Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій
Елементи процесу управління можуть бути автоматизовані тільки в умовах АРМ управлінського персоналу. Зближення процесів збирання вхідної інформації, формування, відображення і використання вихідної інформації сприяють впровадженню режиму реального масштабу часу в оброблення інформації. Застосування обчислювальної техніки (до появи ПЕОМ) дало великий ефект у прийнятті одноманітних і типових… Читати ще >
Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Характерними рисами сучасного етапу функціонування економічної системи є:
поява нових суб'єктів господарської діяльності;
зростання інформаційного навантаження на управлінський персонал;
глобалізація економічної діяльності.
Усі ці чинники актуалізують проблему комплексної автоматизації управлінської діяльності на основі сучасних IT та засобів телекомунікації.
Вирішення цієї проблеми зажадало нових підходів до автоматизації управлінської діяльності. Ці підходи знаходять висвітлення в концепції HIT організаційного управління, орієнтованої на активну участь управлінського персоналу в процесі оброблення інформації, що дасть змогу максимально наблизити управлінський персонал до інформаційних ресурсів, а також до самого процесу розв’язування інформаційноуправлінських задач.
Основні принципи HIT полягають у:
масовому впровадженні ПЕОМ — установленні їх на робочих місцях управлінського персоналу;
створенні комплексної технології оброблення інформації в умовах використання БД, баз знань (БЗ), мереж ЕОМ;
створенні засобів комп’ютерного моделювання системи оброблення даних із застосуванням банку моделей і банку алгоритмів;
розробленні засобів спілкування кінцевих користувачів з ПЕОМ на основі АРМ, що передбачають наявність експертних систем (EC).
Структуротвірним елементом АІС на основі HIT є АРМ, що дає змогу поєднати сучасні тенденції в менеджменті з досягненнями HIT.
Застосування обчислювальної техніки (до появи ПЕОМ) дало великий ефект у прийнятті одноманітних і типових управлінських рішень, але не вплинуло на такі сфери прийняття рішень в управлінні, як визначення задачі, встановлення мети впровадження рішень, оцінювання результату.
Елементи процесу управління можуть бути автоматизовані тільки в умовах АРМ управлінського персоналу. Зближення процесів збирання вхідної інформації, формування, відображення і використання вихідної інформації сприяють впровадженню режиму реального масштабу часу в оброблення інформації.
Управлінський персонал інтегрується в людино-машинній системі оброблення даних як користувач ІС, виступаючи тут у новій ролі оператора ПЕОМ. При цьому він продовжує здійснювати традиційні контрольно-аналітичні функції прийняття управлінських рішень, але на вищому автоматизованому рівні.
Успіх управління багато в чому залежить від правильної побудови комунікаційного процесу. АРМ управлінського персоналу розглядається в мережі як комунікаційна одиниця, що функціонує одночасно як джерело, передавач, приймач і споживач інформації. За допомогою ресурсів АРМ управлінський персонал розв’язує свої задачі, а по комунікаційних каналах передає інформацію у відповідні інстанції, в тому числі зовнішні. Обгрунтуванням для встановлення комунікації є потреба в інформації. Комунікації дають змогу підвищити якісний склад інформації для управління.
Основними концепціями побудови АРМ є:
децентралізоване оброблення інформації на робочому місці;
створення персональних БД;
створення БЗ;
створення мереж АРМ;
інтелектуалізація АРМ.
АРМ управлінського персоналу — це програмно-технічний комплекс, винесений на робоче місце конкретного управлінського працівника, що дає змогу автоматизувати виконувані ним функції керування в інтерактивному режимі «користувач — ПЕОМ». Основний принцип, закладений в АРМ, — проблемна орієнтація комплексу, тобто орієнтація на розв’язання певного класу задач, об'єднаних загальною технологією оброблення інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації.
Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМ, орієнтований на задоволення його функціональних та інформаційних потреб. У ньому основою автоматизації формування і прийняття управлінських рішень є персональні ІС.
Не поглиблюючись в конкретний зміст задач, розв’язуваних кожним конкретним користувачем в умовах комп’ютеризованого управління, в кожній персональній ІС має бути забезпечена можливість для користувача виконувати такі дії:
обробляти текстові документи;
проводити пошук необхідної інформації в довідкових фондах та архівах користувача;
здійснювати формування документів, відомостей, таблиць;
обмінюватися документами і даними;
узгоджувати, уточнювати, модернізувати задачі управління;
приймати рішення в умовах невизначеності або недостатності інформації.
За безпаперової технології управління персональна ІС виконує автоматизовані технології (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 Автоматизовані технології ІС та їхні функції
Найменування технології. | Перелік функцій, реалізованих у рамках технології. |
Текстове оброблення документів. | Підготовка документів (введення інформації та її коригування); форматизація документів; автоматизоване редагування документів і текстів; включення в текст стандартних фраз; композиція документів; друк; тиражування документів. |
Інформаційний пошук. | Перегляд каталогів документів і файлів; пошук за ключами та іменами документів і файлів; пошук за фразами та контекстними виразами; форматування результатів пошуку і складання вихідних документів та звітів. |
Ведення БД та архівів користувача. | Визначення структур даних та їх взаємозв'язку; створення БД; введення, контроль та індексування даних; реструктуризація даних; підтримка цілісності та відновлення даних; забезпечення конфіденційності даних, що містяться в архіві користувача. |
Оброблення інформації. | Формування запитів на оброблення; формування форм звітів і документів; створення бібліотек звітів; статистичний аналіз на підставі інформації БД; вибіркове оброблення даних. |
Електронна пошта. | Забезпечення комунікацій між користувачами: введення, ідентифікація повідомлень, редагування і компонування повідомлень, передача повідомлень адресату, збереження повідомлень у «поштових скриньках», доступ до загальної бібліотеки повідомлень, вироблення підтвердження про доставку повідомлення (безпаперові поштові відносини). |