Забезпечення техніки безпеки та належних умов праці бухгалтера

готовий продукція бухгалтерський облік На сьогоднішній день в умовах значного рівня розвитку науки і техніки на підприємствах майже в кожному відділі здійснюються процеси автоматизації та комп’ютеризації. Таким процесам все частіше піддаються і відділи бухгалтерії, обираючи комп’ютеризовану систему бухгалтерського обліку. За таких умов робота бухгалтера тісно пов’язується з використанням комп’ютера та комп’ютерної техніки.

Виходячи з цього, робоче місце бухгалтера повинно забезпечувати наступне:

• — належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
• — оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);
• — належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;
• — а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:
• — наявність шуму та вібрації;
• — м'яке рентгенівське випромінювання;
• — електромагнітне випромінювання;
• — ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
• — електростатичне поле між екраном і бухгалтером;
• — наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

У своїй роботі з комп’ютером та при обладнанні робочого місця бухгалтер повинен керуватись Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, державними стандартами, нормами та санітарними правилами щодо охорони праці. Дані документи визначають наступні особливості охорони праці бухгалтера.

Для допущення до роботи на персональному комп’ютері (ПК) бухгалтер повинен пройти попередній (при влаштуванні на роботу) і періодичний (під час роботи) медичний огляд, ввідний інструктаж, інструктаж на робочому місці.

При роботі на комп’ютері бухгалтер зобов’язаний:

• — виконувати вимоги інструкції з експлуатації ПК. При експлуатації ПК необхідно пам’ятати, що первинні мережі електроживлення під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя. Тому необхідно користуватися справними розетками, розмножуючими та з'єднуючими коробками, вимикачами та іншими електроприладами;
• — при виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробої, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) негайно припинити роботу, відключити усе обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідного керівника;
• — при роботі з ПК дотримуватися вимог електробезпеки, уміти діяти в разі ураження інших робітників електричним струмом;
• — знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння, план евакуації робітників, матеріальних цінностей з приміщення в разі виникнення пожежі [42].

Приміщення для роботи з ПК повинно відповідати кількості працюючих та розміщуваному в них комплекту технічних засобів.

Стіни мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40−60%. У випадку, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори тощо), повинна бути забезпечена ізоляція від виробничих та інших шумів.

Для освітлення приміщень з ПК, необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітлення робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м. від підлоги повинно бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

Площа, на якій розташовується одне робоче місце ПК, повинна становити не менше як 6,0 м², об'єм приміщення — не менше як 20 м².

Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.

У приміщеннях для роботи з ПК необхідно передбачити відповідні параметри температури, чистоти повітря, щоденно проводити вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день. При приміщенні з комп’ютерною технікою має бути обладнане побутове приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. У кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Для оздоблення інтер'єру застосовувати полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини забороняється.

Щодо організації та обладнання робочого місця бухгалтера державними санітарними правилами та нормами роботи висунуто такі вимоги. Робоче місце бухгалтера слід розташовувати таким чином, щоб до його поля зору не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. До поля зору працівника з ПК не повинні потрапляти поверхні, які мають властивість віддзеркалювання.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (монітора, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу має регулюватися в межах 680…800 мм, а ширина і глибина — забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600…1400 мм, глибина — 800.1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги — не менше, ніж 650 мм.

Робоче крісло повинно забезпечувати підтримання робочої пози у положенні сидячи, і чим триваліше це положення протягом робочого дня, тим жорсткішим мають бути вимоги до створення зручних та правильних робочих сидінь. Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400…500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння — до 15 градусів вперед і до 5 градусів назад. Висота спинки стільця має становити приблизно 300 мм, ширина — не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини — 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1…30 градус від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260…400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50…70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230…260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350…500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Раціональною робочою позою вважається таке розташування тіла, при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук — вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70−90 градусів, зап’ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20 градусів, нахил голови — у межах 15−20 градусів. Для забезпечення оптимальної робочої пози користувача, необхідно розташовувати засоби його праці з дотриманням таких правил:

• — засоби праці, з якими користувач має тривалий або найбільший зоровий контакт, повинні розташовуватися у центрі зони зорового спостереження та моторного поля;
• — краща відстань між найважливішими засобами праці з якими користувач працює найбільш часто, має бути близькою до 500 мм;
• — трудові завдання користувачів повинні розроблятися з урахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об'єктами здорового спостереження.

Екран монітора має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана монітора має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 градусів до нормальної лінії погляду бухгалтера. Найбільш вигідним є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача. В таблиці 4.1 наведено рекомендовану відстань розташування екрану від очей залежно від його розміру.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5…15 градусів. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Розташування пристрою введення — виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана монітору, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою — 900…1300 мм, за шириною 400…500 мм.

Робоче місце з комп’ютером слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщуються.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань необхідним є застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

З метою уникнення перевантаження організму, запобігання професійним захворюванням, збереження здоров’я працюючих робочий день користувача повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання внутрішньо змінних регламентованих перерв для відпочинку, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань. Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

Загальний час роботи з комп’ютером не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов’язане тільки з використанням комп’ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи:

• — для роботи, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10−15 хвилинну перерву через кожну годину;
• — для малоінтенсивної роботи такі перерви слід робити через 2 години;
• — кількість мікропауз (до 1 хвилини) слід визначати індивідуально.

Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження, приймання їжі та інше.

На початку перерв виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики. Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращання кровообігу, часткову компенсацію дефіциту рухливої активності. У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з комп’ютером не повинна перевищувати 4 години.

Отже, розглянувши законодавство про охорону праці, державні санітарні правила роботи з ЕОМ, норми та інструкції, було вивчено особливості охорони праці бухгалтера, робота якого пов’язана з використанням комп’ютера та комп’ютерної техніки.