Про промислово-фінансові групи в Україні (21.11.95)

0437 Про промислово-фінансові групи в Україні (21.11.95).

З, А К О Н У К Р, А Ї Н И.

Про промислово-фінансові групи в Україні.

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 23, ст. 88).

(Вводиться в дію Постановою ВР.

N 438/95-ВР від 21.11.95, ВВР, 1996, N 23, ст. 89).

Цей Закон визначає порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп в Україні, транснаціональних промислово-фінансових груп, а також фінансово-економічні умови їх діяльності.

Стаття 1. Визначення термінів.

Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:

1. Промислово-фінансова група (ПФГ) — об «єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

2. Головне підприємство ПФГ — підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами. Головне підприємство ПФГ втрачає право на будь-які пільги з питань оподаткування, яке воно мало або може мати згідно з чинним законодавством України.

3. Учасник ПФГ — підприємство, банк або інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно з законодавством України, або іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

4. Кінцева продукція ПФГ — продукція, включаючи науково-технічну документацію та інші об «єкти права інтелектуальної власності, з метою виробництва якої створюється ПФГ.

5. Проміжна продукція ПФГ — продукція, включаючи науково-технічну документацію та інші об «єкти права інтелектуальної власності, яка виробляється учасником ПФГ, використовується для виробництва кінцевої продукції ПФГ і реалізується виключно іншому учаснику або головному підприємству ПФГ. При реалізації такої продукції за межами ПФГ ця продукція проміжною не вважається.

6. Президент ПФГ — керівник головного підприємства ПФГ.

7. Транснаціональна ПФГ — ПФГ, до складу учасників якої входять українські та іноземні юридичні особи.

8. Внутрішня ціна ПФГ — ціна, за якою реалізується проміжна продукція ПФГ.

9. Ініціатори створення ПФГ — підприємства, наукові і проектні установи, банки, інші установи та організації всіх форм власності, які мають на меті отримання прибутку і відповідно до цього Закону, Цивільного кодексу України та інших актів законодавства уклали Генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ.

10. Уповноважена особа (особи) ініціаторів створення ПФГ — фізична особа (особи), яка має у встановленому порядку оформлене доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ.

11. Реорганізація ПФГ — зміна головного підприємства ПФГ, перезатвердження переліку кінцевої продукції ПФГ та (або) перезатвердження складу учасників ПФГ, що потребує внесення змін до Генеральної угоди.

Стаття 2. Головне підприємство та учасники ПФГ.

1. Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності відповідно до цього Закону та укладеної Генеральної угоди про сумісну діяльність.

ПФГ та головне підприємство і учасники ПФГ створюються та діють з дотриманням вимог законодавства України, в тому числі і законодавства про обмеження монополізму та недобросовісну конкуренцію.

У складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство.

2. ПФГ не має статусу юридичної особи. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

3. Головне підприємство та учасники ПФГ укладають Генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, яка підлягає затвердженню постановою Кабінету Міністрів України.

Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ включає:

назву ПФГ;

перелік затверджених у встановленому законодавством порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;

визначення головного підприємства ПФГ;

кандидатуру президента ПФГ, його права та обов «язки, порядок звільнення з посади;

перелік учасників ПФГ;

перелік кінцевої продукції ПФГ;

термін дії угоди;

інші умови, передбачені законодавством, та ті, які визнають необхідними ініціатори створення ПФГ.

Угода набирає чинності з дня прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про створення (реєстрацію) ПФГ.

4. Головне підприємство або учасник ПФГ не несе відповідальності за зобов «язаннями держави. Держава не несе відповідальності за зобов «язаннями головного підприємства або учасника ПФГ.

5. Головне підприємство ПФГ не несе відповідальності за зобов «язаннями учасників ПФГ, учасники ПФГ не несуть відповідальності за зобов «язаннями головного підприємства ПФГ, якщо інше не обумовлено двосторонніми договорами, гарантіями, Генеральною угодою.

6. Підприємство, установа, організація можуть бути головним підприємством чи учасником тільки однієї ПФГ.

У складі ПФГ може бути тільки один банк.

7. Головним підприємством ПФГ не можуть бути торговельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство в сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа.

Створення ПФГ забороняється у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг.

8. Взаємні зобов «язання головного підприємства ПФГ і учасників ПФГ щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, а також взаємні зобов «язання учасників ПФГ щодо виробництва проміжної продукції ПФГ оформляються Генеральною угодою про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ і двосторонніми угодами про поставки проміжної продукції (або надання відповідних послуг). Цими угодами визначається взаємна відповідальність сторін за порушення зобов «язань. Спори, які можуть виникати між сторонами, вирішуються арбітражним судом у встановленому законодавством порядку.

Стаття 3. Порядок створення ПФГ.

1. Рішення про створення (реєстрацію) об «єднання та надання йому статусу ПФГ приймається Кабінетом Міністрів України з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, затверджених законами або постановами Верховної Ради України, та оформляється постановою.

2. Питання про створення ПФГ порушує перед Кабінетом Міністрів України уповноважена особа (особи) ініціаторів створення ПФГ, яка подає на ім «я Прем «єр-міністра України такі документи:

доручення ініціаторів створення ПФГ на право уповноваженої особи представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;

Генеральну угоду про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ;

B*.

x3700 $x2438×4800 $x6467×62CC «x1C00країни щодо доцільності створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обгрунтування та Генеральної угоди;

документ про перерахування до Державного бюджету України державного мита за прийняття проекту створення ПФГ до розгляду Кабінетом Міністрів України однієї тисячі розмірів установленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць.

3. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умови, що розрахунковий обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ буде еквівалентним сумі сто мільйонів доларів США за рік починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей строк може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України в разі створення ПФГ для виробництва новоосвоюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва.

4. Кабінет Міністрів України зобов «язаний розглянути проект створення ПФГ і прийняти рішення про створення (реєстрацію) ПФГ, яке оформляється постановою Кабінету Міністрів України, або про відмову в створенні (реєстрації) ПФГ, яке оформляється протокольним рішенням Кабінету Міністрів України, у тримісячний термін — у разі розгляду проекту з участю українських головного підприємства та учасників ПФГ;

у шестимісячний термін — у разі розгляду проекту транснаціональної ПФГ.

У разі неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені терміни рішення стосовно проекту про створення (реєстрацію) ПФГ відповідні посадові особи Кабінету Міністрів України несуть дисциплінарну відповідальність. Одночасно уповноважена особа ініціаторів створення ПФГ має право зняти проект створення ПФГ з розгляду. Сплачене державне мито підлягає поверненню у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі.

5. Постановою Кабінету Міністрів України про створення (реєстрацію) ПФГ повинні бути затверджені:

Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;

назва ПФГ;

перелік, затверджений у встановленому законодавством порядку, державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ;

головне підприємство ПФГ;

президент ПФГ;

вичерпний перелік учасників ПФГ;

вичерпний перелік найменувань кінцевої продукції ПФГ;

термін, на який створюється ПФГ і який не може перевищувати терміну реалізації відповідної державної програми;

інші умови відповідно до повноважень Кабінету Міністрів України в межах чинного законодавства.

6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної ПФГ приймається Кабінетом Міністрів України лише за умови попереднього укладення міждержавного договору, що підлягає ратифікації Верховною Радою України. Міждержавним договором про створення ПФГ повинні бути затверджені:

Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;

назва ПФГ;

головне підприємство ПФГ;

вичерпний перелік учасників ПФГ;

вичерпний перелік кінцевої продукції ПФГ;

термін, на який створюється ПФГ;

умови оподаткування головного підприємства та учасників ПФГ відповідно до законів України, гарантії від зміни податкового законодавства;

умови перетинання митного кордону для проміжної продукції ПФГ і гарантії від їх зміни.

7. Найменування ПФГ повинно містити словосполучення «промислово-фінансова група (ПФГ) » .

Вживання словосполучення «промислово-фінансова група (ПФГ) «у назвах суб «єктів підприємницької діяльності, що реєструються не за нормами цього Закону, не дозволяється.

8. Порядок створення (реєстрації), реорганізації, ліквідації ПФГ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Пільги, що надаються головному підприємству та.

учасникам ПФГ.

1. Оподаткування проміжної та кінцевої продукції ПФГ здійснюється згідно з чинним законодавством України.

2. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати вивізного (експортного) мита і митних зборів у разі експорту проміжної продукції.

3. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі імпортування проміжної продукції.

4. На банки — учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо внесків комерційних банків до статутних фондів інших підприємств і організацій, встановлені частиною четвертою статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність «(872−12), у частині інвестування коштів у розробку або розвиток і модернізацію виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ.

Набуті банками корпоративні права власності та інші майнові права в цих випадках зберігаються за банками після реорганізації або ліквідації ПФГ.

5. Використання головним підприємством або учасником ПФГ пільг, наданих цією статтею, не для виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ є ухиленням від оподаткування і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством, а також є підставою для ліквідації ПФГ або виключення учасника ПФГ із складу ПФГ.

Стаття 5. Облік і звітність щодо кінцевої та проміжної.

продукції ПФГ.

1. Головне підприємство та учасники ПФГ здійснюють окремий бухгалтерський облік і ведуть статистичну звітність щодо виробництва і реалізації кінцевої та проміжної продукції ПФГ згідно із законодавством України.

2. Внутрішні ціни ПФГ не можуть бути нижчими від собівартості продукції.

3. Державне регулювання цін на кінцеву продукцію ПФГ проводиться згідно з чинним законодавством України.

Державне регулювання цін на проміжну продукцію ПФГ не застосовується.

4. Реалізація проміжної та кінцевої продукції ПФГ шляхом бартерних операцій забороняється.

5. Банк — учасник ПФГ має право проводити клірингові заліки заборгованості платежів за проміжну продукцію між головним підприємством і учасниками ПФГ, а також між учасниками ПФГ.

6. Контроль та перевірку діяльності ПФГ здійснюють у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, органи державної податкової інспекції, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, інші державні органи, а також аудиторські організації.

Стаття 6. Реорганізація ПФГ.

1. Виключення (вихід) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України. Виключення (вихід) із складу ПФГ головного підприємства ПФГ тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію відповідно до статті 3 цього Закону.

На період реорганізації ПФГ у зв «язку з виключенням (виходом) із складу ПФГ головного підприємства ПФГ учасники ПФГ втрачають право на пільги, передбачені статтею 4 цього Закону.

У разі реорганізації державне мито за прийняття проекту реорганізації ПФГ до розгляду Кабінетом Міністрів України не сплачується.

2. Реорганізацію ПФГ шляхом виключення (виходу) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ Кабінет Міністрів України може здійснювати у таких випадках:

за поданням Головної державної податкової інспекції України в разі більш як дворазового порушення норм статей 4 і 5 цього Закону;

припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України, виконання державної програми, з метою реалізації якої відповідно до статті 3 цього Закону була створена ПФГ;

у зв «язку з неефективною реалізацією ПФГ відповідних державних програм.

Стаття 7. Ліквідація ПФГ.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках:

у зв «язку з закінченням затвердженого терміну її діяльності;

у зв «язку з неможливістю реорганізації ПФГ у випадках, передбачених статтею 6 цього Закону;

за ініціативою учасників ПФГ.

Президент України Л.КУЧМА.

м. Київ, 21 листопада 1995 року.

N 437/95-ВР.