Місце людини в суспільстві
Кожна людина живе серед людей, вона пов" язана з ними тисячами різноманітних зв" язків. Універсальною формою взаємозв" язку між людьми є спілкування. Саме завдяки йому людина стає людиною, може узгоджувати свої дії з діями інших людей, пізнавати їх й саме у цьому вона може найповніше виражати свій внутрішній світ, свою сутність. Разом з тим спілкування — це надзвичайно складна царина людського… Читати ще >
Місце людини в суспільстві (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Місце людини в суспільстві
План:
Вступ.
Місце людини в суспільстві.
Спілкуваня.
Групи людей та нації.
3). Глобалізація суспільства.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ.
Всі ми живемо в суспільстві. Все життя ми шукаємо своє місце. Деякі, отримують задоволення від своєї спеціальності, гроші ідуть як хвіст комети. Але для того, щоб знайти своє місце, потрібно залишити в спокої самонавіяність, сісти на березі річки, і заглибившись в себе, віднайти саме своє призначення. Якщо це вдається, ти на коні, якщо ні - ти страждаєш, не відчуваєш самореалізації.
Метою роботи ставлю показати основні тенденції співжиття людей у групі, сім'ї, суспільстві…
1.) Місце людини в суспільстві.
Кожна людина живе серед людей, вона пов" язана з ними тисячами різноманітних зв" язків. Універсальною формою взаємозв" язку між людьми є спілкування. Саме завдяки йому людина стає людиною, може узгоджувати свої дії з діями інших людей, пізнавати їх й саме у цьому вона може найповніше виражати свій внутрішній світ, свою сутність. Разом з тим спілкування — це надзвичайно складна царина людського життя. Тому, щоб воно приносило не тільки користь, а й радість, робило людей більш щасливими, кожна людина повинна вчитися спілкуванню, оволодівати його культурою й мистецтвом.
1.1) Спілкуваня.
Серед відносин, що складаються поміж людьми в процесі їхньої спільної діяльності й спілкування, особливе значення для людини мають міжособистісні стосунки. В них найповніше розкриваються всі аспекти людського єства, можуть бути передані найтонші відтінки людських настроїв, почуттів, думок. Саме вступаючи в них, ми можемо повною мірою відчути магічну силу й тепло людських взаємовідносин, які особливо яскраво виявляються у таких здобутках людської культури, як товаришування, дружба, любов.
Однією з найвищих цінностей у людському житті є сім" я. Вона є тією ланкою, завдяки якій здійснюється безпосередній зв" язок генерацій, забезпечуються послідовність та єдність розвитку родини, нарбду, людства. У сім" ї насамперед людина знаходить підтримку й розуміння, вчиться вимовляти своє перше святе слово «мамо», яке відкриває їй шлях до всього найціннішого, що є в людському житті, пізнає незрівнянну радість подружньої й батьківської любові. Тому від того, якою буде наша сім" я, величезною мірою залежить щастя або нещастя не тільки наше, але й найближчих і найдорожчих нам людей.
Кожне суспільство складається з великої кількості різноманітних об" єднань і груп. І кожна людина, завдяки багатогранності своєї життєдіяльності, включена водночас у багато з них. Належність до тієї чи тієї групи певною мірою накладає свій відбиток на особистість, її властивості. Але ще більше значення має те, що належно під відносин, які існують у групі, до якої наложить людини, може складатися її життя. Тому кожен, а нас повинен прагнути того, щоб не тільки розуміти й аналізувати групові відносини, але й уміти змінювати та вдосконалювати їх.
2.) Групи людей та нації.
До великих людських груп належать нації. Склавшися на підґрунті етнічних об" єднань, що сягають своїм корінням сивої давнини, вони акумулюють і зберігають у собі найцінніші досягнення багатьох генерацій наших предків. Упродовж багатьох тисячоліть вироблялися різні соціальні культури, звичаї, формувалися національні типи й національні характери. Й сьогодні вони — це жива історія, або історія нашого народу, яка живе у кожному з нас, навіть якщо ми цього й не помічаємо. Втратити свою національну пам" ять — це значить зрадити своїх предків, позбутися своєї національної честі й гордості, закрити собі шлях у майбутнє, стати манкуртами. Ми повинні бути безмежно вдячні тим, хто навіть у найважчі часи оберігав нашу національну мову й культуру. Але разом з тим ми повинні пам" ятати, що наше завдання сьогодні полягає не тільки в тому, щоб відродити й зберегти, але й у тому, щоб збагатити наші національні надбання новими досягненнями у різних царинах життя. А крім того, ми повинні ще й розуміти, що не тільки ми, але й усі інші люди мають незаперечне право пишатися своєю національною історією та культурою.
Живучи в суспільстві, людина завдячує йому всім. Тому її обов" язок як громадянина полягає не тільки в тому, щоб узгоджувати свої дії з існуючими у ньому нормами ті законами, але й у тому, щоб намагатися цими діями принести користь суспільству, зробити його кращим, ніж воно є. Бути справжнім громадянином, займати чітку громадянську позицію — це ще одна важлива грань людської особистості, без якої вона була б неповною.
3). Глобалізація суспільства.
Й нарешті, кожна людина не може не усвідомлювати сьогодні своєї належності до найбільшої людської спільноти — людства. Бо у наш час, як ніколи раніше, людство стає єдиним. І сприяння зростанню цієї єдності, налагодженню дружніх відносин між усіма народами й людьми є найпершою запорукою успішного розв" язання тих величних проблем і завдань, що стоять перед людством загалом на порозі XXI сторіччя.
Висновок.
Не знайдемо ми зараз людини, що не жила б у постійних відносинах з суспільством. Ми не можемо забезпечити зараз себе, у техногенну добу усім необхідним не звертаючись до інших з метою забезпечення своїх найнеобхідніших духовних, фізичних потреб.
Найбільша майстерність — прожити життя, як можна зменшивши конфлікти, допомагаючи в складну хвилину людям, залишивши своє невеличке, але вкрай значне слово в історії українського суспільства.
Давайте жити так, щоб на старості було що згадати, було що розказати онукам, і озирнувшись перед смертю сказати: «я прожив життя людини, чого бажаю усім своїм родичам, мене будуть пам’ятати, хоча б кілька поколінь. «.
Список використаної.
літератури.
1. Войскунский А. Е. Я говорю, ми говорим. — М., 1990.
2. Воробьев Г. Г. Твоя информационная культура. — М., 1988.
3. Громов АЗ., Кузин О. С. Неформалы: кто єсть кто? — М., 1990.
4. Цобрович А. Г. Общение: наука и искусство. — М., 1980.
5. Жутикова Н. В. Психологические уроки обиденной жизни. — М., 1990.