Соціальна та професійна структура населення

Розрахунки чисельності трудових ресурсів ведуться на основі переписів населення та на основі даних про фактичну зайнятість. Крім абсолютних показників про чисельність працездатного населення, безробітних, вираховують ряд відносних показників: показник працездатності всього населення, частку безробітних, коефіцієнт зайнятості. Міжнародні стандартні критерії визначення безробіття суттєво відрізняються і стосуються дій особи впродовж певного періоду часу, незалежно від наявних в неї законних нетрудових доходів (дивідендів, процентів, ренти, пенсії чи стипендії) або права на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до міжнародних стандартів (МОП) до безробітних належать особи, які впродовж певного періоду часу: (схема 3).

Виділяють такі основні типи безробіття: (схема 4).

В економічно розвинутих країнах близько 90% працездатного населення зайнято в суспільному виробництві. На одного робітника в Західній Європі припадає 1,6 утриманця, в Північній Америці - 1,5, в Японії - 1,1.

На чисельність і склад трудових ресурсів впливають демографічні показники: загальна чисельність населення, природний приріст, статево-вікова структура населення; а також соціально-економічні чинники. У більшості країн коливання нижньої межі працездатного віку коливається в межах 14−16 років, а верхня сягає до 70 років (Норвегія — 70, Данія — 67).

Значно відрізняється структура зайнятості населення в країнах з різним рівнем економічного розвитку. Так в економічно розвинутих країнах 60% і навіть більше зайнято у сфері послуг, тоді як в промисловості, будівництві близько 30%, та 10% в сільському господарстві. Так з розвинутих країн Європи, тільки країни Південної Європи мають досить високу частку зайнятих в сільському господарстві (Італія — 15%, Греція — 40%), в інших цей показник нижче 10%. В США в сільському господарстві зайнято близько 2% всіх працюючих. В країнах що розвиваються часта зайнятих у промисловості в середньому близько 25%, сільському господарстві - 55%, сфері послуг — 20%.

З 60-х років в Європі розпочався ріст безробіття, особливо структурного, що відбулося внаслідок переоснащення багатьох галузей народного господарства. На сучасному етапі виникло таке нове явище як неповна зайнятість населення. В країнах Африки цей показник становить більше 25%. В Україні внаслідок погіршення економічної ситуації відбулося скорочення виробництва і ріст циклічного безробіття. Величезна кількість працівників промислових підприємств, особливо в 90-х роках була змушена працювати в умовах неповної зайнятості. На 2001 рік частка працівників промисловості, що перебувала в вимушених адміністративних відпустках становила 16,4% (за власний рахунок), а частка осіб що працювали неповний робочий тиждень становила 22,6%. В областях Західного регіону України частка осіб які не працювали, або працювали неповний робочий тиждень склала 65−75% (для промисловості). Загальний показник по Україні зайнятого населення за регіонами працездатного віку станом на січень-червень 2013 року становить 18 877,4. Показники по областям — дивитися додаток 1. Щодо безробітного населення, загальний показник — 1642,9 по Україні.

Одже, з точки зору суспільно-географічних процесів, для розвитку окремих галузей господарства важливе значення має статева структура населення. В Україні протягом багатьох років співвідношення між чоловіками і жінками, є сталим і становить відповідно 47% і 53%. Це пов’язано з меншою пристосованістю чоловічого організму до довкілля, а також із шкідливими для здоров’я звичками, характерними більше для чоловіків (паління, вживання алкоголю), та небезпечними умовами праці чоловіків у багатьох галузях господарства.

Від статево-вікової структури населення залежить як спроможність до відтворення та характер демографічних процесів, так і здатність до економічної активності.