Таможенные аспекти в логістиці при транспортировке

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Таможенные аспекти в логістиці при транспортировке (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Введение

____________________________________________с.2 Митні аспекти в Логістиці при Транспортировке___с.3.

1. Основні види Логистики________________________с.3.

2. Экспортно-Импортные операции___________________с.8.

3. Імпорт в Россию________________________________с.11.

4. Особливості умов поставки товарів у Россию____с.16.

5. Розрахунок митних платежей_____________________с.20.

6. Методи державного регулювання зовнішньоторговельної деятельности___________________________________с.22.

Заключение

_________________________________________с.24.

Список використаної литературы____________________с.25.

У зв’язку з становленням ринкових взаємин у Росії у останні роки виникло й стало активно розвиватися нове науково практичне напрям — логістика. Інтерес, який виявляють до логістиці вітчизняні вчені, викладачі вузів, науково-технічні працівники, менеджери підприємств в промисловості й транспорту, інженери й вітчизняні бізнесмени, пояснюється як новою як на вітчизняної економіки та незвично голос якого лунав терміном, а й, головне, — тими вражаючими результатами, які отримані завдяки застосуванню логистическоro підходу економіки промислово розвинених стран.

Зарубіжний досвід показує, що логістиці належить стратегічно важлива роль сучасному бізнесі. Не випадково дедалі більше фахівців, котрі домоглися успіху у цій області, просувається на вищі посади на керівництві компаній. З позицій бізнесу, під логістикою розуміють ефективне управління матеріальними і супутніми (інформаційними, фінансовими, сервісними) потоками задля досягнення корпоративних цілей з оптимальними витратами всіх ресурсів. Нині в передових фірмах традиційні функціональні області логістики (транспортування, управління запасами, закупівлями і замовленнями, складування, вантажопереробка, упаковка) інтегрувалися з урахуванням загальної інформаційно-комп'ютерної платформи, утворивши стратегічну інноваційну систему. Впровадження методів логістичного менеджменту в практику бізнесу дозволяє фірмам значно скоротити всі види запасів продукції виробництві, постачанні і збуті, прискорити оборотність обігового капіталу, знизити собівартість виробництва та витрати в дистрибуції, забезпечити найповніше задоволення споживачів на ролі товарів хороших і сервиса.

У більшості країн вже створені і ефективно функціонують логістичні асоціації, організації та співтовариства. Отже велике кількість періодичних видань щодо різних аспектів логістики. Так було в США є близько двадцяти подібних видань. Періодично проводяться всесвітні і європейські конгреси по логистике.

Логістика є щодо молодий і бурхливо що розвивається наукою і сферою бізнесу. Багато питань, які стосуються її понятійному апарату і термінології, з розвитком ринкових відносин постійно уточнюються і змінюються, повнячись новим змістом. Останні 3 роки стався певний прорив у вітчизняних публікаціях з логістики — вийшло кілька десятків підручників і навчальних посібників, підготовлених основному викладачами різних вітчизняних вузів .Аналіз цих робіт показує, що немає єдиного методологічний підхід до вивчення логістики (чи її функціональних областей: логістики виробництва, закупівель, розподілу, транспортування, складування і т.п.).

Митні аспекти в Логістиці при транспортировке.

1. Основні види логистики.

Логістику прийнято розділяти, переважно, на закупівельну, виробничу, розподільну, транспортну і інформаційну. Іноді виділяють окремо складську логістику (логістику складування), але її цілком можливо розглядати, як складової частини закупівельної, виробничої, розподільній і транспортної логістики. Зупинимося на стислому описі основних функціональних областей логистики.

Закупівельна логістика: призначення закупівельної логістики полягає у постачанні, забезпеченні компанії, підприємства товарами, матеріалами, сировиною, комплектуючими, напівфабрикатами тощо.; при збереженні товарів; під управлінням складськими запасами залежно від обсягу продажу, планованого графіка виробництва товару; в аналізі та контролі товарних запасів; організації замовлення товарів; визначенні оптимального розміру замовлення; пошук компромісу та виборі постачальників і т.д.

Виробнича логістика: виробнича логістика забезпечує безперервну завантаження виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими та його зберігання; оптимізацію внутрішньовиробничих технологічних маршрутів; сприяння забезпеченні безперервності виробництва, у відповідність до виробничим графіком, циклом і т.д.

Транспортна логістика: основним завданням є забезпечення транспортування товарів; мінімізація транспортних витрат; перебування оптимальних маршрутів з доставки; створення логістичних схем, пошук і освоєння вибір перевізників, експедиторів; планування доставки; що у частини логістики в предконтрактной роботи і під час укладання контрактів купівліпродажу; проходження митних формальностей країни, відправлення, призначення і за транзиті через треті країни; забезпечення єдиної контрольованій схеми доставки що за різних перевізників і видах транспорту при змішаних (інтермодальних) перевезеннях; консолідація (об'єднання) вантажів у процесі доставки; зберігання на транзитних складах і складах тимчасового зберігання; узгодження відвантажувальних інструкцій з відправником і одержувачем і т.д.

Інформаційна логістика: метою інформаційної логістики є управління інформаційними потоками, взаємопов'язаними з матеріальними і на фінансові потоки; впровадження новітніх інформаційних технологій, інтегрованих інформаційних систем автоматизації в логістичні процеси; використання в закупівельної, виробничої, розподільній і транспортної логістиці; створення систем планування, обліку, і управління, систем моніторингу (відстежування), дозволяють інформувати клієнтів про поточному статусі доставки, місцезнаходження товару в режимі реального часу й т.д.

Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорта.

Ключова роль транспортування в логістиці пояснюється як великим питому вагу транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, а й тим, що транспортування неможливо саме існування матеріального потоку. Найчастіше транспортний сервіс, доповнений операціями вантажопереробки, наприклад, на вантажних терміналах, включає переважна більшість логістичних активностей для зовнішніх і інтегрованих ЛЗ. Роль транспортування настільки велике, що потреби, належить до цієї ключовою комплексної логістичній активності, виділено в предмет вивчення спеціальної дисципліни транспортної. Відповідно до класифікації ЛЗ можна назвати зовнішню (в логістичних каналах постачання — збуту) і внутрішню (внутрипроизводственную, технологічну) транспортировку.

Сучасне поняття транспортування вантажів нашій країні істотно змінилося ще з розвитком ринкових відносин галузі, прирівняна до промисловим галузям економіки, до сфери послуг — транспортного сервісу. З позицій споживача транспортний сервіс має забезпечити доставку вантажу (МР, ДП) обумовленого якості в заданий місце та палестинці час з мінімальними витратами. Тому споживачі транспортних послуг вибирають такі види транспорту, й способи транспортування, які б найкраще якість логістичного сервиса.

Транспортний сервіс у сучасних умовах включає у собі як власне перевезення вантажів від постачальника споживачеві, а й велике кількість експедиторських, інформаційних і трансакційних операцій, послуг по грузопереработке, страхуванню, охорони і т.п.

На рівні логістичного менеджменту фірми управління транспортуванням складається з кількох основних этапов:

1) Вибір способу транспортировки.

2) Вибір виду транспорта.

3) Вибір транспортного средства.

4) Вибір перевізника і логістичних партнерів у транспортировке.

5) Оптимізація параметрів транспортного процесса.

Різні види транспорту становлять транспортний комплекс (ТК). ТК Росії утворюють зареєстровані її території юридичні і фізичні особи — підприємці, здійснюють всіма видами транспорту перевозочную і транспортно експедиційну діяльність, проектування, будівництво, помешкання і зміст залізничних колій, автомобільних шляхів та споруд ними, трубопроводів, роботи, пов’язані з обслуговуванням судноплавних гідротехнічних споруд, водних і повітряних шляхів, проведення наукових і підготовкою кадрів, що входять до систему транспорту підприємства, які виготовляють транспортні засоби, і навіть організації, виконують іншу пов’язану з транспортним процесом роботу. .

Термінальні перевезення: перевезення вантажів, организуемая і здійснювана через термінали, називається термінальній перевезенням. Значення цього виду транспортування у сприйнятті сучасних мікро і макрологистических системах надзвичайно зросла, що визначено, передусім, інтегруванням в ньому значної частини логістичних активностей.

Термінальні перевезення виникли там насамперед у змішаних системах доставки вантажів в міжміському й міжнародному повідомленнях: в великих морські порти, транспортних вузлах, потім у грузообразующих сухопутних районах Західної Європи й Америки. У ролі організаторів термінальних перевезень виступають, зазвичай, транспортно-експедиційні фірми чи оператори різних видів транспорту, використовують універсальні чи спеціалізовані термінали і термінальні комплекси щодо різноманітних способів перевозок.

Вантажним терміналом називається спеціальний комплекс споруд, персоналу, технічних і технологічних пристроїв, організаційно взаємопов'язаних і виділені на виконання логістичних операцій, що з прийомом, вантаженням розвантаженням, зберіганням, сортуванням, грузопереработкой різних партій вантажів. Сьогодні термінали не є лише пунктами накопичення дрібних відправок, але грають роль великих грузораспределительных центрів — і баз постачання, перетворюючись в дедалі більш важливі ланки логістичних ланцюгів виробників. Розрізняють універсальні і спеціалізовані термінали і термінальні комплекси. Універсалістські термінали є групу складів із дистрибутивным центром. Функціями цих терміналів є збір, завезення, розвіз, вантажопереробка в основному дрібних відправок, зберігання вантажів та інші елементарні логістичні активності. Універсалістські термінали може мати спеціалізовані складські приміщення й устаткування для вантажопереробки великовагових, довгомірних, швидкопсувних вантажів, і навіть контейнерні майданчики. Часто також термінали мають залізничні під'їзні пути.

Зазвичай, універсальні термінали переробляють мелкопартионные відправки грузов.

Основними операціями універсальних терміналів є: збирання та розвіз вантажів; короткострокове зберігання; консолідація, розукрупнення, сортування, комплектація та інші операції вантажопереробки; межтерминальная перевезення і доставка вантажів кінцевому потребителю.

Спеціалізовані термінали здійснюють операції транспортнологістичного сервісу для певного ґатунку або асортименту вантажів, наприклад, швидкопсувних, продовольчих, медикаментів, паперу тощо. Великий досвід спеціалізації вантажних терміналів накопичений у Японії Франції. Наприклад, у Японії налічується близько 2000 спеціалізованих терміналів. Технологічний процес термінальній транспортування складається з трьох основних этапов:

1) завезення вантажів до терміналу і розвіз його з терминала;

2) вантажопереробка на терминале;

3) лінійна перевезення вантажів між терміналами відправлення і назначения.

Лінійні (магістральні) перевезення між терміналами можуть здійснюватися різними транспортом й з різних схемами. При перевезеннях автомобільним транспортом використовуються зазвичай великовантажні автопоїзди, які працюють за регулярним лініях за встановленим розкладом. Завантаження на терміналі виробляється, зазвичай, у вечірній час, а рух автопоїзди здійснюється вночі, аби прибути до пункту (термінал) призначення під разгрузку.

Якість термінальних перевезень характеризується високої швидкістю доставки вантажів і ефективнішим використанням транспортних средств.

2. Экспортно-Импортные операции.

Економіка Росії є частиною простору світової економічної системи, а процес інтеграції Росії у цю систему визначений універсальними законами еволюції, оскільки будь-яка щодо відкрита економічна динамічну систему, розвиваючись небалістичною траєкторією економічного зростання, прагне розширенню, збільшення кількості і величини її складових економічних структур, підприємств, фірм тощо. Зовнішньоекономічні умови, ступінь економічної свободи є чинниками, впливають на експортно-імпортні потоки, на еволюцію російської економіки як динамічної економічної системы.

Під зовнішньоторговельної діяльністю розуміється діяльність у сфері міжнародного обміну товарами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної собственности.

При здійсненні зовнішньоторговельної діяльності необхідна постановка на облік в митних органах. Об'єктами обліку у зовнішньоторговельної діяльності є юридичні особи та індивідуальні, підприємці, здійснюють зовнішньоторговельну діяльність, пов’язану з переміщенням товарів хороших і транспортних засобів через митний кордон Російської Федерації. При необхідності зробити декларування товарів і транспортних коштів учасник зовнішньоторговельної діяльності на початок митного оформлення повинен звернутися у митницю за місцем своєї державної реєстрації речових по приводу постановки на облік як учасника зовнішньоторговельної діяльності. Інформації про порядок обліку учасників ЗЕД, переліку необхідні цього документа може бути отримана учасником зовнішньоторговельної діяльності при зверненні на митні органы.

Міжнародна практика у сфері зовнішньоторговельної діяльності визначила взаємні зобов’язання учасників ЗЕД з виконання робіт, послуг, виконуваних кожним із них, прийняття ними ризиків і витрат. Попереднє стан відносного хаосу у торговельній термінології змінила впорядковану розроблену систему Міжнародних правил тлумачення торгових термінів, найчастіше трапляються у зовнішній торгівлі - Инкотермс.

Базис поставки визначає базис ціни товару за контрактом із розподілом і зазначенням у ньому прийнятих витрат між продавцем і покупцем з доставки товару; переходу ризиків від продавця до покупця і що виникають у наступному у зв’язку основних обов’язків експедиторів з доставки товару перед вантажовласником; встановленні конкретних умов з транспортування між експедитором і вантажовласником; інших умов (наприклад, митне оформлення, зберігання експедитором товару на митному складі тимчасового збереження і т.д.).

Обов’язки продавця мінімальні, а покупця — максимальні за умови EXW (по Інкотермс), і, навпаки, обов’язки продавця максимальні, а покупця мінімальні при DDP.

3. Імпорт в Россию.

Для імпорту товарів покупатель-импортер (резидент РФ) має відбутися такі основні этапы:

1) зареєструватися як учасники зовнішньоекономічної діяльності (якщо фірма-імпортер була раніше зарегистрирована).

2)подписать контракт на импорт.

3) отримати необхідні ліцензії, сертифікати, разрешения.

4) оформити паспорт імпортної сделки.

5) зробити необхідні платежі по контракту.

6) прийняти товар в узгодженому з експортером (продавцем, нерезидентом РФ) пункті чи порту назначения.

7) зробити митне оформлення імпортованих вантажів, йти на витрати зі сплати імпортних мит, зборів, податків (крім поставки за умов DDP).

Цей контракт імпорту застосований у загальне випадку, як у контракті беруть участь три боку: продавець (нерезидент РФ), покупець (резидент РФ) і одержувач (резидент РФ). Одержувачем товару по «троїстому» контракту може бути будь-яке фірма, зареєстрована як учасник ЗЕД як і російська фірма (резидент) відповідно до законодавством РФ. Одержувач має укласти Покупцем додатковий договір, у якому фіксується обсяг виконуваних Одержувачем робіт, докладні обов’язки, і відповідальність Покупця і Одержувача відповідно до «потрійним» контрактом.

Обсяг робіт, здійснюваний Одержувачем, може бути таким: імпортна митна очищення через митного брокера чи самостійно; здійснення митних платежів з допомогою покупця; отримання товару (устаткування); зберігання складі; транспортування устаткування робочі майданчики; монтаж; пуско-налагоджувальні роботи; технічне обслуговування; гарантійний і післягарантійний ремонт оборудования.

Наведемо одне із варіантів логістичній схеми для «потрійного» контракту (рис.). [pic].

Найбільш прийнятними одержувачами високотехнологічного устаткування з погляду здійснення імпорту і проведення технічних робіт як єдиний комплекс послуг є дистриб’ютори. Продавці, мають партнерські стосунки з Покупцем, чи інша компанія-партнер Покупця, чи завод-виробник Продавця (резидент РФ), здійснює, принаймні, складання устаткування тій чи іншій складності біля же Росії та здійснює технічне обслуговування, ремонт оборудования.

Митні платежі здійснюються прямим перекладом грошових сум покупцем з цього приводу митниці за місцем реєстрації одержувача. Переклад митних платежів може бути здійснений і крізь одержувача чи митного брокера, але це довший спосіб, з огляду на те, що одержувач і покупець перебувають у різних містах. Що стосується реєстрації покупця одержувача як учасників ЗЕД щодо одного місті такі проблеми не возникают.

З іншого боку, існують обмеження у цьому, яких складах проводити імпортну митну очищення декому товарів. Мотивом подібних обмежень є «посилення митного контролю та впорядкування місць митного оформлення товарів». У період із грудня 2001 р. до квітня 2002 р. випуск окремих товарів, що у адресу одержувачів у Москві Московській області, потрібно узгодити між начальниками митниць Центрального митного управління, розміщених у Москві та Московської області, і Оперативним управлінням ПК Росії. У цьому одержувач повинен подати законопроекти до дані митні органи не повні митні декларації (попередні ПД) заздалегідь, до фактичного переміщення ввезених товарів на митну територію РФ.

Поруч із подачею попередньої ПД одержувач має подати платіжні документи, що підтверджують факт сплати належних митних платежів до відношенні даних товарів. Потім одержувач через свого експедитора має надати примірник попередньої ПД (копії) в прикордонні митні органи пропуску товару. Що стосується уявлення попередньої ПД, але за відсутність митному органі, що у пропускному пункті, інформацією електронному вигляді про її прийнятті, даний митний орган затребувана по оперативним каналів зв’язку уповноважений митний орган, прийняв і зарегистрировавший попередню ПД, про підтвердженні факту її прийняття. Уповноважений митний орган повинен спрямовувати по оперативним каналами зв’язку у відповідь запит вчасно трохи більше 1 години з його получения.

Точна адреса доставки вказавши номер митного посади, ліцензії на митний склад, маршруту транспортування звичайно вказується в контракті і підтверджується офіційним листом факсом, повідомленням по електронної пошти заздалегідь, до першої відвантаження, зважаючи на те, що дані можуть змінитися у період підписанням контракту і відвантаженням товара.

При «потрійному» контракті необхідно виключити такі помилки, як, наприклад, ситуацію, коли контракт між продавцем (нерезидентом) і покупцем (резидентом) укладається умовах CIP — Москва, а вантажоодержувачем в контракті чи окремому офіційному тому-таки листі від покупця вказується нерезидент, наприклад, вантажоодержувач в Финляндии.

Форс-мажор

У виконання зовнішньоторговельного контракту виникатимуть обставини непереборної сили, такі, як стихійними лихами, війни, цивільні хвилювання, пожежі, повені, епідемії, карантинні обмеження, страйки персоналу продавця, заборона імпорту й експорту, незвичайно несприятливі погодні умови, тайфуни, дуже сильні землетрусу, виверження вулканів й інші обставини, непідконтрольні сторонам контракту. Огляд форс-мажорних обставин здійснюється Торгово-промисловій палатою РФ виходячи з письмового заяви однієї зі сторін зовнішньоторговельного контракту і прикладених документів (завіреною копії контракту, копій специфікацій, довідці обсяги виконаних зобов’язань за контрактом, документів компетентних органів, підтверджують факт форс-мажору, і, можливо, інших документів на вимогу ТПП). При позитивному огляді ТПП видає сертифікат, підтверджує форс-мажорні обстоятельства.

Страхування грузов.

Навколишній імовірнісний світ визначає розвиток наукових досліджень у сфері технологій, нелінійної динаміки, теорії ймовірності, дозволяють мінімізувати вплив несприятливих ймовірнісних подій й прогнозувати ті чи інші явища, процеси. Страхові компанії здійснюють страхування вантажів, автотранспорту і пасажирських суден. Страховое покриття може поширюватися на логистическую схему загалом, включаючи транзитне транспортування через треті країни й зберігання на транзитному складі. Сума страхової премії, яка оплачується страхової компанії за страхування вантажів, залежить вартості номенклатури, упаковки вантажу, маршруту, періоду й способу перевезення тощо. Ця сума, як правило, становить 0,1−0,5% від заявленої страхової суми. Торговопромислові компанії під час продажу виробляють страхування вантажів через свої страхові компанії, у своїй виграє продавець — з допомогою можливих знижок страхування, і покупець, який одержує додаткову гарантію те, що страхова сума буде відшкодовано без затримок і додаткових бюрократичних процедур.

Проблеми, найчастіше які під час проходженні митних формальностей.

Митна вартість на ввезений і вывозимый товар митні органи має право вимагати підтвердження вартості товару. Під нормальної вартістю розуміється ціна аналогічного чи конкуруючого товару країни виробника чи експортера при звичайному ході торгівлі таким товаром. Можливість вимоги підтвердження вартості товару закріплена, зокрема, в «Інколи справа, якщо немає даних про експортної ціни товару або виникали сумніви стосовно даних про ній, або якщо підстави вважати наявність обмежувальною діловою практики у вигляді змови щодо експортної ціни товару, експортна ціна товару може бути оцінена федеральним органом влади, зазначених у статті 3 справжнього федерального закону, з урахуванням всієї наявної информации».

Вартість товару за контрактом, паспорту угоди та банківське підтвердження про валютному перекладі за контрактом може стати недостатніми аргументами на утвердження митної вартості товару. Насправді, є безліч природних ринкових чинників, які обумовлюють ціну товару нижче світових середньостатистичних цін чи цін країні виробниками експортера. Такими чинниками може бути нижча конкурентна ціна від виробника, надані знижки торгової фірмоюпродавцем, виробником чи субконтрактором (субпідрядником), конкретної конфігурацією технологічної системи та багатьох інших. Проте, дані аргументи може бути недостатніми, й у разі можна запропонувати такі варіанти дій у вирішенні спору щодо цены:

1. Підтвердити ціну можна факсовой копією експортної декларації від продавця. І тут необхідно попросити продавця надати факсовую копію експортної декларації із країни продавця. Вартість, зазначена в даної декларації, є додатковим підтвердженням вартості товара.

2. Надати від продавця та покупця листи, що підтверджують цю вартість товара.

3. Направити письмо-запрос в митний відділ валютного контролю для підтвердження відповідності ціни середньосвітовими цінами даний товар.

4. Особливості умов поставки товарів у Россию.

Терміни, що визначають умови поставки товарів, докладно, викладаються в Міжнародних правилах тлумачення торгових термінів — Інкотермс 1990 і 2000. Застосування деяких умов поставки товарів по Інкотермс у Росії має власну специфику.

Постачання товарів за умов DDP з Росією за контрактом в час умовою з підвищеним ризиком для продавця (нерезидента РФ). Цей ризик викликаний щодо складним, з погляду іноземних компаній, процесом проходження митних процедур у Росії тим, що важко точно визначити розмір митних платежів заздалегідь, до укладання контракту чи досі проходження митної очищення через щодо частих змін — у ставках ввізних (імпортних) мит і через той факт, що коди ТН ЗЕД і, ставки ввізного мита для високотехнологічного устаткування може бути остаточно підтверджені лише за проходженні імпортного очистки.

Зазвичай, такий ризик поставки беруть він ті продавці, які здійснюють поставки устаткування для проектів «під ключ» (turn-key projects), які передбачають поставку, монтаж і пуск обладнання експлуатацію продавцем, або з контрактами, укладеним ЄС із своїй дочірній компанією (резидентом РФ) в России.

Проте умови поставки DDP, чи пізно це звані умови «від двері до двері» (door-to-door basis), часто йдуть на некомерційних поставок, позаяк у цьому випадку вищевказані чинники незначительны.

Умови Ex. Works (EXW) торгівлі також наводять до великим утрудненням, оскільки покупатель-нерезидент зобов’язаний на власний страх і ризик та власним коштом отримати експортні ліцензії, дозволу, і навіть здійснити проходження експортних митних формальностей країни продавца.

Навпаки, російські дистриб’ютори (резиденти РФ) прагнуть укладати контракти на закупівлю товару за умов РСА, FOB з метою зменшення витрат на перевозку.

Порядок визначення митної вартості товара.

Митна вартість товару необхідна визначення митних платежів чи інших митних цілей. Порядок визначення митної вартості товарів, ввезених завезеними на територію РФ юридичними чи фізичними особами, затверджений Постановами Уряди РФ. Цей порядок визначення приведено у відповідність до загальними принципами системи митної оцінки Генеральної угоди про Тарифах і Торгівлі (General Agreement вп Tariff and Trade (GАТТ)).

Визначення митної вартості виробляється шляхом послідовного застосування наступних методів оценки:

1) за ціною операції з ввозимыми товарами.

2) за ціною операції з ідентичними товарами.

3) за ціною операції з однорідними товарами.

4) вирахування стоимости.

5) резервний метод.

Основний метод визначення митної вартості є оцінка по ціні операції з ввозимыми товарами. За базу для визначення митної вартості приймається ціна угоди безпосередньо з ввозимыми товарами, підлягають оцінці. Під ціною угоди сприймається як ціна, фактично сплачена, і ціна, підлягаючий сплаті за возимые товари. При використанні ціни угоди визначення митної вартістю неї включаються такі витрати, якщо не були раніше включены:

1. Витрати транспортування ввезених товарів до місця їх митного оформлення, зокрема витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження і складуванню товаров;

2. Витрати страхование;

3. Витрати із виплати комісійних та інших посередницьких вознаграждений;

4. Вартість контейнерів у разі, тоді як відповідність до Товарної номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності вони розглядаються як єдине ціле з оцениваемыми товарами;

5. Вартість упаковки, включаючи вартість пакувальних матеріалів та виконання робіт по упаковці" тощо .д.

Митна вартість вивезених товарів визначається й у більшості випадків з урахуванням ціни операції з вывозимыми товарами. Митна вартість декларується митному органу РФ при переміщенні товару через митну кордон РФ.

Митні режимы.

Відповідно до класифікатором процедури переміщення товарів через митний кордон Російської Федерації, існують такі митні режими. Основні режими ми опишемо у цій работе:

Експорт — митний режим, у якому товари вивозяться межі митної території РФ без зобов’язання про ввезенні їх у цю территорию.

Реекспорт — митний режим, у якому іноземні товари вивозяться із території РФ без стягування чи з поверненням ввізних митних мит та підвищенням податків і застосування товарів заходів економічної политики.

Тимчасовий ввезення (вивезення) — митний режим, у якому користування товарами на митної території РФ чи її межами допускається з повним чи частковим визволенням від мит, податків і застосування заходів економічної політики. Тимчасово ввезені (які) товари підлягають поверненню в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або убування при нормальних умов транспортування і хранения.

Випуск для вільного звернення — митний режим, у якому ввезені на митну територію РФ товари залишаються постійно в цій території без зобов’язання про їхнє вивезенні з цим территории.

Реімпорт — митний режим, у якому російські товари, вивезені із території РФ відповідно до митним режимом експорту, ввозяться знову на встановлених термінів без стягування мит, податків, а як і не залучаючи товарів заходів економічної политики.

Вільна митна зона і вільний склад — митні режими, при яких іноземні товари розміщуються й закони використовують у територіальних межах чи приміщеннях (місцях) без стягування митних мит, податків, і навіть не залучаючи до вказаних товарам заходів економічної політики, а російські товари розміщуються й закони використовують на умовах, застосовуваних до вивезенню відповідно до митним режимом експорту, гаразд, визначеному Митним кодексом РФ.

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, у якому товари реалізуються під митним контролем на митної території РФ (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного повідомлення, та інших місцях, визначених митні органи РФ) без стягування мит, податків і застосування товарів заходів економічної политики.

Митний склад — митний режим, у якому завезені товари зберігаються під митним контролем без стягування мит, податків і не залучаючи товарів заходів економічної політики у період зберігання, а товари, призначені для вивезення відповідність до митним режимом експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених Митним кодексом РФ.

транзит — митний режим, у якому товари переміщаються під митним контролем між двома митні органи РФ, зокрема через територію іноземної держави, без стягування мит, податків і застосування заходів економічної политики.

5. Розрахунок митних платежей.

Розрахунок загального обсягу митних платежів при імпортного очищенні під час випуску у вільний обіг виробляється наступним образом:

З= Сп +Са +Рндс де З — загальна сума митних платежів; Сп — сума розмірі ввізного (імпортної) мита для товарів, оподатковуваних ввізними митами, (в дол. США); Са — сума розмірі нарахованого акцизу для підакцизних товарів, тобто. для товарів, оподатковуваних акцизами, (в дол. США); Рндс — сума податку додану вартість (ПДВ) (в дол. США).

Розрахунок суми митних платежів і його перерахунок у долари США виробляється, з ставок платежів і курсів іноземних валют до долара США, діючих на день прийняття вантажний митної декларації. Сплата митних платежів виробляється у іноземній валюті чи валюті РФ (в крб.), з курсу іноземних валют на день фактичної сплати митних платежей.

Розрахунок ввізного мита (формула розрахунку для товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) ставки пошлин):

Сп = Ст (П) * Стов де Стов — митна вартість ввезеного товару (в дол. США); Ст (П) — ставка ввізного мита у відсотках від митної вартості або у евро.

Розрахунок акцизу (формула розрахунку для підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) ставки акциза):

Са = У розділі ст (А) * Стов де Стов — митна вартість ввезеного товару (в дол. США); У розділі ст (А) — ставка акцизу в про центах від митної вартості або у евро.

Розрахунок НДС.

Рндс = У розділі ст (ПДВ) * (Стов+Сп+Са) = 20*(Стов+Сп+Са)/100 (в дол. США).

Де У розділі ст (ПДВ) — ставка ПДВ, складова 20% .

Що стосується товарів, неоподатковуваних ввізними митами і/або акцизами, Сп= Про і/або Са = 0.

З іншого боку, за проходження митних процедур необхідно оплатити митний збір Ссб = 0,1% від митної вартості товарів у валюті РФ і додатково у вигляді 0,05% від митної вартості товарів у іноземної валюті чи можливо зробити сумарну оплату у вигляді 0,15% в іноземної валюте.

6. Методи державного регулювання зовнішньоторговельної деятельности.

Обмеження в експорті й імпорті призводять до того, що економічне система як динамічну систему втрачає ті ступеня економічної свободи, які б позитивно проводити її еволюцію і їхню взаємодію з світової економічної системою. У результаті ігнорування еволюційних законів, економічна система може бути щодо закритій тюрмі та ізольованій від зовнішнього ринку. Проте, обмеження в експорті й імпорті неминучі за умов сучасної економічної системи, необхідність забезпечення економічної та національних інтересів, що зумовлює необхідності пошуку компромісу між змушеними обмеженнями і об'єктивними еволюційними законами.

Митно-тарифне регулювання за допомогою встановлення імпортних і експортних мит, затверджуваних постановами Уряди РФ і далі відповідними наказами ГТК РФ.

Нетарифне регулювання: кількісні обмеження експорту і імпорту можуть вводитися у виняткових випадках Урядом РФ в целях:

1) Забезпечення національної стратегії безпеки РФ.

2) Виконання міжнародних зобов’язань РФ з урахуванням стану на внутрішньому товарному рынке.

3) Захист внутрішнього ринку РФ.

Фінансові потоки, пов’язані з товарними потоками у зовнішньоторговельної діяльності, підлягають контролюванню. У зв’язку з зміцненням державного валютного контролю імпортер зобов’язаний забезпечити ввезення РФ товару, еквівалентного за вартістю сплачених для неї коштами в іноземній валюті, а разі недопоставки товару — повернення зазначених коштів, раніше переведених по імпортному контракту іноземної боці в терміни, встановлені контрактом, але з пізніше 90 дней.

Транспортна компанія чи перевізник може мати ліцензією митного перевізника, що розширює можливості надання логістичних послуг клієнтам. Для перевезення зовнішньоекономічних вантажів до можна використовувати митні перевізники, які мають правами юридичної особи та виходячи з ліцензії ГТК РФ з правом здійснювати перевезення під час ввезення і вивезенні зовнішньоторговельних вантажів під митним контролем.

Заключение

Процес глобалізації світової економіки викликає кількісний і якісний зростання товарних, інформаційних, фінансових потоків в економічному просторі. У цих економічних умов своєчасна доставка інформації, або товарів є важливим фактором.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, зменшення тарифних і нетарифних обмежень, спрощення митних, експортно-імпортних процедур призводять до зниження економічних бар'єрів, появу нових ступенів економічної свободи, до більшу відкритість економічної системи з відношення до світовій економіці як наслідок, до динамічного розвитку цієї системы.

У основі економічної стратегії у зовнішньоторговельної діяльності повинні лежати такі основні дії: створення відкритих економічних систем, включаючи логістичні; вдосконалення методів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності; зменшення тарифних і нетарифних обмежень; зниження податків до оптимального мінімуму; спрощення митних, експортно-імпортних процедур з одночасній їх комп’ютеризацією; створення ясного, чітко сформульованого законодавства, виключає взаимопротиворечащие законодавчі акты.

Під час розробки економічної стратегії слід також зважити на факт, що логістичні структури (логістичні фірми, асоціацію та т.п.) грають незамінну роль ролі основних носіїв товарів хороших і інформації у зовнішньоторговельної діяльності світовому економічному пространстве.

Список використаної литературы:

1. Сергєєв В.І. Логістика у бізнесі: Підручник. — М.: ИНФРА-М, 2001. -.

(Серія «Вище образование»).

2. Сергєєв В.І. Логістика: Навчальний посібник. — СПб.: СПбГИЭА, 1995.

3. Транспортна логістика: Навчальне пособие/Под ред. Л. Б. Миротина. -.

М.: МГАДИ (ТУ). 1996.

4. Кретов І.І, Садченко К. В.: Логістика у Зовнішньоторговельній діяльності. — М.: Річ навіть і Сервіс, 2003.

5. Чекмарева Г.І.: Основи митного справи. — М.: Видавничий центр

«Березень», 2003.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою