 року наступний асортимент виробів:
№ Виріб Од. Виміру Код товару Обсяг реалізації Ставка.
1 Сигари Шт 24.210 000 25 000 20 грн./100шт.
2 Цигарки Шт 24.220 000 60 000 10 грн./100шт.
3 Тютюн для паління Шт 24.310 000 20 000 10 грн./кг.
4 Тютюн для дихання Шт 24.399 100 1500 10 грн./кг.
Розв’язання:
Визначимо обсяг акцизного збору з виробів:
за сигари:
25 000*(20/100)=5000 грн.
за цигарки:
60 000*(10/100)=6000 грн.
за тютюн для паління.
20 000*10=200 000 грн.
за тютюн для дихання.
1500*10=15 000 грн.
Визначимо обсяг акцизного збору за всіма виробами:
5000+6000+200 000+15000=226 000 грн.
Виробник сплачує збір щомісяця до 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Висновок ДПА України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
ДПА є важливою ланкою податкової системи України, яка, в свою чергу, регулюється такими нормативними актами, як Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про систему оподаткування», «Про податок на додану вартість» тощо, в яких закріплено принципи побудови системи оподаткування, подається перелік об «єктів оподаткування і видів податків, встановлено розміри ставок податків, визначено права, обов «язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.
Завданням ДПА є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів та внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Плідна боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування можлива лише за тісної взаємодії працівників підрозділів ОВС, державних податкових адміністрацій та інших контролюючих органів, що своєю діяльністю передбачають забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів усіма суб «єктами підприємницької діяльності.
Важлива роль повинна надаватись створенню спеціальних підрозділів податкової міліції для забезпечення оперативного висококваліфікованого контролю за сплатою податків. Не слід недооцінювати специфіку соціально-економічної ситуації і національні особливості різних регіонів. Водночас дуже важливо забезпечити на всіх етапах активну роботу щодо психологічної переорієнтації особового складу оперативних підрозділів МВС України при прийнятті переважно самостійних виважених, компетентних рішень з питань, пов «язаних з попередженням ухилення від сплати податків.
Державна податкова адміністрація повинна відіграти активну роль в розробці і реалізації нового податкового кодексу, який сприятиме:
— подальшому зниженню податкового тягаря та розширення податкової бази;
— розвиткові інвестиційної і соціальної політики;
— удосконаленню митних тарифів як механізму подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
— захисту навколишнього природного середовища;
— прискоренню темпів економічного росту на власній відтворювальній базі та на ринковій основі.
Список використаної літератури Конституція України від 28.06.1996 р.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990 р. (із останніми змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.).
Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. (із останніми змінами та доповненнями від 18.01.2001 р.).
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. (із останніми змінами та доповненнями від 17.05.2001 р.).
Закон України «Про Державний бюджет України на 2001 р.» від 7.12.2000 р.
Закон України «Про організаційно — правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. (із останніми змінами та доповненнями від 23.03.2000 р.).
Закон України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 року з останніми змінами та доповненнями від 13 липня 2000 року Закон України «Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції» від 5 лютого 1998 р. з останніми змінами та доповненнями від 7.12.2000 р.
Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30 червня 1999 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р.
Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін і доповнень та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питання визначення джерел фінансування органів державної влади» від 16 березня 2000 року з останніми змінами та доповненнями від 8 листопада 2000 року Постанова Кабінету Міністрів «Про забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації України» від 15 листопада 1996 р. із останніми змінами і доповненнями від 25.08.98 р.
Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку надання податкових роз’яснень» від 16 травня 2001 року Указ Президента «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України» від 13.07.2000 р.
Указ Президента «Питання державних податкових адміністрацій» від 30.10.1996 р.
Указ Президента «Про символіку державної податкової служби в Україні» від 23 червня 2001 року Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації Країни від 21.08.2001 р.
Положення Державної податкової адміністрації України про Головне управління примусового стягнення податків Державної податкової адміністрації України від 7.02.1997 р.
Положення про Головне управління внутрівідомчого контролю, затверджене Головою Державної податкової адміністрації України 12.05.98 р.
Лист ДПА України «Щодо Положення про відділи Управління податкових розслідувань податкової поліції України» від 28.12.1996 р.
Апель А., Основи податкового права. Курс лекцій — Санкт-Петербург, Питер, 2001 г.
Винницкий Д. В., «Субъекты налогового права» — Москва, Норма, 2000.
Воронова Л., Кучерявенко М. Фінансове право: навчальний посібник в 2-х томах — Харків, Консум, 2000.
Довідник «Все про податки», під редакцією М. Азарова — Київ, Експерт-Про, 2000.
Долгова А. Вивчення особи злочинця // Держава і право. № 6.
Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права — Київ, Знання, 2001.
Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні. — Київ, «Укртиппроект», 1998.
Завгородній В. Налоги і налоговый контроль в Украине — Київ, АСК, 2000.
Кучерявенко Н. Налоговое право — Харьков, Консум, 1998.
Офіційний сайт Державної податкової служби України — HYPERLINK «internet internet.
Податкове законодавство України (у 5 томах зі змінами), під загальною редакцією М. Я. Азарова — Київ, Ін Юре, 1998.
Предупреждение налоговой милицией уклонений от уплаты налогов (монография) — Київ, Атика, 2001.
Челишева О., Феськов М. Расследование налоговых преступлений — Санкт-Петербург, Питер, 2001.
Додаток 1.
Схематичне зображення структури Державної податкової адміністрації України (згідно інформації офіційного сайту Державної податкової адміністрації України — HYPERLINK «internet internet.
PAGE.
PAGE 51.