Драматизація казки Наталі Забіли «Про півника та курочку і про хитру лисичку»

Драматизація казки Наталі Забіли «Про півника та курочку і про хитру лисичку»

КОНСПЕКТ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ.

на тему:

ДРАМАТИЗАЦІЯ КАЗКИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ.

«ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ».

ДРАМАТИЗАЦІЯ КАЗКИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ.

«ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ».

Виходить Казкарка. Добрий день! Вітаєм вас -.

Настає дозвілля час.

Гей, музики, гучно грайте,.

Нашу казку починайте!

Діти грають на іграшкових музичних інструментах (музика на вибір муз керівника).

Казкарка. Де чарівні квіти, трави,.

Де жмелі літають жваво.

Й не пеньках — сороки-пави,.

Є будиночок маленький:

Дах у нього червоненький,.

Білі стіни та віконця.

Усміхаються до сонця.

Чий будиночок з цеглин?

Півникової родини!

Під музику «Півнячої польки» виходять Курочка та Півник.

Курочка. Півню, літечко прийшло,.

Нам дарунки принесло:

І суницю, і малину,.

Журавлину і ожину.

Півник. Треба ягоди збирати.

Й наших друзів пригощати.

Під музику (на вибір муз керівника) Курочка та Півник збирають ягоди.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,.

Зламай мені ти прутика.

З зеленими листками.

Й смачними ягідками.

Півник підходить до кущів, з-за них вибігає Зайчик. Півник і Курочка ховаються.

Казкарка. Раптом звір якийсь сіренький.

Пострибав собі, маленький.

Налякав Чубарку-курку,.

Й та забігла десь під купку.

А сміливець Півник-пан.

Дременув за кущ і впав.

Зайчик. А я Зайчик-Пострибайчик.

Це давно відомо всім.

Маю вушка довгі й гарні,.

І капусту й моркву їм.

З-за кущів виходять настрахані Курочка та Півник.

Півник (співає) Ходімо краще далі -.

Ту звірі небувалі.

Ще й вуха мають сірі -.

Мабуть, страшні ці звірі.

Курочка з Півником прямують далі по галявині.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,.

Зламай мені ти прутика -.

Горішків, де рясніше,.

Де листя зеленіше.

З-за ліщини визирає Білочка.

Казкарка. Та неспокій не минає -.

Хтось по гілочках стрибає.

Курка й Півничок тікають,.

Ласощі свої лишають.

Курочка та Півник ховаються.

Білочка (співає) А я Білочка маленька,.

А Білочка руденька,.

Друзів добрих я люблю,.

Й горішками наділю.

З’являються Курочка та Півник.

Півник (співає) Ходімо краще далі -.

Ту звірі небувалі,.

Ще й хвіст у них пухнастий,.

На нас хочуть напасти.

Прямують далі по галявині.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,.

Зламай мені ти прутика -.

Хай буде невеличкий,.

Але смачні кислички.

Півник подає Курочці гілочку.

Курочка (присідає). Зробим, Півнику, зупинку -.

А мене сили вже нема.

Півник (озирається) Курко, глянь — чиясь хатинка.

Понад стежкою. Дива!

З хатинки виходить Лисичка й запрошує подорожніх до себе.

Лисичка (співає) Відпочиньте ви в хатинці.

В мене є смачні гостинці -.

І кислички, і горішки.

Хай спочинуть ваші ніжки.

Півник (співає).

А які тут гарні звірі -.

Ласкаві й дуже милі,.

Ми з ними погуляєм.

І весело пограєм.

Півник із Курочкою заходять до хатинки. Лисичка замикає за ними двері.

Лисичка. Я замкну їх зараз в хаті.

Й погукаю Вовка-брата.

Буде в нас смачний обід -.

Наїмося ми як слід.

Кладе ключ під дверима й біжить до гаю. З’являться Білочка та Зайчик.

Білочка і Зайчик (співають).

Швидше йдіть з цього кубла,.

Бо лисиця тут страшна,.

Та ще й Вовчик дуже хижий -.

Вас обох вони заріжуть.

Звірята відмикають двері хатинки й тікають разом з Півником та Курочкою. На галявину виходять Лисичка та Вовк.

Лисичка. Вовче сірий. Вовче-брате,.

Швидше йди до мене в хату -.

Буду смачно частувати.

Вовк. Гей дивися ти, руда, ;

Як обдуриш, то біла!

Лисичка. Ні, обід буде смачненький -.

Кури смажені, жирненькі!

Вовк (співає) Я давно їх виглядаю,.

Пообідаєм гарненько,.

Пообідаєм швиденько.

Обоє підходять до хатинки. Побачивши відчинені двері й зазирнувши до середини, Лисичка скрушно сплескує руками.

Лисичка. Моя страва десь поділась -.

Чи втекла, чи розлетілась?

Вовк (обурений) Обдурила знов, кума -.

Де ж обід? Його нема!

Тупнувши спересердя, йде геть, а Лисичка зачиняється в хатинці.

Казкарка. Тож до лісу Вовк голодний.

Почвалав. Ледь тягне ноги,.

Лиш зубами хижо стука.

Буде сірому наука!

На галявину, побравшись за руки, виходять Курочка, Півник, зайчик та Білочка.

Курочка. Нумо в коло всі ставаймо,.

Наш таночок починаймо!

Під музику «Української польки» діти виконують знайомі танцювальні рухи.

«Казка й дитина щось таке споріднене, вони так одне з другим зрослися, що якби пре6дагогр не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки там пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму».

Софія Русова.

А вихователі нашого дитячого садка постійно дбають про розвиток у дошкільнят творчого мислення. Тож і для мене важливим є не нагромадження в пам’яті дитини різноманітної інформації, а набуття нею вміння використовувати у життєвих ситуаціях те, що вона вже знає. Для розвитку творчої думки й уяви використовую, зокрема, віршовані завдання за змістом знайомих казок. Слухаючи пропонований текст, мої вихованці відгадують назву казки й відповідають на запитання аналітичного змісту, а потім виконують художньо-творчу роботу.

Наприклад: «Колобок».

Через поле, через ліс,.

Хтось, співаючи котився.

Хто це і кого зустрів?

Чим він кожному хвалився?

Поміркуйте, хто б хвалька.

Зміг порятувати, і як далі у старих.

Жив би він у хаті?

А тепер зліпіть будь ласка,.

Колобка й усіх, хто в казці.

Народна казка, яку переповідає вихователь, стане цікавішою й зрозумілішою дітям завдяки музиці. Персонажі оживуть, набудуть нових рис, втілившись у чудові музичні образи, створені видатними українськими композиторами. Яскраві, доступні мелодії, близькі до фольклорних, органічно зливаються з текстом казки. На заняттях зі слухання музики педагог може виконувати її сам демонструючи ілюстрації, розігруючи сюжет за допомогою ляльок, театральних дійств, а може залучати до цього й інших дорослих або тих дітей. Які здатні відтворити музичні характеристики героїв.

Слухання та показ варто повторювати за бажанням малят, і згодом дівчата хлопчики залюбки використовуватимуть сюжет та музичні образи казки в іграх — драматизаціях або ж підготують і покажуть своїм молодшим друзям справжнісіньку виставу.

На основі практики я дійшла висновку, що розвиток мовлення у дітей тісно пов’язаний з розвитком їхніх рухів, в сонові яких важливе місце посідає сформованість дрібної моторики рук. Так, помічено, що малюки, які швидко повторюють за вихователем його рухи пальцями, добре й розмовляють.

І навпаки, якщо діти не розмовляють або розмовляють погано, то й пальці у них напружені, згинаються і розгинаються тільки всі разом або ж мляві й не виконують окремих рухів.

До мовних, чи математичних занять ретельно готуємось заздалегідь обмірковуємо необхідні рухи, заучуємо текст і виразно розповідаємо його.

Наприклад: забавлянка «Білка».

Їде білка своїм возом,.

Каже: «Я підвезти можу.

Лисичку-сестричку,.

Горобчика, синичку,.

Ведмедя товстоп’ятого,.

Ще й зайчика вухатого.

Вихователі нашого садочка практикують на заняттях і в повсякденній роботі так званий пальчиковий театр, 5−10 хв. протягом дня досить щоб стимулювати мовну активність дитини.

«Драматизуючи казку, ми в ній бачимо, не тільки фантастичну вигадку, а найкращий художній твір в згоді з настроєм, з головними вимогами дитячої думки, величній своєю красою й простотою.

Кожна найпростіша книжка, яка викликає в душі поетичний настрій, доводить до гарного почуття, яка хвилює глибоко душу, — така книжка без краю має більше доброго виливу на дитину аніж цілі купи книжок, що дають багато розумові, та мало серцю".

Софія Русова.