Збільшення опорної площі

При недостатній несучій здатності ґрунтів основи збільшують площу фундаментів. При цьому додаткові частини фундаменту (банкети) можуть влаштовуватися односторонніми (при позацентровому розміщенні навантаження) і двохсторонньому (при центральному навантаженні). Фундамент під стовпи і колони перш за все підсилюють по всьому периметру його підошви. Банкети та існуючі фундаменти повинні бути з'єднанні жорстко. Для цього їх примикання проводиться з допомогою штраб (рис. 2.3, а) чи спеціальних металевих або залізобетонних розвантажуючих балок, які приймаються по розрахунку (двотаври або залізобетонні перемички) і розміщених при підсиленні стрічкових фундаментів через 1,5−2 м (рис. 2.3 б, в).

З врахуванням умов виробництва робіт ширина банкета в нижній частині повинна бути не менше 30 см, в верхній — 20 см. Висота залізобетонного банкету на кінцях розвантажуючих балок не повинна бути менша ніж 20−25 см. В відповідності з методикою АКХ ім.К.Д.Памфілова, мінімальне відношення висоти уступів банкету до їх довжини приймається по табл.34 [2]. Банкети для розширення підошви фундаменту виготовляють із литого бетону марки 150.

Підошву фундаментів окремо стоячих опор доцільно розширювати одночасно з влаштуванням обойми навколо колони. Цю обойму переважно виконують із металу. По конструкції вона аналогічна корсету, який застосовується при підсиленні простінків. Розвантажуючі балки також повинні бути металевими, щоб їх можна було приварити до вертикальних стійок обойми.

При необхідності ряд одиночних фундаментів може бути перетворений в стрічковий фундамент, а декілька стрічкових фундаментів — в суцільну залізобетонну плиту.

Рис. 2.3 Розширення стрічкових фундаментів монолітними банкетами

а — одностороннє розширення; б, в — двохстороннє розширення відповідно при великому і незначному збільшенні розміру підошви фундаменту;

1 — упорний кутник; 2 -підкіс; 3 — робоча балка; 4 — щебенева підготовка; 5 — анкер; 6 — розподілююча балка; 7 — зачеканювання литим бетоном.

Основні прийоми робіт по розширенню стрічкових фундаментів зводяться до наступного. В залежності від гідрогеологічних умов і матеріалу підсилюючого фундаменту останній розбивають на окремі ділянки довжиною 1,5−2 м. На ділянках підсилення фундаменту розробляють траншею шириною 1,2−2 м на глибину до його підошви. Не рекомендується розробляти суцільну траншею на всю довжину фундаментів і відкривати ґрунти основи, так як це може привести до видавлювання водонасиченних ґрунтів із-під підошви фундаментів і подальшою значною нерівномірною їх осадкою. Металеві і залізобетонні розвантажуючі балки закріплюють в отворах або штрабах металевими клинами. Після розширення фундаменту траншею засипають, а ґрунт щільно утрамбовують.

Встановлено, що раніше не завантаженні ділянки ґрунту навколо фундаменту можуть виявитися розрихленими або сильно зволоженими, тому їх попередньо ущільнюють ретельним втрамбовуванням щебеневої або гравійної суміші. На таких ділянках обтиск ґрунтів основи по периметру розширюючого фундаменту можна виконати банкетами за допомогою гідравлічних домкратів.

Технологія розширення підошви стрічкового фундаменту заключається в наступному (рис. 2.4). Спочатку вздовж бокових граней фундаменту розробляють траншеї і бетонують примикаючі до граней фундаменту банкети окремими ділянками по довжині без замонолічування їх з кладкою існуючих фундаментів. Потім встановлюють в пройомах фундаментів пакети із стальних балок для опирання в них гідравлічних домкратів. Домкратами обтискують ґрунти основ під новими частинами фундаментів. До перестановки домкратів банкети розклинюють, тому напруження під їх підошвою зберігається. Після витягання домкратів простір між банкетами і стальними пакетами заповнюють бетоном.

1 — фундамент; 2 — пакети із стальних балок; 3 — домкрат; 4 — клини; 5 — банкет; 6 — бетон.