Оргтехніка

Важко уявити собі сучасну компанію, яка застосовувала у своїй повсякденній роботі кошти автоматизації офісу. Комп’ютери і оргтехніка як докорінно змінили образ організацій, стиль його роботи, а й забезпечують велику мобільність і ефективність деятельности.

Величезна кількість різноманітних компонентів комп’ютерних комплексів, запропонованих над ринком, створює значні проблеми, у їх правильному застосуванні та интегрировании.

Комплекс офісного устаткування може бути як технічно сучасним, а й оптимальним за складом, чітко орієнтованим влади на рішення Ваших завдань і подкреплённым потужної сервісною поддержкой.

КОПІЮВАЛЬНА ТЕХНИКА.

________________________________________________.

Історична справка:

Процес отримання ксерографического изображния («ксерос «- сухий, «графос «- запис) був изобретён і запатентовано 1938 року Честером Карлсоном, американським винахідником з Нью-Йорка. Але знову пройшло понад десятиліття, як компанія Haloid випустила першим у світі копіювальний апарат моделі «А ». У 1950;х років Haloid Company і Rank Organization створили спільне підприємство і. Сьогодні знаємо цю фірму під назвою Rank Xerox.

Xerox був монополістом на початок 1970;х років. Саме цей час закінчився термін дії патентів, і ситуація різко змінилася. Сьогодні основний розпал конкурентної боротьби вихоплює протистояння компанії Xerox і японських фірм — виробників як-от Canon, Ricoh і Sharp.

А слово «ксерокс «стало загальним й у побуті позначає копіювальний апарат. Хочеться, проте, заздалегідь попередити читача, що Xerox і Rank Xerox є зареєстрованими торговими марками компанії Rank Xerox Ltd.

Сьогодні є безліч класифікацій копіювальних апаратів залежно від різних параметрів. Можна дуже довго у яких копирсатися і сперечатися, якого рівню чи подуровню який апарат належить. Але й простіше — вся існуюча нині копіювальна техніка ділиться п’ять основних груп: портативнее копіювальні апарати, низкоскоростные машини (low-volume copiers), офісні копіри середнього класу (middle-volume copiers), копіри для робочих груп (highvolume copiers) і спеціальні копіювальні апарати (барвисті і інженерні машини). Розподіл на категорії ввозяться залежність від трьох основних характеристик: швидкості копіювання, формату ориґіналу і копії рекомендованого обсягу копіювання в месяц.

Найбільший попит на нині в нашого споживача користуються портативні копіювальні апарати. Взагалі, вони втілюють мрію людства про простоті і про зручність. Їх можна використовувати вдома, у відрядженні чи офісі. Вони зовсім невеликі. Вони також готові на роботу відразу після включення. Пропорції відносно недорого стоять. Але … вони дивовижно дороги в експлуатації. Що це що означає? Річ у тім, що споживач, купуючи копіювальний апарат, насправді платить всю готівку одразу, лише частина вартості, іншу ж його частина грошей вона платить потім, оскільки до роботи апарату необхідні витратні матеріали. От і рахуйте: портативний копіювальний апарат стоїть у межах — $ 800−1000; картридж на 3000 копій — $ 100−110; ресурс апарату — 30 000 копій, а котрий рекомендується обсяг копіювання — 300−500 копій на місяць. Слід також врахувати, що техніка ми експлуатується як подвійний, або навіть потрійний перевантаження, тому ресурс знижується у кілька разів. Отже, навіть із грубим прикидкам, одна копія обійдеться Вам незгірш від, ніж у 8−10 центів, а свій апарат Ви викинете на смітник через рік-півтора. Недарма більшість фірм-продавців дають цей клас машин гарантію не більше від трьох до шість місяців. Тобто, портативну машину стоїть купувати тільки одного разі, якщо цей апарат стоятиме на Вашем робочому столі на додаток до вже існуючої техніки і працюватиме на режимі - 10−15 копій щодня. Тоді вона цілком виправдає своє друге назва — персональний копіювальний аппарат.

Інша крайність — це спеціальні копіри, такі як широкоформатні інженерні машини чи барвисті копіювальні апарати. Якщо з інженерними машинами, мабуть, все ясно — їх беруть ті, кому вони справді потрібні, то, на барвисті копіри останнім часом просто пішла мода. Звісно, мати у офісі «іграшку «вартістю до 100 тисяч доларів і більше — це престижно, однак слід пам’ятати такі речі: набувати таку техніку треба лише тоді, коли є налагоджене виробництво продукції, що з кольорової печаткою, і треба швиденько подивитися, що буде внаслідок кольороподілу після накладення квітів. Все ж таки дозвіл 400 точок на дюйм — цього замало для якісної друку, тому використання копіра як сканера і полноцветного лазерного принтера можна тільки для прикидки того, як виглядатиме буклет чи плакат. Другий варіант — це використання видавничих комплексів з урахуванням повнокольорових копірів виготовлення рекламної продукції малим тиражем. Отут усім карти до рук. Єдине, що слід врахувати — собівартість однієї копії формату А4 становить близько $ 0.5. І ще одне. Панове шахраї, стережіться! Усі барвисті копіювальні апарати залишають на копії невидимий код, який легко распознаётся при спеціальному висвітленні. З іншого боку, окремі моделі копірів під час спроби відтворити банкноти країн світу автоматично зрушують основні кольору на деяке відстань друг від друга. Виходить просто розмите зображення. Щоправда, єдине, що чудово — це проїзні на метро.

Що ж до машин low, middle і high-volume, тут все також тривіально. Передусім треба прикинути обсяг копіювання на фірмі на місяць. Найпростіше вважати, скільки папери іде у місяць до друку різноманітних бланків, договорів й іншим типовий документації. Якщо потрібно робити копії, наприклад, кошторисів та інші речей на форматі А3, то потрібна відповідна модель копіювального апарату. Для великих обсягів копіювання і полегшення роботи з многостраничными оригіналами можуть знадобитися устрою автоматизованої подачі документів (ADF і RDF) і сортувальники копій із можливістю скріплення (степлирования) готових копій (сортеры і степлер-сортеры).

На ринку копіювальної техніки сьогодні продаються копіювальні апарати приблизно 5−6 різних виробників. Торгових марок копіювальних апаратів 8−10, а фирм-разработчиков оригінальної копіювальної техніки всього 3−4. (Багато великі фірми-виробники не розробляють копіювальні апарати самі, а виробляють їх за ліцензії). Найпопулярнішими торговими марками копіювальної техніки є Ricoh, Canon, Rank Xerox, Mita і Sharp, а наздоганяють їх за популярності такі щодо нові до нашого ринку торгових марок, як Toshiba. Деякі торгових марок копіювальної техніки, які широковідомі в усьому світі, усе ще не отримали поширення у силу своєї «елітності «чи з деяких інших причин. До них належать — Minolta, Kodak і Konica.

Основні характеристики.

копіювального аппарата.

а) Швидкість копіювання. Вимірюється числом копій формату А4 на хвилину і «скорострільність «Вашого апарату. Продуктивність ж копіювального апарату залежить тільки від швидкості копіювання, а й від рівня автоматизації різних функціональних систем копира.

б) Рекомендований обсяг копіювання — на цю кількість копій, оптимальне з погляду правильної експлуатації апарату. Різні моделі апаратів навіть за однаковою швидкості копіювання може мати істотно різний котрий рекомендується обсяг копіювання, чим він більший, тим паче надёжна машина, оскільки він здатна здійснити більше копій без істотних поломок.

в) Формат ориґіналу і копії - це розмір листи паперу, від якого і який зображення. Основні формати — це А4 (210×297 мм) і А3 (297×420 мм). Маємо приклади застосування формати папери, прийняті США — В4 (250×354 мм), Letter (8×11 дюймів, 216×279 мм) і Legal (8×14 дюймів, 216×356 мм).

Класифікація копіювальної техники.

1) портативні копіювальні апарати (portable copiers):

— формат ориґіналу і копії - А4;

— швидкість копіювання до 5−6 копій в минуту;

— котрий рекомендується обсяг копіювання — до 500 копій в месяц;

Призначення: виготовлення небагатьох копій за будь-яких умов — вдома, у центральному офісі, в командировке.

Найпопулярніші нині моделі: Canon FC-330, Canon PC-330, Xerox 5220, Canon PC-310, Sharp Z-20, Mita CC-10.

2) низкоскоростные копіювальні апарати (low-volume copiers):

— формат оригіналу — А4 (А3);

— формат копії - А4 (А3);

— швидкість копіювання 10−15 копій в минуту;

— котрий рекомендується обсяг копіювання — до 1500−2500 копій в месяц;

Призначення: обслуговування потреб невеликого офиса.

Найпопулярніші нині моделі: Canon NP-1215, Canon NP-1550, Xerox 5310, Sharp SF-7800, Ricoh FT-3313, Xerox 5316, Xerox 5317, Canon NP-1010, Sharp SF-7370.

3) офісні копіри середнього класу (middle-volume copiers):

— формат оригіналу до А3;

— формат копії до А3;

— швидкість копіювання — 15−30 копій формату А4, 10−20 копій формату А3 в минуту;

— котрий рекомендується обсяг копіювання — до 10 000 копій в месяц;

Призначення: обслуговування потреб офісу середніх розмірів з великим документообігом, які вимагають хорошого оформлення документів — виділення кольором, масштабирование і т.д.

Найпопулярніші нині моделі: Xerox 5331, Xerox 5332, Ricoh FT-4222, Ricoh FT-4220.

4) копіри для робочих груп (high-volume copiers):

— формат оригіналу до А2;

— формат копії до А2;

— швидкість копіювання — 40−80 копій формату А4 в минуту;

— ч/б копіювання із можливістю виділення цветом;

— котрий рекомендується обсяг копіювання — більш 15 000 копій в месяц;

Призначення: обслуговування потреб великих офісів і бізнес-центрів, великі обсяги копіювання, необхідність брошюрования і сортування документів, поділ ресурсів немає і програмування великих обсягів складних копіювальних работ.

Найпопулярніші нині моделі: Xerox 5343, Xerox 5352, Ricoh FT-6655, Xerox 5340, Canon NP-6650, Xerox 5380.

5) спеціальні копіювальні аппараты:

У цю групу входять барвисті широкоформатні копіювальні апарати. Вони призначені для особливих завдань, як-от копіювання інженерних креслень, кольорових фотографій, виведення твёрдый носій зображення з комп’ютера та слайдів і т.д.

Найпопулярніші нині моделі інженерних машин: Milta DC-A0, Xerox 2515, Xerox 2520, Ricoh FW-810, Xerox 3050.

Найпопулярніші нині моделі повнокольорових копіювальних апаратів: Canon CLC-10, Canon CLC-350, Xerox 5760, Canon CLC-550, Canon CLC-800, Xerox Majestic.

ВІДНОВЛЕНІ КОПИРЫ.

Будь-яке підприємство рано чи пізно стикається з необхідністю копіювання різних документів. Ринок копіювальних апаратів у досить великий. Новий апарат формату А4 можна купити за $ 500−600 (наприклад, настільні Canon FC/PC, Sharp Z20/50, Sanyo FT50). Але такі апарати малорентабельны через невеликого ресурсу і високу вартість виробленої копії (вартість копії окреслюється ставлення вартості витрачених витратних матеріалів і запасними частинами до отриманих копій). З іншого боку, вони теж мають низьку швидкість копіювання (5−8 копій в минуту).

За цими найпростішими копирами йдуть складніші апарати з різними технічними «наворотами », наявність яких залежить потреб користувача: приміром, це висока швидкість копіювання, різні формати копій і оригіналів (до А0), масштабирование, ефекти маскування (редагування), зрушення полів, зв’язку з комп’ютерної технікою через інтерфейс, отримання кольорових копій, сортування і зшивання копій, ламінування тощо. Ціна найдосконаліших моделей сягає $ 250 тисяч. У результаті пересічний користувач, потрапивши у «море «копіювальної техніки, найчастіше купує чи, що слід щодо його потреб по оптимальної цене.

Найбільш пристосовані до вітчизняних умов роботи копіювальні апарати японської фірми Konica. Практично всі моделі цієї фірми відрізняються простотою обслуговування та очі великою ресурсом вузлів і деталей. Наприклад, унікальні апарати Konica U-bix V, відомі своєї сверхнадёжностью, мають в деяких користувачів напрацювання 8−10 мільйонів копій і продовжує впевнено працювати. Завдяки продуманої компонуванні копіри Konica мають легко выдвигающийся і снимающийся (не залучаючи інструмента) ксерографический модуль. У цьому з модуля також легко знімається вузол прояви (developing unit), очищення, блок подачі тонера, коротрон перенесення, лампа засвітки. Також просто з апарату виймається вузол закріплення і вузол подачі папери, а після відкриття задньої панелі, де розташовані основні електронні блоки, відкривається доступом до головному приводу. Висока надійність і простота обслуговування апаратів Konica дозволяє використовувати їх в віддалених районах. Копіювальна техніка інших фірм (Canon, Rank Xerox, Ricoh та інших.) при цьому пристосована менше, оскільки вимагає регулярного цивілізованого сервісу. Недарма озброєні сили багатьох передових країн використовують копіювальні апарати Konica. Тут також доречно навести приклад Тюменського об'єднання «Сургутнефть », успішно котрий використовує апарати Konica у відділеннях, розкиданих у всій Тюмени.

Не буває доцільно набувати новий копіювальний апарат. Асортимент колишніх у вживанні копірів представлений ринку досить. Це переважно, техніка, яка надходить Західної Європи, і навіть апарати, що перебували на користуванні в російських споживачів. У цьому слід відрізняти колишні у вживанні копіювальні апарати, запропоновані різними фірмами як «відновлена техніка », від реально відновлених копіювальних апаратів. Останніх мають бути замінені вузли і деталі, котрі піддаються своєю практикою механічному зносу. Природно, що у такі реально відновлені апарати то, можливо дана гарантія, як у нові машини. Для підприємств відновлені апарати в 3−10 разів менше вартості нових копірів тієї самої класса.

Відновлений апарат повинен, принаймні, мати нові барабан, вали фьюзера, коротроны, ролики подачі папери, і навіть заправлений новий девелопер і тонер.

Відновлювати можна будь-які копіювальні машини, але особливо хочеться виділити апарати фірми Konica, які постачалися колишній СРСР під маркою U-bix. Оскільки поставки йшли через Госснаб, то копіри Konica U-bix розподілялися переважно по привілейованим організаціям: Главснаб, системи КДБ й МВС, МЗС, Облисполкомы, Верховна Рада, цк кпрс, найбільші морські пароплавства. У післяперестроєчні роки Konica поставлялася в апарат Президента, Державну Думу. Практично вся техніка цієї марки продовжує справно работать.

RANK XEROX:

25 РОКІВ НА РОСІЙСЬКОМУ РЫНКЕ.

Здається, вже нікого як відомо, що копіювальну техніку правильно називати копирами, а чи не ксероксами. І усе ж таки називають за звичкою «КСЕРОКСАМИ » …

Rank Xerox у сенсі пощастило, якщо люди вже підсвідомо асоціюють всю копіювально-розмножувальну техніку безпосередньо з ім'ям компанії. Іноді доходить навіть можна впіймати себе думки, як і реклами ніякої непотрібно — ім'-те в усіх мовою. Щоправда, при цьому Rank Xerox потрібно було винайти принцип ксерокопіювання і постійно удосконалювати вироблену технику…

Якщо ж личить отак сказати, у відношенні техніки, то копіри компанії мають своє обличчя. По-перше, незмінно дотримується основний принцип: випущені моделі копіювальної техніки розраховані тривалий термін експлуатації (від 5 років і більше). Природно, такі терміни розуміють досить солідний обсяг виконуваної роботи. Свідченням, можна навести надзвичайну надійність моделі Xerox 5026 (що на деяких апаратах справили нинішній момент до 1000 000 копій — це майже з 550 копій щодня протягом 5 років), хто поклав початок серії копірів компанії, широко запропонованої сейчас.

По-друге, ремонтопридатність копірів. Багатьох дивує вища вартість окремих блоків для копірів даної компанії проти іншими виробниками. Пояснюється це надзвичайно просто: будь-який блок в копіру то, можливо легко замінили дома — досить замість несправного блоку поставити новий. Якщо ж брати моделі деяких інших виробників, де застосовуються порівняно недорогі запчастини і деталі, їх заміна вимагає доставки копіра в сервісний центр і ремонту, що триватиме щонайменше недели.

Саме це переваги дозволили Rank Xerox утримувати лідируючі позиції з Росії, попри те що усилившуюся конкуренцію із боку інших виробників. І, напевно, ще те, що за 25 років на ринку компанії удалося створити потужну дилерську і сервісну мережу для всій країні від Калінінграда до Владивостока.

ПРИНТЕРЫ.

________________________________________________.

Перші автоматичні цифрові друкують устрою (ми тоді які називались частіше не принтерами, а АЦПУ) з’явилися ще 50-ті роки, невдовзі після появи перших ЕОМ, і такий самий, як і ЕОМ, були дуже рідкісними і екзотичними істотами. Масове виробництво принтерів почалося значно пізніше з епохи випуску малих, і особливо — персональних компьютеров.

З принтеров.

Нині принтери — найбільш масове сімейство комп’ютерної периферії, за чисельністю багаторазово перевершували й інші периферійні влаштування у сумі. По експертну грошову оцінку, ставлення числа принтерів до комп’ютерів у світі перебуває у інтервалі від 1:4 до 1:3, а загальна їх кількість перевищила 10 мільйонів ще кінці 80-х годов.

Перші моделі принтерів фактично з’явилися модернізацією електричних пишучих машинок. Доповнені портами введення, дешифраторами цифрового коду, наприклад, ASCII, і пристроями електромагнітного управління кожну клавішу, принтери з урахуванням пишучих машинок були дуже зручними (для свого часу) пристроями й одержали досить стала вельми поширеною в 60-х і 70-ті роки. Принтер підтримує єдиний стандартний шрифт, «намертво «відштампований на литерах рычажного типу, а рідкісні моделі з допомогою змінних поворотних головок, наприклад, типу «ромашка », найчастіше вимагали для зміни шрифту складних операцій. Особливим незручністю було «одноязычие «принтера.

Проте принтер вже у роки перевершував за швидкістю пресі й невтомності будь-яку кваліфіковану друкарку, та й помилок не делал.

Споживчі властивості принтерів вдалося різко підвищити з початком періоду становлення матричних пристроїв, підтримують різноманітні шрифти і алфавіти, і навіть графічний висновок. На цей час для.

монохромної друку випускаються переважно принтери наступних типов:

— матричні голчасті принтеры;

— принтери термопечати;

— струменеві принтеры;

— лазерні і світлодіодні принтеры.

Матричні голчасті принтеры.

Принтери цієї групи випускаються вже з більш 20 років, тому вони пройшли довгий шлях розвитку й удосконалення параметрів. Усі основні конструкторські рішення настільки оптимізовані, що подальший прогрес ударних голчастих матричних чи мозаїчних принтерів (Impact Dot Matrix — IDM) є дуже повільним. На думку авторів, можливості її подальшого розвитку цієї групи практично вичерпані, і її треба сприймати такий, якою вона є. А ряд параметрів голчастих принтерів як і залишається дуже высоким.

Отже, сучасні голчасті принтери використовують друкуючу голівку з 9 і 24 голками, керованими з допомогою електромагнітів. Швидкодія останніх і кількість друкувальних голок переважно визначають швидкість друку. Печатка здійснюється за горизонтальному русі голівки (каретки) її голками через красящую стрічку, заправлену у спеціальну касету (картридж). Перехід до наступній рядку досягається синхронізованим рухом бумаги.

Сучасні принтери зазвичай мають розмір точки для друку порядку 0.25 мм дозвіл за вертикаллю (вздовж аркуша) порядку 180 точок на дюйм (у літературі інколи можна зустріти скорочення dpi — dots per inch). За рахунок методу накладення точок «псевдоразрешение «за горизонталлю то, можливо трохи вище (по рекламним заявам — до 240−360 точок на дюйм). Він, у принципі, кілька підвищує якість друку відповідних шрифтів та графіки. Перехід до шрифтами вищої якості (так званому режиму Near Letter Quality — NLQ) здійснюється за команді з панелі управління принтера чи программно.

Швидкодія даних принтерів для друку найпростішими шрифтами (зі знакообразующей матрицею близько 8×8 точок), особливо 24-игольчатых, дуже і сягає кілька десятків аркушів, типу машинописного, на хвилину. Печатка складніших шрифтів, з матрицею більш 9 точок заввишки, з накладенням за горизонталлю, які вимагають другого проходу друкуючої голівки, як і поставив печатку графіки максимального дозволу, пригальмовує виведення документа у кілька разів (забезпечується швидкодія буде в діапазоні 25−500 знаків в минуту).

Голчасті принтери крім набору шрифтів, «зашитих «на власне ПЗУ (зокрема, є підстави і русифікованими), мають гнучкі можливості виведення інших шрифтів програмно (наприклад, як графіки) із застосуванням відповідних драйверів і різних форматів матриці символу, з міським управлінням межсимвольным і междустрочным відстанню і т.д.

Сучасні принтери денной групи передбачають роботи з форматами папери А4 (вузька каретка) чи А3 (широка каретка), різні способи подачі папери, друкують у прямому і зворотному ході каретки, мають зручний користувальницький інтерфейс. Останнім часом стали популярними компактні стоечные (вертикальні) моделі, экономящие місце робочому столе.

Основним інтерфейсом практично всіх принтерів є паралельний типу Centronics і послідовний RS232, а ёмкость буферної пам’яті ударних пристроїв зазвичай становить 1−30 Кбайт.

Принтери дуже надійні і мають низькі експлуатаційних витрат. Вартість їх, зазвичай, у межах 165−1600 доларів, а вартість типовий продукції без обліку ціни папери — частки центи за лист.

Широко відомі друкують устрою фірм Epson, Lexmark, Brother, Citizen, Kyosera, Mannesman, Okidata, Star Micronics, Apple і других.

Особливості матричних голчастих принтерів, такі як висока швидкість друку, невибагливість до якості папери, і низька ціна, при порівняно невисокому ролі зображення визначають область їх застосування. Це насамперед оперативна печатку рідко читаються документів, наприклад, листів, економічних пріоритетів і фінансових розрахунків, рахунків, квитанцій тощо. п. Тому крім універсальних апаратів у світі поширені спеціалізовані голчасті принтери, що входять до склад касових апаратів, різних терміналів для фінансових послуг тощо. Прикладом є масова серія апаратів ТМ фірми Epson.

Домашньому і офісного застосуванню цих принтерів часто перешкоджає традиційно високий рівень їхнього шуму. До того ж активну роботу розробників зниження шуму доки призводить до задовільним результатам. Якість друку у міру зношеності стрічки знижується, а часта зміна картриджів підвищує питому вартість продукції. Печатка графічних зображень прийнятного якості на даних пристроях фактично неможлива. У цілому нині група матричних голчастих принтерів неухильно здає своїми панівними позиціями конкурентам.

Принтери, використовують технологію термопечати.

Попри довгу еволюцію, лише трохи поступається за обсягом за тривалістю еволюції матричних принтерів, принтери, використовують технологію термопечати, ми змогли завоювати значної частини ринку друкувальних пристроїв. Дуже близькі за механізмом до вищеописаної групі, вони використовують друковану голівку, оснащённую матрицею нагрівальних елементів, і спеціальну папір, просочену термочувствительным барвником (рідше — красящую ленту).

Яку Виготовляють по толстоплёночной технології матриця голівки для термопечати може мати вищу дозвіл (до 200 точок на дюйм), проте інерційність й інших принципових обмежень процесу друку Демшевського не дозволяє істотно підвищити швидкість друку, зазвичай складову 40−120 символів на хвилину. Попри тривалу розробку спеціальних барвників й паперу, часто недостатньою є яскравість і контрастність зображення, номенклатура доступних типів папери. Достоїнствами ж термопринтеров є малий рівень шуму під час роботи, компактність, надійність, відсутність заправляемых витратних матеріалів. Крім занадто дорогою папери, друкарка не потребує експлуатаційних матеріалів (витрат) за середнього якості й швидкості печати.

Починаючи з першого порівняно масової і вдалою моделі, IBM QuietWriter, що з’явилася над ринком орієнтовно 1988 року, у російській практиці термопринтеры застосовуються дуже мало. Зазначимо, проте, широке застосування ми факсимільних апаратів (особливо факсів Panasonic серії FX), обладнаних пристроєм термопечати.

Струменеві принтеры.

Аналогічно термопечати, технологія струйной друку пройшла довгий шлях вдосконалення, причому з більш як успішними результатами. За 15 років що дозволяє здатність струменевих принтерів, виділені на масового застосування, зросла удесятеро (до 720 точок на дюйм). Досягнуть вдалий компроміс між вимогами до чорнилу не засихати в соплах друкуючої голівки досить швидко сохнути на папері, не смазываясь у своїй. Значно поліпшилися експлуатаційні властивості струменевих апаратів, вони стали невибагливі до бумаге.

Механізм подачі й протягання папери струменевих друкувальних пристроїв близький до вищеописаним групам, проте застосована принципово інша друкуюча голівка. Оскільки струйная технологія використовує метод «викидання «крапель барвника на папір, відповідна матриця друку є набір сопла (до 256), із якими з'єднані ёмкости для чорнила та управляючі механізми (зазвичай — п'єзоелектричного типу). Вимоги до фарбам (чорнилу) дуже суперечливі і високі, тому склад їх постійно вдосконалюється. Якість зображення залежить від типу папери (плівки), для найвідповідальніших робіт рекомендуються спеціальні її типи, які мають властивості швидкого вбирання чорнила (extra-adsorbent paper) і їх прояви на просвет.

Перший вдалий монохромний струйный принтер Thinkjet фірми Hewlett-Packard подолав основну масу технологічних труднощів і забезпечив за високого ролі пресі й вирішенні, близький до голчастим друкуючим пристроям, швидкість друку до 150 символів на хвилину. У порівняні з основними конкурентами минулих років — голчастими печатающими пристроями, різко знизився рівень шуму при печати.

Сучасні струменеві принтери масової застосування, зазвичай, мають розрізнювальну здатність лише на рівні 300−360 чи 300×600 точок на дюйм, можуть друкувати з задовільним якістю звичайному папері та з великим якістю (що наближається до друку на лазерному принтері) — спеціальному папері. Типове швидкодія для друку текстів становить 50−160 знаків на хвилину, а графіки — 0.5−4 аркуша в минуту.

Поширені струменеві друкують устрою фірм Hewlett-Packard, Apple, Brother, Lexmark, Texas Instruments, CalComp і других.

Питома вартість друку струменевих принтерів становить майже п’ять центів на лист формату А4, а ціна самих принтерів є середньої між цінами на матричні і лазерні принтери. Фактично, маючи ціну на 150−200 доларів нижче, ніж в лазерних апаратів, і якість, дедалі ближчий до них, сімейство струменевих принтерів стало збільшує земельну частку над ринком, чому сприяє та його активна реклама. Струменеві принтери практично безшумні і дуже універсальні (особливо апарати з опцією кольоровому друці), ціна їх постійно знижується, а якість друку улучшается.

Лазерні і світлодіодні принтеры.

У лазерних і світлодіодних друкувальних пристроях, як й у ксерокопировальных апаратах, використовується властивість фото чутливості низки матеріалів (наприклад, селену), які змінюють свій поверховий електростатичний заряд під впливом світла. Задля реалізації цього процесу, крім тракту протягання папери, дані принтери містять світлочутливий барабан, дзеркальну систему развёртки, устрою фокусування і лазерний діод (чи матрицю світлодіодів). Після зарядки і поточечной засвітки світлочутливого барабана, відповідної формованому зображенню, нею подається і закріплюється відповідно до розподілом електричного заряду спеціальний барвний порошок — заправку. Далі за барабану прокочується папір та знімає від нього заправку. Остаточне закріплення зображення на папері досягається її розігрівом до температури розплавлювання тонера.

Особливості цього процесу, такі, як формування точки зображення лучём світла, а далі - мелкодисперсным спеціальним порошком барвника (тонера), визначають можливість дуже малих розмірів точки матриці зображення відповідно — розрізнювальну здатність лазерних принтерів, а її практиці становить 300−1200 точок на дюйм. Для світлодіодних принтерів, через значних труднощів фокусування, дозвіл, зазвичай, відповідає нижній межі зазначеного діапазону. У лазерних друкувальних пристроях нерідко застосовуються додаткові заходи, що б якість печатаемой графіки для візуального сприйняття, наприклад, технології Resolution Enhancement Technology (RET) фірми Hewlett-Packard, адресації підвищеного дозволу за горизонталлю фірми Xerox і другие.

У цілому нині висока що дозволяє здатність принтерів цієї групи дозволяє використовувати їх до друку різноманітної текстовій та графічної інформації, в плоть до виготовлення поліграфічних макетів і форм. Цілком обгрунтованим є думка, що став саме поява лазерних принтерів, поруч із персональними комп’ютерами і спеціальним програмним забезпеченням (Ventura Publisher, Aldus PageMaker), справило революційних змін у видавничому процесі змін і створило для мільйонів користувачів технологію настільною друкарні (desk publishing).

Задля більшої друку графіки лазерні устрою, зазвичай, мають буферну пам’ять обсягом від 1 Мбайт й можливості її подальшого расширения.

Дані принтери використовують звичайну і високоякісну папір, друкують і графіку зі швидкістю від 4 до 20 (і більше) аркушів формату А4 (А3) на хвилину, т. е. виводять текстову інформацію з швидкостями порядку 160−2000 знаків на хвилину, та практично безшумні в работе.

Лазерні відчутно менш распространённые (але трохи більш дешеві) світлодіодні принтери вимагають періодичних профілактичних робіт, які включають передусім дозаправку тонером (чи зміну картриджа) після друку 1500−20 000 аркушів, очищення складного тракту подачі папери від пилу й т.д. Характерна для ранніх моделей невисока довговічність роботи лазерного діода нині подолана (з'являються моделі з ресурсом лазера до 0.5−1 мільйона аркушів друку). Однак у цілому дані апарати вимагають кваліфікованого обслуговування, і вартість їхнього перебування продукції відносять експлуатаційні і амортизаційні витрати. Підсумкова вартість друку документів у своїй зазвичай становить 1−4 центи на лист.

Залежно від параметрів діапазон цін лазерних принтерів становить 490−10 000 доларів, тому доцільно колективне використання дорогих, тобто понад якісних і високошвидкісних пристроїв (див. наступний раздел).

Широке застосування знаходять лазерні друкують устрою фірм Hewlett-Packard, Lexmark, Texas Instruments, З. Itoh, Digital, Okidata, Sharp, QMS та інших. Зазначимо, що у основі більшості апаратів лежить значно більше вузький набір власне механізмів друку (лазерних пристроїв), причому набула комплектація лазерних принтерів механізмами фірми Canon.

Лазерна печатку (як й існують самі принтери) дорожче, ніж в інших груп друкувальних пристроїв, проте ціни на всі лазерні принтери безупинно відчутно знижуються, а витрати виправдовуються дуже високим якістю продукції, яка наближається до рівню полиграфии.

Принтери колективного пользования.

Як принтерів колективного використання їх у основному знаходять застосування лазерні друкують устрою з дозволом 600−1200 точок на дюйм, з швидкодією від 8 листів на хвилину, мають підвищену ёмкость лотків папери, менші експлуатаційних витрат на лист, вартістю понад 2.000 доларів. Кордон їх рентабельного застосування, як і поділ принтерів на персональні і колективні, перестав бути чіткої і від конкретних умов праці групи користувачів. Проте практика колективного користування наддорогої периферією з недостатнім розвитком комп’ютерних мереж неухильно расширяется.

Найпростішим і распространённым апаратним інтерфейсом колективного користування принтерами є послідовний RS232, але з розширенням застосування графічних додатків все популярнішими знаходять більш швидкісні локальні мережі типу Ethernet, Token Ring і другие.

Мови управления.

Практично кожен принтер має власний внутрішній набір команд, для друку необхідна певна стандартизація системи команд чи эмуляция системи команд найбільш поширених принтерів (матричних — фірми Epson, лазерних і струменевих — фірми Hewlett-Packard). До того ж до друку на принтері більшості текстових і графічних документів високої якості достатнім є у програмне забезпечення відповідних драйверів, поставлених виготовлювачами друкувальних пристроїв. Так, стандартний дистрибутив Windows 3.1 вже містить драйвери майже 500 найбільш поширених друкувальних пристроїв. Також переважно програмно задаються найширше використовувані для друку шрифти (наприклад, фірма «Параграф «реалізує кілька сотень різноманітних русифікованих шрифтів і розробляє персональні шрифты).

Проте задля єдиного уявлення про принтері (і поліграфічної техніці, зокрема, фотонаборной) особливо складних документів і майже публікацій, містять тексти різних шрифтів і графіку, із можливістю гнучкого масштабирования розмірів необхідна велика стандартизація системи команд. Зазвичай, це буває у мовами описи сторінок — Page Description Language (PDL), стаючи стандартом в лазерних принтерах, які у настільних редакционно видавничих системах. Конкуренція протягом кілька років низки меншинних мов (PCL фірми Hewlett-Packard, Interpress фірми Xerox, DDL фірми Imagen та інших) виявила лідера — мову описи сторінок PostScript, розроблений фірмою Adobe. Сучасні лазерні принтери до застосування у справі, зазвичай, мають можливість розширення PostScript-картой з певним програмним забезпеченням, що реалізують інтерпретацію команд другий версії (PostScript Level 2) даного мови. Більшість лазерних принтерів эмулирует також систему команд PCL (версії 4, 5).

З найвдалішим стандартом шрифтів поліграфічного якості Type 1 (також фірми Adobe) успішно конкурують багато більш універсальні шрифти типу TrueType, спочатку розроблені Apple. Реалізовані за принципом «що у дисплеї, те й на папері «, шрифти TrueType дуже зручні і дуже йдуть на друку найрізноманітнішої документации.

Як заключения.

Швидкий прогрес якісних показників принтерів при безупинному зниженні ціни помітно розширює як сферу їх застосування, і можливості користувачів. За наявності комп’ютера та сканера середнього якості додаткові видатки лазерний принтер (близько 600 доларів) дозволяють, наприклад, розгорнути на столі мини-типографию, що забезпечує печатку ілюстрованого чёрно-белого видання тиражем за кілька тисяч листів на місяць працював із якістю, що чимало наші газеты.

Гама сучасних принтерів налічує кілька сотень модифікацій, випущених десятками фірм, і спроможна задовольнити найрізноманітнішим вимогам користувача. Рекомендації у конкретній вибору принтерів з такої кількості пристроїв перевищують можливості будь-якого журналу й економічно доцільно розгляд кожної конкретної випадку з участю специалистов.

СКАНЕРЫ.

________________________________________________.

Загальні положения.

Сканером називається пристрій, що дозволяє вводити в комп’ютер двомірне зображення. Перші сканери дозволяли вводити лише чёрно-белые зображення. У 1989 р. з’явилися перші сканери, що забезпечують зчитування кольорових изображений.

Використання сканерів для входження у ПЕОМ текстовій та графічної інформації має принаймні п’ятирічну історію. Зараз ринку на Заході представлено щонайменше 150 різних пристроїв, від ручних портативних сканерів (Handy scanner) до складних систем оптичного розпізнавання символів OCR (Optical Character Recognition).

Розвиток відповідної техніки все швидше йде як у країнах, а й у Сході. Японські фірми довели технологію сканування до такого досконалості, що тепер можна передавати і вводити в ПЕОМ інформацію відразу цілими сторінками. Це єдиний реальний спосіб зчитування иероглифов.

Для ілюстрації зростаючу популярність сканерів досить відзначити, що й продаж в 1984;1987 рр. щорічно зростала на 250 відсотків. За останні роки подвоїлася що дозволяє здатність сканерів, з’явилася детальна шкала яскравості («сіра шкала ») задля забезпечення напівтонових зображень, стандартизировались формати файлів і т.д.

Нове покоління буде таких систем дозволяє за прохід переглядати текст, додавати коди управління форматом, виконувати розбивку шпальти, перевіряти правильність написання тексту, видавати майже готові файли — і це в фоновому режимі роботи ПЭВМ.

Переважна більшість сканерів використовують у час на підготовку і друкування різних інформаційних матеріалів, тобто. споживачі зацікавлені головним чином засобах обробки зображень тексти. Деякі сканери успішно використовують у САПР, але, зазвичай, відповідні системи мають дуже вузьку спеціалізацію. Нині прогнозується широке застосування сканерів у сфері факсимільного связи.

Принципи функціонування сканеров.

Програмне забезпечення, котра управляє роботою сканерів, дає можливість вибору однієї з трьох типів сканування. Це сканування «штрихового малюнка », «полутонового зображення «і «шкали яскравості «(чи «сірої шкали »).

Працюючи сканера відбувається такий процес. Так само, як і фотокопировальное пристрій, сканер висвітлює оригінал, яке світлочутливий датчик з певній частотою виробляє виміри інтенсивності отражённого оригіналом світла. Роздільна здатність сканера прямо пропорційна частоті замеров.

У процесі сканування пристрій виконує перетворення величини інтенсивності в двоїчний код, який передається на згадку про ПЕОМ для подальшої обработки.

Якщо сканер за будь-якої вибірці реєструє лише біт інформації, він распознаёт або чорний, або білий колір (чорний колір може відповідати логічного одиниці, а білий колір — логічному нулю).

Залежно кількості бітов, відповідних однієї вибірці, сканер може розпізнавати більше чи менше відтінків від чорного до білого. При 4-битовом кодування є можливість розпізнавати 16 різних відтінків. 8-битовые сканери забезпечують реєстрацію 256 рівнів сірого. Зображення, що містить найпростішу інформації і яка потребує мінімального обсягу пам’яті, є «штрихової малюнок », що може бути оброблений 1-битовым скануванням. Таке зображення містить лише чорні чи «білі ділянки без будь-яких проміжних відтінків. 1-битовое сканування найкраще адресований зчитування зображень, виконаних окремими линиями.

Якщо ближче розглянути ілюстрацію з газети, можна побачити, що вона містить напівтонових переходів, а є безліччю точок. Саме це називається «напівтоновим зображенням ». Крапки полутонового зображення зливаються разом і аналітиків створюють імітацію оттенков.

Більшість сканерів працює за принципом «полутонового сканування ». Полутоновое сканування зображення є фактично 1-битовые чёрно-белые конфігурації, які піддаються процедурі фільтрації з метою утворення «смазанного зображення ». Термін «змазане «зображення позначає у разі метод імітації проміжних відтінків сірого кольору у вигляді групування точок чорного кольору, з різною щільністю (це робить програмне обеспечение).

Для отримання більш високоякісних результатів слід вибрати варіант, із використанням «шкали яскравості «(«сірої шкали »), який відрізняється від методу «смазанного «полутонового зображення двома ключовими моментами. По-перше, такий варіант використовує многобитовое сканування. По-друге, полутоновый растр накладається на зображення з велику кількість градацій яскравості на той час, коли здійснюється висновок на печатку, а і при отриманні «змазаних «напівтонових зображень відбувається їх накладення під час сканирования.

Відповідно до функціональними можливостями і що пристроєм сканери поділяються на настільні, портативні, і цветные.

Настільні сканеры.

Якщо потрібно цифровий аналог фотокопировального устрою, то відомі переваги можуть забезпечити планшетні сканери. Є такі сканери, які нагадують фотозбільшувачі. Такий апарат вимагатиме регулювання освещённости оброблюваного зображення. Є також сканери з роликовими напрямними та інші засобами подачі бумаги.

Більше зручним може бути сканер і з планшетом, і із подачею папери, але універсальність який завжди дає выигрыш.

Після вирішення питання із устаткуванням слід подумати про програмне забезпечення. Найчастіше потрібно порівняно просте програмне забезпечення і увагу слід приділити автоматизованому оптичного розпізнаванню символів, забезпечення факсимільного зв’язку, і навіть вибору способу кодування изображения.

Портативні сканеры.

Портативні чи ручні сканери забезпечують недорогий спосіб перетворення зображення на цифрову форму та його введення в компьютер.

У порівняні з настільними сканерами вони мають значно більше скромними можливостями. Наприклад, де вони придатні від використання в настільних видавничих системах, при цьому найменша вібрація призводить до знецінювання зробленого. Але стоять такі сканери набагато дешевше. Їх цілком можливо використовувати там, де немає потрібно високу якість изображения.

Портативний сканер нагадує дуже великий пристрій «миша «з довгою дротом (трохи більше двох метрів), який підключається до відповідної интерфейсной платі самого персонального комп’ютера. Комплект поставки сканера включає у собі програмне забезпечення, що дозволяє редагувати, записувати на диск і виводити зображення на печать.

Фундаментальна обізнаність із апаратом не потребує великих навичок. Сканируемый оригінал поміщається на пласку поверхню, сканер встановлюється одній із його сторін і, після натискання кнопки пуску, повільно переміщається за оригіналом вручну.

З просуванням сканера можна стежити, що. Більшість портативних сканерів має невеличке віконце для перегляду, крізь який видно опрацьований оригінал. Деякі апарати забезпечують відтворення одержуваного своєю практикою зображення на екрані персонального компьютера.

Більшість сканерів забезпечують можливість вибирати дозвіл сканування (до 400 точок на дюйм). Максимальна ширина сканируемого оригіналу становить 2,5 дюйма (6,4 див) і рибопродукції обмежується розміром робочої поверхні аппарата.

Довжина оригіналу залежить від пам’яті комп’ютера. Якщо оригінал перевищує ширину сканера, можна обробляти його окремими частинами, та був з допомогою програм об'єднувати ці частини вчених у одне изображение.

Кольорові сканери.

Кольорові сканери з’явилися над ринком 1989 року. Можливість кольорового сканування не виключалася і зараз, але відповідне устаткування варто було занадто дороге. І тільки нещодавно випущені сканери JX-450 фірми Sharp і Scanmaster фірми Howtek доступні по цене.

Сканери цих фірм схожі одна на друга. Фірма Hovtek купує сканери фірма Sharp і перепродаёт їх, комплектуючи власної интерфейсной платою і програмним обеспечением.

Такі сканери зовні дуже нагадують копіювальні устрою до кришки, яка утримує оригінали. Забезпечується можливість обробки оригіналів різних форматів як американського, і європейського стандартів (американські «office », «legal », «invoice », «tabloid «і європейські А3, А4, В4 і В5). Для обробки зображень на слайдах і діапозитивах окремо забезпечується постачання відповідних принадлежностей.

Обидва устрою використовують універсальну шину інтерфейсу GPIB IEEE-488 задля забезпечення зв’язки України із комп’ютером. Це означає, що, крім сканирующего блоку потрібна відповідна интерфейсное устаткування. З іншого боку, потрібно програмне забезпечення, яке управляє роботою сканера і дозволяє записувати інформацію в файл.

Великий розмір сканерів обумовлений можливістю обробки документів, максимальна площа яких складає 12×17 дюймів (305×402 мм).

Задля ефективної роботи сканерів з 8-битовым поданням інформації потрібно значний обсяг ОЗУ — щонайменше 2 Мбайт, і жорсткий диск великий ёмкости.

Аналізовані сканери відрізняються переважно програмним забезпеченням. До того ж програма MacScan-It фірми Howtek надає ширші можливості. САМІ Як і пакет PixeScan фірми Sharp, вона забезпечує можливість роботи з меню аби визначити розміри оригіналу, чіткості зображення, набору квітів, роздільної здатності і швидкості сканування. Але програму MacScan дозволяє виконувати сканування як позитивних і негативних зображень в кольорі або ж використовувати лише сіру шкалу. З іншого боку, вона забезпечує режим попереднього просмотра.

Програмне забезпечення сканеров.

Вирішуючи питання придбання сканера найважливіше правильно вибрати програмне забезпечення, яке найкраще міг би відповідати конкретним завданням сканирования.

Нині є досить багато прикладних пакетів на сканування текстовій та графічної інформації.

При виборі конкретного програмного забезпечення для сканера рекомендують вживати до уваги такі характеристики :

— наявність механізму попереднього сканування, що забезпечує можливість виконання однократного сканування всієї сторінки, з наступним вибором ділянок меншого розміру для закінчення сканирования.

— можливість установки широкого діапазону дозволів, що дозволяє вибирати необхідну кожному за конкретного випадку величину. Зазвичай, це під час роботи із фотографіями та графічної информацией.

— можливість регулювання контрастності і яскравості.

— можливість редагування изображений.

— можливість створення файлів, формат яких відповідав б іншим які у системі пакетам.

Використовувана література ?

Інформаційно-аналітична газета.

№ 10 (28 cентября 1995).

Журнал HARD «n «SOFT.

№ 8 (серпень 1995).

Довідкове посібник з IBM PC (частина 2).

Москва ТПП «Сфера «1991.