Фізіотерапія при захворюваннях нервової системи

ФІЗІОТЕРАПІЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

Завдання: усунути причину, яка викликає біль, зняття домінанти В ЦНС. Лікування не перевищує 1 місяця фізіотерапевтичними методами. Повторний курс проводять через 3−6 місяців. В процесі лікування після 5−6процедур у деяких хворих спостерігається загострення, що не є причиною переривання лікування.

1. Атеросклероз судин головного мозку. Завдання: нормалізувати обмін речовин і функціональний стан ЦНС, проти спазматична і проти спазматична дія.

1)бром — йод — електрорез за Вермелем (для покращення кровообігу, трофіки головного мозку і посилення процесів гальмування).

2)Mg — платифілін електрорез загальний та за Вермелем (зменшення вегетативних везе моторних розладів).

3)Магнітотерапію ділянки проекції шийних симпатичних вузлів. Індуктори розміщують паравертебрально на рівні СІІ - ТІІ.

4)Йодобромні ванни (t0 — 36−370C).

5)Радонові ванни (t0 — 35−360C).

6)Вуглекислі ванни (t0 — 35−330C) або солені (t0 — 36−370C). Водолікування проводять між курсами електролікування (ч/з 1 міс. після нього). В рік 1−2 курси.

7)Масаж шиї і надпліччя.

8)ЛФК загально укріплююча ранкова в повільному темпі.

9)Кліматотерапія жаркі місяці (Одеса, Крим). Морські купання, обтирання, обливання.

2. Герпес оперізуючий. Завдання: здійснити протизапальну, гіпосенсибілізуючу, трофічну, знеболюючу і бактерицидну дію.

1)УФО (при нормальній температурі тіла) вогнища висипання і сегментарної ділянки, 2−3 бюдози через день.

2)УФО загальне по основній схемі ч/з день.

3)УВЧ на ділянку поранення. Електроди № 2 розташовують паравертибрально і в ділянці висипань доза теплова 10 хв. Поєднують з лозетерапією.

4)Мікрохвильова терапія ділянки ураження. Промінь на ділянку висипань 10 хв. Потім сегментарну ділянку.

5)ДДТ з новокаїном. Анод в сегментарній ділянці Дн — 2 хв., КП і ДП по 4 -5 хв.

6)Фонофорез анальгіну паравертебрально в імпульсному режимі.

3. Інсульт мозковий. Фізіотерапію застосовують при ішемічному інсульті до кінця 1 тижня, при геморагічному — через 2 тижні після інсульту (при нормальному АТ без вираженої декомпенсації С-С-С і дихальної).

1)ЛФК для поражених і здорових кінцівок. Краще у ванні (t0 =36 — 370) ч/з 30−40хв після прийому прозеріну або дібазолу.

2)Масаж поретичних кінцівок, легкий. На верхніх кінцівках масують розгинаючі, на нижніх — згинаючі після зігрівання сомеюксом, з кінця 1 тижня.

3)Прозірний електрофорез, новокаїн електрофорез на поражені кінцівки.

4)УВЧ на ділянку суглобів.

5)Дасорванізація паретичних кінцівок.

6)ДДТ на ділянку суглобів короткими періодами 6−8хв.

7)Парафіно-озокеритові аплікації в вигляді рукавичок, шкарпеток.

8)Ампліпульстерапія ослаблених м‘язів — розгиначів китиці, і пальців м‘язів стегна.

4. Мігрень -нормалізувати внутрішньочерепний кровообіг і харчуванні головного мозку, знизити збудливість нервової системи в період приступу.

1)гірчичники на потилицю і ікроножні м‘язи.

2)ніжні ванни (t0 = 40 — 420), гарячий компрес на чоло 5 -8 хв.

3)ДДТ на верхні нижні симпатичні вузли 1−2 сеанси.

4)Масаж шкіри голови і комірцеві зони 5−8 хв.

В міжприступний період:

1)УФО комірцеві зони, 3 біодози через 2 дня;

2)Новокаїн-електрофорез ендоназально;

3)Гальванічний комірець з CaCl2, новокаїном і поповеріном;

4)Дасорванізація волосистої частини голови;

5)Хвойні ванни.

6)Циркулярний душ (t0 =33 — 340);

7)ЛФК з обтиранням водою кімнатної температури.

5. Невралгія сідничного нерва. Завдання — знеболююча, про спазматична, протизапальна трофічна дія.

1)Магнітотерапія ділянки поперекових симпатичних вузлів параветебрально.

2)ДДТ ділянки сідничного нерва.

3)Ультразвукова терапія ділянки сідничного нерва при імпульсному режимі.

4)УВЧ на ділянку поперекових симпатичних вузлів.

5)УФО загальне по основній або узагальненій схемі.

6)В хронічній стадії: парафіно-озкеритові аплікації на нижні кінцівки ч/з день (поєднують з масажем по ходу сідничного нерва або дарсованізацією).

6. ДЦП. Завдання — нормалізувати співвідношення процесів збудження і гальмування в ЦНС знизити збудливість, виробити нові умовні рухові рефлекси, покращити і відновити координацію рухів і осанку.

1)ДДТ на ділянку китиць і стоп по Калейникову поєднують з електросном. Або.

2)Ампліпульс терапію сегментарної зони і ослаблених м‘язів. Електроди 4?8 розміщують паравертебрально на рівні Тх — Ln. Рід роботи ІІ, частота 30Гц, глибина модуляції 100% 5−15 шт., 6−10хв. Після 5 хв. Проводить електростимуляції антагоність спазматичних м‘язів.

3)Ванни прісні, хвойні, солені (t0 =37 — 380), радонві.

4)Йод електрофорез за Щербаком, трансорбіталь.

5)Електросон.

6)Парафіно-озеритові аплікації.

7)Масаж м‘язів — розслаблюючий при Ф тонусі м‘язів, при розслаблених — укріплюючий. Масаж комірцевої зони.

8)ФК — активне розслаблення м‘язів, координація рухів, укріплення розслаблених м‘язів.

7. Радикуліт попереково крижовий. Завдання — знеболююча, протизапальна, розсмоктуючи, трофічна і гіпосенсибілізуюча дія.

1)УФО попереково-крижової ділянки і ділянки хворої ноги.

2)ДДТ ділянки хребта паравертебрально.

3)Магніто терапія паравертебральної зони.

4)Електрофорез з новокаїном на попереково-крижову ділянку.

5)Ультразвук (фонорез анальгіна, гідрокортизону) попереково-крижової ділянки паравертебрально при імпульсивному режимі і по ходу сідничного нерва.

6)УВЧ на попереково — крижову ділянку.

7)Мікрохвильова терапія попереково-крижової ділянки.

8)Парафіно-азокеритові аплікації на поперек.

9)Скипидарні ванни. Йодобромні, афотичні, солено-хвойні.

10)Шотландський душ на ділянку попереку.

11)Масаж легкий м‘язів кінцівок, спини, живота.

12)ЛФК в кінці під гострого періоду.

13)Витягання хребта (15−25кг).

ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Абсцес. 2−4 дні:

1)УВЧ на ділянку інфільтрату поперечно або тангенціально.

2)Мікрохвильова терапія ділянки вогнища запалення.

3)Фонофорез гідрокортизону ділянки інфільтрату 0,4−0,6ВТ/сик.

4)УФО ділянки вогнища і оточуючих тканин 4 біодози.

Щільний інфільтрат:

1)Солмокс, інфраруж.

2)Індуктотермію ділянки запалення малим дискам.

В післяопераційний період:

1)УФО гнійної рани і оточуючої шкіри 4−5 біодоз ч/з 1−2 дня (до очищення рани від гною і появи грануляцій).

2)Солмокс, інфраруж через пов‘язку 10−20хв.

3)УВЧ на гнійну рану 10хв. поєднювати з лозеротерааією.

4)ДДТ ділянки гнійної рани. Електроди розташовуються в 2−3 см від країв рани. КП.

Хронічний тромбофлебіт.

Гангрена газова: знешкодити анаеробну інфекцію, послабити інтоксикацію, посилити кровообіг і стимулювати за живлення.

1)УФО (до і після операції) ділянок ураження оточуючої шкіри (30 — 40 біодоз)на відстані 35 або 25 см.

2)УВЧ на ділянку вогнища пораження. Електроди № 2, 3, зазори 3 см.

Геморой. Завдання: зменшити біль і спазми сфінктер заднього проходу, підвищити тонус судин, покращити кровообіг і ділянці сфінктери заднього проходу і в оточуючих тканинах.

На початку захворювання:

1)Сидячі ванни (t0 =35 — 280) 5 хв. 10−12 ванн.

2)Дарсонвалізація ректальна (тріщини і незначні кровотечі не є протипоказані).

3)Вихідний душ (t0 =32 — 260) 5хв.

При заломленні вен прямої кишки (флебіт, тромбоз, пара проктит) УВЧ на ділянку заднього проходу 8−10хв., міхур з льодом, холодні примочки.

Після гострих явищ (ч/з 4−5 днів).

1)Мікрохвильова терапія ділянки промежин Луч — 58 на 5−7см 20Вт 8−12хв.

2)Висхідний душ (t0 =35 — 320) тривалість 5−10хв.

3)Сидяча ванна (t0 =35 — 360) 10−15хв.

4)Дарсонвалізація ректально.

5)Масаж гемороїдальних вузлів. Положення колінно-ліктьове. Пальцем роблять 5−10 поглажувань по слизовій прямої кишки, не виймаючи пальця, після паузи на протязі 60с поглажування повторюють.

6)ЛФК по спеціальному комплексу.

Гідраденіт аксимерний. 2−4 дні перших:

1)УЗ на ділянку вогнища.

2)Фонорез біоміцину на ділянку запаленого вогнища. Режим безперервний (1−2таб. Препарату на 1−2мл вазелінової олії - емульсії). Методика стабільна.

3)Тераміцин — електрофорез на ділянку запалення.

Поєднувати з УЗ:

4)мікрохвильова терапія аксимерної ділянки.

5)УВЧ на аксимерну ділянку.

6)УФО аксимерної ділянки. 2 біодози. В поєднанні з солмоксом.

Післяопераційний період.

1)УФО аксимерної ділянки 3 біодози.

2)УВЧ на ділянку гнійної рани (на 2-й день після операцій і продовжують до оздоровлення).

3)Солмокс (інфраруж)на аксимерну ділянку ч/з пов‘язку.

Мастит лактаційний.

1)УЗ ділянки пораженого сегмента молочної залози доза 0,4−0,6 ВТ/см 5−7 хв. Або фонорез гепарину.

2)Тераміцин — електрофорез на ділянку молочної залози поєднують з УВЧ.

3)Мікрохвильова терапія ділянки молочної залози.

4)УФО ділянки залози, 3 біодози.

5)УВЧ на молочну залозу. Кожний день (після відсмоктування молока).

При відсутності вказаної апаратури:

1)Солмокс (інфраруж) на ділянку молочної залози.

2)Парафіно-озокеритові аплікації.

Післяопераційний період (на другий день):

1)ДДТ ділянки рани (2−3см від країв) КП-10хв.

2)УФО сегментарної зони TIII-TVII — 3−4 біодози ч/з 2−3 дня, 2−3 сеанси.

3)УФО ділянки рани і оточуючої шкіри 3−4 біодози в дні перев‘язок.

4)УВЧ на молочну залозу.

Пролежні. Покращити кровоі лімфоутворення, харчування тканин, стимулювати за живлення рани.

1)мікрохвильова терапія ділянки пролежня.

2)УВЧ на ділянку пролежня.

3)ДДТ пролежня КП-8−10хв.

4)УФО ділянки пролежня і оточуючих тканин, 3 біодози.

5)Солмокс (фен) на ділянку пролежня через пов‘язку.

При утворенні грануляцій.

1)УФО рани і оточуючої шкіри, 1−2 біодози ч/з день.

2)Дарсонванізавцію окружності пролежня 5−8хв.

3)Стрептоцид — електрофорез на ділянку рани поперечно або продольно.

4)Парафіно-масляну суміш на ділянку пролежня.