Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Підготовка гірських порід до виймання

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Розраховуємо загальну масу одночасно зірваної вибухівки: Довжина заряду свердловини визначається за формулою: Відстань між рядами свердловин приймається довільно: Довжина свердловини розраховується за формулою: Величина перебуру розраховується за формулою: Довжина набивки розраховується за формулою: Тижнева продуктивність бурового верстату: Де m — коефіцієнт зближення заряду, m =0,75…1. А = b… Читати ще >

Підготовка гірських порід до виймання (реферат, курсова, диплом, контрольна)

У даному курсовому проекті для буріння свердловин з метою їх висадження приймаємо буровий верстат СБШ-250, номінальний діаметр якого dc=0,243(м) [3]. Опір по підошві для всіх варіантів W=7.5(м).

Величина перебуру розраховується за формулою:

(3.1).

(3.1).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Довжина набивки розраховується за формулою:

(3.2).

(3.2).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де м — коефіцієнт забивки (0,4…0,7).

Довжина свердловини розраховується за формулою:

(3.3).

(3.3).

.

Підготовка гірських порід до виймання.

девисота уступу, 14 м.

Відстань між свердловинами у ряді розраховується за формулою:

(3.4).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де m — коефіцієнт зближення заряду, m =0,75…1.

Відстань між рядами свердловин приймається довільно:

а = b = 5,6(м) — при квадратному розташуванні;

b=0,85•a — при шаховому розташуванні.

Маса заряду в одній свердловині визначається за формулою:

(3.5).

(3.5).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де qвр— кількість вибухової речовини, яка заряджається на м3 свердловини (0,7875).Використовуємо грамоніт.

Вміст ВР (вибухової речовини) у 1 м свердловини визначається за формулою:

(3.6).

(3.6).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Підготовка гірських порід до виймання.

де Дгустина заряджання, кг/м3.

Довжина заряду свердловини визначається за формулою:

(3.7).

(3.7).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Кількість свердловин у ряді для підривання блоку, що задовольнить однотижневу роботу виймального обладнання розраховується за формулою:

(3.8).

(3.8).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Підготовка гірських порід до виймання.

де — кількість робочих днів кар'єру в тиждень при двозмінному режимі роботи, 5;

Kp— коефіцієнт розпушення, 1,4;

np— кількість рядів, 5.

Фактичний об'єм гірської маси, що підлягає вибуху розраховується за формулою:

(3.9).

(3.9).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Об'єм гірської маси у розпушеному стані розраховується за формулою:

(3.10).

(3.10).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Визначення парку бурових верстатів:

а) змінна продуктивність бурових верстатів розраховується за формулою:

(3.11).

(3.11).

,.

,.

деTo, Tд— відповідно час виконання основних та допоміжних операцій (Т=0,07 м/год; Т=0,06 м/год);

Квб — коефіцієнт використання бурового верстата в часі (0,75).

б) тижнева продуктивність бурового верстату:

(3.12).

(3.12).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де nзм — кількість робочих змін, 2.

Вихід зірваної гірської маси з 1 м свердловини розраховується за формулою:

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Робочий парк бурових верстатів розраховується за формулою:

(3.14).

(3.14).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Інвентарний парк бурових верстатів розраховується за формулою:

(3.15).

(3.15).

.

.

Знаходимо параметри розвалу зірваної породи. Ширина розвалу гірської маси розраховується за формулою:

(3.16).

(3.16).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де Кв— коефіцієнт вибуховості; Кв — коефіцієнт що враховує кут нахилу свердловини до горизонту, 1; Кз— коефіцієнт дальності викиду зірваної породи, 0,8…1.

Висота розвалу при багаторядному підриванні на 5−30% перевищує висоту уступу.

(3.17).

(3.17).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Розраховуємо загальну масу одночасно зірваної вибухівки:

(3.18).

(3.18).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

Радіус небезпечної зони дії повітряної хвилі на споруди розраховується за формулою:

(3.19).

(3.19).

.

.

Радіус небезпечної зони за сейсмічною дією на будівлі та споруди розраховується за формулою:

(3.20).

(3.20).

Підготовка гірських порід до виймання.

.

де Кс — коефіцієнт що залежить від властивостей порід під основними спорудами будівель (3…15).

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою