Рідна природа

Дошкільний навчальний заклад № 17 «Калина».

Комплексне заняття на тему «Рідна природа».

(технологія з екологічного виховання д/з № 16 м. Коломия) для ІІ молодшої групи.

Мета: Продовження ознайомлювати дітей з ознаками і властивостями снігу та води: холодна, гаряча, тепла, солона, кисла; має здатність зафарбовуватись, потрібна людям, тваринам і рослинам для життя, Вчити відповідати на запитання вихователя.

Розвивати діалогічне мовлення, мовлення пов’язане з розвитком рухів, фонематичний слух та мовне дихання.

Збагатити словник словами: «Капітошка», «снігопад».

Виховувати шанобливе ставлення до всього живого і неживого, любов до рідної землі.

Обладнання: вправа на розвиток мовного дихання «Снігопад», дидактичні ігри «Допоможи Капітошці», Відшукай за кольором",.

«Впізнай за смаком», вірші про зиму, прислів'я.

Хід заняття Вихователь: Діти, пригадайте того чудового віршика про мову.

Завжди говоримо красиво, Не поспішаючи, сміливо,.

Є в нас у роті язичок.

Він говорить: чок, чок чок.

— Далі скажем:

Лю-лю-лю — я природу люблю.

А тепер скажіть усі:

А чому на річці лід.

І сніжок на землю ліг.

(Бо зима прийшла:

Снігу намела).

— Так до нас завітала справжня зима і намела багато снігу. А для чого ж нам той сніжок?

(Щоб гратися в сніжки, кататися на санках. лижах, ліпити сніговита, напоїти землю і все живе).

— Звідки ж прилетіли сніжинки?

(З неба).

— З якого неба? Веселого чи сердитого, похмурого?

(Сердитого, похмурого, де пливуть хмаринки).

— А чи сідала вам сніжинка на носик, щічки чи руки? І що ж замість неї залишилось?

— То ж з чого зроблена сніжинка?

(З води).

— А хто її викував?

(Мороз).

— А як це відбувається, я зараз вам розповім.

Коли на небі зберуться хмаринки, вони пустять краплинки погуляти, або полити чи напоїти землю, а мороз тут як тут. Заморозить крапельку і викує з неї чарівну зірочку, ось таку, як у мене є (показує сніжинку з паперу). А коли таких сніжинок падає багато, то таке явище в природі називається снігопад. Снігопад надає природі особливої краси. Ось ми зараз зробимо снігопад в групі.

(Проводиться вправа на розвиток мовного дихання «Сніжинки» або «Снігопад»).

Діти йшли, йшли, йшли.

І Сніжинки знайшли.

Стали, дмухнули і знову пішли.

— А хто знає вірші про сніжинки?

Білесенькі сніжиночки Вродилися з води.

Легесенькі, мов пушиночки, Спустилися сюди.

Ніжна зірка, сніжно-біла, На рукав з гори злетіла, Поки несла її сюди Стала крапелька води.

Ми сніжинки, ось де ми;

Парашутики зими, Подружилися з вітрами.

І кружляємо над вами.

Упала сніжинка мені на рукав.

Яка ж вона гарна, а я і не знав.

Біленька, пухнаста, така чарівна, А я завжди думав — вона крижана.

Закружлялися сніжинки, Як метелики прудкі,.

Прилетіли до ялинки Й почепились на гілки.

— А ви б хотіли стати сніжинками? У мене є чарівна паличка, яка вмить зможе зробити вас сніжинками, тільки варто змахнути нею і промовити чарівні слова.

Паличко, паличко!

Раз, два, три.

Діткам диво покажи:

Хлопчиків та дівчаток В сніжинки перетвори.

(Проводиться психогімнастика).

— Малесенькі сніжиночка, спустилися з хмариночки (бігають по кімнаті). Подув вітерець і закружив сніжинки (кружляють навколо себе). Вітерець затихає і сніжинки лягають на землю (присідають, ручки під щічки). А вранці пригріло сонечко, сніжинки проснулися, весело піднесли свої рученята і засміялись.

— А чи знаєте ви, що ж насправді стане з сніжинками, коли пригріє сонечко?

(Вони розтануть і утвориться вода) Стук у двері.

— Добрий день! Як тебе звати хлопчику? І чому ти плачеш?

Капітошка.

Я — веселий Капітошка, Поспішав до вас у гості.

Та коли я йшов до вас, У хмаринках заблукав.

Налетів мороз страшенний, Заморозив геть усіх,.

І сестричок, і братів.

Як же визволити їх?

— Не плач, Капітошко, наші діти допоможуть тобі визволити твоїх сестричок і братиків. Вони знають, як це зробити.

(Капітошка роздає сніжок діткам, а вони обігрівають його і утворюються крапельки води).

Капітошка. Дякую вам за все. (Виходить).

— А для чого ж нам потрібна вода?

(Для росту рослин, для потреб людини, для тварин).

— Ми трішки притомилися, зробимо фізкультхвилинку.

Водичко, водичко, Умий моє личко, Щоб і очки ясніли, Щоб і брівки чорніли, Щоб сміявся роток, Щоб кусався зубок.

(Діти імітуються основні рухи).

— А тепер ми пограємо з водою.

Д/г «Допоможи Незнайці».

Д/г «Відшукай за кольором».

Д/г «Впізнай за смаком».

— Без води життя гине — сонце, квітка, гине звір, замовкає пташка. Все живе на землі потребує води. Кожна крапелька води є дорогоцінним даром природи. Вона напуває землю, а земля годує все живе, людину, тварину, рослину.

Воду потрібно берегти.

Бережімо ріки, Бережімо воду, Як матусю рідну Бережіть природу, Бережімо кожну Квіточку й травинку, Бо ми всі природи.

Рідної частинки.

Все, що навколо тебе, Слід берегти і любити.

— Слід не тільки берегти і любити природу. Їй ще потрібно й радіти.

Я всміхаюсь сонечку:

— Здавстуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці.

— Хай вона цвіте!

Я всміхають дощику.

— Лийся мов з відра!

Друзям усміхаюся;

Зичу їм добра.

— Ми теж зичимо добра всім присутнім в залі й даруємо свої теплі усмішки, щоб вам від них стало тепліше, веселіше, радісніше.