Бізнес і бухгалтерський облік

Форми та види бізнесу, їх вплив на організацію обліку

Коло застосування бухгалтерського обліку надзвичайно широке, але в будь-якому випадку його можна назвати одним словом — БІЗНЕС. Всі учасники ринку, займаючись певною справою, бажають знати, скільки вони витрачають, скільки вкладають в справу, скільки віддають державі у вигляді податків, а скільки залишається їм особисто. Вони бажають мати цю інформацію постійно. І саме бухгалтерський облік надає їм таку можливість.

Бухгалтерський облік є скрізь, де здійснюється господарська діяльність. Господарська діяльність — це будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, виконанням робіт, наданням послуг.

Підприємницьку діяльність здійснюють суб'єкти господарювання. Суб'єкт господарювання — зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності.

Юридичними особами — є підприємства, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виконувати зобов’язання, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному або в третейському суді. Діяльність суб'єктів підприємництва — фізичних осіб — іноді називають їх власною справою, ділом або бізнесом.

Підприємство — це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Воно володіє майном, може від свого імені придбати майнові та власні немайнові права, виконувати зобов’язання, бути позивачем і відповідачем в суді та арбітражі, а також несе самостійну майнову відповідальність за свої борги. Наявність у підприємства статусу юридичної особи означає, що воно є суб'єктом цивільних прав і обов’язків.

Юридичні особи повинні мати самостійний баланс або кошторис доходів і видатків. Саме так реалізовується один з основних принципів бухгалтерського обліку — автономність.

Перший принцип бухгалтерського обліку

Автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Серед юридичних осіб виділяють комерційні і некомерційні організації. До підприємств відносяться заводи, фабрики, контори, шахти, ферми тощо. Всі вони, в свою чергу, класифікуються за декількома ознаками. Відповідно до встановлених в Україні форм власності можуть діяти підприємства наступних видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

господарське товариство;

підприємство, засноване на власності об'єднання громадян;

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

державне підприємство, засноване на державній власності;

казенне підприємство.

Відповідно до обсягів господарського обороту, за чисельністю працівників, незалежно від форм власності підприємства можна віднести до категорії малих, середніх або великих.

Згідно з діючим законодавством України всі підприємства, незалежно від форм власності, виду діяльності, масштабності тощо, повинні забезпечити ведення бухгалтерського обліку. Будь-який господарюючий суб'єкт здійснює облік постійно, облік відповідає єдиним принципам і вимогам, використовує один і той же вимірник (грошовий), має єдину техніку і технологію ведення. Проте йому притаманна певна специфіка залежно від виду здійснюваної діяльності. В залежності від того, хто займається господарюванням на ринку, визначається й специфіка бухгалтерського обліку, тому єдиною відмінною ознакою у веденні бухгалтерського обліку є вид та форма господарювання.