Основні виробники вівса, млн. т

У структурі світового виробництва зернових культур овес в останні роки займає нішу в 1,2−1,3% і знаходиться на 7 місці після кукурудзи, рису, пшениці, ячменя, сорго і проса. За останні 4 десятки років збиральні площі під вівсом скоротилися більше чим на 66% - з 38,26 млн. га в 1961 р. до 12,82 млн. га в 2010 р. Найбільш високий рівень споживання спостерігається в європейських країнах, зокрема, Естонії, Білорусі, Норвегії, Данії, Фінляндії, Росії, а також у Канаді і США.

У сезоні 2009/2010 р. світове виробництво вівса знаходиться на рівні 26 млн. т. Ведучими світовими виробниками є Росія (23%), Канада (13%) і США (8%). У 2010 р. валові збори вівса в Україні збільшилися в порівнянні з 2009 р. на 15,8%.

Сорго вирощується для харчових, кормових і технічних цілей. Воно є одним з найбільш важливих харчових продуктів у самих бідних країнах світу. Ця культура підходить для жаркого і сухого клімату, де проблематичне вирощування іншого харчового зерна. Основне виробництво даної культури зосереджено в країнах, що розвиваються. Виробництво сорго у світі (2005;2010.): США — 15,1 млн. т, Індія — 9 млн. т, Нігерія — 7,5 млн. т, Мексика — 6,2 млн. т, Китай — 3,8 млн. т [7. с.15].

Світове виробництво сорго з початку 60-х років і до 1985 р. включно постійно росло. Але з другої половини 80-х намітилася тенденція до його зниження, що збереглася і донині. Так, з 1985 р. (коли були зібрані рекордні обсяги сорго — 77,57 млн. т) по 2010 р. виробництво культури скорочувалося з щорічним темпом зниження 1,6% і досягло 58,5 млн. т. (через скорочення площ, зниження врожайності в 90-х рр.).

Світове споживання сорго скоротилося до менше 60 млн. т наприкінці 90-х. Світові запаси в другій половині 90-х р. — близько 8 млн. т, що значно нижче рівня в середині 80-х (20−25 млн. т). [7. с.14].

Просо і пшоно. Усього існує близько 400 видів проса, що виростають у тропіках і субтропіках. Просо має широкий спектр використання. Це досить розповсюджена у світі культура з обсягом виробництва близько 28 млн. т, що дозволило їй у 2010 р. зайняти 6 позицію в структурі виробництва зернових. Для неї характерна висока концентрація виробництва, адже на 95−96% воно зосереджено усього в 19 країнах (2010р.): Індія — 9000 тис. т, Нігерія — 5960 тис. т, Нігер — 2250 тис. т, Китай — 1940,69 тис. т, Росія — 1100 тис. т, Україна — 425,7 тис. т, США — 288 тис. т та ін. [9. с. 14].

Більше 90% світового виробництва проса зосереджено в країнах Африки (50% у 2010.) і Азії (43%). Обсяги виробництва проса практично не змінювалися, залишаючись у середньому на рівні 27−28 млн. т. У 70-х роках площі проса скоротилися на 7% у порівнянні з 60-ми, а в 80-х — на 10%, і лише в 90-х темп скорочення площ склав 1%. У той же час до 90-х років відбувався ріст врожайності даної культури: на 7% у 70-х роках і на 14% у 80-х. Виробництво проса в Україні в 2010 р. збільшилося більш ніж у 2 рази і досягло рівня 425,7 тис. т. Виробництво пшона в Україні останні кілька років знаходиться на стабільному рівні - 30 тис. т. [9 — с.14].

Картопля є другим хлібом людства. Світове виробництво становить — 300 млн. т.: Україна — 15 млн. т, Польща -23 млн. т, Білорусь — 8 млн. т, Росія — 38 млн. т, США — 19 млн. т, Німеччина — 11 млн. т, Китай — 34 млн. т, країни Балтії. [1 — с. 117] світовий рослинництво імпорт експорт До технічних культур відносяться цукроносні (цукровий буряк, цукрова тростина), олійні (соєві боби, соняшник, рапс, маслини, копра), волокнисті культури (бавовник, льон-довгунець, джут, сизаль, абака, кенаф) та каучуконоси. У 2001 р. виробництво олійних у світі склало 257,2 млн. т, у тому числі: із сої - 131,7 млн. т, бавовняних насінь — 33,9 млн. т, арахісу — 26,6 млн. т, соняшника — 23, 6 млн. т, рапсу — 30, 6 млн. т.

Цукровий буряк як цукроносна культура з кожним роком набуває дедалі більшого значення. Вирощують переважно у країнах Європи та Північної Америки. Головні виробники: Франція, США, Німеччина, Китай, Росія, Україна. За прогнозом Міністерства сільського господарства США, у 2003/04 сільськогосподарському році світове виробництво цукру знизиться до 138,6 млн. т. [16.5].

Рапс — однорічна трав’яниста рослина, розповсюджена як олійна культура у Польщі, Угорщині, країнах Північної Європи, США, Канаді, Китаї. Як повідомила Agra Europe, у 2009 р., по оцінці, валовий збір насінь рапсу в ЄС склав 9,9 млн. т у порівнянні з 8,9 млн. т у 2010р. 92,6% усього виробництва насінь рапсу в ЄС приходяться на ФРН (4473 тис. т), Францію (3289 тис. т) і Великобританію (1410 тис. т). Врожай насінь рапсу в 2002 р. склав 3,15 т/га (у 2001 р. — 2,97 т/га, у 2000 р. — 2,99 т/га). [16.5].

Соняшник вирощується головним чином у Росії, Україні, країнах Південної Європи, США, Аргентині, Китаї.

Соя — найважливіша культура світового сільського господарства. Серед найважливіших олійних культур вона по обсязі виробництва займає перше місце (97%). Різке збільшення посівів сої і розширення напрямків її використання відбулося протягом останніх 50 років. В даний час до 85% вироблених у світі соєвих бобів переробляється на корми. Попит на сою і продукти її переробки на світовому ринку постійно росте.