Видатки місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів

Після проголошення незалежності України порядок здійснення видатків з місцевих бюджетів майже не змінився. Закон України «Про місцеві Заради народних депутатів та місцеве й регіональне самоврядування», прійнятий у 1992 р.

более чітко визначив порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів на утримання органів управління. Органи місцевого самоврядування встановлюють розмір видатків на утримання створюваними ними органів управління замість попереднього порядку, згідно із яким місцеві Заради встановлювали розмір видатків на утримання органів місцевого управління .

Більш деталізованим правове регулювання видатків місцевих бюджетів запроваджено лише у 1995 р. у Законі «Про бюджетну систему України».

Згідно зі ст. 18 цого Закону кошти республіканського бюджету А. Р. Крим й місцевіх бюджетів витрачаються лише на тих цілі й в тихий межах, котрі затверджені Верховною Радою А. Р. Крим та місцевими Радами.

Вперше видатки всіх бюджетів поділені на поточні та видатки розвитку. Згідно із законом поточні видатки — це видатки із бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, котра діє на вухо бюджетного року, але в фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інш. Встановлено також, що у складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених об'єктів.

Видатки розвитку — це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та іннованційної діяльності. Це фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства. Це субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

У Законі вперше розподілено видатки між бюджетами різних рівнів бюджетної системи. Більш детально це зроблено по відношенню в Україну, видатки місцевих бюджетів визначені лише фрагментарно.