Розміщення продуктивних сил Миколаївської області

КУРСОВА РОБОТА З РПС Розміщення продуктивних сил Миколаївської області.

План.

Загальні показники:

економічний район до якого входить область, її географічне розміщення, суміжні області;

територія і населення: площа, к-ть населення (міське, сільське), щільність;

адміністративний склад Населення і зайнятість:

чисельність і природній рух;

зайнятість;

Кількість промислових підприємств та їх розміщення всього по обл.

за галузями базових і соціальних виробників у натуральних і відносних показниках Природні ресурси природні умови (рельєф, грунти, ліси, води) мінерально-сировинні ресурси їх запаси та розміщення Показники промислового виробництва.

індекси промисловості.

виробницво продовольчих товарів виробництво непродовольчих товарів Показники сільського господарства.

індекси продуктивності сільського господаовства посівні площі.

урожайність сільськогосподарських культур валовий збір сільськогосподарських культур поголів'я худоби виробництво м’яса, молока, яєць фермерське господарство і показники їх діяльності.

Показники інвестицій.

інвестиції в основний капітал.

інвестиції в основний капітал на душу населення будівельні роботи введення в дію основних фондів прямі інвестиції.

Структурні зміни в економіці.

розподіл промислових підприємств за формами власності.

розподіл промислового виробництва за формами власності.

к-ть малих промислових підприємств к-ть об'єктів, які змінили форму власності.

Висновок.

Р о з д і л 1.

Загальні показники.

1.1. Економічний район до якого входить область.

Миколаївська область входить до Південного соціально-економічного району. Крім Миколаївської туди входять: Одеська, Херсонська області та Кримська автономія (4 адміністративні одиниці). Площа — 113, 4 тис. кв. км (18, 8% площі України), населення 7672, 1 тис. осіб (15, 2% населення України). Щільність населення — 68 осіб на 1 кв. км. Населення Південного району поліетнічне. За даними Перепису 1989 р., українці становили 52,5%, росіяни — 37,5%, болгари — 2,2% (переважно проживали в Одеській обл.), молдавани — 2,1% (Одеська та Миколаївська), євреї — 1,4%, білоруси — 1,3%, кримські татари — 0,6% (Республіка Крим і Херсонська обл.), гагаузи — 0,3% (Одеська), татари — 0,1% (Республіка Крим), караїми — 0,01% (Республіка Крим), кримчаки — 0,01% (Республіка Крим).

Найбільші міста: Одеса — 1027 тис. осіб, Миколаїв — 518 тис. осіб, Херсон — 359 тис. осіб, Сімферополь — 314 тис. осіб.

Основу комплексного розвитку району становлятіі агропромисловий, рибопереробний, рекреаційний, легкої промисловості, машинобудівний, будівсльно-індустріальний, науковий, зовнішньоекономічний і транспортний міжгалузеві комплекси. Провідним міжгалузевим елементом Причорноморського територіально-виробничого комплексу є АПК. Район є однією з житниць України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці та кукурудзи. На полях штучного зрошення в районах Північно-Кримського каналу та гирл річок вирощують рис. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник (зосереджений у степах з найвищою концентрацією в Одеській і Миколаївській областях), ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін., здебільшого в передгірних і гірських районах Криму), тютюн (лісостеп Одеської обл. та Південний берег і передгір'я Криму), цукрові буряки (лісостеп Одеської та північний степ Миколаївської областей). Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині). Овочівництво розміщене навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості Херсона й Ізмаїла, в південно-західній окраїні Криму, де розташовані переробні підприємства (Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алушта, Алупка). Баштанні продовольчі культури (кавуни і дині) в межах району теж культивують повсюдно, але найбільше на Херсонщині і в степовому Криму. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене по всій території регіону, але особливо в Криму. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грецький горіх і мигдаль. Республіка Крим, Одеська, Херсонська і Миколаївська області посідають перші чотири місця в Україні за насиченістю виноградниками, та основна їх концентрація припадає на Крим і Одещину. Отже, Південь — провідна виноградарська база нашої країни.

Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м'ясного і м’ясо-молочного напряму, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво й шовківництво. Району найважливішим виробником тонкорунної вовни (з асканійської породи овець) у державі.

В АПК Південного району наявна потужна харчова промисловість. Найбільші плодоовочсконсервні комбінати розміщені у Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі, навколо яких склалися спеціалізовані сировинні зони. Центри виноробної промисловості — Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія (Крим), Одеса, Херсон; тютюново-ферментаційної — Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіро — олійної — Сімферополь, Бахчисарай, Алушта, Судак; олійножирової - Одеса, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ; цукрової — Котовськ, Заплази (на півночі Одеської обл.), Одеса, Первомайськ, Засілля.

У Південному районі — найбільший у країні рибопереробний комплекс. Вилов риби здійснюється в океанах, Азовсько — Чорноморському басейнах, Дніпровському, Бузькому, Дністровському та інших лиманах, дельті Дунаю, штучних водоймах. Найбільші центри рибної промисловості — Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Вони є основними ядрами Азовсько-Чорноморського галузевого району рибної промисловості.

Лісопромисловий комплекс Південного району, що грунтується в основному на девізній сировині, має місцеве значення. Тут розташовані два підприємства целюлозно — паперової промисловості: Цюрупинський целюлозно-паперовий та Ізмаїльський целюлозно-картонний заводи, що використовують очерет плавнів Дніпра та Дунаю.

Будівельний комплекс району включає промисловість будівельних матеріалів і будівництво. В системі першої провідними є виробництва збірних залізобетонних і бетонних конструкцій і деталей та цегли, черепиці. Видобувають і переробляють нерудні будівельні матеріали: облицювальний мармуровидний вапняк і будівельний камінь Криму, вапняк-черспашник з Криму й Одеської обл., граніти з Миколаївської обл. Вони мають міжрайонне та експортне значення, так само як лінолеум і лінкруст, які у великих масштабах виробляються на Одеському лінолеумовому заводі. Діють Ольшанський (Миколаївська обл.), Бахчисарайський та Одеський цементні заводи. Різноманітне будівництво здійснюють будівельні та монтажні організації.

Первинною сировинною ланкою представлений у районі металургійний комплекс. Комиш-Бурунський залізорудний комбінат поблизу Керчі видобуває у кар'єрах залізну руду (Керченський залізорудний басейн), збагачує та агломерує її (з вапняком) і постачає на металургійний завод «Азовсталь «(м.Маріуполь). Неподалік від Керчі та Севастополя (Балаклавське родовище) видобувають найякісніші в Україні флюсові вапняки, які транспортують у Запоріжжя і Маріуполь. Переробна металургія представлена Одеським сталедротовим заводом. Великі машинобудівні заводи Одеси, Миколаєва, Херсона мають цехи малої металургії. Біля м. Миколаєва збудовано глиноземний завод, який переробляє імпортні гвінейські боксити для потреб Дніпровського алюмінієвого заводу (м. Запоріжжя).

Слабким місцем господарського потенціалу Півдня виступає паливно-енергетичний комплекс. На місцевих гідроенергоресурсах працюють Каховська ГЕС (351 тис. кВт) на Дніпрі та малопотужні Первомайська, Костянтинівська і Вознесенська на Південному Бузі. Експлуатуються природні горючі гази Криму (Глібівське, Задорненське, Джанкойське та Стрілкове родовища). Інші енергоносії в район довозять: вугілля — з Донбасу, нафту — з Поволжя та інших районів, горючий газ — з Шсбелинки з-під Харкова, електроенергію — зі Східного та Придніпровського районів. Найбільше електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ. Серед теплових електростанцій виділяються: Сімферопольська, Комиш-Бурунська, Севастопольська, Одеська, Миколаївська, Херсонська. Великі надії у розвитку виробництва електроенергії пов’язувалися з розвитком АЕС. На р. Південний Буг споруджена Південно-Українська АЕС (Миколаївська обл.). Споруджувались Кримська АЕС і Одеська АТЕЦ (тепер будівництво заморожене). В умовах екологічної небезпеки подальший розвиток атомної енергетики в районі невизначений. Електростанції району об'єднані в єдину Південну енергосистему, зв’язану зі всією Україною. У районі функціонують Одеський і Херсонський нафтопереробні заводи.

До транспортного комплексу входять усі види транспорту: морський, річковий, залізничний, автомобільний, повітряний, трубопровідний. Винятково важливу міжнародну роль відіграє морський транспорт, найбільшими портами якого є Іллічівськ, Південний (біля Одеси), Одеса, Херсон, Миколаїв. Для раціоналізації міжнародних залізничних перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ—Варна (Болгарія). Діє також залізничний пором через Керченську протоку між Кримом і Кавказом. Річковий транспорт найбільш розвинутий на Дніпрі і Дунаї. Головні порти — Херсон, Нова Каховка. Судноплавні також Дністер, Південний Буг, Інгулець.

1.2. Територія і населення.

Миколаївська область займає північно-центральну частину Південного району, тобто розташована на півдні України, в басейні нижньої течії річки Південного Бугу. На півночі вона межує з Кіровоградською, на заході - з Одеською, на сході - з Дніпропетровською, на південному сході - з Херсонськими областями, а з півдня омивається Чорним морем.

Її територія — 24,6 тис. кв. км. (4,1% всієї площі України), населення — 1298,8 тис. чоловік (2,6% жителів України). Густота населення на 1 кв. км — 53 чоловіка. У містах проживає 66%. Це на 2,0% менше ніж по Україні. У селі відповідно проживає 34% населення, що на 2,0% більше ніж по Україні. Українців — 78,9%, росіян — 16,1%, інших національностей — 5% Досить чисельними на Миколаївщині є: молдавани (17 тис., 1,3%), білоруси (14 тис., 1,1%); євреї (12 тис., 0,9%).

1.3. Адміністративний склад Таблиця 1.1.

Адміністративний склад Миколаївської області(на 01.01.1999 р.).

Райони Міста Райони у містах Смт Сільські населені пункти.

всього в тому числі.

Миколаївська 19 9 5 4 17 908.

Обласним центром Миколаївської області є Миколаїв. Миколаїв (518 тис. осіб) лежить на березі Бузького лиману за 50 км від Чорного моря. Це річковий і морський порт, великий індустріальний центр. Його називають, столицею" українського суднобудування (три великі заводи). Найважливіші міста Миколаїв, Вознесенськ, Первмайськ, Южноукраїнськ.

Р о з д і л 2.

Населення і зайнятість.

Основа кожної держави — це населення, люди, які є громадянами, носіями державного сувернітету. Нормальний розвиток держави не можливий без достатньої кількості населення, його працересурсного потенціалу, виробничої і духовної культури.

Проводячи паралелі становища Миколаївськоїобласті та України по відношенню до зайнятості населення і його кількості, то чітко видно тенденцію зменшення кількості населення, старіння його складу. З іншого боку важкі економічні умови та криза в економіці привели до безробіття (зокрема прихованого) Суттєве зменшення населеня чисельності населення Миколаївської обл. Можна деякою мірою пояснити ситуацією, що склалась на ринку праці: стрибкоподібне зростання безробіття, невпевненість у завтрішньому дні зумовили зменшення народжуваності, а також відтік молодих, активних і мобільних людей на тимчасове і на постійне проживання за межі України.

Ці два фактори, а також багато інших суттєво вплинули на багато показників, що наведені нижче.

2.1. Чисельність і природній рух.

Таблиця2.1.

Кількість чоловіків і жінок Миколаївської області(тис.чол.).

Кількість жителів Миколаївської області.

Рік 1989 1999.

Чоловіків 618 611.

Жінок 713 698.

Як бачимо, серед населення Миколаївськоїобласті в 1999 р., в порівнянні з 1989р., спостерігається зменшення чоловіків і жінок.

Таблиця 2.2.

Чисельність населення за віковими групами в Миколаївськїй області(тис.чол) Вікові групи до 16 16−59 60 старше кількість 277 751,2 279,4.

% 21,2 57,4 21,4.

Основна доля, тобто 57,4, в Миколаївськїй області припадає на населення віком від 16 до 59 років, тобто працездатне.

Таблиця 2.3.

Кількість пенсіонерів в Миколаївськїй області(тис. чол).

Всього 350,3.

За віком 255,3.

За інвалідністю 38,4.

У разі втрати годувальника 29,3.

За вислугу років 17,1.

Отримують соціальні пенсії 10,2.

На 1000 населення 268.

Таблиця 2.4.

Коефіцієнт дитячої смертності Миколаївської області.

в 1995;1998р.р.(на 1000 новонароджених).

Роки 1995 1997 1998.

К-сть смертних в Миколаївскій обл. 13,8 13,4 12,8.

К-сть смертних в Україні 14,7 14,0 12,8.

Коефіцієнт дитячої смертності зменшився на 1,08% в порівнянні з 1995р., що свідчить збільшенні народження населення в Миколаївській обл. В порівнянні з смертністю по Україні, смертність в Миколаїівській обл. менша.

Таблиця 2.5.

Коефіцієнт народжуваності і смертності Миколаївської області.(на 1000 чоловік населення) і природній приріст .

Коефіцієнт народжуваності і смертності народжені померлі Природній приріст Всього 9,2 14,7 -5,5.

У місті 8,5 13,2 -5.

У селі 10,7 17,7 -7.

Природній приріст населення в цілому по регіоні становить -5,5 на 1000 чол., тобто у селі смертніть перевищує народжуваність на 14 чол., а в міській місцевості, народжуваність перевищує смертність на 0,1 чол.

ІІ. 2. Зайнятість.

Таблиця 2.6.

Зайнятість населення в усіх сферах економічної діяльності (тис.).

Рік 1995 1996 1997 1999.

К-сть 637,4 633,2 621,2 625,9.

Кількість зайнятого населення у 1999 р. зменшилась на 11.5 тис. осіб ніж у 1995 р.

Таблиця2.7.

Рівень зайнятості населення.

% до к-сті обмеженого населення у віці 15−70 років рік 1995 1996 1997 1999.

Миколаївська 64,4 62,4 62,1 59,2.

Рівень зайнятості населення в Миколаївській обл. в 1999 р. зменшився порівняно з рівнем у 1995 р.

Таблиця 2.8.

Рівень зареєстрованого безробіття в Миколаївській області(тис.чол).

рівень зареєстрованого безробіття 1995 1997 1998.

к-сть безробітних, тис.чол. 44,5 55,9 81,1.

рівень безробіття, % 6,2 8,5 12,5.

Безробіття в Миколаївськїй області зросло в 2 раза. з 1995р. по 1998.

Таблиця 2.9.

Трудові ресурси і їх склад (тис.чол.).

трудові ресурси і їх склад всього працездатні Особи старшого віку Підлітки.

798,1 798,9 62,0 0,6.

Трудові ресурси по Миколаївськїй області складають 913,3 тис.чол., серед яких налічується 758,2 тис. чол. працездатних, 158,4 тис. чол. старшого віку Таблиця 2.10.

Кількість населення, не зайнятого трудовою діяльністю, та його працевлаштування (чол) [3, c 343].

звернулось з питань працевлаштування 47 628.

працевлаштовані 19 525.

Тобто населення даної області було працевлаштовано на 57,8%.

Р о з д і л 3.

Кількість промислових підприємств.

Господарство тісно пов’язане з діяльністю людей, а саме з працею тобто з такою доцільною діяльністю людини в результаті якої виготовляються матеріальні чи духовні цінності та блага. Праця є важливою стороною життєдіяльності людини, засобом її існування як біологічної і соціальної істоти.

У зв’язку з економічної кризою в економіці України взагалі так і в Миколаївськїй області зокрема деякі показники знизились порівняно з попередніми роками. Їхні зміни наведено нижче.

Таблиця 3.1.

Кількість промислових підприємств, що перебували на самостійному балансі [6, с 112 — 113].

Галузі Миколаївська обл. Україна Електро-енергетика 6 167.

Паливна промисловість 0 365.

Чорна металургія 1 193.

Хімічна і нафто-хім. пр-сть 2 358.

Машинобудування і металообробка 78 2930.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 9 631.

Пр-сть будівельних матеріалів 31 1034.

Легка промисловість 21 902.

Харчова промисловість 75 2922.

всього 249 10 607.

Кількість промислових підприємств в Миколаївській обл. становить 2,3% від кількості підприємств в Україні.

Р о з д і л 4.

Природні ресурси.

При взаємодії суспільства і природи природа виступає як важлива основа розвитку суспільства і використовується передусім у вигляді природніх ресурсів.

Природні ресурси — це всі ті елементи, властивості або результати діяльності природніх систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії чи продовольства тощо.

Крім того, на соціально-економічні системи впливають і природні умови, які хоч і не використовуються безпосередньо у виробництві, але можуть полегшувати або ускладнювати функціонування господарства.

У звязку із розвитком науки і техніки все більше природніх умов отримують економічну оцінку та переходять до розряду природніх ресурсів.

4. 1. Природні умови.

Територія Миколаївської обл. лежить на Причорноморській низовині, тобто має низовинний рельєф. Для Миколаївської обл. характерні чорноземи: на півночі і в центрі області-звичайні малогумисті, на півдні-південні залишково — солонцюваті. А на самому півдні області-темно — каштанові залишково — солонцюваті. Для узбережжя Чорного моря в Миколаївській обл. характерна довга берегова лінія з піщаними пляжами. На території Миколаївщини протікають ріки Південний Буг з Інгулом та Інгулець з Висунню. Північна частина області пересічена ярами, балками, долинами. Узбережжя Чорного моря порізане лиманами. У водоймах водиться близько 50 видів риб.

Таблиця 4.1.

Порушення і рекультивація земель (в га).

роки 1995 1996 1999.

Порушення земель 3,5 3,3 1,9.

Відпрацьовано земель 4,6 5,9 2,2.

Рекультвовано земель 8,4 6,8 3,1.

з них під ріллю 1,5 9,2 0,8.

Порівняно з попередніми роками порушення земель знизилось на 1,4 тис. га. Та відпрацьованих земель 3.7 тис. га.

Геологорозвідувальні роботи в Миколаївськїй області і Україні взагальному збільшуються. Це пояснюється тим, що бракує ресурсів, зокрема, нафти і газу для підприємств при досить високих цінах для її імпорту.

Лісовідновнення в лісовому фонді по Миколаївськїй області у 1999 році склало 776га, а у 1995році - 1085га, що більше ніж у 1999 році на 39,8%.

Таблиця 4.2.

Рубки догляду за лісом і вибірково-санітарні рубки (га).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 508 575 483 887 447 431 343 302 333 195.

Миколаївська 2420 2201 1477 1547 1395.

Посадка і посів лісу в лісовому фонді по Миколаївськїй області у 1999 році склало 2197га, а у 1995році - 2112га, що більше ніж у 1995 році на 4%.

Таблиця 4.3.

$.

D.

ae.

:

z.

A.

x2403×1101xD084×1202×6864×0101×6000xD084×6102×0124.

x2403×1103xC584×1202×6864×0101×6000xC584×6102×0324.

$.

x2403×1103xC584×1202×6864×0101×6000xC584×6102×0324x0B00×2403×1103xC584×1202×6864×0101×6000xC584×6102×0324.

x6100×0124.

x2431×6000xD084×6102×0124.

x2431×6000xD084×6102×0224.

kds.

x2403×1101xD084×1202×6864×0101×6000xD084×6102×0124.

x2431×6000xD084×6102×0224.

x0300×0124×8411×02D0x2431×6000xD084×6102×0124.

x5E00×7284×60FFx8E84×6100×0124.

x2431×6000xD084×6102×0124.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1306.

x1100xD084×1202×6864×0101×3100 $x8460×02D0.

x1306.

x0300×0124×8411×02D0x6412×0168×2431×6000xD084×6102×0124.

x0300×0224×8411×02D0x6412×0168×2431×6000xD084×6102×0224.

x6100×0124×0400×6412×0168.

x0300×0224×8411×02D0x6412×0168×2431×6000xD084×6102×0224.

!

x2431×6000xD084×6102×0124.

x2431×6000xD084×6102×0224.

Захист лісів від шкідників та хвороб біологічним методом Рік 1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 277 994 228 514 199 142 156 748 178 402.

Миколаївська 4694 3807 2263 2022 1909.

Водостік в Україні і запаси води в Україні у 1998 році склало 15 623 млн куб м., а по Миколаївськїй області - 496 млн куб м., що менше ніж у 1995 році на 31%.

Таблиця 4.4.

Споживання свіжої води (млн. м куб.).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 30 201 20 338 18 668 13 836 14 285.

Миколаївська 785 500 479 293 317.

Споживання свіжої води як і в Миколаївській обл. так і в Україні зроками зменшується. З 1990 р. до 1999 р. воно зменшилось на 468 в Миколаївській обл., а по Україні на 15 916 млн. м кубічних.

Таблиця 4.5.

Обсяг оборотної і послідовно використаної води.

всього млн. м куб частка оборотної води у %.

1990 1995 1999 1990 1995 1999.

Україна 67 661 51 054 40 969 80 84 85.

Миколаївська обл. 2865 3395 3260 95 96 97.

Скидання забруднених стічних вод у природі поверхневі води у Миколаївськїй області всього становить 211млн куб м. А вцілому по Україні - 4233млн куб м. В тому числі скинуто без очищення води у Миколаївськїй області 76 млн куб м і недоочищенно 135 млн куб м.

Таблиця 4.6.

Залпові аварійні забруднення довкілля (випадків).

1990 1995 1998 1999 водні ресурси атмосферне повітря земельні.

ресурси Україна 393 303 123 127 75 16 36.

Миколаївська 14 24 — 1 — - 1.

Викіди шкідливих речовин в атмосферне повітря по області із стаціонарних джерел у 1999році склало 19,9.

Таблиця 4.7.

Державний контроль за охороною довкілля у 1999 р.

Перевірено обєктів Притягнено до адмін. відповідальності, осіб Накладено штрафів, тис. грн Притягнено до кримін. відповід., осіб Накладено позовів за збитки, тис. грн Призупинено виробн. діял. Обєктів Україна 79 270 35 113 2678,2 120 68 228,8 3132.

Миколавська 1355 799 46,5 1 1209,4 ;

Як в цілій Україні так і в Миколаївській області проведенно ряд заходів щодо охорони нав колишнього середовища. Згідно з законом «Про охорону навколишнього середовища» притягнуто до адміністративної відповідальності велику кількість підприємств різної форми власності стягуючи з них штрафи і порушуючи кримінальні справи, закриваючи їх діяльність.

4.2. Мінерально-сировинні ресурси.

Миколаївська область багата на неметалеві корисні копалини. На території Миколаївської області є пісчані карєри, піски яких використовують для виробництва скла, є родовища цементної глини, трепели, опоки, вапняків пиляльних. На півночі Миколаївської області є родовища графітів.

.

Р о з д і л 5.

Показники промислового виробництва.

Індекс продукції промисловості у Миколаївськїй області у 1999 році становив 73%, у 1996 р. — 70%, а в 1995 р. -78%, тобто у 1999 році по відношенню до 1996 року вони зменшилися на 5%.

Виробництво цементу 500 марки становило 0,9 млн т., а марки 400 — 4,0.

Виробництво товарів народного споживання у Миколаївськїй області по продовольчій групі становило 634,2тис т., а непродовольчої групи — 102,7 тис т. В тому числі легкою промисловістю -20,2 тис т.

5.1. Індекси промисловості.

Таблиця 5.1.

Індекси продуктивності праці у промисловості (у %).

1990=100 1995 1996 1998 1999.

Україна 69 71 76 107.

Миколаївська 104 102 102 110.

Індекси продуктивності праці в 1999 р. у Миколаївській обл. більші на 3% ніж в Україні і були більшими на 35% у 1995 році.

Таблиця5.2.

Індекси продуктивності промисловості (у %).

1990=100 1995 1996 1998 1999 1999 до 1998.

Україна 52 50 49 51 104.

Миколаївська 78 70 73 73 100.

Індекси продуктивності промисловості з 1995 по 1999 роки знизились як і в Україні та і в Миколаївській області.

5.2. Виробництво продовольчих товарів.

Таблиця 5.3.

Виробництво провольчих товарів у 1999 р.(у тис. т.).

Україна Миколаївська обл.

В-во борошна 3354 93.

В-во хліба і хлібобулочних виробів 2505 43.

В-во цукру-піску 1858 38.

В-во м’яса 420 8.

В-во продукції з незбираного молока 700 20.

В-во тваринного масла 108,3 3,0.

В-во олії 576,8 8,2.

В-во жирних сирів (в т. ч. бринзу) 52,5 2,4.

Всього 9574,6 215,6.

Виробництво продовольчих товарів у Миколаївській області становить 2,25% від виробництва в Україні.

Таблиця 5.4.

Виробництво консервів (млн. ум. банок).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 4836 1444 1014 1118 1186.

Миколаївська 183 46 23 67 77.

За статистичними даними виробництво консерв як і вУкраїні так і в Миколаївській обл. зменшилось в 3,3 по Україні і в 4 рази по Миколаївській обл. з 1990 року по 1995 рік. З 1996 року виробництво консерв починає збільшуватись і в 1999 році становило: по Україні-1186, по області-77 млн. ум. банок.

5.3. Виробництво непродовольчих товарів.

Таблиця 5.5.

Виробництво непродовольчих товарів у 1999 році(у млн. шт., пар).

Україна Миколаївська обл.

В-во трикотажних виробів 9,7 0,3.

В-во панчішно-шкарпеткових виробів 36,6 1,0.

В-во взуття 11.9 0,1.

всього 58,2 1,4.

Виробництво непродовольчих товарів в Миколаївській обл. становить 2,4% від виробництва по Україні.

Р о з д і л 6.

Показники сільського виробництва.

Продукція сільського господарства вцілому поУкраїні у 1999році склала 23 603 млн грн, а по Миколаївськїй області - 721 млн.грн.

Загальна земельна площа України становить 60 354,8тис га, а Миколаївськоїобласті - 3331тис га. Для Миколаївської області характерна найвища сільськогосподарська освоєність території(понад 85%).

6.1. Індекси продуктивності сільського господарства.

Таблиця 6.1.

Індекси продуктивності сільського господарства (у %).

1990=100 1991 1995 1996 1998 1999.

Україна 87 65 59 52 49.

Миколаївська 84 58 45 45 45.

Індекси продуктивності сільського господарства зменшуються в Україні і вМиколаївській обл., але існує відмінність: по Україні вони з 1991 по 1999 роки падають, а у Миколаївській обл. вони залишаються сталими з 1996 по 1999 роки.

6.2. Посівні площі.

Таблиця 6.2.

Посівні площі сільськогосподарських культур в Україні і Миколаївськїй області(в тис. га).

Вся посівна площа В тому числі.

Зернові культури Технічні культури Картопляні культури Кормові культури Україна 28 313 13 154 4340 2166 8653.

Миколаївська 1304 714 273 59 258.

Посівна площа Миколаївської області становить 4,6% від загальної посівної площі України.

6.3. Урожайність сільськогосподарських культур.

Таблиця 6.3.

Урожайність сільськогосподарських культур в 1999 році(в центнерах).

Цукрові буряки Соняшників на зерно Льон-довгунець картопля овочі Плоди та ягоди Україна 156,3 10,0 2,7 82,0 110,6 19,2.

Миколаївська 101,98 8,8 — 50,3 85,1 10,4.

Урожайність сільськогосподарських культур у Миколаївській області не набаго відрізняється від урожайності сільськогосподарських культур в Україні вцілому.Урожайність у Миколаївській області висока.

6.4. Валовий збір сільськогосподарських культур.

Таблиця 6.4.

Валовий збір сільськогосподарських культур у 1999 р.(тис. т).

зерна Цукрових буряків Насіння соняшника картопля овочі Всього Україна 24 581 14 064 2794,4 12 723 5324 59 486,4.

Миколаївська 1387 196 196,3 148 166 2093,3.

Валовий збір сільськогосподарських культур у Миколаївській області дорівнює 3,52% від валового збору сільськогосподарських культур в загальному по Україні.

6.5. Поголів'я худоби.

Таблиця 6.5.

Поголів'я худоби у селянських (фермерських) господарствах (голів).

Велика рогата худоба У т. ч. корови свині Вівці та кози.

1996 2000 1996 2000 1996 2000 1996 2000.

Україна 26 984 24 222 16 570 11 209 40 162 31 892 19 974 4656.

Миколаївська 2319 532 1709 383 3739 1257 1061 258.

поголів'я худоби у селянських господарствах з 1996 по 2000 знизилась як поУкраїні так і по Миколаївській області.

6.6. Виробництво м’яса, молока та яєць.

Таблиця 6.6.

Виробництво м’яса (у забійн. вазі, тис. т).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 4358 2294 2113 1706 1695.

1Миколаївська 151 59 56 43 43.

Виробництво м’яса зменшується по Україні і в Миколаївській області. В Миколаївській обл. воно зменшилося з 1990 по 1999 рік на 108 тис. т., а в Україні на 2663 тис. т.

Таблиця 6.7.

Виробництво молока (тис. т).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 24 508 17 274 15 821 13 753 13 362.

Миколаївська 743 527 465 404 386.

Виробництво молока по Україні у 1999 році становить 54,5% виробництва у 1990 році. А в Миколаївській обл. воно становить 52% .

Таблиця 6.8.

Виробництво яєць.

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 16 287 9404 8763 8301 8740.

Миколаївська 457 219 196 153 179.

Виробництво яєць скоротилося з 1990 по 1999 рік: по Україні в 2 рази, а в Миколаївській обл. в 2,6 рази.

6.7. Фермерські господарства.

Таблиця 6.9.

Наявність селянських (фермерських) господарств.

1996 2000.

к-сть господарств Площа с/г угідь, тис т. у тому числі к-сть господарств Площа С/г угідь Тис т. у тому числі.

Україна 34 778 786.4 718,5 35 884 1162,4 1082,2.

Миколаївська 4981 99,6 90,6 4191 111,3 104,4.

Кількість господарств з 1996 по 2000 рік і в Україні збільшилась на 1106, а в Миколаївській обл. навпаки знилась на 790. Площа с/г угідь збільшилась і в Україні і в Миколаївській обл.

Р о з д і л 7.

Показники інвестицій.

Практика розвинутих країн свідчить про те, що необхідною умовою розвитку економіки є висока інвестиційна активність. Її досягають шляхом зростання обсягу реальних інвестиційних ресурсів і найбільш ефективного їх використання в пріоритетних секторах матеріальног виробництва і соціальної сфери. Далеко не останню роль для багатьох держав, особливо для тих, що виходять з економічної і соціальної кризи, відіграє залучення іноземног капіталу у вигляді прямих капіталовкладень. Без інвестицій не обходиться і розвинуті країни світу.

7.1. Інвестиції в основний капітал.

В обсяги інвестицій в основний капітал включені витрати на нове будівництво, на реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих промислових, с/г, транспортних, торгових та інших підприємств, витрати на будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення.

В обсяги інвестицій в основний капітал не включені витрати на бурові та геологорозвідувальні роботи, придбання і формування основного стада, придбання одладнання та інвентарю для діючих закладів, капітальний ремонт будівель і споруд, устаткування, транспортних засобів та інших основних фондів.

Таблиця 7.1.

Інвестиції в основний капітал (млн.грн).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 55 368 16 097 12 557 12 151 12 197.

Миколаївська 1679 448 328 285 241.

Ми можемо помітити, що інвестиції з року в рік зменшуються. По Україні вони зменшились на 43 171, а в Миколаївській обл. на 1438 млн. грн. Інвестиції в основний капітал в Миколаївській обл. становить 1,98% основного капіталу по Україні.

7.2.Інвестиції в основний капітал на душу населення.

Таблиця 7.2.

Інвестиції в основний капітал на душу населення (млн.грн).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 1072,3 313,9 246,9 242,8 245,7.

Миколаївська 1255,8 321,8 245,6 216,9 185,1.

З кожного року інвестиції в основний капітал на одну особу поступово зменшуються. Тільки інвестиції в Україну з 1998 по 1999 почали збільшуватись.

7.3. Будівельні роботи.

Таблиця 7.3.

Будівельні і монтажні роботи (млн. грн).

1990 1995 1996 1998 1999.

Україна 37 319 10 797 7450 6891 6342.

Миколаївська 1269 279 175 161 128.

З наведеної таблиці ми помічаємо, що будівельні роботи з 1990 по 1999 рік зменшуються: по Україні на 30 977, в Миколаївській обл. на 1141 .

7.4. Введення в дію основних фондів.

Таблиця 7.4.

Введення в дію основних фондів.

1996 1998 1999.

Млн.грн Україна 10 250 14 450 17 094.

Миколаївська 231 296 330.

Дані про введення в дію основних фондів у 1996 р. по Україні наведені, як сума витрат на будівництво у цінах відповідних років, поділена на 100 тис. З даної таблички ми можемо помітити, що введення в дію основних фондів протягом 1996;1999 років збільшуються.

7.5. Прямі іноземні інвестиції.

Таблиця 7.5.

Прямі іноземні інвестиції у 1999 році(млн $).

На початок року На кінець року.

всього У т. ч. у спільні п-ва всього У т. ч. у спільні п-ва Україна 2810,7 1917,7 3247,9 2049,1.

Миколаївська 31,4 8,3 36,2 6,9.

Іноземна пряма інвестиція-це інвестиція, що передбачає довгострокові взаємо відносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора в резидентському підприємстві в економіці країни. Метою прямого інвестора є суттєвий вплив на управління підприємством-резидентом.

Р о з д і л 8.

Структурні зміни в економіці.

Напрям, динаміка, склад і структура господарства України зумовлювались значною мірою її політичним статусом. Він характеризувався тим, що Україна в основному не мала своєї повноцінної державності. У ті короткі періоди, коли ця державність формувалася, не було змоги організувати господарське життя, виходячи з національних інтересів.

У цілому ж система господарювання була антиприродною, не відповідала територіально-зональній організації природного середовища України і поставила її на грань екологічної катастрофи.

Тепер багато країн світу зорієнтовані на так звану соціальну економіку, тобто на такий господарський розвиток, який націлений на найповніше задоволення матеріальних і духовних потреб людини при використанні найоптимальнішої кількості ресурсів.

Класичним прикладом такого розвитку є розвинуті країни Європи. Проводячи реформи наш уряд старається також перереформувати і направити у інше русло розвиток України.

8.1. Розподіл промислового виробництва за формами власності.

Таблиця 8.1.

Розподіл промислового виробництва за формами власності у 1999 році.

Форми власності.

приватна колективна з неї акціонерних товариств державна міжнародні організації та юридичні особи Україна 1,2 83,3 49,0 15,1 0,4.

Миколаївська 0,8 89,2 55,0 9,6 0,4.

За статистичними даними можна зробити висновок, що більшу частину підприємств в Миколаївській обл. так як і в Україні, займають підприємства з колективною формою власності 89,2 від загальної кількості. Малу частку складають підприємства з приватною формою власності(лише 0,8).

8.2. Розподіл промислового виробництва за формами власності.

Таблиця 8.2.

Розподіл промислового виробництва за формами власності.

Форми власності.

приватна державна колективна з неї акціонерних товариств міжнародні організації та юридичні особи Україна 0,2 28,6 70,7 55,1 0,5.

Миколаївська 0,3 45,6 54,1 48,6 0,0.

Найбільший розподіл промислового виробництва за формами власності в Миколаївській обл. мають підриємства з колективною формою власності(так само як і в Україні).

8.3. Кількість малих промислових підприємств.

Таблиця 8.3.

Кількість малих промислових підприємств.

1995 1996 1998 1999.

Україна 14 335 13 547 23 456 27 103.

Миколаївська 430 368 790 1031.

Кількість малих підприємств в Україні і в Миколаївській обл. почала зростати з 1996 року. Малі підприємства Миколаївської обл. становлять 3,8% малих підприємств України.

8.4. Кількість об'єктів, які змінили форму власності.

Таблиця44.

Кількість об'єктів, які змінили форму власності.

К-ть обєктів, які змінили форму власності З них шляхом.

всього у тому числі Викупу об'єктів товариствами Продажу на аукціоні Продажу акцій ВАТ.

загально-державну комунальну.

Україна 5232 1514 3718 2574 1497 271.

Миколаївська 163 71 92 123 25 7.

Кількість обєктів, що змінили форму власності в Миколаївській обл. становить 3,1% кількості обєктів в Україні.

Висновок.

Господарськими ядрами району є найбільші міста. Територія всього Південного району тяжіє до Миколаєва (1,1 млн чол. на 1 січня 1991 р.) — найбільшого промислового, транспортного, наукового і культурного центру регіону. Основні галузі її промисловості: машинобудування і металообробка (заводи — важкого кранобудування, «Продмаш », радіально-свердлильних верстатів, важкого вагонобудування, пресів, «Кінап », судноремонтний та ін.), хімічна (суперфосфат, фарби, медичні препарати), будматеріалів (цементний та корково-лінолеумовий заводи,), легка (швейна, суконна, взуттєва, хутрова фабрики), харчова (цукрорафінадний, консервний і хлібний заводи). Одеса — важливий порт Чорного моря. У місті 14 вузів, 6 театрів.

Подальший розвиток господарства Південного району пов’язаний з нарощуванням енергетичної бази та масштабів зрошування, розширенням і благоустроєм курортних зон, інтенсифікацією зовнішньоекономічних зв’язків, раціональним використанням і охороною природного середовища в умовах становлення орієнтуючого (рекомендаційного) територіального планування і ринкових відносин на шляху співіснування різних форм власності.

Важливою і невідкладною в Причорномор'ї є проблема повернення з діаспори (як з близького, так і далекого зарубіжжя) усіх бажаючих кримських татар, створення їм належних умов для політичного і національно-культурного відродження. Йдеться як про діаспору кримських татар, що змушена досі проживати в Середній Азії, так і про кримських татар, яких несприятлива історична доля розпорошувала по зарубіжжі упродовж останніх століть (за оцінками, таких кримських татар налічується в зарубіжній діаспорі близько 5 млн чол. і значна частина з них бажає повернутися на свою історичну батьківщину).

Індустріальне виробництво Причорномор’я спеціалізується на випуску машин і устаткування для агропромислового комплексу, морського транспорту, санаторно-курортного господарства. Розвиваються сільськогосподарське машинобудування.

Список використаних джерел.

Заставний Р.Д. Географія України: Навчальний посібник для географічного факультету та економічних спціальностей. — Львів: Світ, 1994 -740 с.

Заблоцький Б.Ф. та інші. Економіка України: Національна економіка України. — Львів: ЛБК НБУ, 1997.-580ст.

Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України: навчальний посібник. — Львів: Світ, 1994. — 608 с., іл.

Качан Є.П. та інші. Розміщення продуктивнвх сил України: Підручник/ р64. — К: Вища шк., 1998. — 375с.: іл.

Статистичний щорічник України за 1999 рік / Державний комітет статистики України;с 78 за редакцією О. Г. Осауленка.; Відп. за вип. В. А. Гловко — К: Техніка 1999 ISBN 966−575−167−0.

Георафічна енциклопедія України: в 3-х т./ редколегія: О. М. Маринич та інші - К.: 1993 Т. З: П-Я.-480 с.: іл.

PAGE 2.

PAGE 27.