Франція

МІНІСТЕРСТВО СПІЛЬНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

КУРГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КАФЕДРА КиВД.

«ФРАНЦИЯ».

Індивідуальна работа Дисциплина: Світова економіка Студент групи Э-2737 Рудаков М. Ю. Напрям: Менеджмент Спеціальність: Менеджмент Керівник: Петрова З. А.

Дата захисту: Оценка:

Курган 1999.

I. ИСТОРИКО — ГЕОГРАФІЧНА ДОВІДКА II. ПРИРОДНО-ЭКОНОМИчЕСКИЕ РЕСУРСИ ФРАНЦІЇ III. ПРОМИСЛОВІСТЬ ФРАНЦІЇ IV. ПРИВАТИЗАЦИя ВО ФРАНЦИИ.

V. ФРАНЦИя У СИСТЕМІ СВІТОВОГО ХОЗяЙСТВА VI.

ЗАКЛЮчЕНИЕ

: ЕКОНОМІКА КРАЇНИ У 1997 РОЦІ І ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВЫ.

РОСТА КАРТА ФРАНЦІЇ [pic].

ИСТОРИКО — ГЕОГРАФІЧНА СПРАВКА.

ФРАНЦИя — ОДНА ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ДЕРЖАВ; ВОНА РОЗТАШОВАНА У ЗАХІДНІЙ чАСТИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАТЕРИКА. ТЕРРИТОРИя ФРАНЦІЇ - 552 ТИС. КМ2, А НАСЕЛЕННЯ — БЛИЗЬКО 56 МЛН. чОЛ. ІЗ ПІВДНЯ КРАЇНА ОМЫВАЕТСя ТЕПЛИМИ ВОДАМИ СЕРЕДЗЕМНОГО МОРя, У ЯКОМУ ФРАНЦІЇ НАЛЕЖИТЬ У КОРСИКА. У ЗАХІДНИХ БЕРЕГІВ КРАЇНИ НІ ДНЕМ, НІ НОчЬЮ НЕ ВЩУХАЄ ШУМНЕ ДИХАННЯ ХВИЛЬ АТЛАНТИчЕСКОГО ОКЕАНУ. А ВІД ПІВНІЧНОЇ СУСІДКИ — ВЕЛИКОБРИТАНІЇ - ФРАНЦІЮ ОТДЕЛяЮТ МОРСЬКІ ПРОТОКИ ЛАМАНШ І ПА-ДЕ-КАЛЕ. НА СХОДІ, ВО ФЛАНДРІЇ І АРДЕННАХ, ФРАНЦИя ГРАНИчИТ З БЕЛЬГІЄЮ І ЛЮКСЕМБУРГОМ. ДАЛІ, До СХОДУ, ВЫСяТСя КУПОЛООБРАЗНЫЕ ВЕРШИНИ ВОГЕЗОВ. ТУТ ПРОХОДИТЬ ФРАНКО-ГЕРМАНСКАя КОРДОН. ДОСЯГНУВШИ РЕКИ РЕЙНУ, ПОГРАНИчНЫЕ СТОЛБЫ КРУТО ПОВОРАчИВАЮТ До ПІВДНЮ, ПОДНИМАяСЬ ВСЕ ВИЩЕ І ВИЩЕ: СНАчАЛА НА ГІРСЬКІ СХИЛИ ЮРИ, ПО ЯКИМ ПРОХОДИТЬ КОРДОН ЗІ ШВЕЙЦАРІЄЮ, А ПОТІМ НА ПОКРИТІ СНІГАМИ ХРЕБТИ АЛЬП, ОТДЕЛяЮЩИЕ ФРАНЦІЮ ВІД ІТАЛІЇ. ТУТ НАХОДИТСя САМАя ВЫСОКАя ГОРА ЗАХІДНІЙ ЄВРОПИ — МОНБЛАН (4810 М). АЛЬПІЙСЬКІ ХРЕБТИ ПРОРІЗАНІ ГЛИБОКИМИ І ДОСИТЬ ШИРОКИМИ ДОЛИНАМИ, ЗРУЧНИМИ ДЛя СООБЩЕНИя. НА ПІВДЕННОМУ ЗАХОДІ ЛЕЖИТЬ МЕНШ ВЫСОКАя, АЛЕ ТРУДНОДОСТУПНАя ГОРНАя СИСТЕМА ПІРЕНЕЇВ. ВОНА УТВОРЮЄ ПРИРОДНУ КОРДОН ФРАНЦІЇ З ІСПАНІЄЮ І НЕВЕЛИКИМ ДЕРЖАВОЮ АНДОРРОЙ.

У давнину біля сучасної Франції жили племена кельтів (галлів) і кожна країна називалася Галлією. У в V столітті Галію завоювали франки — народ, який прийшов з правого берега Рейну (від нього країна одержала своє назва — Франция).

ПРИРОДНо-экономические РЕСУРСИ ФРАНЦИИ.

НА РУДНИКАХ ФРАНЦІЇ ВИДОБУВАЮТЬ БАГАТО ЗАЛІЗНОЇ РУДИ І БОКСИТІВ, ВУГІЛЛЯ І КАЛІЙНІ СОЛІ; НА ГІРСЬКИХ РІЧКАХ ПОБУДОВАНО ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ. НА МАШИНОБУДІВНИХ ЗАВОДАХ СОЗДАЮТСя АВТОМОБІЛІ І ЛОКОМОТИВИ, ВЕРСТАТИ І ТРАКТОРИ, МОТОРИ І РАЗЛИчНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ; НА ВЕРФяХ ПОРТОВИХ МІСТ СТРОяТ СУДУ. ХИМИчЕСКИЕ ПРЕДПРИяТИя ПРОИЗВОДяТ КИСЛОТИ, ШТУЧНЕ ВОЛОКНО, БАРВНИКИ, ПЛАСТМАСИ, МЕДИКАМЕНТИ. ЗДАВНА ФРАНЦИя СЛАВИТСя ПАРФУМЕРНИМИ ИЗДЕЛИяМИ. ТЕКСТИЛЬНІ ФАБРИКИ ВИПУСКАЮТЬ ТКАНИНИ ХЛОПчАТОБУМАЖНЫЕ І ЛЬНяНЫЕ, ІЗ СИНТЕТИчЕСКОГО І НАТУРАЛЬНОГО ШЕЛКА.

У Франції возделываются майже всі сільськогосподарські культури поміркованого пояса; пшениця і ячмінь, кукурудза і овес, цукрові буряки і картопля. Виноградники й дитячі садки є переважають у всіх районах Франції. На сонячному узбережжі Середземного моря дозрівають маслини, апельсини, лимони та інші фрукти; відразу ж розводять багато квітів, особливо троянд. На севрі країни розташований найважливіший вугільний басейн Франції. Він дає майже половину видобутого у країні вугілля. Власне вугілля Франції бракує, зате залізної руди дуже багато, значна частина її експортується. Головні поклади залізної руди перебувають у сході країни — в Лотарингії. Там зосереджено й більшість металургійних заводов.

На крайньому сході Середземноморського узбережжя Франції між горами, покритими вічно зеленої рослинністю і ніжно-блакитним морем затиснута неширока смужка землі - Лазурний берег. Краса пейзажів і субтропічний клімат створили містам цього куточка Франції славу першокласних курортів (такі як всім відомі Ніцца і Канны).

Одне з найважливіших ресурсів кожної країни — робоча сила, економічно активне її. Економічно активне населення (ЭАН) Франції становить 25 млн. людина, понад 40% країни. Для порівняння хоча б показник для Німеччини — 37%, Великобританії - 46%. Чисельність ЭАН залишалася практично незмінною період із 1954 по 1962 р., з 1963 по 1982 р. рівень ЭАН ріс досить швидко (0,9% на рік) а починаючи з 1982 року щорічний приріст уповільнився і посів оцінку 0,5%. За прогнозами, до 2005 р. ЭАН Франції має досягти 27 млн. людина, а потім буде поступово зменшуватися. Останні десятиліття йде постійний процес переливу ЭАН до сфери обслуговування, що вирізняло більшості країн, де у ВНП переважає цим сегментом экономики.

Экономически активне населення Франції |Показники |1906|1936 |1954 |1962|1968 |1975 |1982|1991 |1995 | |ЭАН, тис. чал. |- |- |- |2046|21 547|22513|2347|24 563|25739 | | | | | |4 | | |9 | | | |Чоловіки, % |- |- |- |65,6|64,5 |62,8 |60,3|58,4 |55,3 | |Жінки, % |- |- |- |34,4|35,5 |37,2 |39,7|41,6 |44,7 | |ЭАН за секторами | | | | | | | | | | |економіки, % | | | | | | | | | | |сільському господарстві |44,0|37,9 |28,0 |21.0|15,7 |10,1 |8,4 |6,1 |5,2 | |промисловість |29,5|30,6 |36,8 |39,5|39,6 |38,5 |33,5|29,9 |25,9 | |сфера обслуговування |26,5|31,5 |35,2 |39,5|44,7 |51,4 |58,1|64,0 |68,9 |.

Основними тенденціями, пов’язані з зміною складу ЭАН, можна вважати, по-перше, збільшення частки жіночого активного населення. За останні 25 років кількість зайнятих на роботі жінок збільшилася до 9,3 млн. людина, що становить 46% всього ЭАН проти 34,9% 1968 року. По-друге, зросла частка тих іноземної робочої сили в, складової сьогодні близько 12% ЭАН, чи більше 3 млн. людина. Через війну абсолютний зростання ЭАН пояснюється трьома різними чинниками: абсолютним приростом чисельності працездатного населення, збільшенням кількості працюючих жінок Сінгапуру й імміграцією. Географічне розподіл ЭАН грунтується насамперед регіональних розбіжностях. Південь Франції та її центральна частина — це регіони з переважанням ЭАН, зайнятого в аграрному і агропромисловому секторі. Північ і північний схід — це промислові регіони, де більшість ЭАН зайнята в індустрії. І тільки Паризька агломерація і Середземноморське узбережжя відзначаються високою рівнем зайнятих у сфері обслуживания.

Так само важлива і інноваційна діяльність. Розвиток економіки був із науково-технічний прогрес. Частка витрат на НДДКР до ВНП характеризує увагу, яку приділяє країни розвитку науково-дослідницьких робітЗараз Франція перебуває в четвертому місці за витратами на науку після США, Японії Германии.

Витрати науку в % від ВНП |Країни |Середина 80-х |Середина 90-х | |Німеччина |2,52 |2,50 | |Канада |1,38 |1,51 | |США |2,59 |2,82 | |Франція |2,06 |2,40 | |Японія |2,22 |2,80 |.

У Франції загальні Витрати науку оцінювалися в 1993 р, в 174,6 млрд франків, що становить 2,4% від ВНП. З цієї суми на приватні компанії довелося пережити близько 86 мпрд франків, тобто половина усіх витрат на науку, що свідчить про зацікавленості приватного сектора інноваційної діяльності. Франція, як інші країни ЄС, відрізняється високий рівень розвитку фундаментальної науки. Державні асигнування направляють у основному для розробку довгострокових програм, який потерпає від ступінь потенційної віддачі, тоді як приватні компанії переважно вкладають кошти на короткострокові програми із єдиною метою отримання швидких результатів. На базі НДДКР склалося виробництво наукомісткої продукції. До наукомістким галузям мови у Франції ставляться виробництва, у яких рівень витрат за НДДКР перевищує 3%; такі тут електроніка, авіабудування, хімія, фармацевтика, автомобілебудування частку яких минається 2/3 усіх витрат на науково-дослідні розробки. Нині з розробки різних наукових програм задіяно більш як 300 тис. людина. У Франції розрізняють кілька форм організації науково-дослідницьких робіт. Це, по-перше, науководослідницькі центри. По-друге, це наукові лабораторії з урахуванням державних м комерційних установ. Нарешті, невеликі науководослідницькі організації, створені при вищих заведениях.

Промисловість Франции.

ПРОМИСЛОВІСТЬ ФРАНЦІЇ У НАчАЛЕ 90-Х РОКІВ ХАРАКТЕРИЗУВАЛАСЯ СТАГНАЦИЕЙ ВИРОБНИЦТВА. ПРИчИНОЙ ЦЬОГО СТАЛО ПО-ПЕРШЕ, ПАДІННЯ ПОПИТУ НА ПРОМИСЛОВУ ПРОДУКЦІЮ ФРАНЦІЇ ЗБОКУ ІНОЗЕМНИХ ПОКУПАТЕЛЕЙ, ПЕРШ УСЬОГО ВЕЛИКОБРИТАНІЇ І США; ПО-ДРУГЕ, СКОРОЧЕННЯ ПОПИТУ НА ПРОМИСЛОВІ ТОВАРИ ЗБОКУ ДОМОХОЗяЙСТВ, ОПАСАЮЩИХСя НЕСТАБІЛЬНОЇ ЭКОНОМИчЕСКОЙ СИТУАЦІЇ У НАЙБЛИЖЧОМУ МАЙБУТНЬОМУ, щО ЗМУСИЛО ЇХ УВЕЛИчИТЬ ЧАСТКУ СВОЇХ ЗАОЩАДЖЕНЬ; ПО-ТРЕТЄ, СУТТЄВЕ ЗНИЖЕННЯ УРОВНя ІНВЕСТИЦІЙ У ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО. ОДНАК 1996 Р. СТАВ ПЕРЕЛОМНИМ ЯК ДЛя ПРОМИСЛОВОСТІ, ТАК І У ЦІЛОМУ ДЛя ЕКОНОМІКИ ФРАНЦІЇ. УВЕЛИчЕНИЕ ЕКСПОРТНИХ ПОСТАВОК, ОБУМОВЛЕНЕ ПІДВИЩЕННЯМ ПОПИТУ НА ФРАНЦУЗЬКІ ТОВАРИ, ПРИВЕЛО До ДОВГОЖДАНОГО ЗРОСТАННЯ, ВИСОКИЙ ПОПИТ БУВ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ ВИГРАШНИМ ПО ПОРІВНЯННЮ З КОНКУРЕНТАМИ СПІВВІДНОШЕННЯМ КАчЕСТВО/ЦЕНА ПРОМЫШЛЕННОЙ ПРОДУКЦІЇ, щО сТАЛО СЛІДСТВОМ ПАДЕНИя КУРСА НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ До КУРСУ ДОЛАРА. ЗА РІВНЕМ РАЗВИТИя ПРОМИСЛОВОСТІ ФРАНЦИя ЗАЙМАЄ ПяТОЕ МІСЦЕ У СВІТІ. У ЦЬОМУ СЕКТОРІ ЗАНяТО 25% ЭКОНОМИчЕСКИ АКТИВНОГО НАСЕЛЕНИя КРАЇНИ. ДОЛя ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ СОСТАВЛяЕТ БІЛЬШЕ 80% ФРАНЦУЗЬКОГО ЕКСПОРТУ. ОДНАК ДОЛя ПРОМИСЛОВОСТІ У ВВП НЕУКЛОННО СНИЖАЕТСя; У ПЕРІОД З 1960 ПО 1995 Р. ЇЇ РІВЕНЬ СОКРАТИЛСя З 40 ДО 19%. ТАКОЖ У ОСТАННІ РОКИ чІТКО НАМІТИЛАСЯ ТЕНДЕНЦИя ДО СКОРОЧЕННЯ ДОЛИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА. НА РИНКУ ПАНУЮТЬ СЕРЕДНІ І ВЕЛИКІ ПРЕДПРИяТИя. ФРАНЦИя — ОДИН ІЗ ЛІДЕРІВ ЗАХІДНІЙ ЄВРОПИ ПО чИСЛУ ДІЮЧИХ НА ЇЇ ТЕРИТОРІЇ ІНОЗЕМНИХ КОМПАНІЙ. СЕГОДНя НА ЇХ ЧАСТКУ ПРИХОДИТСя 1/5 ВІД чИСЛА ВСІХ ЗАНяТЫХ У ПРОМИСЛОВОСТІ, ¼ СПІЛЬНОГО ОБСЯГУ ІНВЕСТИЦІЙ У ЦЕЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ Й БЛИЗЬКО 30% ОБОРОТУ ПРОМИСЛОВОСТІ. ОБЪяСНЕНИЕМ МОЖЕ СЛУЖИТИ ВИГІДНЕ ГЕОГРАФИчЕСКОЕ І СТРАТЕГИчЕСКОЕ СТАНОВИЩЕ ФРАНЦІЇ, УСТОЙчИВОСТЬ ЇЇ ПОЛИТИчЕСКОЙ І ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ, СТАБІЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТЫ.

Структура ВВП Франції 1996 рік. |Галузі економіки |Частка в ВВП, % | |Сільське господарство |2,4 | |Промисловість |18,6 | |Електроенергетика |4,1 | |Будівництво |4,5 | |Ринкові послуги |52,2 | |Неринкові послуги |18,2 | |Разом |100 |.

До базовим галузям промисловості Франції ставляться електроенергетика, металургійний комплекс, хімічне производство.

Електроенергетика. Щороку Франція споживає 220 млн. тонн різних видів палива. У цьому позитивними моментами вважатимуться зрослу незалежність Франції від зовнішніх постачальників. Її рівень піднявся від часу світової нафтової кризи 1973 року із 23-ї майже 50%, під час першого черга з рахунок збільшення використання атомної енергії. Виробництво вугілля стабілізувалося навколо оцінки в партії 11 млн. тонн за його споживанні 40 млн. тонн. Основними регіонами видобутку вугілля є Лотарингія (9 млн. тонн) зв вугільні басейни Центрального масиву. Починаючи з 1979 р. імпорт вугілля перевищив його видобуток. Нині найбільші постачальники цього виду паливі — США, Австралія та Південна Африка. Важливо, що імпорт вугілля, включаючи його перевезення, обходиться дешевше видобутку на країні. Видобуток нафти перевищує 3 млн. тонн, що забезпечує лише 5% її річний потреби. Основними споживачами нафти і нафтопродуктів є транспорт (42%) і ТЕС (21%). Наполовину зменшилася кількість нафтопереробних підприємств (з 24 в 1973 до 12 в 1995 року). Ринок нафтопродуктів контролюється двома компаніями — «ELF-Aquitane» і «Total». Франція імпортує нафту з Саудівської Аравії, Ірану, Великобританії, Норвегії, Росії, Алжиру та інших стран.

Товарна структура зовнішньої торгівлі Франції, 1996 рік, млрд. франків |Продукція |Експорт |Частка, % |Імпорт |Частка, % |Сальдо | |Продукція |221,3 |14,8 |163,8 |11,5 |57,5 | |агропромислового | | | | | | |комплексу | | | | | | |Промислові товари |1232,8 |82,5 |1143,9 |80,3 |88,9 | |(включаючи продукцію | | | | | | |військової промисловості) | | | | | | |Енергоносії |39,4 |2,7 |117,3 |8,2 |-77,9 | |Усього |1493,5 |100,0 |1425,0 |100,0 |68,5 |.

Добування газу вбирається у 3 млрд. м3, що ні задовольняє потреби країни. Одне з найбільш великих родовищі газу Франції — Лак в Піренеях — здебільшого вичерпана. Основні постачальники газу — Росія, Норвегія, Голландія та Алжир, причому «Газпром» поступається своїми панівними позиціями Норвегії. Компанія «Gaz de France» монополіст у галузі ТЭК.

Останні десятиліття структура виробництві електроенергії у Франції суттєво змінилася. Поруч із зростанням частки атомних електростанцій скоротилася частка її вироблення на ГЕС і ТЕС. Уся електромережу Франції підпорядкована державної компанії «Electricite de France».

Металургія. Чорна металургія Франції займає дев’яте у світі за обсягом готової продукції. Нині ця галузь переживає глибоку духовно-психологічну кризу. Кількість зайнятих скоротилося протягом двадцяти років як в 2,5 разу зі 160 тис. чоловік у 1974 року до 62 тис. чоловік у 1995 року. Виробництво чавуну і сталі у 1995 року становило відповідно 14 та19 млн. тонн. Підприємства чорної металургії зосереджено Лотариигии (27% від загального виробництва), північ від Франції (41%) і південному сході (завод «Fossur-Mer» — 26%). Найбільші в цій галузі «Sollac», «Unimetal», «Ascometal».

Залежність Франції від зовнішніх постачальників мінерального сировини, перша половина 90-х, % |Боксити |100 | |Свинець |99 | |Цинк |93 |.

До середини 1970;х років темпи зростання виробництва та споживання кольорових металів мови у Франції були значні. Проте у зі світовим енергетичну кризу ситуація різко змінилася, що великий енергоємністю виробництва. Для кольорової металургії Франції характерний ряд специфічних чорт. По-перше, невисока ступінь забезпеченості сировиною. З кожним роком скорочується виробництво таких металів, кок цинк, уран, золото. У 1991 року Франція змушена була закрити шахти з видобутку бокситів і олова. Подібна тенденція збільшує залежність Франції від зовнішніх постачальників сировини. По-друге, у структурі виробничого циклу переважають завершальні стадії при меншому значенні нижніх поверхів виробництва (виплавка первинного, особливо чорнового металу), котрі всі більш переміщаються межі країни. У цьому полягає облік екологічного чинника, т. до. цього провадження є дуже брудним По-третє, центри кольорової металургії орієнтуються переважно на джерела дешеву електроенергію, меншою мірою — на транспорт і споживача. У зв’язку з цим найвищою концентрацією виробництва відрізняється регіон Рона — Альпи, частку частку якого припадає 1/3 всіх зайнятих у галузі. До найбільших виробників кольорових металів ставляться «Cogema», «Metaieurop», «Pechiney» і другие.

Хімічна промисловість Франції останні десятиліття розвивалася під впливом енергетичної кризи і конкуренції зі боку провідних нафтовидобувних країн, почали форсоване створення експортних галузей хімічної індустрії. Енергетичний криза сильно вдарив з хімічного промисловості Франції, викликавши, з одного боку, різке скорочення цілого ряду виробництв і випуску азотних добрив і хімічних волокон з другого — посилення концентрації виробництва, у рамках великих компаній («Еlf», «Тоtal», «Аirliquide», що супроводжується ліквідацією малопотужних застарілих підприємств. Були вжиті заходи до максимальному підвищенню завантаження найбільш економічно скоєних підприємств з допомогою закриття менш ефективних заводов.

Для Франції є орієнтація хімічної промисловості на центри проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Останніми роками спеціалізація Франції на випуску новітніх наукомістких видів хімічної продукції дала змогу їй зміцнитися на світовому ринку. Франція займає четверте місце серед найбільших експортерів продукції хімічної промисловості після США, Німеччині, й Нідерландів. Частка Франції на світові ринки стабілізувалася останніми роками лише на рівні 8%. У надувалася протягом багатьох років зовнішньоторговельне сальдо залишалося позитивним, однак у кілька років ситуація істотно изменилась.

Найбільше розвиток мови у Франції отримали хімія органічного синтезу, виробництво синтетичного каучуку, пластмас. Разом про те недостатньо виробництво хімічних добрив, які Франція змушена здебільшого купувати там. Попри велике значення базових галузей, слід визнати, що ключова роль промисловості Франції належить машинобудуванню. Франція посідає помітне місце у світовому машинобудуванні. Розглянемо докладніше цю інвестиціях прикладі автомобільну промисловість, в якої найяскравіше відбиваються досягнення у галузі сучасних технологий.

Лідери у виробництві легкових авто у, 1996 рік, млн шт.

|Япония |8,0 | |США |6,8 | |Німеччина |4,2 | |Франція |2,3 | |Південну Корею |2,0 |.

Франція давно входить у найбільших світових виробників автомобілів. Проте розвитку галузі відбувалося нерівномірно, наражаючись структурним коливань ринку. Знаковою чертою автомобілебудування є високий рівень спеціалізації і кооперування. На світовому ринку Франція представлена такими відомими компаніями, як «Renault» і РSA («Peugeot», «Citroen») зі щорічним обсягом випуску 2 млн автомобілів на рік. Франція залишається третім світовим експортером автомобілів слідом до Японією і Німеччиною. У 1994;1995 роках автомобільна промисловість Фронци вийшов із смуги що тривав 3 роки галузевого кризи. 1995 року темпи приросту продукції склали 11,7%. Чинниками, повлиявшими на довгоочікуваний зростання, з’явилися активізація попиту легковики та державна підтримка, яка конкретизувалася у субсидуванні автомобільних виробників. 1995 року експорт автомобілебудування становив 49% вартості усього виробництва, чому сприяла зниження конкурентоспроможності Іспанії і на автомобільних рынках.

Будівництво сьогодні забезпечує понад 1 млн. робочих місць і майже 4% ВВП країни. Проте загальний зменшення кількості зайнятих торкнулося і будівництво. Упродовж останніх десяти років воно становило біліша 25%. Це пояснюється, з одного боку, підвищенням продуктивність праці у цій галузі (за 15 років вона підвищилася вдвічі), з другого — скороченням числа об'єктів будівництва. У 70-х Франція переживала будівельний бум, але на початку 90-х число замовлень скоротилося десь на 40%. Нині але ринку будівельних послуг спостерігається деяке пожвавлення, що з зростанням попиту. Подальші прогнози свідчить про збереженні даної тенденції. Можна відзначити успішну діяльність ринку будівельних послуг компанії «Bouigue», що у 10 останніх років займає лідируючі позиции.

Виробництво сільськогосподарської продукції мови у Франції становить лише 2,4% від ВВП. Разом про те з абсолютного показнику воно займає перше місце ЕС.

Останні тридцять років кількість зайнятих, а сільське господарство скоротилося майже втричі - з 3 до трохи більше 1 млн. людина (5% економічно активного населення Франції), що проект відбиває загальну для розвинених країн тенденцію до їх зниження числа зайнятих в аграрному секторі. У середньому щорічний відтік зайнятих сільському господарстві до інших сектори економіки становить 3−3,5%. У цьому рівень підготовленості і кваліфікація працівником аграрного сектора постійно підвищуються, що сприяє зростанню продуктивність праці. Із середини 1950;х років простежується зростання земельної власності у межах одного господарства. У середньому розмір її більш як подвоївся і зросла з 14 до 34 га. Чисельно переважають дрібні господарства. Однак велика частина сільськогосподарських угідь і вироблені продукції посідає середні і великі господарство. Рівень тех-нічної оснащеності господарств істотно зріс за післявоєнний період, що призвело до зростання продуктивність праці. Якщо 1950 р. збирали 16 центнерів пшениці із першого га, в 1980 — 52, той зараз цей показник досяг 65 центнера/га. У час Франція займає перше місце ЄС й третє у світі з рівню використання техніки сільському господарстві. Щороку реалізація продукції рослинництва забезпечує господарствам понад половину доходів. Виноробство, виробництво якого складають 22% від населення світу, займає не останнє місце у цій показнику. Франції займає четверте у світі із виробництва пшениці, сьоме — кукурудзи і одинадцяте — картоплі. Воно основний експортер продукції рослинництва у ЄС. Франція продовжує залишатися першому місці серед країн Західної Європи по поголів'ю великої рогатої худоби. Експорт молочних продуктів постійно зростає. Істотним моментом можна вважати усезростаючу залежність Франції від рішень ЄС аграрному секторі. Підписавши ще 1962 р. ряд угод, Франція зобов’язалася брати участь у здійсненні єдиної аграрної політики (ЄАП). Результатом цього стала захист внутрішнього ринку від коливанні світових ціни сільськогосподарську продукцію, обмеження конкуренції із боку країн — не членів ЄС, одночасно з цією щорічне встановлення у межах ЄАП як єдиних фіксованих цін всім виробників, а й обсягу готової продукції. У цьому ведеться жорсткий над виконанням встановлені обмеження. Це спричиняє з того що фермерські господарства зіштовхуються з важче проблемою реалізації надлишків сільгосппродукції і зазнають збитків. У остаточному підсумку частина виробників мусить відійти з отрасли.

Третичний сектор (сфера услуг).

ТОРГОВЛя. 90-ТІ РОКИ ХАРАКТЕРИЗУЮТСя ЗРОСТАННЯМ ОБЪЕМОВ ПРОДАЖІВ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ ЯК У РОЗНИчНОЙ, ТАК І У ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ. У СТРУКТУРЕ РОЗНИчНОЙ ТОРГІВЛІ ПЕРЕВАЖАЮТЬ ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ. ДВА ЧИННИКА ІСТОТНО ПОВЛИяЛИ НА СТРУКТУРУ РОЗНИчНОЙ ТОРГІВЛІ НАчИНАя ЩЕ З 60-Х РОКІВ. ПО-ПЕРШЕ, ОРГАНИЗАЦИя ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ НА ВЕЛИКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МАЙДАНЧИКАХ. ПО-ДРУГЕ, ПОяВЛЕНИЕ НАДВЕЛИКИХ МАГАЗИНІВ ПО ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧИМИ ТОВАРАМИ. ЇХ СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ НАВІВ До ТОМУ, щО У 1990 Р. чЕРЕЗ НИХ ОСУЩЕСТВЛяЛОСЬ 53% ВСІХ ПРОДАЖІВ ПРОТИ 20% У 1980;х РОЦІ. ЦЕЙ УСПІХ БУВ ОБЕСПЕчЕН ШИРОКИМ ВИКОРИСТАННЯМ ГНУЧКОЮ СИСТЕМИ ЗНИЖОК ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КІЛЬКОХ ПОКУПОК У ОДНОМУ МАГАЗИНІ. ОСОБЛИВО ЦЕ ПРОяВИЛОСЬ ПРИ ТОРГІВЛІ СПОРТИВНИМИ ТОВАРАМИ, ПОБУТОВОЇ ТЕХНІКОЮ, ОДЯГОМ, КНИЖКАМИ. АЛЕ У ПЕРІОД З 1993;го ПО 1996 РОКИ ВПЕВНЕНИЙ ЗРОСТАННЯ чИСЛА ВЕЛИКИХ МАГАЗИНІВ ПЛОЩЕЮ БІЛЬШЕ 2500 М² ЗНАчИТЕЛЬНО ЗАМЕДЛИЛСя. НАВПАКИ, СТАЛО ШВИДКО РОСТИ чИСЛО МАГАЗИНІВ З ОТНОСИТЕЛЬНО НЕВЕЛИЧКОЇ ТОРГОВОЇ ПЛОЩЕЮ. У НАчАЛЕ 90-Х РОКІВ чИСЛО ЗАНяТЫХ У ЦІЙ ГАЛУЗІ СОКРАТИЛОСЬ НА 60 ТИС. лЮДИНА, ОДНАК ВЖЕ У 1994 РОЦІ У ТОРГІВЛІ БУЛА УТВОРЕНА 40 ТИС. НОВИХ РАБОчИХ МЕСТ.

Фінансово-кредитна сектор Франції наприкінці 80х років пережив глибоку реструктуризацію, викликану складної кон’юнктурної ситуацією як у самому фінансовому ринку Франції, і у зв’язки Польщі з наслідками відкриття єдиного європейського ринку. Кількість кредитних установ скоротилося на 20%, з 2050 фінансових установ, що діяли 1990 року., до 1670 до кінцю 1993 року. Фінансово-кредитна сектор представлений складної системою, в якої виділяються Асоціація французьких банків, ощадні і сберегательно-депозитные каси, фінансові компанії та чимало інших установ. Найбільші французькі банки улаштувалися в провідною десятці найбільших європейських банків. Це «Parisbas», Банк сільськогосподарського кредиту («Credit agricole»), «Societe generale».

Останні 3 роки на фінансовому ринку Франції сталися, істотні зміни. Після приватизації кілька великих банків, в частковості ВNР, активізувалися переговори між великими учасниками цього ринку. Результатом стало створення двох великих альянсів. Перший освічений у зв’язку з злиттям ВNР і страхової компанії UАР. Він було розширено після вступу груп «Suez» і ЕLF. Створенню другого альянсу послужило об'єднання комерційного банку «Societe generale» і групи «А1саtе1». До нього приєдналася страхової компанії АGF. Поява принципово нових фінансових структур, що об'єднує провідні фінансові інститути країни, відбиває загальносвітову тенденцію до інтеграції великих капиталов.

Нефінансові послуги. У Франції під терміном нефінансових послуг розуміють усі види діяльність у третичном секторі крім власне фінансових (банківських) послуг, торгівлі, і транспортних послуг. Традиційно за цю групу включають освіту, охорону здоров’я, науку, соціальні послуги. Відповідно до що використовується зараз мови у Франції нової класифікації нефінансових послуг, їх поділяють на вісім складових: пошта і зв’язок, консультаційні, побутові, поточні (охоронний бізнес, фотопослуги, спортивно-оздоровительные послуги, оренда автомобіля та інші) готельний і ресторанний бізнес, ріелторські послуги і туризм. На середину 90-х намітилася тенденція уповільнення темпи зростання обсягу які надають нефінансових послуг, тоді як у другій половині 80-х відзначався їх стабільний щорічний приріст. У сфері функціонує більш 530 тис. підприємстві, надають послуги більш як за півтора трильйонів франков.

До основних рис нефінансових послуг у середині 1990;х років |Види послуг |Кількість |Чисельність |Оборот, млрд|Вновь | | |предприятий.|занятых, |франків |скликана | | |тис. |тис. | |вартість, | | | | | |млрд франків| |Послуги, |280,0 |2079,4 |1115,0 |542,8 | |надані | | | | | |юридичним | | | | | |особам | | | | | |телекоммуник|0,3 |10,6 |15,5 |7,1 | |ационные | | | | | |консалтингов|155,8 |963,3 |560,0 |269,2 | |ые | | | | | |поточні* |123,9 |1105,5 |539.5 |266,5 | |Послуги, |253,4 |1057.7 |389.0 |178,5 | |надані | | | | | |населенню | | | | | |побутові |80,6 |237.0 |44,3 |27,7 | |гостиничные*|164,5 |719,8 |227,0 |107,1 | |* | | | | | |телекоммуник|5,8 |70,1 |73,3 |37,0 | |ационные | | | | | |туристически|2,5 |30,8 |44,4 |6,7 | |е | | | | | |Разом |533,4, |3137,1 |1504,0 |721,3 |.

*Поточні послуги включають ріелторські. **Готельні послуги включають ресторанний бизнес.

Загальна кількість зайнятих цих підприємствам сягає 3,2 млн. людина. Близько половина всіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте новостворена ними вартість становить лише четверту частину всієї доданій вартості, створеної цьому реальному секторі економіки. У протилежність цьому але частку фірм, котрі займаються обслуговуванням юридичних, доводиться 62% новоствореної вартості. Це пов’язано з істотною різницею ціни надані послуги населенню і юридичиних лиц.

Транспорт і транспортні послуги. Франція має густу мережу шосейних шляхів та посідає друге місце до ЄС (після Німеччини} з їхньої протяжності. Загальна довжина автобанів перевищує 7000 км. До 2005 р. урядова програма передбачає будівництво ще 4500 км швидкісних магістралей. Завдяки гарнішаючи дорожньої мережі різко зросла роль автомобільного транспорту в перевезеннях різних вантажів. Якщо 60-ті в перевезеннях вантажів впевнено лідирував залізничному транспорті, нині «жовту майку лідера» міцно тримає вантажний автотранспорт. У автомобільних перевезеннях зайнято до 350 тис. людина, а число підприємств сягає 32 000. У цьому більшість їх — це дрібні фірми до п’яти чоловік кожна. Тому у цій відросли зникає і знову з’являється за кілька тисяч компаній. Загальна кількість автопарку Франції оцінюється приблизно 29 млн. автомобілів, їх 25 млн. — легкові. Франція має самої протяжної у Європі залізничної мережею. Більше 50 міст пов’язані між собою високошвидкісними залізничними магістралями. Протягом року перевозиться більш 900 млн. людина, їх близько сорока млн. користуються послугами швидкісних поездов.

Щороку понад 60 млн. людина користуються послугами трьох найбільших французьких авіакомпаній «Air France», UТА «Air Inter». 80 аеропортів Франції — це найбільший показник у Європі. Але слід зазначити, що лише з Париж доводиться 58% перевезень пасажирів і 85% усіх вантажів. Важливу роль міжнародних перевезеннях вантажів Франції грає морської транспорт. Більше 90% вантажообігу морських портів посідає Гавр, Дюнкерк, Марсель, Нант, Руан і Бордо, причому вантажообіг Марселя перевищує 90 млн. тонн ежегодно.

Інфраструктура мови у Франції одне з найскладніших у світі, вона дістає вигоду від передових технологій і екстраординарних інвестицій уряду. Головні аеропорти — Орлі і Шарля де Голля у Парижі й Сатолас в Ліоні. У Франції дванадцять основних морських портів, чимало з яких обладнані для контейнеровозів. Є також мережу шосе, річки й належить державі мережу залізниць, однією з найбільш розгалужених і технологічно передових у світі. Інфраструктура комунікацій також відстає. Але Франція — позаду навіть інших у використанні персональних комп’ютерів, і Інтернету й уряд пробує стимулювати використання інформаційних технологий.

У 1997, Французький ВВП становило 2,3% у реальному вираженні і 3,3% в номінальних цифрах. Це було поліпшення понад 1,6% проти 1996 роком. Зрослий експорт нафти й слабкий імпорт призвів до загальному зростанню, у те час як сприяння внутрішнього споживання та цілі інвестицій було приглушено. Інвестиційний зростання на 0,3% у реальному вираженні був, проте, позитивним після зниження 1996 року. Інфляція залишилася низької культури й під медичним наглядом. Сильний зростання було достатнім у тому, щоб стабілізувати безробіття, яка, проте, наприкінці року на історично високому відсотковому рівні в 12,5%. Фінансові послуги були сектором швидкого зростання, їх супроводжували інші сектора послуг. Перспектива на 1998 і 1999 роки — для безперервного вдосконалення, на думку більшості економістів, очікують зростання на діапазоні 3,0%. На відміну від 1997, зростання дедалі більш відбувався за рахунок внутрішнього споживання й залучення інвестицій, включаючи вклади в матеріальні запаси. Прогнози незалежного національного статистичного агентства INSEE очікують реальне зростання переважають у всіх секторах економіки. Безробіття, в 11,9%, а зустрічалися з більш високий рівень споживання і ділову активність. Інфляція — не загроза. Попри поліпшені короткострокові перспективи, проте, більшість оглядачів вважає, що Французька економіка працює нижче довгострокового потенціалу. Досягненням буде, що це потенціал вимагатиме безупинної скасування держконтролю та скорочення ролі держави у економіці. Певний просування було зроблено, особливо у приватизації та скорочення дефіциту бюджету, але податки найбільш високими у Великій сімці. Економічний удар початку 35-часовой робочої тижню є сумнівним, залежно від результату переговорів із заробітної плати і календарним планам роботи, які намічені, щоб закінчитися до кінця 1999 року. Участь Франції в запуску євро 1 січня, 1999 збільшить конкурентоспроможне тиск на Французькі компанії та Французьку экономику.

П’ять найбільшого зростання секторів 1996 року:. фармацевтичні вироби (збільшення 8,5%),. фінансові послуги (6,7%),. послуги пов’язані з нерухомістю (5,2%),. продовольчі і сільськогосподарські вироби (4,3%),. вироби окремих підприємств (3,8%).

Приватизация.

80-ТІ РОКИ З ПОВНИМ ПРАВОМ МОЖНА БУЛО Б НАЗВАТИ «ДЕСяТИЛЕТИЕМ ПРИВАТИЗАЦІЇ». МАБУТЬ, НІКОЛИ ПЕРШ НАЦІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ РАЗЛИчНЫХ КРАЇН У СФЕРІ ЭКОНОМИчЕСКОЙ ПОЛІТИКИ НЕ ЗМІЩАЛИСЯ У ОДНОМУ І ТЕ Ж НАПРАВЛЕНИИ З ТАКИЙ СИНХРОННІСТЮ І МАСШТАБНІСТЮ. ТЕНДЕНЦІЇ До ЗГОРТАННЯ ПРяМОГО ДЕРЖАВНОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА У СФЕРУ ВИРОБНИЦТВА І ПОСЛУГ, До ЗВУЖЕННЯ ЭКОНОМИчЕСКОЙ ЗОНИ, ОХВАТЫВАЕМОЙ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНІСТЮ, І ВІДПОВІДНОМУ РОЗШИРЕННЮ пРИВАТНОГО СЕКТОРА НАМІТИЛИСЯ У ФРАНЦІЇ ЩЕ У 70- Х РОКАХ. ОДНАК НАЙБІЛЬШ ПОВНО ПРОЦЕСИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДПРИяТИИ РОЗГОРНУЛИСЯ НАПРИКІНЦІ 80 — НАчАЛЕ 90-Х РОКІВ. У 1993 — 1994; РОКАХ. БУЛИ УСПІШНО ПРИВАТИЗОВАНО «BANQUE NATIONALE DE PARIS», ХИМИчЕСКАя КАМПАНІЇ «RHON-POULENK» НЕФТяНАя «ELF-AQUITAINE» СТРАХОВАя ГРУПА UАР. ПРИВАТИЗАЦИя ІНШИХ КОМПАНІЙ ЗАТРИМУВАЛАСЯ ИЗ-ЗА ЇХ УБЫТОчНОСТИ, НЕБЛАГОПРИяТНОЙ ЗАГАЛЬНОЇ І БІРЖОВОЇ КОН’ЮНКТУРИ. СЕРЕД 17 КОМПАНІЙ, ПОНЕСШИХ ЗБИТКИ, КОМПЬЮТЕРНАя КОМПАНИя «BOULE», АВТОМОБИЛЕСТРОИТЕЛЬНАя «RENAULT», МЕТАЛЛУРГИчЕСКАя «PECHINEY», АВИАЦИОННАя «AIR FRANCE» І БАНК «CREDIT LIONNAIS». 1995;го РОЦІ БУЛА НАчАТА ПРИВАТИЗАЦИя НАЙБІЛЬШОЇ МЕТАЛЛУРГИчЕСКОЙ ФИРМЫ «USINOR SASILOR». ПРИВАТИЗАЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ЗАЛІЗНИХ ДОРІГ І ГРУПИ «CREDIT INDUSTRIEL ET COMMERCIAL», ОБЪЕДИНяЮЩЕЙ ОДИНАДЦЯТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І ШІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ, УРЯД ЗМУШЕНЕ БУЛО ПРИЗУПИНИТИ ИЗ-ЗА ПРОТЕСТУ СЛУЖБОВЦІВ. У ЦІЛОМУ Ж ПРОГРАМА ПРИВАТИЗАЦІЇ НА 1996 РІК БУЛА ВИКОНАНО. У пРИВАТНИЙ СЕКТОР, КРІМ «PECHINEY», «RENAULT», чАСТИНИ «ELF-AQUITAINE», ПЕРЕЙШЛИ ГРУПА «ТОTА1», БАНК ««CREDIT 1ОСА1 DE FRANCE», СТРАХОВАя КОМПАНИя «ASSURANCE GENERALE DE FRANCE». У РЕЗУЛЬТАТІ ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ У 1996 РОЦІ ДО БЮДЖЕТУ НАДІЙШЛО БЛИЗЬКО 27 МЛРД. ФРАНКІВ ЗАМІСТЬ ПРОГНОЗОВАНИХ 40 МЛРД.

У 1996 року держава як і надавало невідкладну допомогу підприємствам, які мають бути передано у в руках. Найбільш великі субсидії отримали компанії «Тоmрsоn», «Air France», Національне суспільство залізниць та банк «Credit Lionnais». Проте цих коштів було інвестовано вочевидь не досить, щоб поліпшити їхній стан перед передачею у приватні руки. Здійснюючи процес приватизації, держава продовжує залишатися власником приватизованих. підприємств через володіння пакетами акцій цих компаній. Прикладом може бути 96,67-відсотковий контрольний пакет компанії «Renault» (46%). У 1997 року та наступні роки уряд, відповідно до затвердженої програмі, денаціоналізує ще десять предприятий.

Франція системі світового хозяйства.

ФРАНЦИя ПРОчНО ІНТЕГРОВАНА У СВІТОВЕ ХОЗяЙСТВО. ПО ОБСЯГУ ЕКСПОРТУ І ІМПОРТУ ФРАНЦИя ЗАЙМАЄ чЕТВЕРТЕ МІСЦЕ У СВІТІ ПІСЛЯ США, НІМЕЧЧИНІ І ЯПОНІЇ. ВОНА яВЛяЕТСя ДРУГИМ У СВІТІ ПІСЛЯ США ЕКСПОРТЕРОМ ПОСЛУГ І ПРОДУКЦІЇ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ. ПО ДАНИМ СТАТИСТИКИ, СЕГОДНя КОЖЕН ПяТЫЙ ФРАНЦУЗ ПРАЦЮЄ НА ЕКСПОРТ. У 1996 РОЦІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ДОСЯГЛИ РЕКОРДНО ВИСОКОГО УРОВНя. ЕКСПОРТ І ІМПОРТ СКЛАЛИ 1885,6 І 1681,2 МЛРД. ФРАНКІВ ВІДПОВІДНО. ПОЗИТИВНЕ САЛЬДО ДОСЯГЛО 204,4 МЛРД. ФРАНКОВ.

Зовнішньоторговельний оборот Франції, млрд. франків |Показники |1990 |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 |1996 | |Експорт |1467,9|1538,|1588,1|1556,3|1684,1|1802,9|1885,6| | | |0 | | | | | | |Імпорт |1469,8|1514,|1493,5|1404,7|1523,0|1621,4|1681,2| | | |4 | | | | | | |Сальдо |-1,8 |23,6 |94,6 |151,6 |161,0 |181,5 |204,4 | |Відсоток покриття, |99,9 |101,6|106,3 |110,8 |110,6 |111,2 |112,2 | |(экспорт/импорт*100) | | | | | | | | |Темпи приросту експорту,|- |4,8 |3,3 |-2,0 |8,2 |7,0 |46 | |% | | | | | | | | |Темпи приросту імпорту, |- |3,0 |-1,4 |-5,9 |8,4 |6,4 |3,7 | |% | | | | | | | |.

Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення качество/цена французьких товарів виграшно для зовнішньої торгівлі Франції, По-друге, істотну роль зіграли зміни у економічну політику (постеленное зниження валютного контролю, скасування тарифних та інших бар'єрів), По-третє, це пов’язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табори відпочинку та. як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науковотехнічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниження витрат виробництва, підвищення ефективності управління виробництвом. Ввезені товари носять здебільшого сировинної характер. У французькій імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали. целлюлозно-бумажные товари, ткани.

У 60-ті роки зовнішня торгівля Франції охоплювала переважно що розвиваються, здебільшого колишні французькі колонії. У результаті цього експортовані товари були щодо низьку якість, і у роки Франція стикається з проблемою слабкої конкурентоспроможності своїх товарів на світові ринки. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю до ринків розвинутих країн і поступово відмовитися від цього, підтримуваного і субсидованого державою напрямі країн із високим рівнем заборгованості. Сьогодні Франція не відчуває негараздів області платіжного балансу, що протягом довгого часу залишався дефіцитним. Цей успіх тим паче значний, що у 90-ті роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн у світовому торгівлі. Які пов’язані з подальшим розвитком зовнішньої торгівлі Франції? Насамперед французька торгівля як і спрямована в основному для країни ЄС та недостатньо активно співробітничає з швидко що розвиваються державами Азії та Латинської Америки. Негативні чинником можна й щодо низький обсяг прямих інвестицій у інших країнах (1996 року вони оцінювалися в 145 млрд. франків), як наслідок, недостатнє число французів, які трудяться кордоном. Недоліком французького експорту можна його концентрацію до рук невеликого великих підприємств. Так, 20% усього експорту посідає 50 самих великих корпорацій, а 1000 компаній забезпечують вже 70% всього обсягу. Малим та середнім підприємствам досі вдасться виходити міжнародний ринок, їх у експорті дуже невисока. Чи вдасться очікують зовнішню торгівлю Франції? «Міжнародна кон’юнктура, очевидно, має тенденцію поліпшити, зростання експортного ринку повинно скласти 6−7% протягом 1997;1998 рр., і можна як і очікувати перевищення доходів витратами по поточних операціях», — йдеться у звіті Організації економічного співробітництва Києва та розвитку Францією за 1997 рік. Варто згадати у тому, що на даний час належала для розширення експорту французьку владу проводять як політику великих контрактів, а й виступають з ініціативою надання допомоги підприємствам, бажаючим виходити міжнародних ринках. Програма «Французьке партнерство», розпочата навесні 1996 р. з ініціативи міністерства закордонних справ зв міністерства зовнішньої торгівлі, спрямовано розвиток співпраці між великими і дрібними підприємствами шляхом надання їм можливості користуватися французької дипломатичної мережею, другий у світі з своїм размерам.

висновок: Економіка країни у 1997 року і подальші перспективи роста.

НИНІШНІХ ПОКАЗНИКИ ЗРОСТАННЯ ВВП ФРАНЦІЇ НИЖЧЕ ЗНАчЕНИя СЕРЕДНЬОГО ПОКАЗАТЕЛя ВВП, ХАРАКТЕРНОГО ДЛя ЕКОНОМІКИ ФРАНЦІЇ У 70−80-ТІ РОКИ. ТАК, ЯКЩО У 60-ТІ РОКИ ЩОРІЧНІ ТЕМПИ ПРИРОСТУ ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ ФРАКЦІЇ БУЛИ У СЕРЕДНЬОМУ ВИЩЕ, нІЖ ТЕМПИ ПРИРОСТУ ВВП У ЦІПОМ ПО ЄС, ТЕ З СЕРЕДИНИ 70-Х І У 80-ТІ РОКИ ЦІ ПОКАЗНИКИ ВЫРОВНяЛИСЬ, А З НАчАЛА 90-Х РОКІВ ТЕМПИ ПРИРОСТУ ВВП ФРАНЦІЇ РАСПОЛАГАЮТСя НИЖЧЕ СЕРЕДНИК ТЕМПІВ ПРИРОСТУ ВВП ПО ЄС. У 1997 РОЦІ ФРАНЦУЗЬКИЙ ХОЗяЙСТВО ЗМОГЛО ЗДОЛАТИ ПОСЛЕДСТВИя КРИЗИ 1990;1993 РОКІВ, ЯКЕ БУВ САМИМ ТРИВАЛИМ ПІСЛЯ ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНИ, А ПО ГЛИБИНІ ПОСТУПАВСЯ ЛИШЕ КРИЗИ 1974;1975 ГОДА.

Щорічні темпи приросту ВВП, 1990;1997 роки, % |Країни |1990 |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 |1996 |1997 | |США |1,3 |-1,0 |2,7 |2.3 |3,5 |2.0 |2,4 |3,6 | |Німеччина |5,7 |5,0 |2,2 |1,1 |2,9 |1.9 |1.4 |2,2 | |Франція |2,5 |0,8 |1,2 |-1,3 |2,8 |2,1 |1,2 |2,2 | |ЄС |3,0 |1.5 |1.0 |-0,5 |2,9 |2.4 |1,6 |2,3 | |ОЕСР |2,9 |1.0 |1,9 |1,2 |2.9 |2,2 |2,6 |3,0 |.

Загальна несприятлива макроекономічна ситуація серйозно вплинула на стан державних фінансів. Збільшення дефіциту держбюджету сталося внаслідок зниження податкових надходжень за одночасного зростання витрат, в т. год. що з обслуговуванням боргу. Дуже зріс дефіцит системи соціального страхування (охорону здоров’я, пенсійне забезпечення, допомоги за безробіттям). Державний борг у 1996 р. перевищив 4% ВВП і становить понад 300 млрд. франків. Внутрішній сукупний попит, будучи однією з головних чинників стабільного і впевненого економічного зростання, залишався протягом семирічного віку хистким і слабким. Одночасно був відзначене зростання заощаджень домогосподарств. Причини тут криються, по-перше, зі скороченнями пропозиції банківських кредитів, викликану зрослої заборгованістю домогосподарств перед банками, а по-друге, у високій відсоткової ставці за депозитними вкладами, що спонукає домогосподарства збільшення частки заощаджень. Ці тенденції пояснюються побоюваннями домогосподарств у зниженні своїх майбутніх доходів через дедалі більшого безробіття, соціальній та зростанні обов’язкових відрахувань, викликаних зрослим дефіцитом держбюджету. Серйозну небезпеку обману французької економіки представляє зниження загального обсягу промислових інвестицій. Це викликано більшою мірою слабким внутрішнім попитом, ніж іншими чинниками, впливають попри пропозицію (в т. год. заборгованістю підприємств). Які ж оцінюються перспективи подальшого економічного зростання Франції? На думку більшості экономи- > стов, тенденція економіки, відзначена 1997 р., повною мірою покаже себе у 1998;1999 годах.

Основні показники розвитку Франції, 1997;1999 роки, % до попередньому року |Показники |19 971 |19 982 |19 992 | |ВВП |2,2 |2,8 |2,7 | |Сукупний внутрішній попит |1,4 |2,5 |2,6 | |Інвестиції |0,9 |4,9 |5,9 | |Експорт |11,0 |7,8 |6,0 | |Імпорт |6,8 |7,4 | | |Безробіття (% від ЭАН) |12,5 |12,3 |12,0 | |Інфляція |1,2 |1,5 |1,7 | |Промислового виробництва (без будівництва) |3,5 |3 8 |3.2 | |Дефіцит держбюджету, % від ВВП |3,1 |3,0 |2.8 |.

1 оцінка 2 прогноз.

Успішне втілення у життя прогнозів економічного розвитку Франції залежить від динаміки трьох важливих чинників. По-перше, з розвитку кон’юнктурної ситуації у світі. На думку французьких економістів, нинішнього року року Франція повинна повною мірою скористатися зростанням світової економіки і торгівлі в усьому світі. По-друге, від активізації інвестиційної діяльності. За оцінкою уряду, промислові інвестиції 1996 року на 30% нижчий за рівень 1990 року. Однак у 1997 року вони виросли як мінімум на виборах 4%, оскільки зниження відсоткової ставки стало сприятливим чинником поновлення інвестиційних витрат. По-третє, на економічний зростання найбезпосередніший вплив надасть споживання, щодо якого прогнози в усіх аналітиків збігаються. Очікується, що у 1998 року споживання населення буде динамічнішим, ніж у 1997. У цілому нині поточний рік, на думку економістів, є початком тривалої й стабільного періоду економічної зростання. По експертним прогнозам фахівців «Dresdner Bank», очікується, що світовий приріст ВВП становитиме 2,8%, експорт продукції та послуг зросте на 7,8%, інвестиційна діяльність підприємств виросте на 4,9%. Уряд планує домогтися зниження дефіциту бюджету до 3,0% ВВП, і навіть знизити безробіття до кінця 1998 року по 12,3% всього активного населення страны.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ИСТОЧНИКОВ.

Пебро М. Міжнародні валютні, і зав’язуванні фінансових відносин. М.:1994.

«Державне субсидування і вирівнювання до місцевих бюджетів у Франции». Семеко Г. В. Фінанси, № 3 1996.

«Франція: криза позаду» Бирюлев У. МЭиМО, № 11 1995.

«Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку». Плисецкий Д. Е. Географія, № 30 1998.

Офіційний сайт до Інтернету «Bank of America».