Українська пiсня (II варiант)

Українська пiсня (II варiант).

Наша дума, наша пiсня.

Не вмре, не загине.

/ Т. Шевченко /.

Українська пiсня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юнiсть красиву i нiжну. Яка мити не спiвала цих легких, як сон, пiсень над колискою дорогих дiтей.

З народних пiсень ми довiдуємося про минуле нашого народу. його побут i звичаї, надiї i сподiвання, про важливi iсторичнi подiї, що вiдбуваються в Українi, уславлюються подвиги окремих осiб, змальовується героїчне минуле нашої Вiтчизни.

Пiсня «Зажурилась Україна «складається всього з 12 рядкiв. А як багато в нiй людського горя, мук, страждань! Їх несли в Україну iноземнi поневолювачi. Народ ненавидiв загарбникiв, горiв бажанням якнайшвидше помститися ворогам, кликав своїх синiв: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати » .

Iсторичнi пiснi «Максим, козак Залiзняк «i «Ой з-за гори високої «розповiдають про улюблених у народi козацьких ватажкiв Максима Залiзняка i Данила Нечая. Перший, очоливши гайдамацький загiн, громив польську шляхту, чим заслужив собi в потомках вiчну славу, а другий, знищивши багато ворогiв, смертю хоробрих полiг у бою проти величезної польської армiї.

сю неволю, важку долю трудової людини, водночас висловлюючи i її протест проти панщини та крiпацтва.

Українськi народнi пiснi нової доби, тобто пiсля Жовтневої революцiї, уславлюють трудовi i бойовi подвиги наших людей.

У пiснi «й чого ти, земле, молодiти стала! «народ спiває хвалу новому життю, рiднiй Батькiвщинi, яка «наче та дiвчина в оксамит убралась », а люди «помолодiли », бо стало краще жити.

Високi моральнi якостi наших людей — любов до Вiтчизни, мужнiсть i працелюбнiсть — оспiвуються в пiснi «Ми йдемо до бою ». Кожне слово тут — вияв упевненостi нашого народу в неминучiй перемозi над фашистами. З цiєю пiснею перегукується iнша, також воєнних рокiв, — «Ой, у лiсi зеленому ». В нiй уславлюється героїзм i вiдвага безстрашних ковпакiвцiв, месникiв народних, справжнiх патрiотiв, якi в iм «я перемоги над нiмецькими загарбниками не шкодували свого життя.

Повернувшись з вiйни, учорашнi воїни активно включилися в героїчну працю. Характерною саме для цього перiоду є народна пiсня «Край щасливий, край веселий » .

Тему охорони наших кордонiв розкрито в пiснi «То не море шумить » .

У повоєнний час в народних пiснях оспiвувались герої, якi замислювались над складними питаннями пiдкорення природи, над проблемами багатих i сталих урожаїв.

Отже, як бачимо, народна пiсня народжується, розповсюджується i стає надбанням народу.

Морально чистi, щирi i простi українськi пiснi вiдiграють неоцiненну виховну роль, вчать нас народної мудростi та краси.