Загальна характеристика роботи

комфортність багатоквартирний будинок житло Актуальність теми. Сучасний стан будівництва багатоквартирного житла вказує на ряд проблем, що існують в цій галузі на території України. По-перше, існує потреба у чіткій диференціації житла по тривалості проживання, яка б враховувала сучасні соціально-економічні умови та потреби суспільства. По-друге, не в повній мірі визначено рівні комфортності багатоквартирного житла, в тому числі, в залежності від поверховості. Також, потребують визначення чиннники комфортності багатоквартирного житла, що залежать від його поверховості.

Поверховість житлових будинків в Україні має тенденцію до зростання. При чому багатоповерхове житло найчастіше не відповідає рівню комфортності, що заявлений забудовником або інвестором.

Закордонними вченими в галузі архітектури, у другій половині 20-го сторіччя, були проведені наукові дослідження, що розвили окремі аспекти впливу поверховості житлового будинку на комфортність проживання в ньому. Результатом цих досліджень постало забезпечення мешканців багатоповерхових житлових будинків новим житлом, що не перевищує 8−12 поверхів, за рахунок державних житлових програм (США, Австралія, Німеччина, Австрія). Однак, у кінці 20-го сторіччя в Україні, відбулися істотні політичні та соціально-економічні перетворення, які не дозволили ефективно залучити світовий досвід, в сфері впливу поверховості житлових будинків на комфортність проживання в них. Все це обумовлює актуальність дослідження.

Дослідженням в галузі житлової архітектури були присвячені роботи багатьох вітчизняних науковців.

Фундаментальні дослідження в сфері питань архітектурного проектування житла були проведені у роботах таких науковців як: Дурманов В. Ю., Єжов В.І., Ковальський Л. М., Куцевич В. В., Макухін В.Ф., Мардер А. П., Ніколаєнко В.А., Омельяненко М. В., Рєпін Ю.Г., Фільваров Г. Й., Штолько В. Г., Яблонський Д.Н.

Окремими питаннями розвитку та формування житла займалися в своїх працях: Бачинська Л. Г., Гнесь І.П., Граужис Г. О., Заславець Т. М., Заїка О.В., Книш В.І., Колодрубська О.І., Муляр Л. Х., Товбич В. В., Шило Н. М., Яблонська Г. Д.

Серед проблем методології наукових досліджень у галузі житлової архітектури можна окремо виділити коло питань, пов’язаних із системними та комплексними методами, розгляду можливостей яких присвячені роботи: Василенка Л. В., Волги В. С., Дьоміна М.М., Лаврика Г.І., Михайленка В.Є., Михайленка А. В., Нагінської З.С., Слєпцова О.С., Тімохіна В.О., Уреньова В. П., Яблонського Д. Н., Яблонської Г. Д.

Близькими до теми даної роботи є дослідження таких вчених як: Богдасаров Ю. О., Валєєв Р.М., Вольнов В. А., Даль Р. Г., Данько М. С., Іохелес Є.Л., Кікнадзе З.А., Клюшниченко Є.Є., Літвер С.М., Монфред Ю. Б., Тонський Д.Г.

Однак, усі вищенаведені дослідження не в повній мірі розкривають тему, що розглядається в даній роботі. Безпосередні дослідження поверховості житлових будинків, як чиннику визначення їх рівню комфортності представлені лише частково.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науковим напрямком кафедри архітектурної кваліметрії Національного університету будівництва і архітектури — «Дослідження критеріїв комфортності багатоквартирного житла на території України» та напрямком фундаментальних досліджень Української академії архітектури, діяльність якої спрямована на дослідження стану і розроблення рекомендацій щодо стратегій розвитку житлового будівництва в Україні, розвиток і вдосконалення архітектурно-планувальних та об'ємно-просторових вирішень будинків і споруд.

Мета дослідження. Виявлення впливу поверховості багатоквартирного житла на його комфортність.

Завдання дослідження:

• — визначення доцільного функціонального призначення багатоповерхових споруд;
• — аналіз впливу соціально-економічних умов на поверховість багатоквартирного житла;
• — виявлення чинників комфортності багатоквартирного житла, що залежать від поверховості житлового будинку;
• — категорування багатоквартирного житла за ознакою тривалості проживання;
• — розробка класифікації багатоквартирного житла для постійного проживання по рівню комфортності за ознакою його поверховості та деяким об'ємно-планувальним ознакам.

Об'єкт дослідження. Багатоквартирне житло.

Предмет дослідження. Поверховість, як чинник визначення рівню комфортності багатоквартирного житла.

Методи дослідження. Порівняльний аналіз результатів роботи закордонних та вітчизняних науково-дослідних установ; комплексний розгляд чинників комфортності багатоквартирного житла; виявлення чинників комфортності методами експертної оцінки і факторного аналізу; метод диференціації багатоквартирного житла по ступеню комфортності за ознакою його поверховості із використаннями монокритеріальної оцінки.

Наукова новизна одержаних результатів:

• — виявлені та обґрунтовані чинники комфортності багатоквартирного житла, що безпосередньо пов’язані із поверховістю житлового будинку;
• — запропоновано класифікацію житла по тривалості проживання;
• — розроблено класифікацію житла для постійного проживання по рівню комфортності за ознакою його поверховості;
• — запропоновані рекомендації до об'ємно-планувальної структури багатоквартирних житлових будинків різних типів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у застосуванні поверховості, як чинника визначення рівню комфортності житлових будинків для постійного проживання, що проектуються для будівництва в м. Києві ТОВ «Київпроект». А також, у дипломних роботах освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю 8 120 101 «Архітектура будівель і споруд»: Шешпарі Аліреза «Соціально-демографічний фактор в плануванні житла м. Тереган, Іран» та Івасіва О.М. «Вплив соціально-економічних факторів на розвиток архітектурно-планувальних структур міського житла». Результати дослідження та вироблені в роботі пропозиції покликані вплинути на підвищення комфортності житла в Україні, шляхом зниження його поверховості.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися на семінарі молодих вчених EASA — 2008, Дублін, Латтерфрак, Ірландія, 2008 р. та обговорювалися на науково-практичних конференціях КНУБА (2006;2008 рр.).

Публікації. Основні результати по дисертаційній роботі опубліковані в 7 статтях у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку, що включає акти впровадження результатів дослідження. Текстова частина роботи становить 131 сторінку, ілюстрацій — 39 сторінок, список використаних джерел зі 146 найменувань, акти впровадження — 2 сторінки.