Фирменная торгівля РБ

План.

Запровадження. …3.

Глава 1. Фирменная торгівля і її роль экономике.

…4.

1. Виникнення та розвитку фірмових магазинів, їх роль.

…4.

2. Стан фірмової торгівлі. …7.

Глава 2. Фирменные магазини; форми, методи лікування й прийоми, використовувані у процесі роботи. …10.

2.1 Вивчення попиту фірмових магазинах. …10.

2. Формування асортименту в фірмових магазинах. …14 3. Форми роздрібного продажу товарів. …15 4. Технологічні рішення на фірмових магазинах…20 5. Послуги в фірмових магазинах. …22.

6. Фірмовий магазин Дзержинській бройлерній птахофабрики «Птушыны пачастунак». …23.

Глава 3. Шляхи підвищення ефективності фірмової торговли.

…25.

Укладання. …28.

Список використаної літератури. …30.

Тема «Організація роботи фірмової торгівлі, і шляху її вдосконалення» є актуальною нині, позаяк у зв’язки України із переходом до ринкових відносин фірмова торгівля отримує істотне розвиток. Рада Міністрів Республіки Білорусь у прийняв рішення передачу промислових підприємств, колгоспам і радгоспам до 30% продовольчих і непродовольчих магазинів в організацію фірмової торгівлі. [8, с.10].

Фірмову торгівлю утворюють промислові підприємства, випускають товари народного споживання. Фірмовим магазином вважається торгове підприємство, засновником (засновниками) якого є суб'єкти господарювання, випускають товари. У 1998 року між Міністерством торгівлі затверджено типове положення про фірмовому магазині, із якого випливає, що фірмовий магазин може бути відкритий предприятием-изготовителем, причому як за місцем його перебування, і у інших регіонах Республіки Білорусь у і поза її межами. Товарна спеціалізація фірмових магазинів узгоджується з виконкомом Місцевих рад і закріплюється ліцензією на право ведення роздрібної торговли.

У Білорусі фірмові магазини мають концерн Беллегпром (фірмові магазини «Одяг», «Промінь»), Мінсільгосппрод (фірмовий магазин «Білі Роси» і ін.), Белрыбпромсбыт (магазин «Океан»), Міністерство будматеріалів (магазин «Кераміка»). На 1 січня 1997 року у Республіці Білорусь працювало 2750 фірмових магазинов.

Фірмові магазини отримають подальший розвиток у Республіці (це пов’язано із розвитком ринкових відносин). Передбачено відкриття фірмових будинків торгівлі, розвиватиметься мережу фірмових секцій у чинних підприємствах торговли.

Діяльність за приклад використаний фірмовий магазин Дзержинській бройлерній птахофабрики «Птушыны пачастунак».

Глава 1. Фірмова торгівля і її роль экономике.

1. Виникнення та розвитку фірмових магазинів, їх роль.

Перехід до ринкових відносин вимагає широкої економічної самостійності підприємств, можливостей проведення ними різноманітних виробничих, збутових та фінансових маневрів для максимального реагування зміни суспільних соціальних і індивідуальних потреб різних верств населення. Важливе значення в пристосуванні промисловості до вимог ринку належить фірмовим магазинам.

27 жовтня 1998 року Мінторгівлі Республіки Білорусь у № 138 було затверджено нове Типове положення про фірмовому магазині підприємства (об'єднання), яка була створена з урахуванням Типового становища 1996 року з урахуванням недоліків і упущень. До нього увій-шли такі основні моменты:

. Фірмовим магазином вважається розничное торгове підприємство, засновником (засновниками) якого є суб'єкт (суб'єкти) господарювання, випускаючий товари, і реалізує переважно товари учредителя.

. Фірмовий магазин, зазвичай, створюється і чи діє у ролі юридичної особи, здійснює окремий від інших видів діяльності його засновників облік фінансово-господарських операцій, що з діяльністю фірмового магазина.

. Товарна спеціалізація фірмового магазину визначається її засновником, узгоджується з виконавчим комітетом за місцем розташування магазину, і вказується в ліцензії на право роздрібної торговли.

. Товарні ресурси виділяються фірмовим торговим підприємствам облвиконкомами, Мінським міськвиконкомом з створених їхніх спільних обсягів і з урахуванням необхідності рівномірного постачання товарами у різноманітному асортименті всіх регіонів і города.

Мінська, створення населенню рівних умов придбання цих товарів у магазинах за місцем проживання. У цьому збільшення товарних ресурсів фірмових торгових підприємств здійснюється рахунок випуску засновниками підприємств товарів понад обсягів, передбачених до поставки до торговельної мережі на замовлення Міністерства торгівлі, Белкоопсоюза, облвиконкомів і Мінського горисполкома.

. Фірмовий магазин немає права здійснювати оптову торгівлю, крім дрібнооптових операцій з продажу продукції його засновників від використання (споживання) біля Республики.

Беларусь.

. Фірмовий магазин може бути відкритий підприємствомвиробником як за місцем перебування засновника, і у інших регіонах республіки, і навіть її пределами.

. Режим роботи фірмового магазину, заснованого державному формі власності, встановлюється виконавчим комітетом, видає ліцензії на роздрібну торгівлю. Режим роботи фірмового магазину, заснованого інших формах власності, встановлюється власником за узгодженням із відповідним виконавчим комитетом.

. Фірмовий магазин комплектується фахівцями, мають відповідну професійну подготовку.

. І другие.

Фірмовий магазин — це торгове підприємство, основними функціями і завданнями якого являются:

. вивчення процес формування попиту населення в яку вироблено продукцию;

. активний вплив на проведену промисловими підприємствами роботу з оновленню і поліпшення асортименту товарів хороших і поліпшенню їхньої якості, консультації і надання інших услуг;

. здійснення заходів із рекламі товаров;

. широке застосування прогресивних форм продажу товаров;

. забезпечення високого рівня торгового обслуживания.

Фірмові магазини є складовою роздрібній торговельній мережі міста Київ і здійснюють своєї діяльності за умов конкуренції коїться з іншими суб'єктами хозяйствования.

По подчинённости фірмові магазини діляться втричі типа:

. фірмові магазини галузі - у яких представлена продукція всіх, чи багатьох підприємств даного министерства;

. фірмові магазини промислового об'єднання — вони реалізують продукцію лише даного объединения;

. фірмові магазини окремих виробничих предприятий.

Фірмові магазини повинні реалізовувати переважно продукцію, произведённую засновником чи отриману ж на таку продукцію. Вони є заключним ланкою товарного звернення. Саме дається реальна оцінка виготовленої промисловістю продукції, визначається її подальша доля над ринком. Розвиток мережі фірмових магазинів умовах ринкового економіки обумовлюється багатьма причинами. Один із них — прагнення виробників товарів обзавестися власними каналами збуту щоб одержати безпосередньої інформації про коньюктуре рынка.

Досвід свідчить, що теперішній успіх діяльності над ринком товарів народного споживання залежить від пізнання ключових проблем розвитку тієї чи іншої ринку (товарного, регіонального та т.п.).

У разі самостійності підприємств знання коньюктуры ринку дозволяє правильно оцінити виробничі можливості колективу, зменшити ступінь комерційного ризику, що з виходом нового товару ринку, зробити необхідні заходи належала для розширення виробництва чи заміни своєї продукції іншу, потрібну покупцям. Отже, важливе призначення фірмових магазинів — вивчення попиту продукцію та оперативне отримання інформації про нього. Маючи безпосередній контакти з різним контингентом покупців і прямі зв’язки Польщі з промисловими підприємствами, фірмові магазини можуть оперативно реагувати на що відбуваються зміни коньюктуры ринку України і своєчасно ставити до відома звідси виробників товаров.

Інший причиною розвитку фірмових магазинів необхідно прискорення обороту потребує матеріальних та грошових ресурсів промислових підприємств. Заробляння грошей підприємствами необхідне подальшого їх виробничого та розвитку, і навіть оплати праці працівників. Швидка реалізація, отже, і прискорення обороту коштів, вкладених у виробництво товарів, взаємопов'язані між собою. Хозрасчёт, самофінансування і самоврядування змушує працювати з повним віддачею ринку, що потребує від працівників промисловості комплексного вивчення ринку, знання споживача, цілеспрямованої торгової, асортиментної, цінової, рекламної і той политики.

За сучасних умов необхідність функціонування фірмових магазинів набуває як ніколи актуальними. Перехід до ринків вимагає глибокого вивчення і обліку всіх його ланок ланцюга просування товару до споживачеві, починаючи з зародження ідеї, створення товару і до його продажем. Для управління ринком необхідна міжгалузева скоординована діяльність промисловості, торгівлі, ціноутворення, реклами й т. п.

Отже, нині основна роль фірмової торгівлі у тому, що вона допомагає промислових підприємств пристосуватися до ринкових умов господарювання й успішно реалізовувати своєї продукції на рынке.

1.2 Стан фірмової торговли.

У нашій республіці на13 січня 1999 року працювало 2632 магазину, їх питому вагу в товарообігу становить вже з більш 13% проти 2% 1990;го году. 7] Особливо бурхливо ця мережа почала розвиватися два останніх року. Найбільше таких магазинів системі Минсльхозпрода — 1661, концерні «Беллегпром» — 167 і Мінпромі - 149. [7].

Крім кількісного зростання позитивно і те, що дедалі більше з’являється підприємств, які у повною мірою відповідають статусу «фірмовий». Це мережу власних магазинів «АБВ» «Беллегпрома», ТОВ «Марко», ВАТ «Милавица», АТ «Свiтанак» в Жодино, колгоспу «Жовтень» в Гродно, молокозаводу в Несвеже і ін. У цих магазинах привабливі інтер'єри, високий рівень обслуговування. Також постійно вивчається попит покупців на яку вироблено засновниками продукцію, готуються щомісячні коньюктурные огляди і звіти про реалізацію по выпускаемым моделям. Працівники магазинів беруть участь у художніх радах промислових підприємств, обговоренні планів виробництва, проводять продажі-виставки-продажу і покази перспективних моделей. У магазинах ВАТ «Червоний Жовтень» і «КІМ» приймаються замовлення від населення в виробництво виробів нестандартних розмірів. У магазині № 1 «АБВ» м. Мінську постійно проводяться розширені розпродажу товарів пенсіонерам і зі значною знижкою в цене. 7].

Відчутних б у роботі досягли фірмові магазини «Белвест», «Милавица», «Марко», що відкриті у Смоленську. Також у Смоленську намічається відкриття торговельного дому «Біла Русь», засновниками будуть білоруські промислові предприятия. 7] Сьогодні у країн СНД (в основному РФ) і далекого зарубіжжя білоруськими промисловими підприємствами відкрито більш 600 дилерських представництв і сервісних пунктів, зокрема підприємств Минсльхозпрода, Мінпрому, [7], що сприяє збільшення зовнішньоторговельного обороту республіки. Взагалі ж, фірмова торгівля завдяки більшої оборотності оборотних коштів, прискоренню розрахунків з постачальниками сировини зміцнює фінансове становище предприятий.

Отже, останніми роками фірмова торгівля набуває все більшого розмаху. Проте, у розвитку фірмової торгівлі є і недостатки.

Як відомо, головні завдання фірмового магазину — реалізація в основному продукції засновників, впровадження прогресивних форм торгівлі, вивчення купівельного попиту, формування пропозицій з вдосконаленню асортименту і забезпечення якості випущених товарів. Такий магазин може бути справжнім маркетинговим центром свого підприємства, зразком торгівлі. На жаль, дуже великий число фірмових магазинів цим та іншим вимогам, викладених у Типовому становищі про фірмовому магазині підприємства (об'єднання) доки удовлетворяют.

Минторгом з участю фахівців відомств, обл (гор)исполкомов було проведено перевірку близько 200 торгових підприємств у містах, у яких ті чи інших порушень законодавства про торгівлі було встановлено практично повсеместно. 7] Наприклад, в фірмовому магазині «Пеунiк» Вітебської бройлерній птахофабрики: обсчёт, відсутність товарів по асортиментному мінімуму, порушення термінів придатності і норми відпустки, контрольні ваги без пломби з відхиленням убік обвеса, товари за кількістю не приймаються, відповіді скарги не даються тощо. [7] У результаті чого прийнято рішення про позбавлення нас магазину ліцензії, оскільки порушення тут допускалися і ранее. 7].

Іноді фірмові магазини відкривають на абсолютно не виділені на цього місцях. Так, на один такий «магазин» Мінської птахофабрики їм. Крупської був нещодавно відкрито столичної поліклініці № 26 у дитячому кабінеті № 13. 7].

Проте, в Мінсільгосппроді, «Беллегпроме», Мінпромі переважно завершено розробка програм розвитку фірмової торгівлі до 2000 року, в результаті чого фірмова мережу повинна поповнитися 250 магазинами. Концерн «Беллегпром» планує відкрити три фірмових магазину поза республіки. Така сама завдання поставлене в Мінпромі. Мінсільгосппрод планує поряд з іншими заходами розвинути дилерську мережу за межами республіки нарощування організованого экспорта. 7].

Отже, попри недоліки, фірмова торгівля займає значну частину в товарообігу республіки (більш 13% [7]), причому зберігається тенденція до увеличению.

Глава 2. Фірмові магазини; форми, методи лікування й прийоми, використовувані у тому работе.

2.1 Вивчення попиту фірмових магазинах.

Успіх виробництва та реалізації товарів у першу чергу визначається їх відповідністю попиту населення, динамічність розвитку яку постійно підвищується під впливом зростаючих запитів покупців, моди, коньюктуры ринку виробництва і т.п., тому реакція зміну попиту має бути дуже швидкої. За цих умов отримати достовірну інформацію попит складно, а ймовірність помилок у його оцінці велика. До того ж «ціна» помилок ставати такої великої, що можуть призвести до серйозного погіршення підприємств торгівлі, і промисловості, появі неходових і залежаних товарів за відсутності у продажу в потрібних для населення й наприкінці кінців обернуться великими потерями.

Проведені фахівцями засвідчили, що у фірмової торгівлі сталися певні зміни, пов’язані переходити до ринкових умовам господарювання. А ще вказали 68% опитаних керівників держави і фахівців фірмових торгових предприятий. 1, с.75].

Разом про те третину опитаних не відзначила впливу нових умов господарювання працювати магазину. Так поліпшення здебільшого торкнулися доходів підприємств (53% відповідей), оплати праці (6.3%), але становище залишається такою переважно у виконанні плану товарообігу (64%), товарному забезпеченні (73%), асортименті та якість товарів (73%), взаєминах із постачальниками (82%) та вивчення попиту (58%). 1, с.75] (див. табл.1).

Таблица 1. Характеристика змін — у діяльності фірмового магазину після початку ринковим умовам господарювання. |Показник роботи |Улучши|Остался|Ухудшил|Итого | | |лся, в|без |ся, в %| | | |% |змінено| | | | | |ий, в %| | | |Виконання плану товарообігу |36 |64 |- |100 | |Товарне забезпечення |27 |73 |- |100 | |Доходи підприємства |52 |35 |13 |100 | |Обслуговування покупців |51 |49 |- |100 | |Оплату праці |63 |26 |11 |100 | |Вивчення попиту |42 |58 |- |100 | |Асортимент і якість товарів |17 |73 |10 |100 | |Взаємини з постачальниками |18 |82 |- |100 |.

Можна дійти невтішного висновку, що позитивних змін торкнулися більшою ступеня внутрішньогосподарських результатів діяльності, меншою мірою вони пов’язані з обслуговуванням покупців. Слід зазначити, що у число малоизменённых видів діяльності потрапила і з вивчення попиту, у те час як і є одним із основних функцій фірмового магазину. Фахівці фірмової торгівлі в переважну більшість (61%) вважають, що діяльність фірмового магазину неможлива без вивчення попиту, а націленість діяльності фірмового магазину виконання плану товарообігу суперечить основному змісту фірмової торговли. 1, с.76].

Стан вивчення попиту характеризується такими даними. У основному використовуються такі види робіт з вивченню попиту: проведення виставок-продажів; опитування покупців; дні обліку неудовлетворённого попиту; облік відгуків покупців; розрахунок прогнозів попиту; складання коньюктурных оглядів; покази, демонстрації виробів з урахуванням думок покупців; інше (консультації, творчі зустрічі тощо.). До того ж переважно ці заходи поширені приблизно рівномірно (див. Табл.2, Рис.1). 1, с.77].

Таблица 2. Заходи з вивченню попиту. |Захід |Питома | | |вагу | |Виставка-продаж |13% | |Опитування покупців |13% | |День обліку неудовлетворённого попиту |14% | |Облік відгуків покупців |12% | |Розрахунок прогнозів попиту |9% | |Упорядкування коньюктурных оглядів |16% | |Показ, демонстрація виробів з урахуванням думок |11% | |покупців | | |Облік предпочитаемых моделей, зразків |11% | |Інше |1% | |Усього |100% |.

Результати робіт з вивченню попиту доводяться до виробництва, проте лише десять% опитаних відзначили, що це результати реалізуються повністю промисловими підприємствами (об'єднаннями). А більшість (83%) вказало, що їх використовують лише частково, а окремих випадках (7%) лише эпизодически. 1, с.78].

Причиною такої стану справ передусім неможливість, по думці опитаних, впровадити рекомендації магазинів виробництво через відсутність потрібної сировини й допоміжних матеріалів (49%), недосконалості технології та устаткування (33%), з інших причин (18%). У 8% випадків зазначено, що підприємства економічно зацікавлені у реалізації одержуваних рекомендацій, в 3% випадків не довіряють им. f, с.78].

Отже, робота з вивченню попиту слабко реалізується практично, що знижує ефект діяльності фірмового магазину, і призводить до перетворенню фірмової мережі в традиційну торгову сеть.

Такий стан формує і ставлення на роботу із вивчення й формуванню попиту. Самі фахівці (79%) оцінюють рівень цих робіт як невисокий. Причина цього (на думку 31% опитаних) за відсутності потрібних методик. Названо й інші причини, які знижуватимуть якість робіт з вивченню попиту фірмовому магазині (див. Табл. 3). [1, с.79].

Таблица 3. Причины, які знижуватимуть якість робіт з вивченню попиту фірмовому магазині. |Причина |Питома вага, | | |% | |Відсутність потрібних методик |31 | |Низька якість, неефективність діючих |7 | |методик | | |Складність, громіздкість діючих методик |6 | |Проведення роботи з вивчення попиту малими силами |9 | |Недостатня підготовка фахівців із вивченню |9 | |попиту | | |Відвертання уваги фахівців із вивченню попиту |4 | |іншу роботу | | |Інше |34 | |Усього |100 |.

Більшість опитуваних песимістично ставляться до можливості впливу магазину формування асортименту продукції. Так, 63% вважають, що магазин може лише частково проводити формування асортименту товарів, 8% - що магазин впливати практично неможливо, і тільки 29% переконані у цьому, що магазин повною мірою впливає формування та широту ассортимента. 1, с.79].

Отже, фірмовим магазинах необхідно покращувати роботу з вивченню попиту, оскільки це дозволить промислових підприємств випускати саме ті товари, які потрібні покупцям, що врешті-решт буде вигідно державі й магазинам.

2.2 Формування асортименту в фірмових магазинах.

У фірмової торгівлі головними принципами відбору товару для реалізації мусить бути обов’язкова апробація перших партій нових товарів. Реалізація традиційних товарів хороших і отриманих по товарообміну повинна виступати як допоміжна функція продажу (хоча й виключає значної частини таких товарів у структурі продажи).

Отже, загалом асортимент товарів, реалізований через фірмовий магазин, повинен складатися з таких груп товарного поступления:

. пробних партій нових товарів (головна группа);

. традиційних (раніше апробованих) товарів даного предприятия.

(объединения);

. товарів, отриманих по товарообміну, тобто. з інших предприятий.

(об'єднань), які виробляють родинні чи якісь додаткові види товаров;

. супутніх товаров.

Асортимент по переліченим групам потрібно складати з превалюючою функції забезпечення апробації нових товарів хороших і вивчення попиту. Інші групи формуються за результатами раніше проведённого вивчення попиту цілях складання ассортимента.

3. Форми роздрібного продажу товаров.

Роздрібна продаж товарів здійснюється в різний спосіб, які називаються формами продажу. У фірмової торгівлі застосовують такі форми продажи:

. З індивідуальним обслуговуванням (через прилавок), зокрема із відкритою выкладкой.

. По образцам.

. Самообслуживание.

У деяких магазинах знаходять застосування таких форм обслуговування покупців, як продаж товарів у салонах-магазинах, продаж полуфабрикатов.

Застосування тих чи інших форм обслуговування покупців залежить від специфіки товарів, стану матеріально-технічної бази фірмової торговельну мережу, особливостей обслуговування населения.

На жаль, дуже багато фірмових магазинів розміщено в раніше які діяли крамницях та пристосованих приміщеннях, який завжди які враховують особливості фірмової торгівлі. Цим пояснюється значна частина реалізації у яких товарів через прилавок. Проте треба сказати, що ця форма доцільна там, де деякі супутні товари (наприклад, предмети догляду по взувачку в фірмових взуттєвих магазинах), і навіть через технологічних умов неможливо самообслуговування чи де потрібно кожному покупцю допомогу дітям і консультація продавца.

З іншого боку, продаж через прилавок слід організовувати при реалізації дорогих товарів хороших і в магазинах-салонах. У разі, зазвичай, організується продаж дорогих товарів, потребують індивідуальної консультації, докладнішою інформації, ради, рекомендації із боку продавця. З розвитком фірмової торгівлі, і зміцненням її матеріально-технічної бази, розширенням виробництва салонна відбудеться продаж расширяться. 1, с.114].

Продаж за зразками в фірмових магазинах отримала порівняно широке поширення. 1, с.114]. Сутність форми продажу у тому, що покупець самостійно чи з допомогою продавця вибирає потрібний йому товар по що виставлені торговому (демонстраційному) залі зразкам. Після оплати купівлі товар, відповідний зразкам, видається продавцем покупцю. У фірмових магазинах продаж за зразкам використовується переважно у поєднанні з продажем з урахуванням індивідуального обслуговування й у магазинах-салонах.

Найефективнішою формою продажу є самообслуговування. Досвід передових фірмових магазинів наочно підтверджує переваги цієї формы. 1, с.114] У той самий час у практиці роботи окремих фірмових магазинів є серйозні недоліки, що знижують ефективність самообслуговування і культуру обслуговування покупателей. 1, с.114] Ці недоліки мають бути усунуті шляхом поліпшення організації всієї діяльності фірмових магазинів самообслуговування, оптимального рішення торгово-технологічного процесу, організації труда.

Передовий вітчизняний світовий досвід переконливо довів, що самообслуговування торгувати є найзручнішою населенню і економічно вигідною з торгівлі формою продажу товарів. Покупцям при самообслуговуванні складаються сприятливі умови для вибору, огляду і придбати товари. До того вони витрачають для придбання значно менше, ніж, наприклад, при індивідуальному обслуговуванні. При застосуванні самообслуговування витрати часу покупців скорочуються на 30- 50%, в 1,5−2 разу збільшується пропускну здатність магазину. [8, с.79].

При переході на самообслуговування як досягається абсолютна економія часу, а й поліпшується структура її використання. Якщо магазинах традиційного типу (з індивідуальної формою обслуговування) на чекання чергах до продавця і касирові витрачається близько сорока% часу, то фірмових магазинах самообслуговування — лише 15 — 20% (див. табл.4, мал.2, рис.3). 1, с.115−116].

Таблиця 4. Структура витрат часу покупців. |Показник |Магазин | | | |Самообслуговування |Традиційного типу | |Усі витрати часу, % |100% |100% | |До того ж: | | | |на відбір товарів |65% |29% | |на чекання черги до |13% |40% | |продавцю | | | |отримання товарів |4% |9% | |на касовий розрахунок |18% |22% | |Витрати часу на |58% |100% | |купівлю одного товару, % | | | |вчасно для магазинів | | | |традиційного типу | | |.

Магазини самообслуговування зазвичай оснащуються сучасним торговим устаткуванням, що у поєднані із попередньої підготовкою товарів (наприклад, доставка вже розфасованих товарів) дозволяє створити технологію, від початку меняющую характер праці працівників фірмових магазинів. Виключається розумово стомлюючий і майже фізично важкий працю продавця, а професія продавця замінюється професією продавця-консультанта, більш глибоко знає як товари, а й запити покупців і прийоми їх обслуживания.

Подальший розвиток мережі фірмових магазинів самообслуговування має забезпечити підвищення ефективності фірмової торгівлі, і скорочення непотрібних витрат. Ефективність його роботи великою мірою залежить від правильної роботи, дотримання у цих крамницях всіх принципів самообслуживания.

Під самообслуговуванням розуміється таку форму реалізації товарів, при якої покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито выложенным у торгівельному залі на торговому устаткуванні, самостійно їх відбирають і виробляють оплату на єдиній вузлі розрахунку на виході з магазину чи якогось відділу (секції). Процес обслуговування покупців в магазині самообслуговування складається з таких основних елементів: вибору покупцями товарів хороших і доставки їх доречно розрахунку; розрахунку з покупцями за відібрані товари; надання покупцям різноманітних додаткових услуг.

Обов’язковими методами торгово-технологічного процесу при самообслуговуванні являются:

. Застосування устаткування, що дозволяє покупцям самостійно оглядати і відбирати товари (тары-оборудования, піддонів, вішалок, кошиків, касет і т.д.);

. Раціональне розміщення товарів у торговому залі з урахуванням частоти і психології спроса;

. Виняток зустрічних і перехресних потоків покупателей;

. Використання найефективніших прийомів викладки товарів хороших і способів розміщення на оборудовании;

. Надання допомоги покупцям під час огляду і виборі товарів, створення умов самостійної перевірки покупцями якості, чітке позначення цін, наявність плакатів, схем, анотацій про споживчих властивості товаров;

. Організація внутримагазинной реклами й інформації про розміщення товарів у торговому залі, які надають послугах і правилах роботи магазина;

. Забезпечення покупців індивідуальними кошиками та інші коштів відбору товарів хороших і доставки їх до вузлу расчёта;

. Організація зберігання приватних речей покупателей.

Протягом часу існування фірмова торгівля провела значну роботу з удосконалення роботи магазинів самообслуговування, підвищенню їх ефективності. Однак у організації виробництва їхньої роботи є ще загальновідомі недоліки. Певною мірою це обумовлюється тим, деякі торгові працівники, які мають достатніх знань і недавньої спроби, припускаються помилок при роботи магазинів самообслуживания.

Для деяких фірмових магазинів самообслуговування характерні наступні недоліки: неефективне використання торговельній площі; обмеження доступу покупців до магазину, в відділи самообслуговування і товарів; перевірка приватних речей покупців; нераціональне розміщення товарів у торговому залі, у якому товарні групи й окремі товари розташовуються без обліку купівельного від попиту й товарного сусідства, що створює незручності споживачів; неправильна (чи невдала) викладка товарів на устаткуванні; нечёткая організація внутриммагазинной інформації; вибір торгового устаткування магазину самообслуговування за принципу функціонального призначення, а, по його фактичному наличию. 1, с. 117 — 118].

Переваги самообслуговування може бути дієвими лише за усуненні недоліків, раціональному впровадженні основних принципів даної форми, оптимальних технологічних рішеннях, використанні передового опыта.

У фірмових магазинах особливу увагу має приділятися організації такого процесу обслуговування покупців, у якому основна частка часу покупці витрачають на огляд товарів, їх добір і консультації, а витрати часу орієнтування та віднайдення товарів у торговому залі, очікування консультації та розрахунку зводяться до мінімуму. Працівники магазину повинні надавати покупцю необхідну допомогу: пояснювати порядок продажу товарів (наприклад, при самообслуговуванні, за зразками або за відкритої викладки) і розташування товарних груп у торговому залі, інформувати товари, які цікавлять покупця, про додаткових послугах, наданих магазином. Консультація мусить бути повної, переконливою, а поведінка працівника магазину чемним і попереджувальним. Ефективність консультації великою мірою залежить від теоретичної і з практичної підготовки продавця, знання їм асортименту товарів, вміння рекомендувати виріб і зайвої втрати часу обслуговувати покупателя.

Одне з найважливіших елементів процесу продажу — розрахунок з покупцями за відібрані товари. Основне завдання у своїй є забезпечення високу швидкість розрахунків та ефективності обліку та контролю над збереженням товарно-матеріальних цінностей на торговому залі. Розрахунок у каси завершує процес купівлі, тому осередку великою мірою залежить загальне враження покупця про фірмовому магазині самообслуживания.

Заключний етап процесу продажу товарів у фірмових магазинах — їх упаковка, яку мають виконувати продавці. У цьому бажано, щоб магазини мали свою, фірмову упаковку (обёрточную папір, поліетиленові пакети і вони др.).

4. Технологічні рішення на фірмових магазинах.

Одна з ключових напрямів поліпшення торгового обслуговування населення — вибір, і впровадження скоєних технологічних планувань і раціонального використання торгових площ, устаткування, зручного покупцям розміщення товарів хороших і др.

Натомість на технологічні рішення й усю організацію торговотехнологічного процесу у фірмовому магазині значний вплив надають торгові будівлі і споруди, і навіть устаткування. Для забезпечення оптимального процесу продажу найефективнішими є окремо які стоять і встроенно-пристроенные будинку магазинів, які мають відповідати наступним основним архітектурним, експлуатаційним, економічним і навіть естетичним требованиям:

. Конструкція будинку мусить бути підпорядкована основному призначенню магазину — культурного обслуговування покупців, бути зручною до роботи персоналу магазину, забезпечувати повну схоронність споживчих властивостей товаров;

. Форма й розміри будинку повинні створити умови на впровадження прогресивної технології, широко він сучасних форм продажу, особливо самообслуговування, комплексного задоволення попиту покупців, раціонального напрями потоків покупців, ефективне використання всіх площ магазину, організації різних додаткових услуг;

. Будинок має легко піддаватися реконструкції, і навіть розширенню з допомогою збірних конструкций;

. Архітектурне рішення фасаду магазину має забезпечувати максимальну видимість інтер'єру торгового залу з боку вулиці, бути лаконічним, виразним. Зовнішні вітрини та інші рекламні кошти мають бути помітними і максимально наглядными;

. Конструктивне розв’язання має забезпечувати найкращі умови для міркування й показу оптимального кількості товарів, широкого й ефективного застосування торгово-технологічного устаткування, впровадження механізації і автоматизації трудоёмких процессов.

Пристрій і планування фірмових магазинів повинні створювати оптимальні умови для оперативного й послідовнішого всіх операцій, передбачених торгово-технологическим процесом (розвантаження, зберігання, транспортування товарів, підготовки до продажу але т.д.), для раціонального розміщення акцій і показу оптимального кількості товарів, швидкого розрахунку них, вільного пересування покупців у торгівельному залі, й доступу їх всім виставлених товарам, надання покупцям різних услуг.

Оптимізація торгових приміщень та раціональна планування торгових залів фірмових магазинів остаточному підсумку вирішують дві основні завдання: створити щонайсприятливіші умови покупцям у процесі виборі та купівлі товарів хороших і розмістити найкраще торгово-технологическое устаткування. Тому планування торгових залів великою мірою залежить від застосування типів торгового устаткування, можливостей його розміщення акцій і способів викладки товаров.

5. Послуги в фірмових магазинах.

Рівень торгового обслуговування населення фірмових магазинах в значною мірою визначається станом які надають покупцям услуг.

Під торгової послугою розуміється додаткова діяльність торгового підприємства, спрямовану допомогу покупцям скоєнні купівлі товарів, їх доставці й використанні. Важливість послуг у фірмової торгівлі залежить від того, що є одній з форм задоволення потреб покупателя.

Як відомо, розрізняють послуги матеріального характеру і чисті. На надання перших витрачається працю. Під другий формою послуг розуміють ті частини витрат, яка бере предметної форми і входить у вартість будь-якого товару. Послуги торгувати, зазвичай, ставляться до послуг другий формы.

У фірмових магазинах покупцям пропонуються різноманітні послуги, і їх характер залежить та умовами, обсягу роботи, асортименту які й товарів. Послуги поділяються втричі основні группы:

1. Послуги, є частиною самого процесу продажи;

2. Послуги, надані покупцям від незаконного продажу, тобто. пов’язані з допомогою товару, його упаковкою, доставкою на дом;

3. Послуги культурно-побутового характеру, створюють різні зручності під час перебування покупців в магазинах.

Послуги першої групи безпосередньо пов’язані з купівлею товарів. Вони створюють зручності покупцям під час виборів товару, скорочують витрати часу й зусилля під час проведення купівлі й расчётах. Ці послуги може бути основними. Їх надають самі працівники магазину (торгового зала).

Мета другої групи послуг (супутніх) — допомогти покупцям скоєнні купівлі й споживанні куплених товарів (упаковці товарів, доставці їх у будинок, дрібної переробки швейних виробів, консультації фахівців і др.).

Послуги третьої групи носять нетоварний характері і спрямовані на культурно-побутове обслуговування покупців. Вони сприяють поліпшенню комфортності перебування покупців у книгарні (це довідкове бюро, камери зберігання приватних речей і др.).

6. Фірмовий магазин Дзержинській бройлерній птахофабрики «Птушыны пачастунак».

Фірмовий магазин Дзержинській бройлерній птахофабрики «Птушыны пачастунак» перебуває у місті Мінську на перетині вулиць Коржа і Карла Лібкнехта. У цьому вся районі у основному знаходяться невеликі 2 — 5 поверхові вдома, отже щільність населення невисока, і, отже, число потенційних покупців у цьому районі також невелика. У водночас магазин перебуває порівняно неподалік центру міста Київ і відомий не лише у даному районе.

Цей фірмовий магазин перебуває в першому поверсі житловий будинок, тобто. є вбудованим. У ньому зроблено сучасний ремонт, використовується сучасне торгово-технологическое устаткування. У магазині використовується форма продажу через прилавок, що, швидше за все, пояснюється невеликими розмірами приміщення магазину, і навіть непристосованістю її організації самообслуживания.

Тепер про асортименті. У магазині є непоганий вибір продукції своєї птахофабрики. Майже завжди у продажу є свіжі курчата (кури), причому частина товару зазвичай надходить вже розчиненою і фасованої, що зручніше покупцям, оскільки дозволяє вибрати саме те, що потрібно покупцю, й у водночас не витрачається час на зважування купівлі. У цьому враховуються й інтереси малозабезпечених верств населення, оскільки можуть вибрати собі щось дешевше (наприклад, супові набори і т.д.). Також у цьому магазині продаються напівфабрикати і продукти переробки (наприклад, курячі котлети, курячі рулети, куряча шинка, копчёные кури і т.д.).

Крім продукції своєї птахофабрики, магазин реалізує винно-горілчану продукцію (у книгарні є спеціалізований відділ), тютюнові вироби, макарони, макаронні вироби, різні крупи, консерви і другое.

Сьогодні з нашого республіці продуктів харчування користуються підвищений попит населення, завдяки чому магазин не відчуває особливих проблем, що з реалізацією товару. Асортимент у книгарні досить стабільний, але, тим щонайменше, коли з всьому місту, у продажу немає якогонибудь продукту (наприклад, яєць курячих), його зазвичай немає й у фірмовому магазині. Проте, це є наслідком економічної нестабільність у нашій країні, а чи не недоліком даного магазина.

Глава 3. Шляхи підвищення ефективності фірмової торговли.

У разі початку ринкової економіки, а тим більше за повному функціонуванні ринкових відносин особливої актуальності набирає питання про підвищення ефективності фірмової торгівлі. Її розвиток великою мірою залежить від використання досконалої технології, раціонального використання торгових площ, оснащення магазинів сучасним, високопродуктивним торговим оборудованием.

Основна мета фірмової торгівлі (крім вивчення і прогнозування попиту, активної реклами) залежить від забезпеченні безперебійності просування виробів промисловості ринку. Тому швидкість реалізації товарів є найважливішим критерієм ефективності торговли.

Вітчизняний і закордонний досвід підтверджує, що ефективної формою продажу є самообслуговування, що дозволяє при найменших трудових і матеріальних витратах домагатися найвищою ефективності праці працівників фірмових крамниць та покращувати якість обслуговування населення. Покупець самостійно може ознайомитися з продаваними товарами, відібрати що сподобалися йому значно швидше, ніж у магазині з прилавками. Вище зазначалось, що у фірмових магазинах самообслуговування економія часу покупця проти магазинами, мають прилавки, сягає 30−50%.

Але це значить, що покупець у книгарні самообслуговування надано сама собі. Навпаки, продавцы-косультанты можуть приділити покупцям більше часу й обрати у разі потреби хороший і слушну пораду, кваліфіковану консультацию.

Важливе умова підвищення ефективності роботи фірмових магазинів — вдосконалення торгово-технологічного процесу у них, що дозволяє раціональніше використовувати матеріально-технічної бази підприємств. Вирішення питання великою мірою залежить від вдосконалення планування торгових залів і раціонального розміщення устаткування. Істотні резерви галузі у кращій ефективності роботи фірмових магазинів самообслуговування залежить від збільшенні настановної і виставкової площ. Також слід максимально використовувати місткість оборудования.

На підвищення ефективності розвитку фірмової торгівлі Мінський міськвиконком встановив пріоритетне право суб'єктам господарювання Республіки Білорусь у — виробникам продукції - з організацією фірмової торговли:

. На отримання земельних ділянок на будівництво фірмових магазинов;

. На купівлю реалізованих на конкурсах об'єктів недвижимости;

. На оренду приміщень під фірмові магазини і їдальні суборенду під фірмові відділи, секції в підприємствах торговли;

. На виділення торгових місць для реалізації власної своєї продукції ринках города.

Відповідним комітетам і управлінням міськвиконкому, адміністрації районів дав доручення сприяти промислових підприємств в організації саме такої виду торговли. 5].

Сьогодні у білоруської столиці успішно працює 165 подібних торгових підприємств, серед них 78 продовольчих і 87 непродовольчих магазинів. [5].

Передбачається, що міськвиконкомом рішення «Про стан роботи в розвитку фірмової торгівлі м. Мінську та додаткові заходи із її поліпшенню» дасть можливість повно наситити споживчий ринок міста необхідними товарами по мінімальним ценам.

Фірмової торгівлі сьогодні необхідні капіталовкладення. Середня площа фірмового магазину не перевищує 80 кв. м, більш 80% фірмових магазинів лише у Гомельської області потребує ремонту, заміни торговотехнологічного устаткування, впровадження сучасних технологій продажи. 7].

На підвищення ефективності фірмової торгівлі керівні органи торгівлі порушили до атестації фірмових магазинів. По її результатам підприємствам будуть видано сертификаты. 7] Якщо судити з сьогоднішньому стану, то цілком імовірно, що статус фірмового магазину підтвердять не все, багато втратять певних преимуществ.

Також причиною багатьох бід фірмової торгівлі і те, що нерідко магазинами керують непрофесіонали. У зв’язку з цим необхідно приділяти більшої уваги кваліфікації персоналу, проходити перепідготовку.

Заключение

.

У нашій республіці фірмова торгівля займає значний питомий вага і загалом розвинена дуже непогано. Також фірмова мережу має стійку тенденцію до розширення. Тільки 1998 року кількість магазинів збільшилося на 70 одиниць й сягнуло свого за даними Минстата 2 тисяч. Відкриття щонайменше 337 підприємств закладено й у програмі розвитку внутрішньої торгівлі до 2000 года.

Проте, велика кількість фірмових магазинів доки задовольняють вимогам викладених у Типовому становищі про фірмовому магазині. Міністерство торгівлі, як і керівні органи торгівлею виконкомів, приділяють недостатню увагу питанням надання допомоги фірмовим магазинах з організації його роботи, відпрацюванні технології, підготовці кадрів. Для усунення цих недоліків необхідно організувати на підвищення кваліфікації кадрів фахівців міністерств, концернів, виконкомів, керівників держави і фахівців фірмових магазинів. Зі свого боку міністерствам, концернам, у яких фірмову мережу, необхідно проаналізувати персонал фахівців, зміцнити відповідальні посади кваліфікованими специалистами.

Всі ці недогляди, зазначені вище, негативно позначаються роботі фірмових підприємств. До того ж до загальним недоліків, властивою торгівлі на цілому (це — порушення правил торгівлі, незадовільний санітарний стан, перебої у торгівлі та т.д.), додалися і свої, притаманні лише фірмової торгівлі. Багато фірмових магазинах купівельний попит не вивчається, 40% їх працює до 17 — 18 годин, з вихідними у суботу і неділю, чого віддавна пішла державна, кооперативна і приватна торгівля. Для усунення цієї вади облвиконкомам і Мингорисполкому необхідно вкотре переглянути режим його роботи, максимально наблизивши його до інтересів населення, причому особливо це стосується торгівлі продовольчими товарами.

Існує також така серйозна проблема роботи фірмової торгової мережі, як монополізація ринку. Деякі підприємства значну частину своєї продукції реалізують через свою фірмову мережу, внаслідок чого інших торгових підприємствах відчувається брак цих товаров.

Існує ще проблема, що стосується щодо нижчих, цін в фірмової торговельну мережу. Якщо фірмовий магазин є структурним підрозділом підприємства, яка є юридичною особою, це дає йому створити іноді ілюзію дешевизни товарів у своєму магазині, так як реальні витрати магазину (орендної плати, комунальних послуг, транспортні витрати тощо.) ставляться на собівартість продукції, отже призводять до її подорожчання в іншої торгової сети.

Для усунення цієї проблеми необхідно створити рівних умов діяльності всіх торгових підприємств, надавши статусу юридичної особи всім фірмовим магазинах, що в результаті повинно призвести до деякому зниження собівартості випущених товарів хороших і відповідно до їх зниження роздрібної цены.

Чимало з подібних вищевказаних недоліків врахували для підготовки нового Типового положення про фірмовому магазині (від 27 жовтня 1998 р.), соціальній та указі Президента Республіки Білорусь у від 15 вересня 1998 р. № 448. Проте, в усіх пункти даних законів виконуються практично. У зв’язку з ніж необхідно встановити державних органів контролю над виконанням законів і положень про фірмової торговле.

За дотримання цих принципів фірмова торгівля повинна досягти оптимальний рівень розвитку, у якому вона допоможе підприємствам виходити внутрішній і зовнішній ринки й успішно реалізовувати своєї продукції. Список використаної литературы.

1. Бірюков А.А., Новиков М. Л., Литвинюк А. А., Горін М.А. Фірмова торгівля легкій промышленности./М.: Легпромиздат, 1992. — 192 з. 2. Бурмистрів В. Г. Організація торгівлі непродовольчими товарами./М.:

Экономика, 1988. — 304 з. 3. Гончаров П. Г., Єгоров В.Ф., Жданова С. Д., Зорін С., Клімова Р.Н.

Організація торгівлі продовольчими товарами./М.: Економіка, 1989. -.

335 з. 4. Каневський О. М. Фірмові магазины./М.: «Знання», 1978. — 64 з. 5. Кірсанова Р. «Мінськ розвиває фірмову торговлю."//Национальная економічна газета, 1998, № 33, с. 3 6. Лагойко В. В. Збірник нормативних документів за організації торгівлі біля Республіки Беларусь./Мн.: БГЭУ, 1996. — 112 з. 7. Мельник Р. «Статус багато чого зобов’язує."// Національна економічна газета, 1999, № 2, с. 8 8. Платонов В. М. Організація роздрібної торговли./Мн.: БГЭУ, 1996. — 127 с.

———————————- [pic].

[pic].

[pic].