Бразилія (економіко-географічна характеристика)

Реферат на тему:

«Бразилія».

(економіко-географічна характеристика країни).

Офіційна назва — Федеративна Республіка Бразилія.

Державний устрій — президентська федеративна республіка.

Географічне розташування — розташована у центрі Південної Америки, займає майже половину континенту.

Бразилія — найбільша за площею і чисельністю населення держава Південної Америки. На півночі межує із заморським департаментом Франції Гвіаною (довжина кордону — 673 км), Сурінамом (597 км), Гайаною (1119 км), Венесуелою (2200 км) і Колумбією (1643 км); на заході - з Перу (1560 км); на південному заході - з Болівією (3400 км), Парагваєм (1290 км), Аргентиною (1224 км) і Уругваєм (985 км). На сході Бразилія омивається Атлантичним океаном.

Загальна протяжність кордону — 14 691 км. Довжина берегової лінії від кордону з Гвіаною до кордону з Уругваєм — 6840 км.

Площа території - 8,5 млн. кв. км.

Найвища вершина — Ла-Неблина на північному заході (3014 м).

Адміністративно-територіальний розподіл — 26 штатів і 1 федеральний округ, де розташована столиця.

Чисельність населення за оцінками на 2001 рік становила 174,5 млн. чоловік.

Столиця — Бразиліа — 2,1 млн. чоловік,.

Найбільші міста: Сан-Паулу — 10,1 млн. чоловік, Ріо-де-Жанейро — 6,0 млн. чоловік, Салвадор — 2,5 млн. чоловік, Белу-Орізонті - 2,3 млн. чоловік, Форталеза — 2,2 млн. чоловік,.

Державна мова — португальська. Поширені також англійська, німецька, італійська.

Віросповідання — католицизм. Католики становлять- 89% населення (багато католиків африканського походження дотримуються також культу «кандомбле »), є протестанти (лютерани, методисти) й іудеї.

Релігія. Близько 80% населення Бразилії - католики. Велика частина іншого населення сповідає протестантство. Незначну частину складають іудеї, мусульмани й буддисти. Збереглися африканські культи, зокрема, кандомбле.

Грошова одиниця — бразильський реал. 1 BRR = 0.322 963 USD (курс на 02.09.02).

Державний прапор — прийнятий в 1992. Являє собою прямокутне полотнище зеленого кольору, на якому у вигляді кола блакитного кольору зображена частина неба над Ріо-де-Жанейро із сузір «ям Південний хрест, вписаним у паралелограм жовтого кольору. Коло перетинає смуга білого кольору з девізом: «Порядок і прогрес » .

Національними Бразильськими кольорами є жовтий і зелений. Згідно з першими декретами про незалежність і державні символи Бразилії, зелений колір означає весну, жовтий — золото. Малюнок прапора створений в 1889 р. Концепцію малюнка запропонував професор Тексира Мендес. Розташування зірок у блакитному колі відповідає положенню, яке ці зірки займали у ніч на 15 листопада 1889 р.

Державний герб — сяюча п «ятипроменева зірка зеленого і золотого кольорів, з червоною облямівкою, у центрі якої, на круглому блакитному полі, п «ять срібних зірок — сузір «я Південного Хреста. Поле оточене блакитною облямівкою з двадцятьма шістьма (число міняється відповідно до числа бразильских штатів) срібними зірками. За зіркою розташовується меч, рукоятка якого видна у нижній частині герба, зірка оточена вінком з оливкових гілок.

Членство у міжнародних організаціях — СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХ, ООН, ОАД та інші.

Економічні райони.

Виділяють п «ять великих економічних районів Бразилії.

Північ, що включає широкий басейн Амазонки, займає 45% площі країни, де на початку 1990;х років проживало 7% загальної чисельності населення країни. Тут, незважаючи на наявність декількох промислових районів, переважає сільське господарство, особливо обробка цукрової тростини, бавовни й какао, а також тваринництво.

Північний схід (18% площі і 29% населення країни) — густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини.

Південний схід (11% площі і 43% населення) — найбільш розвинений район, де виробляється понад 80% промислової продукції Бразилії; до того ж сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру й продукції тваринництва.

Південь (7% площі і 15% населення) — важливий сільськогосподарський район, де виробляється рис, пшениця, соєві боби, вино й м «ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються.

У центрально-західному районі (19% площі і 7% населення) провідною галуззю є сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис та інші культури.

Гірничодобувна промисловість.

У цій галузі велику роль відіграє іноземний капітал, особливо США, а також Канади, Японії, Франції та інших країн.

Однією з найважливіших корисних копалин є марганцева руда.

Видобуток міді, свинцю, цинку, нікелю ведеться переважно для внутрішнього ринку. Крім того, Бразилія постачає на світовий ринок стратегічну сировину: вольфрам, ніобій, берилій, тантал, цирконій, кристалічний кварц і слюду. Розвивається видобуток радіоактивних мінералів, що містять уран, торій, монацитові піски.

Наприкінці 1970;х — початку 1980;х років у різних частинах Амазонії були відкриті родовища золота, що викликало справжню золоту лихоманку. Туди прибуло більше як 300 тис. старателів, а потім ряд гігантів світової золотопромисловості з Канади, США і ПАР. За 1990;1995 роки видобуток золота зріс з 40 до 80 т на рік.

У Бразилії добувають дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння — алмази, топази, сапфіри, аквамарини.

За рахунок власних ресурсів потреби Бразилії у нафті задовольняються приблизно наполовину. Добич веде державна нафтова компанія «Петробраз «на шельфі Ріо-де-Жанейро, в районі Реконаву (штат Баїя) і в гирлі р. Сан-Франсиску (штати Сержіпі й Алагоас). В Амазонії був відкритий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти й газу.

Родовища кам «яного вугілля розробляються у штатах Санта-Катарина і Ріу-Гранді-ду-Сул. Унаслідок високої підзолисті, це вугілля має невисоку якість. Річний видобуток кам «яного вугілля не перевищує 5 млн. т.

Обробна промисловість.

На частку обробної промисловості припадає понад чверть ВВП країни. Важливе місце у структурі промислового виробництва займають важка і хімічна промисловість та нафтопереробка.

Розвинена чорна металургія, повністю забезпечена власним високоякісним залізняком. Значна частина коксу імпортується; досі застосовується деревинне вугілля. Щорічно виплавляється близько 26 млн. т чавуну і сталі.

У кольоровій металургії найбільш розвиненим є виробництво алюмінію, яке контролюється капіталом США і Канади.

Машинобудування.

На його частку припадає 30% усього промислового виробництва Бразилії (за вартістю). Виділяється автомобілебудування, що контролюється іноземним капіталом (США, Німеччина, Японія та інші). Найбільші центри автомобілебудування — Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Тракторобудування (до 50 тис. тракторів на рік) також знаходиться в руках іноземних фірм. Серед латиноамериканських країн Бразилія виділяється за обсягом продукції верстатобудування.

Бразилія займає провідні позиції з виробництва морських суден. Усі великі верфі знаходяться в бухті Гуанабара і контролюються капіталом Японії.

У Сан-Жозе-дус-Кампус (шт. Сан-Паулу) працює великий авіаційний завод, що постачає пасажирські літаки для місцевих ліній та в інші країни світу.

Електротехнічна промисловість.

Електротехнічна промисловість розвинена в Кампінасі (шт. Сан-Паулу) і Ріо-де-Жанейро. Бразилія виробляє електронно-обчислювальну техніку і постачає на світовий ринок мікросхеми, напівпровідники та іншу продукцію (найбільший центр — Кампінас). Потреби в обладнанні у різних галузях на 80−90% задовольняються за рахунок національної промисловості.

Хімічна й нафтохімічна промисловість.

Це найбільш динамічні галузі. Виробляються каустична сода, кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси, вибухові речовини, ліки тощо. На основі переробки нафти діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Сан-Паулу), Камасарі (шт. Баїя) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.

Целюлозно-паперова промисловість.

Сконцентрована на південному сході і в штаті Парана (близько 5 млн. т паперу на рік, третина з них йде на експорт).

Легка промисловість.

У легкій промисловості переважає національний приватний капітал. Деякі галузі працюють на експорт: цукрова, м «ясна, маслоробна, тютюнова. Бразилія займає перше місце у світі по виробництву й експорту концентрованого та замороженого апельсинового соку і друге — по експорту переробленого м «яса птахів.

Бавовняне виробництво дає 2/3 текстильної продукції, істотна частина якої вивозиться.

Виробляються тканини із штучного волокна й трикотаж. Близько половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, близько чверті - Ріо-де-Жанейро. Розвиненою є шкіряно-взуттєва галузь. Значна частина її продукції виробляється на експорт (найбільші центри — Сан-Паулу й Нову-Амбургу в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул).

Сільське господарство.

У сільському господарстві зайнято 30% економічно активного населення. Деякі сільськогосподарські культури Бразилії мають великі ринки збуту за кордоном, інші виробляються, головним чином, для внутрішнього споживання. Серед експортних культур виділяється кава, соя, цукрова тростина, какао, рис і апельсини. До важливих продуктів, що споживаються переважно в Бразилії, відносяться бавовна, боби, кукурудза й пшениця.

Тваринництво має переважно м «ясний напрям і дає 40% (за вартістю) продукції сільського господарства. За розмірами поголів «я великої рогатої худоби Бразилія випереджає будь-яку іншу країну, крім Індії. М «ясо, вовна і шкіра частково експортуються.

Лісове господарство.

Лісами зайнято більше як 60% території Бразилії. Країні належить перше місце по запасах деревини цінних порід. Найбільше значення має збір латексу дикорослих каучуконосів (30−50 тис. т на рік) у вологих тропічних лісах Амазонії, Бразильського горіху, карнаубського воску, плодів пальми бабасу й олійного дерева ойтисики на північному сході і «парагвайского чаю «на півдні. Заготівля деревини араукарі ведеться на півдні. Значна частина продукції лісового господарства йде на експорт.

Рибне господарство.

Незважаючи на досить велику довжину берегової лінії, рибальство в Бразилії слабо розвинене. Промисел ведеться на малих суднах поблизу берегів Санта-Катаріни і Ріу-Гранді-ду-Сул на півдні та Сан-Паулу на південному сході. Продукція реалізується безпосередньо на березі. Рибопереробна промисловість малорозвинена. 40% переробки здійснюється десятьма компаніями, в основному на півдні.

Транспорт.

Високе транспортне освоєння характерне тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль відіграє автомобільний транспорт, на частку якого доводиться переважна частина перевезень пасажирів. Загальна довжина автомобільних шляхів — понад 2 млн. км, з них лише близько 10% із твердим покриттям. Велике значення для освоєння Амазонії має не так давно побудований Трансамазонський шлях, який, однак, поки не весь забезпечений твердим покриттям.

Довжина мережі залізниць становить близько 30,5 тис. км, із яких 24,7 тис. км — вузькоколійні. Загальна довжина електрифікованих залізниць — близько 2,5 тис. км.

Довжина річок, судноплавних у будь-яку пору року, становить понад 31 тис. км, однак найбільш зручні водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсіску, Парана, Парагвай) віддалені від основних економічних центрів Бразилії. Велике значення мають каботажні перевезення вздовж атлантичного узбережжя країни. Зовнішні зв «язки обслуговуються морським і повітряним транспортом. Найбільші морські порти — Сантос, Ріу-Гранді, Ріо-де-Жанейро, Віторія, Ресіфі, Сан-Луїс, Манаус.

Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.

Зовнішня торгівля.

Основні зовнішньоторговельні партнери Бразилії - країни ЄС (27% товарообігу), Латинської Америки (21%), США (20%) і країни Азії (15%).

Основні статті експорту: залізняк, боксити, чавун, сталь, автомобілі, літаки, електронні прилади, кава, цукрова тростина, соя, какао, тропічні фрукти, апельсиновий сік.

Головні експорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Нідерланди, Японія.

Основні статті імпорту: промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно.

Головні імпорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Японія, Італія.

Торгівля з Україною.

Основні статті імпорту Бразилії з України: добрива, продукція металургійного комплексу та хімічної промисловості, електричне обладнання, насоси, частини до двигунів, синтетичні алмази, колагени.

Основні статті експорту Бразилії до України: боксити, кава, тютюн, медичне обладнання, інструменти, оптичні прилади.