Публічно-приватне партнерство

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернігівський державний технологічний університет

Контрольна робота

з дисципліни: Інвестиційне кредитування Чернігів 2012

Зміст

• Принципи публічно-приватного партнерства
• Розвиток публічно-приватного партнерства в світі
• Проекти енергоефективності у публічно-приватному партнерстві в середній школі № 19
• Використана література

Принципи публічно-приватного партнерства

Упродовж останніх років в Україні набуває актуальності питання розвитку відносин публічно-приватного партнерства (або, згідно із законодавством, державно-приватного партнерства) та його ролі у підвищенні ефективності впровадження інфраструктурних проектів як на національному, так і на місцевому рівнях. Про це свідчить розробка нормативно-правової бази для таких відносин. Зокрема, нещодавно було прийнято Закон України «Про державно-приватне партнерство «, в якому визначено організаційно-правові засади взаємодії державних та приватних партнерів та основні принципи державно — приватного партнерства на договірній основі

Діри у місцевому бюджеті не заповнюватимуться завдяки наріканням на скупий уряд. Треба ще активніше, аніж дотепер шукати можливості фінансування послуг для мешканців. Стан місцевих фінансів постійно викликає нарікання, і тут головний сюжет: уряд і парламент постійно маніпулюють грошима, що негативно впливає на місцеві бюджети. На жаль, це правда. Центральна адміністрація «ділиться «з місцевими органами самоврядування коштом власних помилок та слабкістю державних фінансів. Проте ситуація у всьому демократичному світі така ж. Слід звикати до напруженості поміж місцевими та центральною адміністраціями. Більше того, треба вже призвичаїтися до нестачі засобів у місцевих бюджетах, особливо що стосується інвестицій та розвитку. Так було завжди і так буде і через сто років. Ми навряд чи досягнемо стану повного задоволення потреб, а наріканнями на уряд ніколи не закриється фінансова діра. Добре було б, якби тут розпочиналися новаторські починання із залучення коштів для задоволення потреб громади.

Участь приватного капіталу

Філософія подібної діяльності полягає на такому ключовому принципі:

Самоврядній одиниці не потрібен басейн, тобто його зал, плитка та водні доріжки. Йому потрібна послуга, що полягає на можливості мешканців займатися плаванням, й особливо це стосується школярської дітвори. Тобто, не треба будувати басейну, якщо існує суб'єкт, якому можна доплачувати за безплатний вхід для дітей в певні години і за їхнє тренування.

Звідси випливають чотири основні принципи публічно-приватного партнерства:

· завданням місцевої влади є не будівництво і власність об'єктів під послуги, а лише надання самих послуг;

· інвестування в будівництво об'єкту — це роль приватного партнера, який надалі адмініструє альтернативні джерела надходжень з даного об'єкту, а між іншим розпоряджається протягом окресленого довготривалого терміну джерелами надходжень з місцевого бюджету;

· фінансування готового об'єкту зі сторони місцевого самоврядування повинне лише забезпечувати існування і доступність громадських послуг, проте не є операційним фінансуванням, тобто не спрямовується на утримання самого об'єкту;

· розмір фінансування об'єкту самоврядуванням залежить від рівня, характеру та кількості послуг та має довготривалий характер.

Європейські принципи публічного права та управління

· розмежування регулятивних та управлінських функцій держави

· творча конкуренція;

· гармонія прав та обов’язків;

· соціальний діалог та партнерство;

· рівноправне залучення усіх зацікавлених суб'єктів до формування і реалізації державної кадрової політики;

· застосування сучасних концепцій та технологій управління розвитком людського потенціалу

Завдання ППП

По-перше, йдеться про реформування громадського сектору з постачальника об'єктів на постачальника послуг, тобто на виконавця очікувань самоврядної громади. Звільнення громади від будівництва об'єктів звільняє самоврядування від фінансових зобов’язань.

По-друге, це впровадження в громадські послуги інновацій та технічної довершеності, характерної для бізнесу, адже комунальні об'єкти часто є технічно відсталими.

Третім завданням є зміна ролі приватного капіталу, який вже є не просто елементом інвестицій, а й бере участь у постачанні послуг для громади, і то на довший час.

Користь

Отож, завдяки такій філософії громада, яка не має басейну, повинна віднайти суб'єкт, який фінансуватиме будівництво і стане власником об'єкту. Влада домовиться, що вона, наприклад, протягом 15 років вплачуватиме власникові визначену квоту за кожну дитину шкільного віку, яка відвідуватиме басейн і тренуватиметься там.

Якщо припустити, що дана філософія є реальною, то місцева громада матиме такі вигоди:

· економія в бюджеті і зменшення витрат на інвестиції;

· прискорення терміну здачі об'єкту в експлуатацію та надання відповідних послуг, оскільки приватний суб'єкт завжди діє швидше;

· впровадження конкуренції приватного капіталу у сфері надання громадських послуг;

· розширення палітри інструментів і джерел фінансування розвитку громади;

· розподіл та трансфер інвестиційного ризику між громадою і партнером. Окремі ризики повинні переймати партнери, які краще вміють порадити собі у відповідній ситуації;

· забезпечення надання та якості громадських послуг на довший час на основі довгострокової угоди;

· розбудова довіри між публічним і приватним сектором та прозорість їхніх відносин.

Умови до виконання

· Щоби ППП вільно розвивалося, необхідними є такі умови:

· стабільна система місцевого самоврядування;

· рівність у правовій охороні приватного сектора;

· довіра зі сторони фінансових ринків;

· здорова фінансова ситуація в громаді та у приватного партнера;

· дотримання зобов’язань;

· прозорість процесів укладання контрактів;

· вірогідна фінансова калькуляція проектів;

· широкий ринок конрактерів та постачальників.

Варто підкреслити, що ППП у кожній зі своїх форм є довготерміновим партнерством приватного та публічного секторів. Термін публічно-приватне партнерство означає частково приватизацію, але також інші, новаторські форми впровадження приватної власності до сфери комунального господарства.

Метою такої співпраці є досягнення взаємних вигод, а основною рисою є спрямовування вигоди як на комерційні, так і на громадські завдання даного закладу (заходу). Застосування цієї моделі принесло вигоди у сфері розвитку інфраструктури як в європейських країнах, так і у всьому світі. Ключовою перевагою моделі ППП є те, що його структури, потрібні до реалізації окремих заходів, дозволяють максимально використовувати досвід громадського сектора. Водночас при поєднанні вмінь обох секторів відбувається розподіл відповідальності за дану діяльність, а також пов’язані з цим ризики. Це все віддзеркалюється у вигодах, які повинен отримати громадський сектор.

Реалізація завдань через приватний сектор відбувається шляхом використання специфічних вмінь щодо даної сфери діяльності. Приватний суб'єкт завдяки співпраці з іншими суб'єктами здобуває комплементарні вміння і знання, що необхідні для реалізації інвестиції у спосіб, що уможливлює досягнення очікуваних ефектів і дозволяє максимально використовувати синергію діяльності.

У проектах ППП прийнято перекладати конкретний ризик на сторону, яка краще дає з ним раду. Такі підходи дозволяють визначити кошти заходу на найнижчому рівні і при тому зберігати відповідну безпеку на випадок несприятливих моментів в реалізації проекту. Тому оптимальний трансфер ризиків не означає абсолютне перенесення на одного актора, оскільки в конкретних випадках поділ ризиків поміж сторонами договору або перенесення ризиків на одну сторону може бути більш корисним для проекту загалом.

Концепція ППП

Проблеми з втіленням концепції публічно-приватного партнерства пов’язані з фактом, що поняття публічно-приватного партнерства не є чітко визначеним. Ідея партнерства перейшла довгий процес еволюції, яка розпочалася біля 40 років назад, прийнявши форму інвестиційних накладів приватного сектору на розбудову й експлуатацію водно-каналізаційної структури у Франції. Розвиток ідеї ПП найшвидше відбувся у Великій Британії, де процеси приватизації створили передумови для складних механізмів надання соціальних послуг через приватні інституції. На сьогодні сфера застосування ППП є різною в різних країнах. Загалом вона застосовується все більше, і це виникає передовсім з того, що публічний сектор визнає все більше переваг такої співпраці.

Що ж означає ППП? Публічно-приватне партнерство — це форма довготермінової співпраці приватного та публічного секторів при наданні послуг, метою якої є досягнення взаємних вигод. Ключовою рисою є спрямованість на реалізацію як комерційних, так і соціальних завдань даного заходу (проекту). Застосування цієї концепції дозволяє знайти додаткові кошти (інші, аніж бюджетні засоби публічного сектору) на фінансування проектів, що служитимуть громадському благу. Фундаментальним принципом у концепції ППП є збереження публічним сектором відповідальності за збереження відповідної інфраструктури і надання даного типу послуг, а також активна співпраця з приватним сектором, яка веде до ефективної реалізації даного заходу.

У заходах ППП публічна інституція та приватний сектор зберігають власну ієрархію завдань і сферу обов’язків, вони співпрацюють на основі чітко визначеного типу ризиків і обов’язків. Результатом цієї співпраці є досягнення відносно вищої якості послуг, аніж у випадку фінансування традиційним чином.

Переваги й недоліки ППП

Список переваг напевно буде довшим, аніж недоліків, що однак не означає, що застосування концепції ППП завжди буде оптимальним вирішенням проблеми. З метою визначення обґрунтованості використання концепції ППП до реалізації даного заходу слід провести попередню оцінку, що включає комплексне дослідження ринку, визначення зацікавленості даною інвестицією зі сторони приватних інвесторів, кредиторів і виконавців.

Загалом переваги ППП — це:

· низькі затрати за проектом протягом угоди з ППП;

· висока якість інфраструктури, яка досягається у якомога коротшому часі, — це досягається завдяки якості виконуваної роботи на використовуваний матеріалів;

· викорінення або значне зниження витрат публічного сектору на період будівництва проекту. Отримання таких вигод залежить від типу моделі ППП — це означає, що в основному публічний сектор не фінансує побудови об'єкта, а платить за надання послуг, які надаються після завершення будівництва;

· розкладення і вирівняння у часі витрат публічного сектору (легший процес бюджету) завдяки рівномірному розподілу коштів у фазі експлуатації об'єкту (час, коли триває угода ППП) і передачі ризиків до приватного сектору;

· обмеження ризику стримування чи спізнення будівництва об'єкту через брак відповідних публічних засобів. Можливість обмеження такого ризику випливає з того, що приватний сектор є рішучим і хоче завершити будівництво у визначений термін;

· можливість розбудови й покращання якості інфраструктури при обмеженій необхідності заборгованості публічного сектору (обмеження бар'єрів, які виникають через брак відповідних бюджетних коштів);

· контрольована співпраця з приватним сектором у заходах, структура яких ускладнює приватизацію (наприклад, зі стратегічних причин).

До потенційних недоліків ППП належать:

· вищий кошт капіталу для приватного сектору, який слід рекомпенсувати через заощадження завдяки правильно проведеному тендерові на реалізацію проекту та більшій продуктивності приватного сектору;

· обмеження фінансової еластичності публічного сектору через довготермінові зобов’язання в рамках угоди ППП;

· більш ускладнений, дорогий та затратний у часі процес втілення концепції ППП — реалізація цього процесу вимагає залучення відповідних засобів як із публічної, так і з приватної сторони.

публічне приватне партнерство

Розвиток публічно-приватного партнерства в світі

Відповідно підготовлені заходи ППП вимагають значних витрат у часі та роботі. Баланс вигод із застосування цієї концепції є відповідно меншим у випадку простіших і менш капіталомістких інвестицій. З іншої сторони, менші проекти можуть бути перевіркою для впровадження методів ППП з огляду на краще розуміння ризиків усіма зацікавленими.

Концепція ППП у найбільшій мірі застосовується в європейських країнах, а також і США, Канаді, Австралії і Японії. Приклади реалізовуваних там проектів говорять про те, що концепцію ППП можна застосовувати до розвитку інфраструктури у таких сферах, які традиційно є територією комунальної власності:

· транспортний сектор;

· сфера оборони;

· служба охорони здоров’я;

· освіта;

· пенітенціарна система;

· водно-каналізаційне господарство та утилізація відходів;

· енергетичний сектор.

Проекти енергоефективності у публічно-приватному партнерстві в середній школі № 19

Павлоградська міська рада

вул. Леніна, 95

м. Павлоград

Дніпропетровська область, 51 400

тел.563−205−60, факс 601 79

середню школу № 19

Передумови

Павлоградську середню школу № 19 неодноразово рекомендували до закриття в зимовий період через низьку температуру в приміщеннях. Так, в деякі зимові дні в класних кімнатах температура не піднімалася вище 12 ⁰С.

Ситуація змінилася у 2011 році, коли Павлоградська міська рада, Проект USAID «Реформа міського тепло забезпечення в Україні» (РМТ) та компанія ДТЕК «Павлоградвугілля» об'єдналися у публічно-приватне партнерство для ефективної співпраці у сфері енергозбереження.

Практика

Будівля міської середньої школи № 19 була обрана демонстраційним об'єктом щодо запровадження енергоефективних технологій, визначених Муніципальним енергетичним планом (МЕП) Павлограда. Цей стратегічний документ, що є основою розвитку міста у сфері виробництва, постачання та споживання теплової енергії, було створено за допомогою фахівців Проекту РМТ з метою скорочення споживання міських енергоресурсів та забезпечення комфортної температури у будинках.

Попередньо фахівці Проекту провели енергетичний аудит будівлі школи. Дослідження показали, що тепло втрачається через незадовільний стан конструкцій будинку, які не відповідають будівельним нормам, та на шляху від котельної. Фактично, характеристики теплової енергії у будинку майже удвічі нижчі від необхідних для забезпечення комфортного температурного режиму у приміщеннях.

Малюнок 1. Виміряне та базове розрахункове енергоспоживання, необхідне для додержання комфортних умов у будівлі

Для поліпшення ситуації та забезпечення покращення енергетичної ефективності будинку школи та комфортних температурних умов у її приміщеннях фахівці запропонували реалізувати заходи, наведені у таблиці.

Таблиця 1. Економічні показники запропонованих заходів з підвищення енергетичної ефективності.

Результати

За короткий термін у будівлі школи було замінено на енергоефективні 850 м² вікон, встановлено близько 3000 м² вентильованого фасаду з мінераловатною тепловою ізоляцією, утеплено 400 м² цоколю, виконано утеплення даху. Також було модернізовано системи опалення, водопостачання та каналізації з заміною пошкоджених ділянок і промивкою труб.

В результаті проведення ремонтних робіт та впровадження заходів термомодернізації температура у приміщеннях школи підвищилася до 20^о С, що забезпечило комфортні умови для учбового процесу. Окрім того, за підрахунками фахівців, під час опалювального сезону 2011;2012 років слід очікувати зменшення енергоспоживання будівлі 50%.

Важливо, що цей проект наочно демонструє ефективність та конкретну користь для громади від встановлення публічно-приватного партнерства на місцевому рівні.

Використана література

1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про державно-приватне партнерство № 2404-VІ

2. Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління: монографія / О. В. Димченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ, 2009. — 356 с. ISBN 978−966−695−151−2.

3. www.ukrppp.com Сайт Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, Голова правління, докт. екон. наук І.В. Запатріна.

4. Європейський Експертний центр з ППП (European PPP Expertise Centre, EPEC), http://www.eib.org/epec

5. Світовий банк, http://www.worldbank.org