Загальні відомості про Чорноморський район

Площа Чорноморського району складає 1508,6 тис. кв. км, від загальної території автономії - 5,7%, відстань від районного центру селища Чорноморське до столиці автономії Сімферополя — 140 км.

На території району знаходяться 34 населених пункти, одна районна, одна селищна і 10 сільських рад.

Населення району складає -32,1 тис. осіб. Щільність населення становить 42,7 чол. / кв.км. Національний склад: росіяни — 53%, українці - 29%, кримські татари — 12,6%, білоруси — 0,015%.

У Чорноморському районі 24 освітніх установ: 8 дитячих садків, 15 загальноосвітніх шкіл, 1 філія Євпаторійського професійно-будівельного ліцею.

Також 30 установ охорони здоров’я: Центральна районна лікарня, 8 амбулаторій, 21 ФАП.

Рельєф

Тарханкутський півострів являє собою хвилясту рівнину, розчленовану долинами і балками. Рельєф Чорноморського району піднесений, більшу частину займає Тарханкутська височина (її висота до 179 м над рівнем моря), складена вапняками. Береги в основному урвисті, але є і піщані пляжі, морські бухти. Бухти рясніють підводними гротами і печерами.

Рельєф Тарханкутської піднесеної рівнини відрізняється великою складністю: на сході розташоване Східно-Тарханкутське плато, що досягає висоти 120−130 м, а в західній частині в рельєфі виражені чотири пасма, які змінюються з півдня на північ, розділені зниженнями. Поверхня рівнини сильно розчленована: в пониженнях pозташовані довгі та порівняно пологі балки, більш короткі і круті яри прорізають схили пасм. Неглибоке залягання неогенових вапняків і часті виходи їх на денну поверхню обумовлюють досить широкий розвиток карсту (невеликі гроти і печери). Закарстованість вапняків різна: в одних місцях вона проявляється на глибину кілька десятків метрів, в інших — до 100−120 м, в третіх — закарстована вся їх товща .

У прибережній зоні Тарханкутської піднесеної рівнини є ряд соляних озер лиманного типу: Джарилгач, Бакальське, Панське, Лиман і Донузлав. Останнє озеро представляє собою велику водойму, витягнуту більш ніж на 30 км у північно-східному нaпрямі і досягає глибини понад 25 м. Береги озера звивисті, переважно обривисті .

Береги Тарханкутської піднесеної рівнини високі (30−50 м), обривисті. Механічна та розчиняюча дія води зумовила велику розчленованість берегового обриву, формування пластових ступенів з масою різного роду поглиблень, ніш, гротів і печер. На Джангульській ділянці узбережжя, яка простягається на 5 км на північ від мису Kapa-Мурун, розвинені зсуви. В основі високого (до 60 м) берегового обриву залягають сарматські глини, тeрраси, бугри, вали і брилові розвали .