Проект будівництва пансіонату

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Проект «Пансіонат по вул. І. Ігнатенка у м. Миргороді» розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Надан» (Державна ліцензія серія АБ № 201 448) згідно Контракту № 219−2007.9 від 17.05.2007р. з фізичною особою — Гургула Зіновій Петрович, завдання на проектування та ДБН А.2.2−3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Підставою для розробки проекту є:

— Завдання на проектування від 17.05.2007р.;

— Рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 19.09.2006р. № 335 «Про дозвіл на будівництво пансіонату»;

— Договори оренди земельних ділянок від 30.12.2005р. та 13.10.2008р.;

— Архітектурно-планувальне завдання.

Вихідними даними для проектування є:

— Акт вибору земельної ділянки для будівництва пансіонату ПП Гургули З. П. від 10.01.2006р.;

— Експертний висновок № 52 від 10.01.2006р. стану пожежної безпеки земельної ділянки для будівництва пансіонату ПП Гургули З. П., виданий Миргородським міським управлінням ГУ МНС України в Полтавській області;

— Висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову № 100 від 11.09.2006р., виданий Миргородською районною санітарно-епідеміологічною станцією;

— Висновок Миргородського сектору контролю за дотриманням природоохоронного законодавства від 26.12.2006р. № 25−21/272;

— Передпроектні пропозиції, погоджені з головним архітектором м. Миргорода 18.03.2009р.;

— Матеріали геодезичного знімання М 1:500, виконані МП «Луч»;

— «Технічний звіт за результатами інженерно-геологічних вишукувань на майданчику будівництва пансіонату», виконаний Багатогалузевим госпрозрахунковим науково-технічним центром «ВІРА» в 2007р.

2. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

3. ПРИРОДНІ УМОВИ

3.1 Кліматична характеристика

Важливу роль в формуванні кліматичних умов району будівництва відіграють антропогенні фактори, зв’язані з розміщенням на території промислових та житлових масивів.

Для кліматичної характеристики району будівництва використані дані метеостанції м. Лубни.

3.1.1 Температура повітря

Температура повітря є однією з основних метеорологічних величин. Всі явища і процеси, які відбуваються в органічному і неорганічному світі, безпосередньо обумовлюються термічними умовами навколишнього середовища. Крім того, температура повітря визначає характер та режим погоди.

Зимою температурний режим непостійний. Періоди морозної погоди часто змінюються відлигами, обумовленими виходом південних і південно-західних циклонів.

Влітку, в зв’язку з послабленням циклонічної діяльності, зменшуються зміни температури повітря.

Самим холодним місяцем є січень. Середня температура повітря знижується до — 7⁰С, але навіть в січні можливі відлиги, при яких температура повітря значно підвищується.

Деякі зими визначаються значною суворістю, при яких втримуються тривалі морози, а в окремі дні можливе зниження температури повітря нижче — 30⁰С.

Абсолютний мінімум температури повітря в січні дорівнював — 34⁰С, в лютому — до — 35⁰С.

Від січня до лютого починається незначний ріст температури повітря і на початку третьої декади крива середньодобової температури повітря проходить через 0⁰С, але іноді і весною можливі значні пониження температури повітря.

Середня дата останнього заморозку в повітрі приходиться на кінець другої декади травня.

В липні температура повітря досягає максимальних значень, середньомісячна температура повітря дорівнює + 20⁰С. Абсолютний максимум, зафіксований в липні, дорівнював + 39⁰С.

Після липня починається зниження температури повітря, а в середині вересня можливі заморозки. Тривалість безморозного періоду в середньому становить 243 днів.

Середня місячна і річна температура повітря

Температура ґрунту пов’язана з температурою повітря і в значній мірі її визначає.

Важливим показником термічного режиму ґрунту є глибина проникнення температури 0⁰С в ґрунт. Зазвичай глибина промерзання ґрунту в м. Миргород в середньому складає в листопаді 11 см, в грудні - 32 см, в січні - 48 см, в лютому досягає найбільших значень і становить 62 см, найбільше з зафіксованих — 121 см.

3.1.2 Вологість повітря

Вологість повітря є важливим елементом клімату. Вона впливає на інтенсивність випаровування, виникнення заморозків, утворення туманів, хмарності тощо.

Основними характеристиками вологості повітря є:

— абсолютна вологість;

— відносна вологість;

— дефіцит вологості.

Найбільш практичне значення має відносна вологість, яка відображає міру насичення повітря водяною парою і являється хорошим показником ступені вологості повітря. При відносній вологості повітря від 40 до 80% найбільш часто випадають опади, при вологості 40% відбувається повне припинення опадів.

Середня відносна вологість за рік становить 74%. Зимою середня місячна вологість досягає найбільших значень (84…88%). Максимум (88%) відносної вологості спостерігається в грудні.

Весною, з підвищенням температури повітря, відносна вологість зменшується від 82% в березні до 60% в травні.

Кількість днів з відносною вологістю 30% і менше є відносним показником сухої погоди.

Зимою сухих днів в даному районі практично не спостерігається.

Весною в середньому буває до 11 сухих днів. Влітку кількість днів з відносною вологістю 30% і менше дорівнює 14, восени — біля 5.

Всього за рік в середньому нараховується 30 сухих днів.

3.1.3 Опади

Для даної місцевості характерний континентальний тип річного ходу опадів з максимумом влітку і мінімумом зимою.

За рік в середньому випадає 505 мм опадів. Основна кількість опадів (343 мм) спостерігається в теплий період (квітень — жовтень), що складає 70% річної кількості.

В холодний період року (листопад — березень) в середньому випадає 162 мм опадів або 30% річної кількості.

Мінімальна кількість опадів 21…25 мм буває в лютому, максимальна 62…63 мм — в червні - липні.

Середньомісячна і річна кількість опадів за характерні роки, мм

При проходженні глибоких циклонів, а також при інтенсивних конвекційних процесах спостерігаються сильні дощі.

В найбільш засушливі роки може пройти злива 50% річної норми опадів.

3.1.4 Сніговий покрив

Сніговий покрив суттєво впливає на формування клімату в зимній період. В будівництві і експлуатації різних споруд і доріг сніговий покрив відіграє негативну роль — створює навантаження на споруду і заноси на дорогах.

Час утворення і сходу снігового покриву в значній мірі залежить від погодних умов і з року в рік може змінюватись, помітно відрізняючись від середньобагаторічних. В районі будівництва сніговий покрив може спостерігатися з жовтня по квітень.

Середня дата появи снігового покриву наближається до дати переходу середньодобової температури через 0⁰С і приходиться на середину листопада.

Перший сніг, як правило, розтає і стійкий сніговий покрив не встановлюється. В середньому сніговий покрив залягає на 3 місяці.

Протягом зими відбувається накопичення снігового покрову до 10…11 см, а в окремі роки товщина його може досягти 50 см і більше. Середній багаторічний сніговий покрив складає біля 20 см.

На початку березня починається руйнування снігового покрову і до кінця місяця сніг зникає.

Запас води в сніговому покрові має велике практичне значення, так як у сукупності з інтенсивністю розтавання снігу визначається стік води в водойми, величина весняного паводку, запас води в ґрунті і т.п.

З збільшенням товщини снігового покрову і його щільності збільшується запас води в снігу.

В середньому, в третій декаді лютого запас води в снігу досягає 30 мм, середній з найбільших запасів дорівнює 48 мм.

3.2 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови

Інженерно-геологічні і гідрогеологічні вишукування на ділянці під будівництво пансіонату були виконані Багатогалузевим госпрозрахунковим науково-технічним центром «ВІРА» в 2007 році («Технічний звіт за результатами інженерно-геологічних вишукувань на майданчику будівництва пансіонату»).

В геоморфологічному відношенні ділянка вишукувань приурочена до заплави р. Хорол.

Рельєф ділянки спокійний, рівний, техногенно змінений. Абсолютні відмітки поверхні змінюються в межах 96…98 м.

В геологічній будові району приймають участь четвертинної відклади — піски та супіски алювіального походження.

Для встановлення інженерно-геологічного розрізу під час вишукувань були виконані 3 розвідувальні свердловини діаметром 127 мм на глибину до 15 м.

Після камеральної обробки матеріалів польових робіт були виділені наступні інженерно-геологічні елементи (ІГЕ).

ІГЕ № 1 — грунто-рослинний шар. Потужність шару — 0,4 — 0,5 м.

Щільність ґрунту — 1,60 т/м³.

Вологість ґрунту — 0,20.

ІГЕ № 2 — насипний (намивний) грунт — пісок жовтий, мілкий з органічними домішками. Потужність шару — 0,8 — 1,0 м.

Щільність ґрунту — 1,65 т/м³.

Вологість ґрунту — 0,18.

ІГЕ № 3 — мул, замулений пісок, торф та за торфований грунт з вмістом залишків рослин. Потужність шару — 0,9 — 2,0 м.

Щільність ґрунту — 1,70 т/м³.

Вологість ґрунту — 0,22.

ІГЕ № 4 — супісок зеленувато-жовто-сірий, пластичний, з лінзами піску. Потужність шару — 2,3 — 4,2 м.

Грунт має такі характеристики фізико-механічних властивостей:

— щільність ґрунту — 1,89 т/м³;

— природна вологість ґрунту — 0,24;

— щільність частинок ґрунту — 2,67 т/м³;

— щільність скелету ґрунту — 1,52 т/м³;

— вологість на межі текучості - 0,25;

— вологість на межі пластичності - 0,19;

— число пластичності - 0,06;

— показник текучості - 0,80;

— коефіцієнт пористості - 0,76;

— ступінь водонасичення — 0,84;

— вологість водонасиченого ґрунту — 0,24;

— показник текучості водонасиченого ґрунту — 0,80;

— щільність водонасиченого ґрунту — 1,89 т/м³;

— щільність ґрунту з врахуванням виважуючої дії води — 0,95 т/м³;

— кут внутрішнього тертя — 24⁰;

— питоме зчеплення — 8,0 кПа;

— модуль деформації - 5,0 МПа.

Розрахункові значення характеристик наведені в таблиці.

ІГЕ № 5 — пісок сірий, мілкий, середньої щільності, неоднорідний, насичений водою. Потужність шару — 5,4 — 6,7 м.

Гранулометричний склад піску наведений в таблиці.

Грунт має такі характеристики фізико-механічних властивостей:

— щільність ґрунту — 1,96 т/м³;

— природна вологість ґрунту — 0,24;

— щільність частинок ґрунту — 2,66 т/м³;

— щільність скелету ґрунту — 1,58 т/м³;

— коефіцієнт пористості - 0,68;

— ступінь водонасичення — 0,94;

— вологість водонасиченого ґрунту — 0,24;

— щільність водонасиченого ґрунту — 1,96 т/м³;

— щільність ґрунту з врахуванням виважуючої дії води — 0,99 т/м³;

— кут внутрішнього тертя — 32⁰;

— питоме зчеплення — 2,0 кПа;

— модуль деформації - 14,0 МПа.

Розрахункові значення характеристик наведені в таблиці.

ІГЕ № 6 — пісок сірий, мілкий, середньої щільності, однорідний, насичений водою. Пройдена потужність шару — 3,0 м.

Гранулометричний склад піску наведений в таблиці.

Грунт має такі характеристики фізико-механічних властивостей:

— щільність ґрунту — 1,99 т/м³;

— природна вологість ґрунту — 0,24;

— щільність частинок ґрунту — 2,66 т/м³;

— щільність скелету ґрунту — 1,60 т/м³;

— коефіцієнт пористості - 0,66;

— ступінь водонасичення — 0,96;

— вологість водонасиченого ґрунту — 0,24;

— щільність водонасиченого ґрунту — 1,99 т/м³;

— щільність ґрунту з врахуванням виважуючої дії води — 1,00 т/м³;

— кут внутрішнього тертя — 33⁰;

— питоме зчеплення — 2,0 кПа;

— модуль деформації - 20,0 МПа.

Розрахункові значення характеристик наведені в таблиці.

При проведенні вишукувань (березень 2007р.) ґрунтові води були виявлені на глибині 3,3 — 3,4 м. Рівень ґрунтових вод безпосередньо пов’язаний з рівнем води в р. Хорол і в період повеней та злив може підійматися на 1,0 — 1,5 м.

В результаті вивчення інженерно-геологічних умов на майданчику будівництва пансіонату було рекомендовано для проектування:

1. В якості природної основи для фундаментів будівель і споруд використовувати ґрунти ІГЕ № 5 та ІГЕ № 6.

2. Для споруд доцільне використання фундаментів із забивних призматичних паль, вістря яких необхідно занурити у ІГЕ № 5 на 1,0 м.

3. Розрахункове навантаження на палю, вістря якої занурене до позначки 90,00 м складає 452,2 кН.

4. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

4.1 Загальні дані

Генеральний план проекту «Пансіонат по вул. І. Ігнатенка у м. Миргороді» розроблений у відповідності до архітектурно-планувального завдання, виданого Управлінням містобудування та архітектури Миргородської міської ради, діючих норм та правил.

Генеральний план ділянки будівництва запроектований у відповідності до вимог ДБН 360−92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», та попередньо погоджений головним архітектором міста 18.03.2009р.

4.2 Характеристика ділянки

Земельні ділянки для будівництва пансіонату використовуються фізичною особою Гургула Зіновій Петрович по договорах оренди від 30.12.2005р. та 13.10.2008р., розташовані в м. Миргороді по вул. І. Ігнатенка в зоні санаторної забудови.

Межами ділянки є:

— з півночі - 30 м артсвердловина, 40 м гуртожиток;

— зі сходу — територія автостоянки;

— з півдня — 30 м недобудований корпус санаторію «Березовий гай»;

— з заходу — 50 русло р. Хорол.

Рельєф ділянки рівний.

В даний час ділянка вільна від будов, зелені насадження — малоцінні породи дерев та кущі.

На час проектування ділянка не використовувалась.

Абсолютні відмітки в межах відведених ділянок змінюються від 96,02 до 97,90 м. Система висот — Балтійська.

При розробці проекту пансіонату була використана топографо-геодезична зйомка М 1:500, виконана МП «Луч» в 2007р., яка надана замовником.

4.3 Архітектурно-планувальні рішення

Архітектурно-планувальне рішення генерального плану будівництва пансіонату розроблене з урахуванням вимог архітектурно-планувального завдання, виданого Управлінням архітектури та містобудування виконкому Миргородської міської ради, ДБН 360−92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», завдання на проектування.

Розміщення будівлі пансіонату прийнято з забезпеченням діючих будівельних, протипожежних и санітарних норм.

На ділянках передбачено розміщення:

— будівлі пансіонату;

— майданчиків для відпочинку;

— проїздів та тротуарів;

— зовнішніх інженерних комунікацій зі спорудами;

— елементів благоустрою.

Проектом вирішені питання горизонтальної та висотної посадки об`єкта будівництва, організації рельєфу та благоустрою території.

Рішення генерального плану розроблені в межах відведеної ділянки та з урахуванням існуючої ландшафтної забудови прилеглої території.

4.4 Організація рельєфу

Організація рельєфу ділянки будівництва пансіонату узгоджена з рельєфом прилеглої території, існуючою забудовою та благоустроєм біля неї.

Проектні відмітки ділянки максимально приближені до існуючого рельєфу. Повздовжні та поперечні ухили в проекті прийняті у відповідності до вимог ДБН 360−92**.

Вертикальне планування вирішується з умови організації необхідних ухилів проїзду та вимощення на ділянці і примикання до існуючої проїзної частини.

Поверхневий водовідвід з ділянки забудови вирішується відкритим способом по існуючому спланованому рельєфу.

4.5 Благоустрій території

Вся територія, відведена під будівництво пансіонату в межах ділянки благоустроюється.

Благоустрій передбачає влаштування:

— внутрішніх проїздів та площадок з мілкозернистого асфальтобетону шаром 60 мм по ГОСТ 9128–84 на підстилаючих шарах фракційного щебеню 40−70 мм по ГОСТ 8267–82 з просочуванням в`язким бітумом 80 мм і щебеня фракцій 40−70 мм 200 мм по піщаній основі шаром 100 мм загальною площею покриття 1278,6 м²;

— тротуарів з дрібнорозмірної плитки напівсухого пресування товщиною 60 мм на підстилаючих шарах гранвідсіву 150 мм та утрамбованій піщаній основі 100 мм загальною площею 1501,01 м²;

— майданчиків для відпочинку із покриттям гранульованою сумішшю шаром 45 мм по гранвідсіву шаром 165 мм та піщаній основі шаром 100 мм.

— газону загальною площею 4169,00 м²;

— зелених насаджень в кількості 36 штук та чагарнику — 195,4 п.м.

— малих архітектурних форм: лава — 11 штук, ліхтар вуличний — 13 штук, урна для сміття — 11 штуки.

будівництво пансіонат архітектурний благоустрій

5. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Загальні дані

Проект пансіонату виконано згідно з завданням на проектування у відповідності з вимогами чинних нормативних документів:

— ДБН В.2.2 -9−99 «Громадські будинки та споруди»;

- ДБН В.2.2−10−2001 «Заклади охорони здоров’я»;

- Наказ № 378/1403 від 24.07.1996р. МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів»;

- СанПиН 42−123−5777−91 «Санитарно-гигиенические нормы и правила для предприятий общественного питания»;

- НПАОП 55.0−1.02−96 «Правила охорони праці для підприємств громадського харчування».

Пансіонат запроектовано в окремо розташованій дев’ятиповерховій будівлі з підвалом, який частково експлуатується, з прибудованим одноповерховим харчоблоком. В будівлі передбачені самостійні відокремлені входи для відпочиваючих, персоналу та для завантаження продуктів до їдальні. При проектуванні будівлі дотримані вимоги евакуації людей з підвалу та верхніх поверхів.

В будівлі розміщуються:

В підвалі:

- Складські приміщення їдальні пансіонату.

— Санітарно-побутові приміщення персоналу їдальні.

— Приміщення пральні пансіонату.

На 1-ому поверсі:

— Вестибюль з гардеробом для відвідувачів, реєстратурою та зоною для очікування і відпочинку відпочиваючих. В вестибюлі також передбачено барну стійку, санвузли загального користування.

— Їдальня з двома обідніми залами: загальним — на 92 місця та залом для дієтичного харчування — на 28 місць. Виробничі приміщення їдальні.

— Блок адміністративних приміщень (кабінет головного лікаря, бухгалтерія).

— Блок лікувально — профілактичних приміщень.

3 другого по дев’ятий поверхи, які є типовими поверхами, розміщуються секції житлових кімнат — по 11 житлових кімнат на 3 — 5 поверхах, по 10 на 6 — 8 поверхах, по 5 на 2 і 9 поверхах. На цих поверхах, відокремлено від житлової зони, передбачено розміщення адміністративних, господарських, складських та санітарно-побутових приміщень для персоналу відповідно:

— на 2-ому — кімната для централізованого зберігання брудної білизни;

— на 3-ому - гардероб персоналу з санітарною кімнатою (душовою, санвузлом);

— на 4-ому — кімната сестри-господарки, центральна білизняна для чистої білизни;

— на 5-ому та 8-ому поверхах — приміщення для чистки та прасування одягу відпочиваючих;

— на 6-ому — кабінет завгоспа та інженерно-технічного персоналу;

— на 7-ому — кімната культурно — масового працівника;

— на 9-ому — комора інвентарю.

5.2 Потужність

Загальна кількість відпочиваючих у пансіонаті становить — 73 чоловіка (73 житлових одномісних кімнат).

Їдальня загальною місткістю — 120 посадочних місць з двома залами, відповідно: загальний — на 92 посадочних місця, зал для дієтичного харчування та для персоналу — на 28 місць.

Виробнича програма їдальні визначена розрахунком відповідно з «Пособием к СниП 2.04.01−85 «Внутренний водопровод и канализация», характеризується кількістю умовних страв, які реалізуються.

При розрахунку умовної кількості страв враховано:

— кількість відпочиваючих становить — 73 чоловік.

— умовна кількість працівників пансіонату, що можуть користуватися послугами їдальні, приймається — 57 чоловік.

Розрахункова добова кількість страв, що споживається, становить:

U_доб= U₁+ U₂ = 125 + 365 = 490 стр./добу;

де:

U₁ = 2,2стр.х 57=125 стр./добу

(добова кількість умовних страв, що споживається персоналом);

U₂ = 5стр. х73 = 365 стр./добу

(добова кількість страв, що споживається відпочиваючими).

5.3 Організація виробництва

Їдальня закритого типу призначена для забезпечення 73 чоловік, проживаючих в корпусі, чотириразовим харчуванням в день з урахуванням раціональних норм споживання та обслуговуючого персоналу — одноразовим харчуванням в день.

В їдальні передбачено функціонування двох обідніх залів на 92 та 28 посадочних місць (загальна кількість місць в їдальні - 120).

Обслуговування відпочиваючих здійснюється за одну посадку.

За рішенням замовника передбачається, що один із залів їдальні (на 28 місць) призначений для обслуговування відпочиваючих з дієтичним харчуванням та персоналу пансіонату. В загальному залі передбачається проведення різних культурно-масових заходів (розважальних заходів, зустрічей, свят, тощо).

Їдальня працює на сировині та готових привізних продуктах.

Технологічне обладнання їдальні прийнято на електричному живленні.

Виробничі приміщення розміщені таким чином, щоб створювалась поточність технологічного процесу обробки сировини, приготування холодних страв, гарячих перших та других страв, борошняних виробів, напоїв з виключенням зустрічних потоків сировини та готової продукції, використаного та чистого посуду. Розміри приміщень відповідають вимогам розміщення технологічного обладнання і організації робочих місць.

Для організації роботи їдальні запроектовані необхідні складські, виробничі та побутові приміщення:

— гарячий цех — 25,32 м²;

— холодний цех — 8,00 м²;

— овочевий цех — 8,73 м²;

— м'ясо-рибний цех — 10,35 м²;

— цех борошняних виробів — 12,04 м²;

— роздавальна, сервізна — 16,0 м²;

— мийна столового посуду — 11,92 м²;

— мийна кухонного посуду — 5,97 м²;

— охолоджувальна камера для відходів зі шлюзом — 7,99 м²;

— завантажувальна — 11,82 м²;

— комора сухих продуктів — 10,02 м²;

— комора овочів — 4,54 м²;

— холодильна та морозильна камери;

— приміщення зберігання та миття тари;

— приміщення комірника, кімната дієтсестри, кабінет завідуючого виробництвом;

— гардероби, душові та санвузли для персоналу.

Для розвантаження продуктів запроектована рампа.

Завантаження продуктів відбувається зі службового входу через завантажувальне приміщення в комори, які розміщуються в підвалі, за допомогою вантажного підйомника (вантажопідйомність 100 кг).

Зберігання необхідного запасу сировини передбачається за призначенням у відповідності з їх фізичними властивостями:

— в коморі для овочів — зберігання овочів, солінь та фруктів на підтоварниках та в скринях;

— в коморі сухих продуктів — на підтоварниках та стелажах;

— в холодильній та в морозильній камерах передбачається зберігання м’яса, риби, напівфабрикатів, гастрономічних та молочних виробів, фруктів та зелені - роздільно за їх фізичними властивостями;

— в коморі - зберігання напоїв, консервів — на підтоварниках.

В овочевому цеху, обладнаному картоплечисткою, ванною для миття, виробничими столами здійснюється обробка овочів, фруктів, нарізка овочів і зелені для подальшої їх обробки в гарячому та холодному цехах. В цеху виділені робочі місця для обробки окремих видів овочів.

М’ясо-рибний цех призначений для обробки м’яса, птиці, риби та виготовлення напівфабрикатів (крупно-, дрібношматкових, порціонних, виробів з рубленої маси, філе) на відповідних робочих місцях, оснащених обладнанням, відповідно технологічним операціям з подальшою їх доставкою до гарячого цеху для теплової обробки.

Виробниче приміщення кухні розділене за допомогою перегородок (Н=2000мм) на функціональні зони:

— холодний цех для холодної обробки продуктів (приготування холодних закусок, салатів з овочів та гастрономічних виробів), обладнаний виробничими столами (один стіл з охолоджувальною поверхнею), холодильною шафою, механічним обладнанням;

— гарячий цех, призначений для приготування гарячих перших та других страв на тепловому електричному обладнанні - передбачено одну шести-конфорну та одну чотирьох-конфорну плити з духовкою, один електричний харчоварочний котел (місткістю 60 л), електрокип’ятильник безперервної дії (50 л/годину), електричну сковороду, жарочну поверхню, шафу пароконвекційну;

— мийну кухонного посуду, обладнану двохсекційною мийкою, виробничими столами та стелажем для зберігання кухонного посуду.

Для виготовлення борошняних виробів (булочок, пиріжків з начинкою, вареників, тощо) в обмеженому об'ємі з застосуванням яєчного порошку, передбачене приміщення, оснащене тістомісильною машиною, міксером планетарним, шафами пароконвекційною та тепловою.

В цілях дотримання правил товарного сусідства проектом передбачено необхідну кількість холодильного обладнання безпосередньо в виробничих приміщеннях для зберігання та поточної реалізації продуктів.

Для миття столового посуду запроектовано приміщення, яке розміщується в безпосередньому зв`язку з обіднім залом та роздавальною.

Наявність двох проходів, які служать для доставки використаного посуду між залом та мийною та чистого посуду — між мийною та роздавальною, забезпечує розділення потоків надходження брудного та чистого посуду.

Миття столового посуду здійснюється посудомийною машиною купольного типу, а для резервних цілей мийна обладнується п’ятисекційними ваннами.

Обслуговування відвідувачів здійснюється робітниками їдальні (передбачається попереднє накривання столів до приходу відвідувачів).

Обладнання в виробничих приміщеннях розміщується у відповідності з технологічними схемами обробки окремих видів продуктів. які відображають послідовність технологічного процесу та ступінь механізації окремих операцій.

В їдальні передбачена кімната дієтичної сестри.

За барною стійкою, розміщеною в вестибюлі закладу суміжно з обіднім залом їдальні, передбачається реалізація безалкогольних напоїв, гарячих напоїв (кофе, чай) та супутніх їм товарів (кондитерських виробів, горішків, тощо), тютюнових виробів. Передбачається застосування в барі посуду одноразового використання.

Збирання залишків їжі відбувається з використанням спеціальних пластикових ємностей з кришками; тимчасове зберігання відходів до їх вивозу та утилізації передбачається в щільно закритих бачках в охолоджувальній камері для відходів.

Для обслуговуючого персоналу їдальні в підвалі будівлі передбачені необхідні санітарно-побутові приміщення: гардероби (чоловічий, жіночий), призначені для зберігання домашнього та робочого одягу в закритих двосекційних шафах, з місцями для відпочинку та прийому їжі; душові; санвузли для персоналу.

Блок лікувально-профілактичних приміщень розміщується на 1-ому поверсі будівлі у відокремленій непрохідній зоні і запроектований за завданням замовника, обладнаний сучасними приладами та апаратурою і передбачає надання таких послуг для відпочиваючих:

— кабінети лікарів-консультантів;

— кабінет функціональної діагностики (ЕКГ);

— процедурна, ін'єкційна зі стерилізаційною;

— чотири масажних кабінети.

Для середнього та молодшого медичного персоналу передбачена кімната для зберігання домашнього та робочого одягу в закритих двосекційних шафах, з місцем для відпочинку та прийому їжі; санвузол для персоналу. Шафи для одягу лікарів знаходяться в шлюзі при лікувальному кабінеті.

Пральня призначена для прання білизни пансіонату (постільної білизни відпочиваючих, білизни підприємства громадського харчування, спецодягу персоналу). Приміщення пральні розміщуються відокремленим блоком в підвалі будівлі.

Виробничий процес прання білизни передбачається здійснювати в єдиному приміщенні з врахуванням послідовності технологічних процесів, виключаючи перетин потоків брудної та чистої білизни. За допомогою перегородки та відповідним розміщенням обладнання здійснено зонування приміщення на відповідні функціональні зони:

— зону розбору брудної білизни;

— зону прання, де розміщуються пральні та сушильна машини;

— зону прасування, обладнану сушильно-прасувальною машиною та прасувальним столом з електропраскою;

— зону тимчасового зберігання чистої білизни на стелажі.

Брудна білизна на житлових поверхах корпусу складається в спеціальні клейончасті мішки, у цих мішках білизна доставляється в централізовану кімнату для брудної білизни — на другому поверсі для сортування та збирання брудної білизни, звідти вона надходить в пральню.

Чиста білизна доставляється в централізоване приміщення на 4-ому поверсі будівлі для зберігання. Необхідний запас чистої постільної білизни зберігається в спеціально виділених шафах в кімнатах для покоївок, які знаходяться на кожному поверсі житлового блоку.

Умовна потужність пральні прийнята з розрахунку — 1 кг сухої білизни за добу на кожного проживаючого в пансіонаті і становить: 1 кг х 73 = 73 кг сухої білизни за добу.

Розрахункова кількість обладнання пральні умовно прийнята:

Пральні машини.

П_С= Q / (E_Cх Ц х К х К₁) = 73 / (12×8×0,9×1,1) = 0,76

де: Q — кількість сухої білизни, кг;

Ц — кількість циклів в зміну;

(Ц = 480/n; 480/60=8, де n — тривалість технологічного процесу);

К = 0,9;

К₁ — коефіцієнт завантаження, приймається рівним 1,1;

Е_с — завантажувальна місткість машини.

Приймаємо для розміщення в пральному приміщенні двох прально-віджимних машин із завантажувальною масою — 12 кг кожна (одна резервна).

Сушильна машина.

Сушінню підлягають махрові та інші цупкі вироби, фасонна білизна, що прасується вручну.

Приймаємо кількість білизни, що підлягає сушінню — Q=85 кг.

П_су = Q / (E_cу х К₁ х К₂ х Ц) = 85 / (25×0,8×0,7×9,6) = 0,63,

де: Q — кількість білизни, що підлягає сушінню, кг;

E_су — продуктивність сушильного барабана, кг/год;

К₁ — коефіцієнт використання обладнання — 0,8;

К₂ — коефіцієнт завантаження (0,7)

Ц — кількість циклів сушки за зміну (Ц=240/n=240/25=9,6, де n — тривалість сушки — 25 хвилин) Приймаємо для розміщення в пральному приміщенні однієї сушильної машини з завантажувальною масою — 11 кг (продуктивністю — 25 кг/год.).

Прасувальне обладнання.

Кількість прямої білизни, призначеної для механічного прасування приймаємо — 85 кг.

П_сг = Q /УхТ = 85 / 25×4 = 0,85,

де: Q — кількість білизни, що підлягає обробці, кг;

У — продуктивність прасувальної машини, кг/годину;

Т — кількість часів роботи в зміну, годин.

Приймаємо для розміщення в прасувальному приміщенні однієї сушильно-прасувальної машини (продуктивністю — 25 кг/годину при вологості білизни — 50%). Для обробки фасонної білизни застосовується прасувальний стіл з електропраскою.

Для обслуговуючого персоналу пральні в підвалі передбачені:

— побутові приміщення, призначене для зберігання домашнього та робочого одягу, відпочинку;

— вбиральня.

Проектом передбачені необхідні санітарно-побутові приміщення для обслуговуючого персоналу пансіонату:

— зберігання домашнього та робочого одягу покоївок передбачається в кімнатах персоналу на кожному житловому поверсі в спеціально виділених шафах, на кожному житловому поверсі знаходиться санвузол для персоналу;

— на 3-ому поверсі передбачено гардероб для технічного персоналу, а також душова та санвузол для персоналу загального користування.

Для забезпечення прибирання приміщень пансіонату проектом передбачені:

на 1-му поверсі:

— в побутовому приміщенні медперсоналу — шафу для зберігання дезінфекційних засобів та маркірованих предметів прибирання;

— в санвузлі персоналу — водорозбірний кран на висоті 500 мм від підлоги;

на кожному житловому поверсі:

— в кімнатах персоналу розміщені шафи для зберігання миючих засобів, прибиральних механізмів та інвентарю;

— у вбиральнях загального користування — водорозбірний кран на висоті 500 мм від підлоги;

Для прибирання приміщень їдальні передбачені приміщення для прибирального інвентарю в підвалі та на 1-ому поверсі (в складі приміщень їдальні), обладнані поливальними кранами та шафами для зберігання дезінфекційних засобів та маркірованого прибирального інвентарю роздільно за призначенням.

Для прибирання приміщень пральні розміщено шафу для зберігання дезінфекційних засобів та маркірованого прибирального інвентарю в гардеробі персоналу пральні та в санвузлі персоналу — водорозбірний кран на висоті 500 мм від підлоги.

Вивезення відходів та побутового сміття відбувається регулярно відповідно існуючої схеми санітарного очищення даного населеного пункту, узгодженої з територіальним закладом СЕС. Для тимчасового зберігання побутового сміття передбачено контейнери для сміття на господарчому майданчику пансіонату.

5.4 Режим праці, чисельність працюючих

Режим роботи та кількість обслуговуючого персоналу пансіонату визначає власник пансіонату, враховуючи вимоги діючого на Україні законодавства про працю.

Режим роботи їдальні прийнятий півторазмінний, 12 годин/добу.

Умовна чисельність персоналу їдальні прийнята на підставі трудомісткості виконання виробничих процесів, враховуючи максимально можливе суміщення професій і складає:

— всього — 18 чоловік, в тому числі - 4 кухонних робітника, 4 підсобних робітника, 2 мийника посуду, 4 офіціанти, 1 бармен, 1 завідувач виробництвом, комірник, дієтсестра;

— в найбільш багаточисельну зміну — 15 чоловік, в тому числі - 3 кухонних робітника; 3 підсобних робітника, 1 бармен, 3 офіціанта, 1 зав. виробництвом, 2 мийника посуду, комірник, дієтсестра.

— кількість персоналу їдальні, які користуються гардеробом, становить — 15 чоловік.

Режим роботи лікувально-профілактичного відділення — однозмінний, 8 годин/добу.

Проектна кількість медичного персоналу становить -15 чоловік, в тому числі - 1 головний лікар, 2 лікаря-фахівця, 4 людей середнього медперсоналу, 1 людина молодшого медперсоналу, 3 реєстратора (в зміну — 1 чоловік), 4 медсестер-масажистів.

Режим роботи основного адміністративно-технічного та господарського персоналу — однозмінний, 8 годин/добу.

Кількість адміністративно — технічного та господарського персоналу умовно прийнята — 23 чоловіка, в тому числі - 3 бухгалтера, 1 сестра-хазяйка, 1 завгосп, 3 інженерно-технічних робітника, 9 покоївок, 2 робітника пральні, культмасовий працівник, 4 технічних робітника.

Загальна проектна кількість персоналу пансіонату становить — 57 чоловік.

5.5 Обладнання

Проектом передбачено застосування вітчизняного та імпортного обладнання їдальні, пральні та приміщень лікувально-профілактичного відділення, яке за технічними параметрами відповідає умовам технологічного процесу та має комплексні сертифікати відповідності, що дозволяють його експлуатацію на Україні органами «Держнаглядохорон-праці».

Сертифікати відповідності надаються замовнику фірмою-постачальником при придбанні обладнання.

Загальна встановлена потужність технологічного обладнання пансіонату становить 195 кВт, в тому числі технологічного обладнання їдальні - 120 кВт (теплового обладнання — 105 кВт; холодильного обладнання — 10,45 кВт); обладнання пральні - 52 кВт; іншого обладнання та приладів пансіонату — 23 кВт.

5.6 Охорона праці, техніка безпеки

Проект виконано з врахуванням вимог санітарно-гігієнічних норм, норм по охороні праці, техніки безпеки та «Правил пожежної безпеки на Україні» .

Проектом передбачені наступні заходи:

— склад та площі основних і допоміжних приміщень прийняті у відповідності з чинними будівельними нормами і правилами, а також іншими нормативними документами і забезпечують комфортні умови для відпочиваючих, здорові та безпечні умови праці персоналу;

— розміщення приміщень та технологічного обладнання харчоблоку виконано з врахуванням послідовності здійснення технологічного процесу, виключаючи перетин основних виробничих потоків;

— технологічне обладнання їдальні розміщено з забезпеченням раціональної організації виробничого процесу, дотриманням вимог техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного нагляду; забезпечена ширина проходів в виробничих приміщеннях достатня для безперешкодного транспортування продукції та переміщення персоналу;

— забезпечено надійне заземлення електричного обладнання в відповідності з «Правилами техніки безпеки при експлуатації електрообладнання» ;

— в їдальні з метою створення комфортних умов для відпочиваючих та обслуговуючого персоналу передбачені системи кондиціонування повітря в обідніх залах; припливно-витяжна вентиляція в виробничих приміщеннях; для видалення надлишків тепла над тепловим обладнанням кухні передбачено встановлення витяжних зонтів;

— застосування вітчизняного та імпортного обладнання та інвентаря, яке за технічними параметрами відповідає умовам технологічного процесу та має комплексні сертифікати відповідності, що дозволяють його експлуатацію на Україні;

— підприємство оснащене необхідними засобами санітарно-гігієнічного обслуговування;

— передбачена механізація трудомістких процесів:

— для вертикального переміщення вантажів між першим поверхом та підвалом передбачено облаштування вантажного ліфта вантажопідйомністю 100 кг;

— для горизонтального переміщення вантажів (всередині складських приміщень їдальні, для доставки продуктів, для збирання посуду та роздавання готових страв — в їдальні; в пральні) застосовуються вантажні візки відповідного призначення;

— передбачені побутові приміщення для обслуговуючого персоналу пансіонату, які призначені для зберігання домашнього та робочого одягу, відпочинку та прийому їжі.

5.7 Протипожежні заходи

Приміщення пансіонату обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією, а також оснащаються первинними засобами пожежегасіння.

Розрахунок необхідної кількості та типу вогнегасників для оснащення об'єкта виконано з врахуванням фізико-хімічних та пожеженебезпечних властивостей горючих речовин, площі приміщень, категорії приміщень за пожежною небезпекою, класу пожежі і горючих речовин відповідно з рекомендаціями нормативних документів:

— НАПБ А.01.001−2004 — «Правила пожежної безпеки в Україні» (додаток 2, пункт 10);

— НАПБ Б.03.001−2004 — «Типові норми належності вогнегасників» (пункт 3,10).

Проектом передбачається розміщення первинних засобів пожежегасіння для громадських будинків та споруд відповідно таблиці:

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати — 20 м.

На об'єкті вогнегасники повинні розміщуватися згідно з ГОСТ 12.4.009−83 з врахуванням вимог експлуатаційної документації на них. Самі вогнегасники повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675 — 98 та сертифіковані в Україні в установленому порядку.

6. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

6.1 Загальні дані

Будівля пансіонату має дев`ять поверхів з прибудовою одноповерхового харчоблоку. Висота першого поверху становить 3,3 м, висота поверхів з 2-го по 9-тий — 3,0 м. Будівля запроектована з технічним підпіллям, в якому розташовані інженерні комунікації. Висота технічного підпілля в чистоті - 2,58 м.

Будівля, що проектується, розташована в кліматичному районі зі звичайними умовами будівництва. Об'ємно-планувальне рішення будівлі - централізовано-блоковане. Зовнішні входи до будівлі запроектовані з вхідними тамбурами.

За проектом об'ємно-просторова структура будинку пансіонату складається з функціонально об'єднаних груп приміщень-блоків (блоків приміщень спальних номерів, блоку приміщень лікувальної діагностики, адміністративно-вестибюльного блоку, харчового блоку).

На першому поверсі знаходяться вестибюль з адміністрацією, кабінети лікувально-діагностичного блоку, їдальня.

До блоку приготування їжі вхід та розгрузка передбачені з окремого ізольованого входу з боку фасаду, що не має вікон приміщень спальних номерів. З обідньої зали, розташованої на першому поверсі, передбачено два розосереджених виходи.

З другого по дев`ятий поверхи розташовані приміщення спальних номерів та приміщення, що їх обслуговують. З кожного поверху передбачено два розосереджених виходи. В ліфтах передбачаються протипожежні двері. Один з ліфтів передбачений для користування людей з порушенням опорно-рухових функцій. При вході в будівлю запроектований підйомник для інвалідних візків.

До складу спальних номерів, за побажанням замовника, входять дві житлові кімнати, передпокій, вбудовані шафи та вбиральня. Спальні номери розраховані на одного відпочиваючого.

З кожного спального номеру передбачений вихід на відкритий балкон.

Лікувально-діагностичний блок розташований на першому поверсі. До його складу входять наступні спеціалізовані приміщення: кабінети масажу зі шлюзом, два лікувальних кабінети загального профілю, процедурна, ін'єкційна зі стерилізаційною, кімнати старшої медсестри та персоналу з гардеробом.

Оздоблення фасадів — зовнішнє утеплення по системі скріплених фасадів з наступним штукатуренням та пофарбуванням, пілони балконів — лицьова цегла. Віконні блоки прийняті металопластикові з двокамерним склопакетом, що задовольняє діючі вимоги до опору теплопередачі. Покрівля будинку плоска суміщена, утеплена.

6.2 Будівля пансіонату

Будівля пансіонату виконана в цегляному варіанті, дев`ятиповерхова з прибудовою одноповерхового харчоблоку, прямокутної форми з розмірами в плані в осях 61,800×24,000 м.

Будівля відноситься до ІІ класу, ІІ ступеня довговічності, ІІ ступеня вогнестійкості.

Клас відповідальності будівлі - 1, коефіцієнт надійності - 1.

За умовну відмітку спального корпусу 0,000 прийнята відмітка чистого полу 1 поверху, яка відповідає абсолютній відмітці 98,80 м в Балтійській системі висот.

Конструктивна схема будівлі вирішена з поздовжніми несучими стінами з кроком 6,00 м.

Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою стін і перекриття, які розглядаються як жорсткі незмінні диски.

Фундаменти під дев`ятиповерхову будівлю пансіонату виконуються із призматичних залізобетонних паль з облаштуванням по ним монолітного залізобетонного ростверку.

Зовнішні та внутрішні стіни цегляні із повнотілої керамічної цегли пластичного пресування марки 100 по ДСТУ В.2.7−61−97. Окремі ділянки стін армуються сітками.

Перегородки цегляні.

Перекриття — збірні залізобетонні плити з круглими пустотами та з монолітного залізобетону.

Сходи — збірні залізобетонні.

Огорожа сходів — металева.

Вікна — індивідуальні із металопластика з енергозберігаючими склопакетами.

Двері - дерев`яні індивідуального виготовлення.

Підлоги — мозаїчні, з керамічної плитки, килимове покриття.

Покрівля — плоска, сумісна, утеплена.

Водовідвід — зовнішній, організований.

Зовнішнє оздоблення — облицювальна керамічна цегла, декоративна штукатурка по утеплювачу.

Цоколь — опоряджений фасадною плиткою «під камінь».

6.3 Протипожежні заходи

При розробці генерального плану враховані вимоги норм по забезпеченню протипожежних розривів між будівлями та круговий об'їзд будівлі для пожежних машин.

Пожежогасіння здійснюється автонасосами (мотопомпами) пожежних команд із забором води через пожежні гідранти, що проектуються.

Конструкції будівлі прийнята у відповідності до вимог норм для споруд ІІ ступеня вогнестійкості.

Вихід з підвалу будівлі передбачений обособленим. Для димовидалення з підвалу передбачені вікна та продухи.

Для пожежної безпеки передбачена пожежна сигналізація оповіщення про пожар та евакуацію (виконується на стадії «Робоча документація»).

7. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

7.1 Водопостачання та каналізація

Водопостачання пансіонату здійснюється відповідно до технічних умов № 8 від 19.03.2009р., виданих КП «Миргородводоканал», від існуючих водопровідних мереж по вул. Троїцькій. Місце підключення — водопровід на розі вулиць Троїцька та Ігнатенка перед існуючим водопровідним колодязем врізки вуличної водорозбірної колонки. Існуючий тиск в точці підключення — 2 кгс/см².

В місці підключення облаштовується водопровідний колодязь з установкою запірно-регулюючої арматури.

Зовнішні мережі водопостачання проектуються в дві нитки з поліетиленових труб діаметром 90×6,7 по ГОСТ 18 599–83. Середня глибина закладення труб — 1,8 м.

В місцях перетину трубами проїзної частини та існуючих комунікацій передбачається прокладка її в стальному футлярі діаметром 219×6 мм.

Для надійного водопостачання пансіонату передбачено перекладка існуючої вуличної водопровідної мережі від рогу вул. Шевченка та Троїцька по вул. Троїцька з поліетиленових труб діаметром 110×10,0 по ГОСТ 18 599–83 на довжині 167,0 м з реконструкцією вузлового водопровідного колодязя. На ділянці перекладки трубопроводу проводиться переврізка абонентів, що з ним межують.

На випадок виникнення аварійної ситуації або падіння тиску на міській водопровідній мережі передбачено будівництво на території пансіонату залізобетонних резервуарів чистої води 2×100 м³ по типовому проекту ТП 901−4-58.83.

Розрахункова витрата на господарчо-питні потреби пансіонату складає 165,29 м³/добу.

Ввід господарчо-питного водопроводу в будівлю проектується поліетиленовою трубою ПНД 90×6.7 мм по ГОСТ 18 599–83. Оскільки кількість пожежних кранів в будівлі більше 12, передбачається 2 вводи водопроводу в будівлю. На вводі водопроводу для обліку витрати холодної води встановлений водомірний вузол з водоміром ЛЛТ-65. Для створення необхідного напору в системі господарчо-питного водопроводу передбачено насосну станцію Wilo COR-1 MVIE 3202-GE (Q=19,3 м³/год, Н=40 м, N=5,5 кВт).

Гаряче водопостачання передбачається від теплообмінника, розташованого в приміщенні котельної.

Розрахункова витрата на гаряче водопостачання складає 81,98 м³/доб. Внутрішні мережі господарчо-питного холодного і гарячого водопроводу проектуються з поліпропіленових труб d15…90 мм.

Зовнішні мережі побутової каналізації виконуються з полівінілхлоридних труб ПВХ 160×3.2 мм по ГОСТ 22 689.0−89.

Витрата стічних вод прийнята по водоспоживанню і складає 165,29 м³/добу.

У будівлі пансіонату передбачені роздільні мережі побутової і виробничої каналізації. Стоки виробничої каналізації перед випуском в побутову каналізацію поступають в сепаратор жиру TOPPOLIUM OTP-5, продуктивністю 5 л/с. Побутова і виробнича каналізація (після сепаратора жиру) об'єднуються внутрішньомайданчиковими мережами і стоки поступають у проектуєму насосну станцію Grundfos Integra.

З насосної станції стічні води по двом ниткам напірного колектора із поліетиленових труб ПНД 110×10,0 мм по ГОСТ 18 599–83 перекачуються до місця підключення в існуючу міську самоплинну каналізаційну мережу. Перед підключенням влаштовується колодязь-гасник для гасіння напору. Місце підключення — самоплинний каналізаційний колектор по вул. Гоголя, існуючий каналізаційний колодязь.

Проектом передбачається дві внутрішні системи каналізації:

— виробнича;

— побутова.

Виробнича каналізація включає відведення стоків від технологічного устаткування і трапів, встановлених у виробничих цехах. Виробничі стоки перед випуском у побутову каналізацію поступають в сепаратор жиру TOPPOLIUM OTP-5.