Логістичні потоки

Санкт-Петербургский університет економіки та фінансів ЗАОЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Специальность Бухгалтерський облік і аудит 4х р. Особиста справа № 9 884 290 Контрольна робота «ЛОГІСТИКА» На тему 1. «Матеріальні потоки: види, основні характеристики».

2. «Логістичні системи управління ресурсоснабжением».

Выполнил: Студент II курсу Чуева Зоя Георгиевна Адрес: СПб., Московський ін., буд. 202 кв. 74 Дата відправки роботи Місце праці та занимаемая в інститут __________ посаду: ДПІ по Приморському Дата реєстрації роботи району, інспектор Факультетом___________.

Санкт-Петербург 1999.

П Л, А М до цієї теми № 2.

Запровадження. Поняття системы.

Поняття логістичній системы.

Види логічних систем.

Логістичні системи основного звена.

Заключение

.

Список використаної литературы.

Поняття системы.

Поняттю «система» в енциклопедичному словнику наведено таке визначення: це безліч елементів, що у відносинах і зв’язках друг з одним, їхнім виокремленням певну цілісність, единство.

Підхід до об'єктів забезпечення товароруху до систем висловлює одну з головних особливостей логістики, як науки, і сфери практичної діяльності. Системне дослідження — закономірна необхідність науковотехнічного прогресу що дозволяє об'єднати і використовувати самі прогресивні й ефективні методи, якими володіє наука. При вивченні будь-яких систем ми зіштовхуємось із проблемою виявлення принципів їх побудови, функціонування, і навіть взаємодії систем із навколишньою средой.

Система як така є створену із метою природою чи людиною самодостатню структуру, що складається з взаємодіючих і взаємозалежних елементів, що є щодо самостійно й більше стійко, постійно розвивається і вдосконалюється залежно від впливів із навколишньою средой.

Якщо природна система перестає задовольняти мети, «поставлені природою», вона гине, натомість з’являються нові, сильніші і життєздатні системи. Те ж саме сказати й про штучних системах, створеним людиною із метою вдосконалення себе і общества.

Будь-яка система має кордон, яка відокремлює його від зовнішнього світу. Безліч систем має чітко виражені кордону, але є системи з іншими нечіткими межами. Особливу увагу цьому плані представляють виробничо-економічні системи. Їх межі у виробничому, фінансовому, інформаційному, соціальному аспектах може мати у просторі й часі значні различия.

Щоб система існувала, розвивалася, удосконалювалася і виживала в екстремальних умовах, вона повинна переважно мати сукупністю деяких свойств.

1. Цілісність і членимость. Система є цілісна сукупність елементів, взаємодіючих друг з одним. Слід пам’ятати, що елементи існують у системі. Поза системою це лише об'єкти, які мають потенційної здатністю освіти системы.

Елементи системи може бути разнокачественными, але водночас совместимыми.

2. Зв’язки. Між елементами системи наявні істотні зв’язку, що з закономірною необхідністю визначає інтегративні якості цією системою. Зв’язки може бути речові, інформаційні, прямі, зворотні тощо. Зв’язки між елементами би мало бути більш потужними, ніж зв’язку окремих елементів довкіллям, позаяк у іншому разі система має не може существовать.

3. Організація. Наявність системоформирующих чинників у елементів системи лише припускає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв’язку, тобто. певну структуру, організації системи. 4. Інтегративні якості. Наявність у системи интегративных якостей, тобто. якостей властивих системі загалом, але властивих одного з її елементів в отдельности.

1 Поняття логістичній системы.

Просування матеріальних потоків здійснюється кваліфікованим персоналом з допомогою разнообразий техніки: транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні машини тощо. У логистический процес залучені різноманітні будинки споруди, перебіг процесу істотно залежить від рівня готовності до нього, самих рухомих накопичуваних в запасах вантажів, сукупність продуктивних сил, що забезпечують проходження вантажів краще чи, гірше, завжди якось организованна.

Логістика ставить переймається тим проектування гармонійних, узгоджених материалопроводящих (логічних) систем, із наперед заданими параметрами матеріальних потоків не вдома. Різнить ці системи високий рівень узгодженості які входять у них продуктивних наснаги в реалізації цілях управління наскрізними матеріальними потоками.

Охарактеризує властивості логістичних систем у межах кожного з чотирьох властивостей, властивих будь-яку систему, які у п. 1. Цілісність і членимость — система є цілісна сукупність елементів, взаємодіючих друг з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна проводити по-різному. На макрорівні під час проходження матеріального потоку від однієї підприємства до іншому як елементи можна розглядати самі підприємства, а також зв’язуючий їх транспорт (рис.1).

2 Макрологическая система где, | |.

елемент логічного системы,.

зв’язок між элементами.

1 Рис. 1.

1 На мікрорівні логістична система то, можливо представленій у вигляді наступних подсистем:

. Закупівля — підсистема, що забезпечує надходження матеріального потоку в логистическую систему.. Планування і управління виробництвом — ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель і керує ним у виконання різних технологічних операцій, перетворює предмет праці продукт праці.. Збут — підсистема, що забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичній системи (рис.2).

3 Микрологическая система где, | |.

елемент логічного системы,.

зв’язок між элементами.

1 Рис. 2.

Як бачимо елементи логістичних систем разнокачественные, але одночасно сумісні. Сумісність забезпечується єдністю мети, якої подсинено функціонування логістичних систем.

Зв’язкиміж елементами логістичній системи є зв’язку які з закономірною необхідністю визначають інтегративні якості. У макрологических системах основу зв’язок між елементами становить договір. У микрологических системах елементи пов’язані внутрипроизводственными отношениями.

Організація — зв’язок між елементами логістичній системи належним чином упорядковані, тобто логістична система має организацию.

Інтегративні якості - логістична система має интегративными якостями, не властивими жодному з елементів в окремішності. Це здатність поставити потрібний товар, у потрібний час, в потрібне місце, необхідного якості, з мінімальними витратами, і навіть здатність адаптуватися до постійно змінюваних умов зовнішньої среды.

Логистическую систему, здатну вирішити що виникає попит швидкої поставкою потрібного товару можна порівняти із живим організмом. М’язи це подъемно-транспортная техніка, нервова система — мережу комп’ютерів на робочих місць, організована на єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може обіймати свою територію заводу чи оптової бази, і може виходити межі держави. Він здатний адаптуватися, пристосовуватися до збурюванням довкілля, реагувати її у у тому темпі, що не відбуваються события.

4 Види логічних систем.

По масштабу сфери діяльності логістичні системи поділяються на макроі микрологистические системы.

Макрологическая система включає у собі підприємства міста і організації промисловості, постачальницько-збутові структури та транспортні організації різних відомств, різних регіонах. Серед таких можна розглядати транснаціональні корпорації, трансконтинентальні фірми, регіональні промислові об'єднання, територіально-виробничі комплекси. Побудова макрологических систем і управління ними сприяє рішенню завдань как:

. Вироблення загальної концепції розподілу продукции;

. Вибір виду транспорту, визначення характеру взаємодії транспортних засобів, організація технології транспортного процесса;

. Визначення раціональних напрямів руху матеріальних потоков;

. Вибір пунктів постачання російської та партнерів-постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, энергоносителей;

. Визначення кордону зони обслуговування, які забезпечують виконання поставок за принципом «точно в срок»;

. Проектування і організація мережі складських систем: центральних регіональних, перевантажувальних з урахуванням оптимізації матеріальних потоков.

Микрологическая система будується з позицій стратегічних цілей фірм і оптимізації основних оперативних процесів, вона охоплює сферу діяльності окремого підприємства міста і забезпечує рішення локальних питань у окремих функціональних елементів логістичних систем. По функціональному призначенню микологические системи поділяються на системи першого і другого уровня.

Микрологическая система першого рівня відбиває логістику підприємства, що охоплює як внутрипроизводственную діяльність підприємства, і його зовнішні контакти, й связи.

Макрологическая система другого рівня відбиває внутрипроизводственную логістику, що інтегрує процеси планування виробництва, збуту і постачання, транспортно-складських і навантажувально-розвантажувальних робіт предприятия.

На рівні макро логістики виділяють три виду логістичних систем.

Логістичні системи з прямими зв’язками. У цих логістичних системах матеріальний потік відбувається безпосередньо від виробника продукції до споживачеві, минаючи посредников.

Эшелонные логістичні системи. У цих системах по дорозі матеріального потоку, хоча б один посередник. 1 Гнучкі логістичні системи. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживачеві може здійснюватися як безпосередньо. Ось і через посредников.

5 Логістичні системи основного звена.

Перед розглядом системи, побудованої, з логістичних принципів, відзначимо підрозділ систем просування матеріальних потоків на два виду: що штовхає і тянущий.

Що Штовхає система є систему подачі матеріалів, чи вузлів в виробничий процес чи з попереднім технологічної операції наступну незалежно від цього, чи потрібні вони тепер й у даному кількості на наступної технологічної операції. Що Штовхає система й у традиційної організації: вона менш здатна до гнучкою перебудові, до реагування на коливання попиту. У системі толкающего типу кожен агрегат пов’язаний центральним органом управления.

Першої системою, залишалася за своєю сутністю штовхає, але вже настав яка використала принципи логістики, була система МРП (планування потреби у матеріалах). У штовхає системі формулюється перелік необхідних матеріалів для певної кількості готової продукції відповідність до прогнозом ринкової кон’юнктури, потім виробляється формування замовлень постачальникам. МРП має широким набором машинних програм, що забезпечують узгодження оперативне регулювання постачальницьких, виробничих та збутових функцій в масштабі фірми як реального часу. Для цих функцій у системі МРП використовуються: Дані плану виробництва Файл матеріалів Файл запасів Формалізація процесів прийняття рішень на системі МРП здійснюється з допомогою різних методів дослідження операцій. Є можливість вирішувати завдання розрахунку потреб у сировину й матеріалах, формування графіка виробництва; видавати на печатку чи дисплей форми. Використання МРП дозволяє знизити рівні запасів, прискорити їх оборотність, скоротити випадки порушення термінів поставок. Визначення потреби у матеріалах передбачає вирішення низки завдань, у тому числі прогнозування, управління запасами, управління закупівлями тощо. При рішенні завдань прогнозування здійснюються: розробка прогнозу потреби у сировину й матеріалах роздільно з пріоритетних і неприоритетным замовлень, аналіз можливих термінів виконання замовлень і рівнів страхових запасів з урахуванням витрат за їхнє утримання і якості обслуговування замовників, ретроспективний аналіз господарських ситуацій з єдиною метою вибору стратегії прогнозування за кожним видом сировини й матеріалів. За позитивного рішення завдань управління запасами виробляється обробка і коригування всієї необхідної інформації прихід, рух і витратах сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, облік запасів за місцем їх збереження, вибір індивідуальних стратегій поповнення і місцевого контролю рівня запасів з кожної позиції номенклатури сировини й матеріалів, контроль швидкості оборотності запасів тощо. Аби вирішити завдань управління закупівлями використовується файл замовлень, куди вводиться інформацію про замовленнях та його виконанні. Видача інформації може виконуватися лише з різної періодичністю. Вона може видаватися у межах постачальника, замовника, виду сировини й матеріалів із зазначенням додаткових даних. Яка Тягне система подачі деталей здійснюється за мері необхідності. У системі що тягне типу управляючі впливу центрального органу додаються лише у останньому агрегату логістичній системи не вдома готового продукту, а інформаційні зв’язку, які сигналізують про стан підсистем, направляються від виходу до входу технологічному ланцюжку. Активність попередніх блоків логістичній системи виявляється лише тоді, коли на наступного рівня рівень запасу матеріалів сягає мінімального значення. Ці зв’язку й забезпечує реалізацію принципу функціонування логістичній системи.

Введение

.

Об'єктом вивчення нової наукової та відповідної навчальної дисципліни «Логістика» є матеріальні і з ними інформаційні потоки. Актуальність дисципліни і різко зростаючий інтерес до її вивчення обумовлені потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування материалопроводящих систем, що відкриває використання логістичного підходу. Логістика дозволяє істотно скоротити тимчасової інтервал між придбанням сировини й напівфабрикатів і поставкою готового продукту споживачеві, сприяє різкого зменшення матеріальних запасів, прискорює процес одержання інформації, підвищує рівень сервісу. Управління матеріальними потоками завжди було істотною стороною господарську діяльність. Але тільки порівняно недавно воно набуло становище однією з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина — перехід з ринку продавця до ринків покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих та торгових систем на швидко изменяющиеся пріоритети потребителя.

———————————;

|Поставщи| |Транспо| |покупател| |до | |рт | |и |.

Матеріальний поток.

|Закупка | |Діяти.| |Збут | | | |Произво| | | | | |дством | | |.

Матеріальний поток.

Матеріальний поток.