П'ятиповерховий житловий будинок

Вихідні дані

1. Населений пункт — Полтава;

2. Кількість поверхів — 5;

3. Будинок має горище та підвал без світлових прорізів у зовнішніх стінах;

4. Висота приміщень — 2.5 м;

5. Конструкція зовнішніх стін перевіряється теплотехнічним розрахунком;

6. Орієнтація зовнішньої стіни сходової клітки — ПдЗ;

7. Конструкція панелей горищного перекриття та перекриття над підвалом перевіряється теплотехнічним розрахунком;

8. Висота вікон: 1,5 м.

9. Висота зовнішніх і балконних дверей: 2,2 м.

10. Внутрішньо-квартирні перегородки: 150 мм.

11. Перегородки в санвузлах: 60 мм.

12. Зовнішня стіна — залiзобетонна;

13. Вид теплоізоляції зовнішньої стіни — пiнополiстерол;

14. Джерело теплопостачання — централізоване з перепадом температури 150−70 С;

15. Зона вологості - «С».

16. Опалювальні прилади: сталеві панельні радіатори «Аккорд».

17. Приєднані системи опалення до теплової мережі: залежна схема приєднання;

18. Вид системи водяного опалення: двотрубне по квартирне з автоматичним терморегуляторами на опалювальних приладах;

19. Розрахунковий перепад температур води в системі опалення:

tr — to=95−70С.

Вступ

Курсову роботу з дисципліни «Теплогазопостачання і вентиляція» виконую з метою закріплення теоретичних знань, набуття вміння виконувати практичні розрахунки і приймати технічні та конструктивні рішення для забезпечення мікроклімату в приміщеннях. Самостійно вирішую ряд питань по підбору огороджувальних конструкцій будинків, визначення тепловтрат окремих приміщень, приймаю конструктивні рішення по системах опалення і вентиляції будинку. Прийняті мною технічні рішення мають забезпечити задані умови в приміщеннях згідно з діючими будівельними та санітарними нормами і державними стандартами.

1. Пiдбiр i розмiщення опалювальних приладiв

Тип опалювального приладу: Аккорд.

Номінальний тепловий потік однієї секції опалювального приладу Q^секц_н =170Вт/секц Температура гарячої води в системі опалення tг = 95 ^оС Температура зворотної води в системі опалення tо = 70 ^оС Розрахунковий перепад температур води в системі опалення Дt= 25 ^оС Висота приміщень h_пр = 2.5 м Тепловий потік опалювального приладу Q=Q_н ц₁ц₂bcш₁ш₂ш_3, Вт, де, Q_н — номінальний тепловий потік опалювального приладу при нормованих умовах, Вт; ц₁ — поправочній коефіцієнт, що враховує змінення теплового потоку опалювального приладу при відмінності розрахункового температурного напору Дt_тОП від нормованого Дt_{н =} 70 ^оС; ц₂ — поправочний коефіцієнт, що враховує змінення теплового потоку опалювального приладу при відмінності розрахункової витрати води G_рОП від нормованої Gн = 360 кг/год; b — коефіцієнт, що враховує відмінність барометричного тиску місця будівництва від атмосферного тиску; c — поправочний коефіцієнт, який враховує схему руху води в опалювальному приладі та зміну показника степеня р при різних діапазонах витрати теплоносія; ш1 — поправочний безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювального приладу при русі води в ньому за схемою «знизу — вгору»; ш2 — поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку при установці приладів по вертикалі; ш3 — поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювальних приладів при установці їх рядом в глибину.

ц_2,201 = = (42.9/360)^0.02=0.96, ц_2,202 = (37.7/360)^0.02 = 0.96 (p=0.02)

ц_1,201 = = (61.2/70)^1.3 = 0.84, ц_1,202 = (62.2/70)^1.3 = 0.86 (n=0.3)

Потрібний тепловий потік опалювального приладу, Вт, приведений до нормованих умов

Q^потрн,₂₀₁=Qоп/(ц₁*ц₂*b*c*ш₁*ш₂*ш₃) = 1551/(0.84*0.96*1*1.039) = 1850_, Вт

Q^потрн,₂₀₂= 1364/(0.86*0.96*1.039) = 1590

c=1.039, ш₁=1, ш₂=1, ш₃=1

Розрахункова теплова потужність радіатора:

Q_{оп, 201}=(Q₁ — 0,9Q_тр — Q_з оп)*К_ртк=1410*1.1=1551 Вт,

Q_{оп, 202}=1240*1.1=1364 Вт, де, Q₁ = Q_ог+Qв — тепловтрати приміщення, Вт; Qвн — тепловтрати через внутрішні стіни (перегородки), що відокремлюють приміщення, для якого розраховують теплову потужність опалювального приладу, від суміжного приміщення, в якому можливе експлуатаційне зниження температури при регулюванні терморегуляторами, Вт; Q_тр — тепловий потік від неізольованих труб системи опалення, що прокладаються в приміщеннях (при прокладанні пластмасових чи мідних труб горизонтальних приладових віток, ізольованих або в футлярі, в конструкції підлоги або ізольованих труб в декоративних плінтусах величиною 0,9Qтр можна нехтувати), Вт; Q_зОП — тепло надходження (для житлових приміщень не враховують), Вт; Кртк — коефіцієнт, що враховує радіаторних термостатичних клапанів (при наявності клапана Кртк=1,1; при відсутності Кртк=1).

Витрата води в опалювальних приладах двотрубних системах з горизонтальними приладовими вітками, кг/год; G_{оп, 201} = G_п.вQ₁/ Q1пв = 3068*1410/100 780 = 42.9, кг/год.

G_{оп, 202} = 3068*1240/100 780 = 37.7

Сума тепловтрат приміщень, які обслуговуються приладовою віткою

Q_1пв=?Q₁=1410+1240=2650 кг/год.

опалювальний вентиляція газопостачання будинок Температура води, що надходять у кожний опалювальний прилад горизонтальних двотрубних систем tвх = tг, ^оС;

Перепад температур води в опалювальних приладах Дt_оп = 0,86Q1пв b₂b₃/G_пв= 0.86*2650*1.01*1/(3068*2650/100 780) = 28.5 ^оС.

де b₂ — коефіцієнт, який враховує додаткові втрати теплоти за «радіаторними» ділянками зовнішніх стін (b₂ = 1,01 — при установці радіаторів біля зовнішніх стін); b₃ — коефіцієнт, який враховує спосіб установки опалювального приладу (b₃ = 1 — при установці опалювального приладу вільно без ніші біля зовнішньої стіни).

2. Розрахунок систем природної витяжної вентиляції житлового будинку

Вентиляція призначена для забезпечення розрахункового повітрообміну в приміщеннях будинку з метою дотримання санітарно гігієнічних вимог і чистоти внутрішнього повітря. Витяжна вентиляція житлових будинків проектується з природним спонуканням, тобто під впливом гравітаційних сил та вітру з викиданням повітря над покрівлею у місцях, де виключаться виникнення зон вітрового підпору.

Конструктивні рішення вентиляційних систем такі: індивідуальні вертикальні витяжні канали проектуються окремо з кожної кухні чи санітарного вузла з випуском повітря в атмосферу вище покрівлі або в збірну вентиляційну шахту через вертикальні чи горизонтальні колектори. Приєднання витяжних каналів до вертикального збірного каналу допускається вище витяжних решіток та по висоті між місцями приєднання на відстанях не менше ніж на 2 м.

Індивідуальні канали та збірні вентиляційні шахти виконуються в будівельних конструкціях. У великопанельних будинках використовують вентиляційні панелі чи блоки. У цегляних будинках витяжні канали, як правило, передбачають у товщині капітальних стінках, або приставними із плит, вентиляційних панелей і блоків. Для вентиляційних каналів у внутрішніх стінах із силікатної цегли, шлакоблоків і керамічних каменів, передбачають ділянки зі звичайної цегли або панелі чи блоки.

Витяжні канали розташовуються в товщі стін будинків або можуть примикати до внутрішніх і зовнішніх стін. Приставний канал повинен розташовуватися на відстані не менше 50 мм від внутрішньої поверхні зовнішніх стін. Не допускається іх розміщення в зовнішніх стінах.

Розрахунок повітрообміну в приміщеннях.

В житловому будинку запроектовано витяжні природні системи з кухонь і санвузлів, а приплив повітря — неорганізований через вікна і балконні двері. Повітрообмін в житлових приміщеннях розраховується з розрахунку 3 м³/год на 1 м² житлової площі:

в кімнаті 201 — 2.8*17.9 = 50.12 м³/год.

L_жп = 50.12 м³/год.

Мінімальна кількість повітря, що видаляється з кухні та санвузла, рівна:

а) з кухні об'ємом більше 15 м³ (встановлена чотирикомфорочна газова плита) — 90 м³/год б) з ванни — 25,0 м³/год в) з санвузла — 25,0 м³/год Сумарна кількість витяжного повітря з квартири:

L^н_{вит заг} =140,0 м³/год Кількість припливного повітря в кухню квартири:

ДL = 69.4 м³/год Кількість повітря, що видаляється витяжними природними системами з кухонь

і санвузлів:

а) через витяжні канали в кухнях — L_{вит к} =90 м³/год.

б) через витяжні канали в санвузлах — L_{вит св} = 50 м³/год.

3. Проектування системи внутрішнього газопостачання будинку

Проектування прокладання газопроводів

Проектування внутрішнього газопостачання житлових будинків виконано згідно з вимогами ДБН В.2.5−20. Газопостачання.

Запроектована система газопостачання житлового будинку передбачає подачу природного газу до газових плит по зовнішнім (газопроводу-вводу і ввідним газопроводам) та внутрішнім (приєднувальним ділянкам від ввідних газопроводів до газових стояків, газовим стоякам, підводкам до плит). Газ подається в газопровід-ввід, який змонтований на зовнішній стіні будинку і обладнаний ізольованим фланцем, засувкою, продувним газопроводом з заглушкою. Далі газ поступає по ввідним газопроводам, прокладеними по зовнішнім стінам на висоті першого поверху під балконами другого поверху, через приєднувальні ділянки з газовими кранами, розташованими ззовні, до газових стояків, що прокладені в приміщеннях кухонь. Від газових стояків газ подається до плит по квартирним підводкам, обладнаними газовими лічильниками та газовими кранами перед плитами. Прокладання газопроводів показано на типовому плані будинку та аксонометричній схемі системи газопостачання.

Розрахунок витрати природного газу Система газопостачання житлового будинку розраховується на максимальну розрахункову годинну витрату газу з урахуванням нерівномірності споживання газу газовими плитами. Враховуючи нормативні вимоги до приміщення кухні, а також те, що внутрішній об'єм приміщень кухонь 44 — 56 м³ більший за мінімальний, приймемо для установки чотириконфорочні плити типу ПГ-4 з номінальною витратою природного газу q_nom = 1,87 м³/год (за паспортними даними).

Максимальна розрахункова годинна витрата газу Q^h_d, м³/год, для всього житлового будинку та по розрахунковим ділянкам газопроводу визначається як сума номінальних витрат газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії за формулою:

Q^h_d = У (K_{sim I} q_ном n_i)=5*(1.87*4) = 37.4 м³/год де К_{sim s} — коефіцієнт одночасності роботи газових плит;

q_nom — номінальна витрата газу газовою плитою, м³/год;

n_i — число газових плит, до яких постачається газ з розрахункової ділянки, шт.

Висновок

Конструктивні рішення вентиляційних систем такі: індивідуальні вертикальні витяжні канали проектуються окремо з кожної кухні чи санітарного вузла з випуском повітря в атмосферу вище покрівлі або в збірну вентиляційну шахту через вертикальні чи горизонтальні колектори. Приєднання витяжних каналів до вертикального збірного каналу допускається вище витяжних решіток та по висоті між місцями приєднання на відстанях не менше ніж на 2 м.

Індивідуальні канали та збірні вентиляційні шахти виконуються в будівельних конструкціях. У великопанельних будинках використовують вентиляційні панелі чи блоки. У цегляних будинках витяжні канали, як правило, передбачають у товщині капітальних стінках, або приставними із плит, вентиляційних панелей і блоків. Для вентиляційних каналів у внутрішніх стінах із силікатної цегли, шлакоблоків і керамічних каменів, передбачають ділянки зі звичайної цегли або панелі чи блоки.

Витяжні канали розташовуються в товщі стін будинків або можуть примикати до внутрішніх і зовнішніх стін. Приставний канал повинен розташовуватися на відстані не менше 50 мм від внутрішньої поверхні зовнішніх стін. Не допускається іх розміщення в зовнішніх стінах.

Література

1. ДБН В.6. — 31−2006 «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель».

2. Навчальний посібник «Теплогазопостачання і вентиляція», М. В. Степанов. 2009.

3. ДБН В.2.2−15−2005 «Житлові будинки. Основні положення».

4. СНиП 2.04.05−91. «Отопление, вентиляция и кондиционирование».

5. Теплогазопостачання і вентиляція. Опалення, вентиляція та газопостачання житлового будинку: Методичні рекомендації до виконання практичних занять / Уклад.: М. П. Сенчук, М. В. Степанов. — К.:КНУБА, 2012.