Хмарні обчислення. 
Хмарні обчислення

Останнім часом в мережі все частіше і частіше зустрічаються такі вирази, як «хмарне сховище» і «хмарні обчислення». Схоже, тенденція до використання такого роду сервісів набирає обертів. Спробуємо з’ясувати, що означають ці поняття.

Отже, що таке хмарні обчислення (cloud computing)? Це ціла концепція, яка передбачає запуск і виконання додатків у вікні стандартного веб-браузера, встановленого на локальній машині, в той час як самі програми та їх дані для роботи розташовані на віддаленому сервері десь на просторах мережі. хмарний сховище віртуалізація консолідація.

Іншими словами, хмарні обчислення — це таке програмно-апаратне забезпечення, яке доступне користувачеві через локальну або зовнішню всесвітню мережу у вигляді сервісу, що дає можливість користуватися виділеними ресурсами (даними, програмами, обчислювальними ресурсами) за допомогою веб-інтерфейсу і віддаленого доступу .

Локальний комп’ютер користувача стає в цьому випадку звичайним терміналом, який підключений до мережі. Ті сервери, які виробляють хмарні обчислення, називають обчислювальним хмарою. Навантаження на машини, які входять до таке «хмара», розподіляється автоматично.

Таким чином, обчислювальний хмара являє собою суперкомп’ютер, який складається деколи з дуже великої кількості машин.

Найпростішим прикладом хмарних обчислень є Пірингові мережі (p2p або peer-to-peer). Ідея належить Джону Маккарті. Саме він у далекому 1960 році вперше припустив, що в майбутньому для комп’ютерних розрахунків будуть використовуватися «загальнонародні утиліти». Проте, як і будь-яка технологія, хмарні обчислення мають як безперечні переваги, так і прикрі недоліки.

Переваги:

• ? зниження вимог до обчислювальних ресурсів ПК (обов'язковим є лише наявність доступу до мережі);
• ? безпека;
• ? відмовостійкість;
• ? швидкість обробки даних;
• ? економія місця на жорсткому диску;
• ? зниження витрат на електроенергію, обслуговування, програмне й апаратне забезпечення.

Недоліки «хмарних технологій «:

• ? поява монополістів, які надають послуги у цій галузі;
• ? залежність збереження даних користувача від хмарної фірми.

В даний час хмарні обчислення активно використовуються різними компаніями. Яскравим прикладом тому є сервіс Google Docs, який відомий гігант пропонує своїм користувачам. Він дозволяє через браузер працювати з будь-якими офісними документами.

Тим часом, компанії Yahoo!, Intel і HP створили глобальну відкриту обчислювальну лабораторію Cloud Computing Test Bed, яка охоплює безліч майданчиків. Мета цього проекту — дослідження і розробки у сфері хмарних обчислень.

Не залишається осторонь і Майкрософт. Починаючи з липня 2012 року, в Росії стартували офіційні продажі хмарної операційної системи Windows Azure. Google також випустив свою хмарну операційну систему, яка так і називається — Google Chrome OS.

Серед інших подібних ОС варто відзначити eYe OS, iCloud, Cloudo, CorneliOS, Ghost. cc, Glide OS і iCube OOS. У жовтні 2012 року в Університеті Цінхуа, який знаходиться в Пекіні, була розроблена хмарна TransOS. Відмінною рисою цієї новинки є те, що вона, як кажуть розробники, зможе управляти не тільки комп’ютерами, а і виробничим обладнанням та побутовою технікою, на зразок пральних машин і холодильників. Також вона відмінно підійде для мобільних пристроїв.

Хмарні сховища надають відмінну можливість користувачам, які відчувають нестачу місця на жорсткому диску, зберігати всю потрібну інформацію в мережі. При цьому можна користуватися обмеженим доступом, який абсолютно безкоштовний. Відзначимо такі популярні сховища, як Dropbox (2 Гб безкоштовно), e-Disk (віртуальна флешка на 4 ГБ), Google Drive (5 Гб безкоштовно), iCloud (для шанувальників Apple), Microsoft SkyDrive і Яндекс. Діск.

Як ми бачимо, технології хмарних обчислень разом з хмарними сховищами міцно увійшли в наше життя. Доказом тому є той факт, що згідно з даними TADVISER, в 2014 році доходи від різних хмарних сервісів складуть 148 800 000 000 доларів.