Казначейська система – третій етап касового виконання Державного бюджету
Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством… Читати ще >
Казначейська система – третій етап касового виконання Державного бюджету (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Казначейська система — третій етап касового виконання Державного бюджету
Перший етап — це перехід до фінансування в межах наявних коштів на рахунках Державного бюджету (з 1 липня 1993 р.).Другий етап — це поступовий перехід від банковської системи касового виконання Державного бюджету до казначейської (з листопада 1995 р. — моменту утворення органів Державного казначейства — до 1 квітня 1997 р.).
Третій етап — це запровадження казначейської системи касового виконання Державного бюджету по видатках (з 1 квітня 1997 р.).
Перехід до казначейської системи касового виконання Державного бюджету в Україні здійснений з метою посилення контролю за виконанням Державного бюджету та вдосконалення управління наявними коштами бюджету.
В процесі дослідження становлення казначейської системи касового виконання Державного бюджету в Україні були розроблені схеми документообороту і руху бюджетних потоків, які дозволили визначити вузькі місця і сформулювати рекомендації щодо їх усунення. При фінансуванні через теріторіальні органи казначейства шляхом оплати рахунків і видачі готівкою вузьким місцем є встановлення доцільності та ефективності витрат шляхом перевірки первинних документів. Введення в штат працівників органівказначейства спеціальних експеріментів і забезпечення спеціальною апаратурою дозволить чітко і швидко встановлювати достовірність представлених документів з метою здійснення дійового попереднього контролю за витрачанням бюджетних коштів.
На сьогодняшній день в Україні фінансівання з Державного бюджету здійснюється через територіальні органи Державного казначейства, як шляхом оплати рахунків та видачі готівкою, так і за відомчою структурою. Це свідчить про те, шо в Україні діє змішана система касового виконання Державного бюджету. До елементів банківської системи відносимо: відкриті рахунки органам Державного казначейства та розпорядникам коштів в банківських установах, до елементів казначейської системи — наявність органів Державного казначейства та відкриття в них реєстраційних рахунків розпорядникам коштів.
Щодо виконання доходної частини Державного бюджету, то хоч інформація про доходи, що надійшли на рахунок органів кахначейства і надходить органам казначейства трьох ступенів, де ведеться їх облік, розподілення доходів здійснює тільки Головне управління Державного казначейства. Перехід від фінансівання за відомчою підпорядкованістю до фінансування через територіальні органи Державного казначейства, а також розподілення одержаних доходів на рівні територіальних управлінь і відділів органів казначейства позитивно вплине на організацію бюджетного фінансування та здійснення контролю за цим.
3.1. Функції установ банків при казначейській формі виконання Державного бюджету за видатками.
Установи банків здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів згідно з чинними актами законодавства України і нормативними документами Національного банку України.
При казначейській формі виконання державного бюджету розпорядники бюджетних коштів закривають рахунки, відкриті за балансовими рахунками № 120 «Поточні бюджетні рахунки установ і організацій, що утримаються з Державного бюджету України» та № 181 «Фінансування капітальних вкладень за рахунок Державного бюджету «.
Залишки коштів на вищевказаних рахунках перераховуються іх власниками в доход Державного бюджету платіжними дорученнями.
При оплаті органами Державного казначейства поданих розпорядниками бюджетних коштів рахунків за виконані роботи, одержані послуги, придбані матеріальні цінності, а також для отримання останніми готівки до установ банків подаються відповідні розрахункові документи (платіжні доручення, чеки, заяви на торимання готівки та ін.) за формами, встановленими Національним банком України. Зазначені розрахункові документи оформляються відповідним органом Державного казначейства і скріплюються відбитком його печатки.
Підготовлені платіжні доручення подаються до установи уповноваженого банку у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв’язку у системі «клієнт-банк «без додання реєстрів у паперовій формі.
Якщо розрахунки здійснюються біз застосування електронної системи, документи подаються у паперовій формі.
Готівка банком видається при отриманні від органу Державного казначейства доручень на перерахування податків тп внесків до фонду соціального страхування і Пенсійного фонду.
Не використана розпорядником коштів готівка повертається безпосередньо його уповноваженою особгою в установу уповноваженого банку за документами, форма яких встановлена Національним банком України. При їх заповненні обов’язково вказується номер відповідного реєстраційного рахунка.
Установи банків несуть відповідальність тільки за своєчасність і повноту перерахувань бюджетних коштів на вказані у розрахункових документах рахунки підприємств, установ та організацій і не відповідають за неправильність усіх вказаних у розрахункових документах реквізитів.
3.2.Єдиний казначейський рахунок.
Казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунка. Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.
Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обслуговальну систему єдиного казначейського рахунка, яка виконує облік всіх здійснюваних на ньому операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначейства мати в реальному режимі часу інформацію про:
— баланс єдиного казначейського рахунка, отриманий як результат здійснення операцій на всіх бюджетних рахунках єдиного казначейського рахунку ;
— рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;
— руїх коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;
— рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслуговування в системі Держказначейства;
— результати виконання бюджетів.
Функціонування єдиного казначейського рахунка забезпечить:
— повну незалежність держави від банківської системи в справі контролю та обліку доходів і платежів;
— досконалу базу даних по бюджетних показниках;
— щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного бюджету ;
— розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів між державнимбюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нормативами, затверженими Верховною Радою України;
Єдиний казначейський рахунок — це сукупність бюджетних рахунків, відкритих на ім'я Головного управління Державного казначейства і його територіальних органів за балансовим рахунком № 124 «Кошти Державного бюджету «.
Бюджетні рахунки за балансовим рахунком № 124 «Кошти Державного бюджету «відкриваються органами Державного казначейства в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
В органах Державного Казначейства в сваю чергу, відкриваються реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При ціому бюджетні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.
Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник коштів в системі казначейства, залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.