Лицарі ввічливості
Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі. ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати. Став до столу і мовчок, Позіхнув у кулачок, Пальцем… Читати ще >
Лицарі ввічливості (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Лицарі ввічливості.
«Ніщо не дається нам так дешево.
і не ціниться так дорого, як ввічливість!".
(О.Сухомлинський) План турніру Конкурс «Розминка».
Гра «Закінчи речення».
Конкурс «Лицарські манери».
Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова «Чуйний хлопчик».
Конкурс «Від теорії до практики».
Мета:
Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі.
Вчитель: Доброго дня, любі діти!
Ви так гарно відповіли мені «Добрий день!» Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: «Доброго здоров’я», «Здорові були», «Моє шанування вам». Є теплі, рідні та близькі слова «мама», «тато»… Є слова вагомі - «держава», «Батьківщина». А є ще ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.
Сію в дитині в серденько ласку.
Сійся, родися ніжне «Будь ласка»,.
Вдячне «Спасибі», «Вибач» тремтливе, Слово у серці, як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!», «Світлої днини!» -.
Щедро даруй ти людям, дитино, Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла, як батьківська хата.
І ведучий: Доброго дня, дорогі друзі!
ІІ ведучий: Доброго здоров’я!
ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі!
І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості.
ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил ввічливості і хорошого тону.
ІІІ ведучий: Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть найчемніші.
(Звучить марш).
І ведучий: Запрошуємо команди на сцену.
ІІ ведучий: Команда «Усмішка», команда «Сонечко».
ІІІ ведучий: Познайомтесь, будь ласка, з журі…
І ведучий: Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага! турнір оголошуємо відкритим!!!
ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати.
ІІІ ведучий. Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).
І ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо командам привітати одна одну. (Вітають).
ІІ ведучий. Оголошуємо І-й конкурс «Розминка». Запитання для І команди: Кого у минулому називали лицарями? (У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом, кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними, виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).
Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні? (Людину безкорисливу, готову на самопожертву в ім'я іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях б'ється благородне серце).
І ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з глядачами.
Гра «Закінчи речення».
* * *.
Розтане навіть льодяна глиба Від слова теплого (спасибі).
* * *.
Зазеленіє навіть пень, Коли почує (добрий день).
* * *.
За смачний обід і ситний Скажем мамі ми (спасибі).
ІІ ведучий: Оголошуємо другий конкурс «Лицарські манери».
1 завдання «Хто скаже найбільше чарівних слів». Від кожної команди по представникові.
ІІІ ведучий: Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і вирази. За кожен вираз чи слово по балу.
2 завдання «Благородні вчинки».
Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш у дім?
(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. «Я тебе не боюся» — говорив він цим жестом. — Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю тобі").
Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись знімати рукавичку?
(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо).
Завдання 3. «Ми йдемо у театр».
Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба приходити у театр?
(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).
Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його з'їсти, а дзвінок уже пролунав?
(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то викинь у урну).
Підсумки.
ІІІ ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію Ю.Єрмолова «Чуйний хлопчик».
Дійові особи:
Костик, чуйний хлопчик.
Марія Петрівна, його сусідка.
Бабуся.
(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).
Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму… От вона розкаже всім: «Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!» (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.
(У дворі з’являється Марія Петрівна з важкою сумкою).
Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину?
Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.
Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до під'їзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз. (Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде далі).
Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його тільки у школі вчать?
Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що, на ваших очах… Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить, підбиває ногою бабусину палицю, та хитає головою). Нізащо, нікому! Досить з мене. Дякую!
ІІІ ведучий: Оголошуємо третій конкурс «Від теорії до практики».
Завдання 1. Сервірування стола.
(Тарілку, зліва — виделку, праворуч — ніж та ложку. Ложку і виделку увігнутими сторонами донизу).
Завдання 2. Випити компот.
(Дають випити компот не порушуючи правил хорошого тону. Випити рідину, ложечкою дістати ягідку, кісточку випльовують у ложечку, потім у блюдечко).
Підсумки.
По черзі читають вірші І.Бойка.
«Некультурні хазяї».
Із гостини по сніжку Хлопчики вертались, А товариш запитав:
— Як вам гостювалось?
— Та нічого, все як слід…
Тільки бачиш, друже, В тому домі хазяї.
Некультурні дуже.
Некультурні хазяї.
Просто нехороші, ;
У прихожій не зняли З нас вони калоші.
Навіть з наших кожушин Снігу не струсили, То ми так, як увійшли,.
І до столу сіли.
* * *.
Про культуру школяра Наш Валерій виступать Готувався днів із п’ять.
Добре готувався, ;
Та перестарався.
Став до столу і мовчок, Позіхнув у кулачок, Пальцем носа копирснув, Рукавами піт змахнув, Потім ще й почухав Нігтями за вухом, Підсмикнув штанці Валера…
В класі засміялися:
«Про культуру школяра»,.
Доповідь так звалася!