Розділ 4. Охорона праці

Характеристика приміщення

облік аудит постачальник Відповідно до теми дипломної роботи як об'єкт дослідження в розділі «Охорона праці» нами взято фінансовий відділ бухгалтерського обліку в Товаристві з обмеженою відповідальністю Фармацевтичному підприємстві «Арніка» у зв’язку з отриманням у даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи.

Приміщення відділу знаходиться на першому поверсі житлової будівлі. Загальна площа приміщення становить 18,4 м², висота — 3,1 м, приміщення має одне вікно. Кількість працюючих у приміщенні - 3 чоловіка. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 18,4 :3 = 6,13 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 — 87[3 ] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення — не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

У приміщенні розташовано 3 комп’ютери. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні — 220 В. У приміщенні розміщені 3 письмових столи, дві шафи для зберігання документів, один холодильник.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (), визначається у відсотках за формулою.

(3.4).

де, — нормоване значення КПО для III світлового поясу (= 1,5% згідно з СНиП II — 4 — 79);

m — коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

с — коефіцієнт сонячності (оскільки вікна розташовані на південний-схід, то с = 1).

Тоді:

= 1,5*0,9*1 = 1,35%.

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати фактичне значення КПО виходячи із формули.

(3.5).

де S_В — площа всіх вікон у приміщенні, м²;

S_h — площа підлоги приміщення, м²;

ф_з — загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, беремо ф_з = 0,4;

r₁ — коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

_в — світлова характеристика вікна;

К_буд — коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків немає - отже, К_буд = 1);

К_з — коефіцієнт запасу (К_з = 1,4).

S_В = 1,4*1,8*1 = 2,52 (м²).

S_h = 5,55*3,32 = 18,4 (м²).

Для розрахунку коефіцієнта r₁ необхідно розрахувати такі параметри:

• 1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 5,55/2 = 2,78;
• 2) відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 4/5,55 =0,7;
• 3) середньозважений коефіцієнт відбиття с стелі, стін, підлоги: с_сз = 0,4;
• 4) відношення довжини приміщення до його глибини: 3,32/5,55 = 0,59.

Виходячи із розрахованих показників, із таблиці значень коефіцієнта r₁ при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції.

(3.6).

де у_і — значення функції при і-ому аргументі;

у_і+1 — значення функції при (і+1)ому аргументі;

у (х) — значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів х_і та х_і+1;

х_і — і-те значення аргументу;

х_і+1 — (і+1)-те значення аргументу.

Звідси r₁ дорівнюватиме.

Для визначення коефіцієнта з_в потрібно скористатися таблицею значень світлової характеристики з_в світлових прорізів при боковому освітленні:

К_буд = 1 (будинків напроти вікон немає).

К_з = 1,4.

Отже,.

.

Оскільки фактичне значення природного освітлення менше нормованого (0,257 1,35,) то природне освітлення в приміщенні недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення.

Аналіз достатності штучного освітлення в приміщенні.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 20 Вт. Система освітлення — загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП II — 4 — 79).

Схема розміщення світильників у приміщенні наведено на рисунку 5.

Рис. 5. Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Е_ф), враховуючи те, що потужність ламп — 40 Вт, кількість ламп у світильнику — 4 шт.

Фактичне значення штучного освітлення (Е_ф) розраховуємо за формулою.

(3.9).

де Fл — світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт — 2100 -2340 — 3120 лм);

_В — коефіцієнт використання світлового потоку (_В = 0,4 ч 0,6);

N — кількість світильників, шт.;

n — кількість ламп у світильнику, шт.;

S — площа приміщення, м₂;

К — коефіцієнт запасу (К = 1,5 — 2);

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Беремо.

(лм).

_В = (0,4 + 0,6)/2 = 0,5.

N =2 шт.

n = 4 шт.

S =5,55*3,32 =18,4 м².

К = (1,5+2)/2 = 1,75.

Z = 1,1.

(люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення менше нормованого (285 300), а це свідчить про не достатність штучного освітлення в приміщенні.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 6.

Рисунок 6. Схема розрахунку природної вентиляції.

Розрахуємо об'єм приміщення.

V = 3,32*5,55*3,1 = 56,61 (м³).

Розрахуємо об'єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

V₁ = 56,61/3 = 18,87 (м³/чол.).

Оскільки згідно з СНиП 2.09.04 — 87 об'єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника — 18,87 (м³/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L₁ = 30 (м³/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н, м³/год за формулою.

L_н = L₁*n, (3.16).

де n — найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н =30*9 = 90 (м³/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 6, за формулою.

L_ф = *F*V*3600, (3.17).

де — коефіцієнт витрати повітря (= 0,55);

F — площа кватирки (F = 0,7*1,3 = 0,91 м²);

V — швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою.

(3.18).

де g — прискорення вільного падіння (g = 9,8 (м/с²));

H₂ — тепловий тиск, який розраховується за формулою.

H2 = h2*(з — c), (3.19).

де _з та _с — відповідно об'ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м³.

Об'ємна вага повітря розраховується за формулою.

(3.20).

де Р_б — барометричний тиск мм рт. ст. (Р_б = 750 мм рт. ст.);

Т — температура повітря, К⁰ (для теплого періоду року у приміщенні t = 28 ⁰С, або Т = 301 ⁰К, для холодного періоду року — t = 17 ⁰С, або Т = 290 ⁰К; ззовні приміщення для літа t = 24 ⁰ С, або Т = 297 ⁰ К, для зими t = -11 ⁰ С, або Т = 262 ⁰ К (СНиП 2.04.05−91).

.

Знайдемо h₂ із співвідношень:

(3.21).

h = 0.8+2.0 — 1 — 0,65 = 1,15 (м).

= (0,91)² = 0,8281 (м²).

= (2*(186/2))² =3,24 (м²).

Розв’яжемо систему:

Звідси Н_2(л) = 0,91*(1,174 — 1,125) = 0,044.

Н_2(з) = 0.91*(1,331 — 1,203) = 0,116.

=0,876 (м/с).

= 1,375(м/с).

L_{ф (л)} = 0,55*0,91*0,876*3600 = 1578.38 (м³/год).

L_{ф (з)} = 0,55*0,91*1.375*3600 = 2477,48 (м³/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

Таблиця 2. Підсумкова таблиця.

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24−86 належить до категорії В (пожежонебезпечні - в ньому наявні легкозаймисті речовини — папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

— коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 7.

Рис. 7. План евакуації із приміщення