Великопанельне будівництво житлових будинків

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеська державна академія будівництва та архітектури Кафедра будівельних конструкцій Реферат із предмету:

«Вступ до будівельної справи»

На тему:

«Великопанельне будівництво житлових будинків»

Виконав: студент ФПЦБ

1 курсу 137-т групи Войтко О.В.

Науковий керівник:

Доцент Постернак О.О.

Одеса 2013

Зміст Вступ Опис великопанельного житлового будівництва Основні конструктивні елементи великопанельних будинків Етапи проходження панельних плит Аналіз результатів оцінок раніше збудованих панельних будинків Теперішній стан великопанельного житлового будівництва в Україні

Висновки Література Вступ

Великопанельне житлове будівництво набуло значного поширення в 50-х роках XX ст. і відіграло важливу роль в ліквідації гострого дефіциту житла в багатьох країнах повоєнної Європи. В Україні, також було здійснено реорганізацію будівельного виробництва, забезпечено індустріальну базу для великопанельного домобудування і, починаючи з кінця 50-х років, розгорнулась забудова житлових масивів п’ятиповерховими будинками з мало метражними квартирами. Згодом п’ятиповерхові будинки були доповнені дев’ятиповерховими; у великих містах спочатку як архітектурні акценти, а пізніше як рядова забудова з’являються великопанельні будинки на 12−16 поверхів. У колишньому СРСР діяло понад 500 домобудівних комбінатів. На кінець 80-х років частку повнозбірного великопанельного житла було доведено до 60% від загального об'єму житлового будівництва в країні, а в деяких містах великопанельне житло становить 75−90% житлового фонду.

Після розпаду СРСР на початку 90-х років об'єми великопанельного будівництва різко скоротились, без масштабної державної підтримки домобудівні підприємства опинилися за межею виживання, багато з них, як, наприклад, Львівський ДБК-1 потужністю 169 тис. м2 загальної площі на рік, взагалі припинили працювати за своїм прямим призначенням.

У середовищі архітекторів і в населення склалася думка, що у великопанельного житла немає жодних перспектив. Однак успішна діяльність відомої в Україні холдингової компанії «Київміськбуд», яка сьогодні продовжує будувати великопанельне житло, відсутність особливих проблем з його реалізацією на первинному ринку житла, величезний дефіцит доступного за ціною житла в країні переконують, що потенційні можливості великопанельного житла ще не вичерпані. З іншого боку, негативний імідж, яким користується у населення великопанельне житло, свідчить про необхідність детального вивчення його недоліків і розроблення рекомендацій з їхнього усунення, нейтралізації чи компенсації.

Стан дослідженої проблеми. Вивченню вищезазначених проблем присвячено чимало наукових робіт, причому більшість з них опубліковано до 1991 року, за часів соціалістичної планової економіки і державної монополії на масове житлове будівництво. Відповідно, тематика цих публікацій окреслювалась питаннями архітектурно-типологічного (номенклатура і планування квартир, блок-секцій, прийоми забудови), проектно-технологічного (стандартизація, уніфікація планувальних і будівельних рішень), спрямування архітектурно-композиційними аспектами. Найвагоміший внесок у вирішення цих проблем внесли Б. Р. Рубаненко, Д.С. Меєрсон, Б. Ю. Бранденбург, Я.С. Діхтер, М. Я. Кордо, М.І. Розанов, Д. С. Тонський, А.Н. Білоконь, В. Коссаковський, А. Іноземцева, В. А. Чистова, Д. М. Яблонський, С. Д. Капустян, Я. Вассерман, Д. Животов, Є. Іохелес,

Ю.Г. Рєпін та ін. Оскільки правильність курсу на індустріалізацію житлового будівництва не піддавалась на той час жодним сумнівам, питанням оцінки експлуатаційних якостей великопанельних будинків з боку їх мешканців належної уваги не приділялось.

Після 1991 року, із становленням ринку житла в Україні, зацікавленість проблемами великопанельного житла з боку архітекторів-науковців поступово згасла. Окремі публікації, які зрідка з’являються, стосуються питань впровадження сучасних конструктивних рішень і загальної модернізації домобудівних комбінатів, їх господарської діяльності, пошуку своєї ніші на житловому ринку країни, часто мають характер прихованої реклами. Деякі публікації присвячені питанням реконструкції великопанельного житла 60−80-х років. Як правило, всі ці публікації зустрічаються не у наукових виданнях, а у журналах і газетах, пов’язаних з ринком нерухомості.

Найважливішим спільним висновком із всіх цих публікацій є те, що це житло знаходить свого споживача, що воно продовжує залишатись найшвидшим типом житлового будівництва, яке може здійснюватись цілорічно і має відносно низьку собівартість. Однак ці публікації не дають відповіді на питання стосовно вагомості недоліків великопанельного житла, можливих шляхів їх усунення чи компенсації і загальних перспектив розвитку цієї сфери домобудування. В умовах централізованого розподілу державного житла і відсутності вибору з боку його отримувачів соціальні оцінки великопанельного житла були позбавлені сенсу, бо основним критерієм були техніко-економічні показники. З ліквідацією соціалістичних форм господарювання, становленням первинного і вторинного ринків житла потенційні споживачі одержали можливість проголосувати гаманцем за той чи інший тип житла. І в цьому плані соціальна оцінка великопанельного житла стає визначальною в його подальшій долі: занепаду чи відродженню з новими якостями, відповідними до потреб потенційних споживачів.

Опис великопанельного житлового будівництва Великопанельне житлове будівництво — один із способів збірного будівництва, заснований на використанні попередньо виготовлених великих залізобетонних панелей і плит заводського виробництва при зведенні великих житлових, адміністративних і будівель громадського призначення.

Великопанельний житловий будинок в Гомелі

Великопанельні конструкції - один з найбільш прогресивних індустріальних типів будівельних конструкцій. У сучасному будівництві вони застосовуються для зведення житлових будинків, громадських та промислових будівель, доріг, аеродромів, гребель, каналів та інших споруд. Найбільше поширення К. К. отримали в масовому житлово-цивільному будівництві, де спорудження будівель з великих панелей, виготовлених на домобудівних комбінатах (Див. Домобудівний комбінат) і заводах, дозволяє в 1,5−2 рази скоротити терміни будівництва (у порівнянні зі зведенням будинків з цегли або ін. традиційних матеріалів) і знизити витрати праці на будівельному майданчику на 30−40%. При цьому кошторисна вартість одного м2 житлової площі на 12−15% нижче, ніж в цегляних будинках.

Ідея великопанельного домобудівництва, тобто застосування для стін і перекриттів будівель великорозмірних елементів типу панелей, висувалася поруч інженерів ще у 1920;30-х рр. Проте в той період, внаслідок недостатньо високого рівня розвитку будівельної техніки, ці пропозиції носили лише проектний характер. Комплексна наукова розробка великопанельного заводського методу домобудівництва і будівництво перших досвідчених великопанельних будинків були здійснені в СРСР в 40−50-х рр. колективом співробітників Інституту будівельної техніки колишньої Академії архітектури СРСР.

Великопанельне домобудівництво сьогодні залишається пріоритетним напрямком в житловому будівництві нашої країни. При всіх своїх недоліках панельні будинки допомагають виконувати заповітні мрії тисяч сімей про власне житло. Індустріальний метод будівництва дозволяє економити на проектування, вартість і терміни зведення будівель. Крім того, сучасні типові серії будинків цілком відповідають уявленню про комфортне житло, а постійне удосконалення конструктивних та планувальних рішень забезпечує регулярний прогрес в цьому напрямку. Забезпечував. Минулого літа в Міністерстві архітектури і будівництва з’явився наказ, який свідчить про те, що втручатися в коректування типових і повторно застосовуваних проектів практично не можна.

Згідно з дослідженнями, будівництво великопанельних житлових будинків обходиться дешевше інших конструктивно-технологічних систем на 15−30% і приблизно на стільки ж виграє в темпах зведення. Ймовірно, тому питома вага великопанельного домобудівництва в загальному обсязі введення столичного житла в 2010 році, згідно з програмою розвитку будівельного комплексу Мінська щодо збільшення житлового будівництва на 2008;2012 роки, запланований у розмірі 42,2%. В планах держави залишається подальше нарощування темпів будівництва житла при забезпеченні сучасних споживчих якостей, збереження досягнутого рівня будівництва і зниження цін на житло.

В останні десятиліття естетичні і споживацькі вимоги до житлових будинків змінилися. І це відразу ж позначилося на типових проектах. І не тільки в планувальних рішеннях, але і в архітектурно-художньому образі будівель. В кінці 90-х років минулого століття була проведена повна модернізація архітектурно-планувальних рішень великопанельних житлових будинків, яка підвищила споживчі якості житла та його комфортність. Площі квартир значно збільшилися, кухня, передпокій і повний санвузол змінилися, з’явився додатковий «сервіс» комори, гардеробні, другий санвузол, «французький» балкон, лічильники… Фасади стали не тільки прикрашати, але і впровадили еркери, а поверховість типових будинків варіюється від 9 до 19. Загалом, сучасні типові серії далеко не сірі панелі з мінімальним набором зручностей, а привабливі об'єкти, здатні створити особливий вигляд кожного столичного мікрорайонна. Типове житло сьогодні представлено у чотирьох серіях. Три основні (М-464-М, М-464-У і М-111−90) зводить найбільша в республіці будівельна організація ВАТ «МАПІД». На її частку припадає близько 650 тисяч квадратних метрів у рік. Серію ЗА-ОПБ об'ємно-блокову виробляє і будує ВАТ «МДК», близько 100−110 тисяч квадратних метрів у рік. При цьому ПКУП «Минскпроект», який займається розробкою і модернізацією типових серій, постійно впроваджує «новинки» в рамках наших можливостей будівельних комбінатів.

У панельного житла, безумовно, є свій споживач. Параметри квартир у вітчизняному індустріальному будівництві порівнянні з європейськими стандартами. Тим більше, що і будівельні технології не стоять на місці. В даний час сучасні, модернізовані серії будинків ККД наближаються по комфортності до каркасних і цегляним. Це панельне житло має зовсім інші теплотехнічні характеристики, металоємність при їх зведенні знижується на 25−30%, і це вже зовсім інші квартири з можливістю гнучкого планування внутрішніх просторів. Однак цей прогрес може не одержати розвитку в майбутньому.

Поки ж тенденція в великопанельному домобудівництві очевидна: будувати більше і дешевше. А цього можна досягти, збільшуючи поверховість. Тому будинки стають все вище. За словами фахівця, будівництво житлових будинків нижче 12 поверхів для міста економічно недоцільно. Наприклад, квадратний метр в 12-поверховому будинку на 15% дешевше, ніж у 9-поверховому. Згідно з дослідженнями будівництво великопанельних житлових будинків обходиться дешевше інших конструктивно-технологічних систем на 15−30% і приблизно на стільки ж виграє в темпах зведення. В останні роки відбулася переорієнтація будівельного комплексу на каркасні системи житлових будинків і цегляні будинки. З великопанельних конструкцій можуть бути змонтовані всі основні частини будівлі: зовнішні та внутрішні стіни, перекриття, покриття, сходи та ін. Великопанельні конструкції застосовуються в 2 основних конструктивних схем будівель: каркасно-панельних і панельних (безкаркасні) будівлях.

Основні конструктивні елементи великопанельних будинків У каркасно-панельних будівлях всі основні навантаження сприймаються Каркасом будівлі, а панелі служать зазвичай заповненням каркаса і захисними елементами.

Конструктивна схема каркасно-панельного будинку: 1 — колона; 2 — ригель; 3 — панель перекриття; 4 — діафрагма жорсткості; 5 — панель зовнішньої стіни.

У каркасно-панельних будинках з панелями перекриттів розміром «на кімнату» каркаси можуть проектуватися без ригелів (по так званій безригельній схемі) панелей перекриття з обпиранням безпосередньо на колони. До безтигельною схемою звертаються також і в тих випадках, коли потрібні великі приміщення, наприклад, в громадських або виробничих будівлях.

Безкаркасні будівлі конструюються з панелей, що виконують одночасно несучі та огороджувальні функції. Безкаркасні будівлі порівняно з каркасними складаються з меншої кількості збірних елементів і відрізняються простотою монтажу. В цих будівлях зовнішні і внутрішні стіни сприймають усі навантаження, що діють на будівлю. Просторова жорсткість і стійкість забезпечується взаємним зв’язком між панелями стін і перекриттів.

Великопанельні конструкції зовнішніх стін складаються з панелей, розмір яких по висоті дорівнює одному або двох поверхах, а по ширині - на одній або двох кімнат. Панелі можуть бути глухими (без прорізів), з віконними або дверними отворами. По конструкції розрізняють одношарові стінові панелі (суцільні) і багатошарові (шаруваті). Одношарові панелі виготовляються з матеріалів, що володіють теплоізоляційними властивостями і одночасно здатних виконувати несучі функції, наприклад з легкого бетону, ніздрюватих бетонів, керамічних пустотілих каменів і т. п. Багатошарові стінові панелі робляться двошаровими або тришаровими; товщина їх залежить від кліматичних умов району будівництва і фізико-технічних властивостей матеріалів, застосовуваних для утеплювального шару і для зовнішніх (несучих) шарів. Зовнішні шари панелей зазвичай виконуються з важкого, легкого або щільного силікатного бетону, цегляної кладки, листових матеріалів (азбестоцементу, сталі, алюмінію і ін). Для утеплювального шару можуть бути використані пінополістирол, мінераловатні жорсткі і напівтверді плити, ніздрюваті бетони і т. п. Панелі стін випускаються заводами повністю обробленими з підготовленими під фарбування поверхнями, з вікнами й дверима, в панелі вмонтовані трубопроводи опалювальної і ін. систем, електропроводка і т. д. Поверхня панелей зовнішніх стін покривається декоративним розчином або облицьовується керамічної або ін. оздоблювальними плитками. Після монтажу стики між панелями заповнюються цементним розчином, легким або звичайним бетоном, а потім герметизуються із застосуванням пружних прокладок і спеціальних мастик.

Зовнішня стінова панельна плита Найбільш відповідальними вузлами в конструкції панельних будинків є стики стінових панелей між собою і панелями перекриттів. Стики між панелями зовнішніх стін повинні бути герметичними (т. е, мати малу повітропроникність і виключати проникнення атмосферної вологи всередину конструкції), не допускати утворення конденсату у місці стику (внаслідок недостатніх теплозахисних властивостей), мати достатню міцність, щоб оберегти стик від появи в ньому тріщин. Одночасно до стиках пред’являються вимоги довговічності, звукоізоляції і простоти монтажу.

По розташуванню розрізняють горизонтальні і вертикальні стики.

Вертикальні стики за способом зв’язків панелей між собою поділяють на пружньоподатливийі жорсткі (монолітні). При влаштуванні пружньоподатливого стику панелі з'єднують за допомогою сталевих зв’язків (накладок), що приварюються до закладних деталей стикуються панелей. У паз, утворений чвертями, входить стінова панель поперечної стіни. Для герметизації стику в її вузьку щілину заводять ущільнювальний шнур гернита на клеї або пароізола на мастиці. З зовнішньої сторони стик промащують спеціальною мастикою — тіоколовим герметиком. Для ізоляції від проникнення вологи з внутрішньої сторони стику наклеюють на бітумній мастиці вертикальну смужку з одного шару гідроізолу або руберойду. У вертикальний колодязь стику вставляють утеплюючі вкладиші і заповнюють важким бетоном.

Недоліком пружно піддатливих стиків є можливість корозії сталевих зв’язків і закладних деталей. Такі кріплення податливі і не завжди забезпечують тривалу спільну роботу сполучаються панелей і, отже, не можуть вберегти стик від появи тріщин. Для захисту від корозії закладні деталі і накладки покривають на заводі з усіх боків цинком. Після зварювання при монтажі панелей захисний шар з лицьової сторони заставних деталей і зв’язку-накладки відновлюється з допомогою газополум’яної металізації.

Більш надійними є жорсткі монолітні стики. Виконуються вони за допомогою випущених із сполучуваних елементів сталевих петель, що з'єднуються, при монтажі скобами з круглої сталі діаметром 12 мм з наступним замонолічуванням бетоном. У вертикальних стиках панелей невеликої товщини застосовують утеплюючі вкладиші з пінополістиролу або мінераловатних плит, обгорнутих пергаміном. Герметизація від проникнення вологи і продування досягається введенням у конструкцію стику пружної прокладки з пароізола, покритого спеціальною мастикою. Утворюється усередині стику повітряна порожнина служить дренажним каналом, по якому потрапляє всередину шва волога стікає вниз і випускається на рівні цоколя назовні.

Етапи проходження панельних плит великопанельний житловий будівництво

1) Виробництво:

Випуск всіх елементів панельних будівель проводиться на спеціалізованих підприємствах, які називаються заводами великопанельного і каркасно-панельного домобудування. Виробництво елементів великопанельного будинку може здійснюватися наступними трьома (основними) способами:

а)Вертикальних формуванням в касетах (касетний).

б)Конвеєрним, або агрегатно-потоковим методом (формуванням панелей в горизонтальному положенні в окремих формах).

в)Способом вибропроката. У цьому випадку використовується прокатний стан (конструкції Козлова Н. Я.).

Найпоширенішим із методів виробництва панелей в Білорусі був касетний спосіб.

Виробництво плит на заводі

2)Доставка панелей:

Для перевезення готових панелей застосовують спеціальні автотранспортні засоби — панелевози (рамні, безрамні, фермові), що представляють собою причіп або напівпричіп. Їх вантажопідйомність може досягати 24 тонн.

Перевезення панелей на панелевозі

3)Монтаж і пристрій плит на будівельному майданчику:

Монтаж каркасних будівель підвищеної поверховості проводиться за связевою системою.

Аналіз результатів оцінок раніше збудованих панельних будинків В оцінках квартир найкатегоричнішими виявились мешканці 5-поверхових панельних будинків (так званих «хрущовок») — 54% опитаних висловили незадоволення своїми квартирами, тоді як задоволених тільки 23%. Більшість опитаних мешканців великопанельних дев’ятиповерхівок з покращеним плануванням квартир (III покоління типових проектів після 1971 р.) задоволені своїми квартирами (56% опитаних), не задоволені - 31%. Серед мешканців цегляних будинків задоволені своїми квартирами 79% мешканців дев’ятиповерхових будинків і 100% - п’ятиповерхових. Тобто помітне більше невдоволення своїми помешканнями у мешканців великопанельних будинків порівняно з мешканцями цегляних. Мешканці великопанельних будинків також частіше висловлюють своє невдоволення своїми будинками (64% негативних відповідей у мешканців дев’ятиповерхівок — 79 і 77% - у мешканців п’ятиповерхових будинків. На противагу їм мешканці цегляних будинків висловили задоволення своїми будинками: серед мешканців дев’ятиповерхівок — 79%; п’ятиповерхових будинків — 75%. Отже, бачимо протилежне ставлення до великопанельних і цегляних будинків.

В оцінках прибудинкової території і житлового району не виявлено статистично значимих відмінностей між мешканцями цегляних і великопанельних будинків різної поверховості.

Дуже цікаві результати дали результати опитування щодо недоліків великопанельного житла. Мешканці великопанельних будинків найбільшими недоліками свого житла вважають теплотехнічні характеристики зовнішніх стін (промерзання, конденсат), погану звукоізоляцію квартир і матеріалі внутрішніх (бетонних) стін Опитані мешканці п’ятиповерхових панельних будинків, окрім вищезгаданих недоліків, згадують вузькі приміщення і погане планування квартир (7,5; 7,3 бала). І це зрозуміло, адже «хрущовки» запроектовані на засадах мінімізації, з кроком несучих поперечних стін. Щодо оцінок найбільшої групи опитаних — мешканців 9−10-поверхових панельних будинків, варто зазначити, що низькі стелі виявились для них найменшим недоліком (3,86 бала).

Основними недоліками внутрішніх бетонних стін є їхня надто висока звукопровідність і висока теплоємність, яка асоціюється у мешканців з низькою температурою поверхні - «тягне холодом» (про це вказали відповідно 31,5 і 28,25% респондентів).

Серед різноманітних джерел шуму: з вулиці від транспорту, дітей; від ліфту; від сусідів (зверху, через стіну, знизу); від джерел шуму в середині квартири (телевізор, магнітофон, музичні інструменти); від каналізаційних стояків; від сміттєпроводів — мешканцям великопанельних будинків найбільше зважає шум з вулиці і від сусідів (відповідно 28,75 і 31,5% опитаних).

Метою дослідження було з’ясувати, яке місце займає матеріал, з якого споруджено будинок (цегла чи панелі) порівняно з іншими чинниками, що формують поняття «комфортне житло», а саме: площа квартири, район проживання, сусіди, поверх, на якому розміщується квартира, зручне планування квартири.

Виявилось, що для мешканців цегляних будинків найбільш важливим для комфортності помешкання є тип будинку (цегляний чи панельний) — 32% серед опитаних мешканців п’ятиповерхових і 30% у мешканців дев’ятиповерхових. Трохи меншого значення надають площі і зручному плануванню квартири. На противагу їм, мешканці панельних будинків вважають зручне планування квартири першим показником комфортності (28%), другим за значенням є площа квартир і тільки на третьому місці опинився тип будинку. Різницю у ставленні до великопанельних будинків їхніх мешканців і мешканців цегляних будинків можна пояснити деякою упередженістю відносно індустріального житла у тих, які тільки побіжно знайомі з цим видом житлового будівництва.

Про цю упередженість і перебільшені страхи перед великопанельним житлом свідчать відповіді на два гіпотетичні питання анкети:

— серед мешканців великопанельних будинків поміняти свою квартиру на квартиру в цегляному будинку з площею на 8 м² меншою виявилось охочих 23% мешканців «хрущовок» і тільки 14% мешканців квартир III покоління типових проектів. Водночас тільки 6% мешканців цегляних будинків виявили бажання переселитись у великопанельний будинок за умови, що нова квартира буде на 10 м² більшою (тобто матиме ще одну додаткову кімнату).

Багато нарікань стосовно типового житла часто викликає нормативна висота приміщень квартири — 2,5 м (від підлоги до стелі). Однак серед мешканців цегляних будинків не знайшлось жодного бажаючого обміняти свою квартиру на квартиру такої ж площі і планування в панельному будинку, але з висотою приміщень 3,3 м.

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки: у мешканців цегляних будинків, вірогідно, існує деяка упередженість, можна сказати, страх щодо панельного житла. їх не приваблює в квартирах індустріальних будинків навіть таке значне збільшення площі (кімната площею 10 м2), не кажучи вже про збільшення висоти до 3,3 м, яке взагалі залишилось без уваги. Водночас мешканці панельних будинків не бажають жертвувати квадратними метрами своїх квартир задля переходу в цегляний будинок. Тобто величина (площа) квартири для мешканців будинків стає набагато важливішою від конструкцій, з яких споруджено будинок.

Недоліки великопанельного житла, на думку їх мешканців, можна компенсувати меншою ціною 1 м² квартири, збільшенням площі квартири, зменшенням поверховості будинку і збільшенням висоти приміщень: відповідно 52; 33; 9,4 і 4,6% опитаних.

Дослідженням встановлено, що навіть ефективні тришарові панелі зовнішніх стін (внутрішня залізобетонна несуча частина товщиною 16 см, утеплювач пінополістирол товщиною 12 см і зовнішня огороджувальна частина з бетону товщиною 5 см) не забезпечують потрібної теплоізоляції приміщень. Як свідчать результати анкетування, 70% опитаних мешканців дев’ятиповерхових нових великопанельних будинків мерзнуть в опалювальний сезон і особливо — перед початком опалювального сезону. У зв’язку з цим заслуговує на увагу австрійський досвід будівництва великопанельних житлових будинків, в яких використовуються як огороджувальні зовнішні максимально дешеві панелі з суцільного важкого бетону товщиною 16 см. Після монтажу будинку ці панелі покриваються шаром ефективного утеплювача (пінополістирольними плитами). Після закінчення оздоблювальних робіт такі будинки ззовні неможливо відрізнити від цегляних будинків, крім того, вони мають необхідні енергоощадні характеристики.

Теперішній стан великопанельного житлового будівництва в Україні

Індивідуальні котеджі і пентхаузи — добре, але панельні багатоповерхівки — теж непогано, враховуючи високий попит на доступні, відносно недорогі квартири невеликої площі.

За даними Мінрегіонбуду, в Україні сьогодні налічується без малого 50 тис. квартир з мірою готовності 50% і майже 28 тис. з мірою готовності 70%. Для завершення їх будівництва буде потрібно в цілому близько $ 1,5 млрд. Проте навіть при найсприятливіших обставинах, коли будуть вирішені всі питання по залученню необхідних фінансових і будівельних ресурсів, державі не удасться повністю вирішити житлову проблему.

Черга претендентів на здобуття квартир безкоштовно або з мінімальними власними витратами давно вже перевалила за мільйон. Аби задовольнити ці квартирні потреби, при нинішніх темпах будівництва знадобиться, по деяких оцінках, близько ста років.

Але ці терміни можна істотно скоротити, упевнений директор дніпропетровського заводу «Мастер-ЖБК-Украина» Дмитро Шевельов:

— У рішенні квартирного питання основну роль зіграють два чинники: наявність повномасштабної державної програми по зведенню доступного (тобто з фінансовими внесками з боку майбутніх власників квартир) і соціального (безкоштовного) житла, а також кардинальна перебудова всієї будівельної індустрії.

— Дмитро Валерійович, що ви маєте на увазі, кажучи про необхідність перебудови галузі?

— Зміну пріоритетів, переорієнтацію значних ресурсів з будівництва індивідуального житла на багатоповерхове і повернення до вже забутого панельного житлового будівництва. Як і за часів правління Микити Хрущова, воно може стати найбільш переважним варіантом вирішення житлової проблеми в Україні. Тому що це найдешевший і швидший спосіб зведення житлових будинків для тих, хто роками стоїть в черзі на безкоштовну квартиру — інвалідів, працівників бюджетної сфери, військовослужбовців, представників ряду категорій малозабезпечених громадян.

Панельне житлове будівництво має ряд переваг в порівнянні з іншими методами будівництва. Причому для всіх учасників процесу — проектантів, виготівників залізобетонних конструкцій, будівельників і, нарешті, майбутніх мешканців панельного будинку. На ринку з’явилися високоякісні зарубіжні технології виготовлення панелей, і за наявності відповідної виробничої бази можна проектувати і зводити серії будинків різної поверховості в мінімальні терміни.

— Де можна ознайомитися з такими технологіями?

— На спеціалізованих виставках, які щорік проходят в різних країнах світу, у тому числі і в Україні. Найпривабливішими за якістю і ціні нам здалися пропозиції відомій в світі будіндустрії фінської компанії Elematic. Ми замовили устаткування в цієї компанії і зараз закінчуємо монтаж лінії по випуску пустотних плит перекриття. У вересні готуємося запустити виробництво фасадних і внутрішніх панелей.

— У чому особливості нової технології?

— По-перше, вона повністю виключає використання опалубки, що значно скорочує тимчасові витрати на виготовлення «пустоток». По-друге, якість вживаних матеріалів і сам принцип компоновки будь-якої плити абсолютно інші. Робочий майданчик, на якому створюються залізобетонні плити перекриття, є смугою завдовжки 25 метрів, яку фахівці називають доріжкою. Її ширина може варіюватися залежно від поставленого завдання. На доріжку спочатку укладаються сталеві троси, потім спеціальна машина автоматично подає бетонний розчин. Всі поверхні величезної залізобетонної плити спочатку ідеально рівні. Протягом 10−12 годин вона твердне, після чого її розрізають на фрагменти необхідної довжини — і все, плити перекриття готові до відправки.

Стінні панелі формуються за принципом сендвічів, усередині яких поміщається утеплювач. Внутрішня сторона панелей готова для наклейки шпалер, а зовнішню ми зробимо такою, якою побажає бачити замовник: заздалегідь забарвимо в потрібний колір, обробимо під мармур, зімітуємо цегельну кладку і так далі.

Жодних єдиних параметрів при такому виготовленні не існує. Під кожен новий проект за допомогою комп’ютера можна закласти будь-які типорозміри. До речі, майже всі виробничі процеси комп’ютеризовані і автоматизовані, що дозволяє виключити близько 50% ручної праці.

— Хто готовий стати покупцем вашої продукції?

— Ми сподіваємося, що в країні найближчим часом вирішать питання, пов’язані з реалізацією державної програми «Доступне житло» і будівництвом соціального житла. Це зробить панельне житлове будівництво знову актуальним, а попит на продукцію, яку ми маємо намір випускати, стабільним.

Висновки

1. Встановлено, що найбільшими недоліками великопанельного житла є конструктивні вади цих будинків (незадовільна звукоізоляція і теплоізоляція, ненадійна гідроізоляція вертикальних швів між панелями, висока теплоємність бетону, яка створює відчуття холодної сирої стіни). Архітектурні об'ємно-планувальні параметри великопанельного житла викликають в мешканців значно менше нарікань.

2. Недоліки великопанельного житла можуть бути компенсовані меншою вартістю 1 м² квартир, їх більшою площею, вдалим плануванням квартир, меншою поверховістю будинку і більшою висотою приміщень.

3. Існує значна упередженість до великопанельного житла з боку мешканців цегляних будинків, які до того ж мають досить приблизне уявлення про їх реальні недоліки. Очевидно, ця негативна оцінка великопанельного житла формується також на підсвідомому рівні під впливом гнітючого зовнішнього вигляду цих гігантських «мурашників».

4. Негативне ставлення потенційного споживача до великопанельного житла може бути значно «пом'якшене» за умови;

— обмеження висоти великопанельних будинків 4−6-поверхами;

— виконання зовнішніх огороджувальних панелей з важкого бетону з подальшим зовнішнім утепленням всього фасаду;

— широкого застосування конструктивних схем на основі великого кроку поперечних несучих стін і забезпечення висоти приміщень не менше ніж 2,8 м (в чистоті).

5. Виходячи із інтегрованої оцінки великопанельних будинків за співвідношенням ціни і якості помешкань, цей тип житла може бути рекомендований для реалізації програм будівництва соціального житла, муніципального житла і житла економ-класу.

Перспективи подальших досліджень у сфері великопанельного житла полягають у першочерговому вирішенні проблем міжквартирної звукоізоляції житлових приміщень, істотному зменшенні теплоємності стінових поверхонь бетонних панелей, зменшення собівартості будівництва великопанельних будинків, поєднанні системами великопанельного будівництва із іншими будівельними системами.

Література

1. Гибкая система панельного домостроения (ГСПД). — М., 1986.

2. Жилищное строительное СССР /Под ред. Б. Р. Рубаненко. — М.: Стройиздат, 1982.

3. Капустян Е. Д. Многозтажные жилые дома. — М.: Стройиздат, 1975.

4. Методология и автоматизация архитектурно-строительных решений: (Соем. изд. СССР, Франция) / А. А. Гусакое, 3. П. Григорьее, М. Порада и др. — М.: Стройиздат, 1985.

5. Естетика массового индустриального жилища / Под ред. Б. Р. Рубаненко. -М.: Стройиздат, 1984.

6. В.А. Ганічев: Будівництво в США, М: Стройиздат, 1979, 333с.

7. Е. Горачек, В.І. Лишак, Д. Пуме, І.В. Драгилов, В. А. Камейко, Н.Ст. Морозів, В. Р. Цимблер: Міцність і жорсткість стикових з'єднань панельних конструкцій (Досвід СРСР і ЧССР), Під ред. к. т. н. в. І. Лишака, М: Стройиздат, 1980, 192с, УДК 624.078:539.4

8. Ю.А. Диховічний, В. А. Максименко, А. Н. Кондратьєв та ін: Житлові і громадські будівлі. Короткий довідник інженера-конструктора, 3-е изд., М: Стройиздат, 1991, 656с, ISBN 5−274−1 058-X

9. Р. Л. Маилян, Д. Р. Маилян, Ю. А. Веселев: Будівельні конструкції, 2-е изд, Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005, 880с, УДК 024:01 (075.8)ISBN 5−222−7 026−3

10. В. А. Шерешевський: Житлові будівлі - Конструктивні системи та елементи для індустріального будівництва, М.: «Архітектура-С», 2005, 124с, ISBN 5−9647−0060−8

11. Довідник будівельника. Будівельна техніка, конструкції і технології (в 2-х томах), т. I / Під ред. Ханса Нестле, М.: Техносфера, 2007, 520стр, ISBN 978−5-94 836−105−5