Відмінювання числівників

Відмінювання числівників

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ.

Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно.

1. Прислівники від п" яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п" ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Н. п" ять сімнадцять.

Р п" яти (п" ятьох) сімнадцяти (сімнадцятьох).

Д. п" яти (п" ятьом) сімнадцяти (сімнадцятьом).

3. п" ять (п" ятьох) сімнадцять (сімнадцятьох).

О. п" ятьма (п" ятьома) сімнадцятьма (сімнадцятьома).

М на п" яти (п" ятьох) на сімнадцяти (сімнадцятьох).

Н. п" ятдесят.

Р. п" ятдесяти (п" ятдесятьох).

Д. п" ятдесяти (п" ятдесятьом).

3. п" ятдесят (п'ятдесятьох).

О. п" ятдесятьма (п" ятдесятьома).

М. на п" ятдесяти (п" ятдесятьох).

Запам" ятайте:

в усіх відмінках, крім називного, маємо паралельні форми. У всіх складних числівниках надцять, -десят — відмінюється тільки друга частина,.

у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується складна-, на відміну від російської мови. Але у знахідному відмінку — наголос на закінченніох: одинадцятьох, чотирнадцятьох,.

у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування і з е, о: шести, семи, восьми.

2. Числівники сорок, дев" яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінченняа (сорока, дев" яноста, ста).

3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком:

Н. двісті триста п" ятсот.

Р. двохсот трьохсот п" ятисот.

Д. Двомстам трьомстам п" ятистам.

3. двісті (двохсот) триста (трьохсот) п" ятсот (п" ятисот).

О. двомастами трьомастами п" ятьмастами.

(п" ятьомастами).

М. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п" ятистах.

Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев" ятсот відмінюються як п" ятсот.

У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом.

У числівниках п" ять, шість, дев" ять, десять та в усіх числівниках наддять зберігається пом" якшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника пом" якшення після т немає. Наприклад: п’ятсот, п’ятдесят, шістсот, п’ятнадцять, дев’ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, п" ять, шість, дев" ять, десять зберігається пом" якшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п’ятьма (п'ятьома), шістьма (шістьома). Зберігається пом" якшення в усіх числівниках надцять в орудному відмінку: дванадцятьма (дванадцятьома), дев’ятьма (дев'ятьома) тощо.

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. триста вісімдесят сім.

Р. трьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох).

Д. трьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом).

3. триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох).

О. трьомастами вісімдесятьма сьома (сімома).

(вісімдесятьома).

М. (на) трьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох).

5. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: дев" ять тисяч дев" ятсот дев" яносто дев" ятий — …дев" ятого (дев" ятих), дев" ятому (дев" ятим), дев" ятий (дев" яті), дев" ятим (дев" ятими), на дев" ятому (дев" ятих).

6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві п’ятих, двом п" ятим, двома п" ятими, три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.

7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька — відмінюються як числівники п" ять, шість (але без паралельних форм):

Н. кілька, декілька, багато.

Р. кількох, декількох, багатьох.

Д. кільком, декільком, багатьом.

3. Н. або Р.

О. кількома, декількома, багатьма.

М. (на) кількох, декількох, багатьох.

8. Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох, обом, обома, (на) обох.

Збірні числівники двоє, троє, п" ятеро та ін. — у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників (два, три, п’ять).