Відмова на користь держави

Отказ користь держави — митний режим, у якому товари безоплатно передаються в федеральну власність без сплати мит, а як і не залучаючи товарів заборон та економічного характеру, встановлених відповідно до законодавством РФ про державне регулювання зовнішньоторговельної деятельности.

Застосування режиму відмови від користь держави регулюється параграфом 4 глави 20 Митного Кодексу РФ (далі ТК РФ), а як і наказом Державного Митного Комітету Росії (далі ГТК) від 27 листопада 2003 р. № 1342 «Про затвердження Інструкції про окремих митних операцій під час використання режиму відмови від користь государства».

Цей митний режим може заявити обличчя перемещающее товари чи митний брокер.

Положення ТК РФ про даному режимі загалом відповідає міжнародно-правовим стандартам у питанні. У розділі З Протоколу змін до Міжнародної конвенції про спрощення гармонизаций митних процедур (Брюссель, 26 липня 1999 року.) міститься правило 3.44, де говориться: «Інколи справа, коли товари не випущені для вільного звернення чи коли можна побачити під іншу митну процедуру й за умови, що ні виявлено ніяких правопорушень, відповідному особі не пред’являється вимога сплати мит й підвищення податків чи сплачені їм мита і податки підлягають поверненню у таких случаях:

— коли з проханні зацікавленої особи такі товари під митним контролем і із дозволу митної служби передаються державі чи знищуються або доводяться до втрати комерційної цінності, причому всі пов’язані з цим витрати ставляться з допомогою зацікавленого лица…".

Використання режиму відмовитися від товару користь держави, безпосередньо з неможливістю чи неефективністю реалізації іноземного товару російському ринку. Зовнішньоторговельна практика найчастіше має з випадками відмовитися від товару користь держави у зв’язку з значне зростання ставок платежів. Різке підвищення розміру митних платежів може зробити іноземний товар неконкурентоспроможним проти аналогічними показниками продукції вітчизняних. До такого ж результату можуть призвести й непередбачувані тривалі транспортні простої при морських і залізничних перевезеннях. Штрафи, сплачувані залізниці, портової адміністрації, ведуть до чогось великого подорожчання товару. Визначивши рентабельність зовнішньоторговельної угоди змінених умовах (з урахуванням нових митних тарифів, штрафів транспортним організаціям, і т.д.), імпортер може вважати недоцільною реалізацію товару російському рынке.

Якщо вивезення такого товару із території РФ також виявляється невигідним, учасник зовнішньоторговельної діяльності, змирившись із втратою товару, прагне звести матеріальних збитків до мінімуму й позбутися митних платежів. І тому може вибрати митні режими відмовитися від товару на користь государства.

Безоплатна передача товару у держави може позитивно зашкодити діловій репутації імпортера.

Урядом РФ може визначатися перелік товарів, приміщення яких під режим відмови від користь держави не допускается.

Умови й особливо приміщення товарів під режим відмови від користь держави не допускается:

1.Отказ з товарів користь держави ні спричинити для державні органи Російської Федерації будь-які видатки, які може бути відшкодовано рахунок коштів, виручених від товаров.

2.Под митний режим відмови від користь держави що неспроможні поміщатися товари, оборот яких заборонено відповідно до законодавством Російської Федерации.

3.Проведение митного огляду товарів, помещаемых під цю митний режим є необхідною формою митного контроля.

4.Решение про дозвіл приміщення товарів під режим відмови від користь держави приймає начальник митниці або високопоставлена особа, його заміщає. Дозвіл оформляється шляхом накладення резолюції на заяві «Відмова у користь держави дозволяється» із зазначенням місця певного розміщувати товарів, яких обличчя відмовляється на користь держави. Резолюція завіряється підписом начальника митниці або особи, його що заміщує, і відбитком друку митниці. Митне оформлення товарів виробляється у митному органі, у регіоні діяльності якої вони перебувають. Митні органи представляють дозвіл за наявності сертифіката чи проходження ветеринарного, фітосанітарного, екологічної та інших видів державного фінансового контролю щодо товарів які підлягають сертифікації чи контролю інших органів.

Однією з умов приміщення товарів під митний режим відмови від користь держави є дотримання принципу матеріальної користі державі від використання режиму отказа.

Принцип матеріальної користі означає, що митний орган відмовляє у наданні режиму відмови від користь держави, если:

1)выручка від продажу товарів зможе покрити витрат митного органу, пов’язані з їх реализацией;

2)возможность реалізації товарів митними органами неможлива або обмежена (устаткування вузькоспеціалізованої призначення; товари, терміни реалізації яких менше 6 місяців, і т.п.).

Законодавець звільняє держава від витрат на етапі до звернення товарів у федеральну власність. Так, митні органи не відшкодовують перевізникові, власнику складу тимчасового зберігання (митного складу) або іншим суб'єктам особам будь-яких витрат, що з транспортуванням, зберіганням товарів, проведенням вантажних та інших операцій із ними процесі митного оформлення та митного контролю за цими товарами в митному режимі відмовитися від товару користь держави. Декларант, вибравши митний режим відмовитися від товару користь держави, забезпечує доставку товарів у місце, певне митним органом, на початок митного оформлення товарів у відповідність до режимом відмовитися від товару користь держави і оплачує всі витрати, пов’язані з транспортуванням, зберіганням, проведенням вантажних та інших операцій із товарами, помещаемыми під митний режим відмовитися від товару користь держави, досі складання інвентаризаційної описи.

Інакше кажучи, застосування цього митного режиму на повинен спричинити для державні органи будь-яких витрат, які зможе бути вкриті рахунок коштів, виручених від товаров.

Під митний режим відмови від користь держави може бути можна побачити товари, оборот яких немає заборонено відповідно до законодавством РФ. Відповідно неможливо знайти можна побачити під аналізований режим наркотичні засоби, зброя терористів-камікадзе і деяких інших товары.

Перелік конкретних товарів, які може бути можна побачити під митний режим відмови від користь держави, встановлюється Урядом РФ.

Товари, вміщені під митний режим відмови від користь держави, звертаються до федеральну власність відповідно до Митним Кодексом.

З часу передачі товарів, яких обличчя відмовилося користь держави, митним органам зазначені товари мають для митних цілей статус що у вільному зверненні на митної теренах Російської Федерации.

При приміщенні товарів під митний режим відмови від користь держави товари підлягають декларуванню шляхом подання у митний орган вантажний митної декларації, заповненою відповідно до правилами її заповнення при декларування товарів, помещаемых під даний режим. Порядок заповнення вантажний митної декларації визначено наказом ГТК РФ від 21 серпня 2003 року № 915 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажний митної декларації». Поруч із вантажний митної декларацією видаються інші документи, например:

— вантажні і товаросопроводительные документи на товари (угоди, відповідно до якими товари переміщаються через митний кордон РФ, накладні, коносаменты, специфікації, рахунка-фактури і т.д.);

— дозволу інших федеральних органів виконавчої, якщо товари, завезені на митну територію РФ, підлягають контролю з боку цих органов;

— дозвіл Мінфіну Росії, якщо товари прибули на митну територію РФ має значення закордонних кредитів, залучених під гарантії Уряди РФ;

— інших документів, необхідних митного оформлення та митного контролю, передбачені актами законодавства РФ і нормативними актами ГТК России.

Товари при завершенні митного оформлення відповідно до митним режимом відмови від користь держави за умови виконання всіх своїх вимог, встановлених щодо таких товарів, звертаються до федеральну собственность.

При митному оформленні товарів у відповідність до митним режимом відмови від користь держави проводиться інвентаризація товарів, заявлених під даний режим.

Товари, вміщувані під митний режим відмови від користь держави, передаються митному органу виходячи з акта прийому-передачі товарів, заявлених під митний режим відмови від користь государства.

Відповідно до ст. 428 ТК РФ товари, яких відмовляються користь держави, звертаються до федеральну власність від часу передачі митним органам товарів за актом приема-передачи.

З часу передачі митним органам товарів, яких обличчя відмовилося користь держави, такі товари набувають статусу товарів, що у вільному зверненні на митної території РФ. Інакше кажучи, з зазначеного моменту товари, проти яких відбувся відмову у користь держави, вважаються вільними від будь-яких заборон та користування і розпорядження товарами, встановлених ТК РФ.

Відповідальність за правомірність розпорядження товарами шляхом їх приміщення під митний режим відмови від користь держави несе декларант. Митні органи не відшкодовують будь-яких майнових претензій осіб, які мають повноваженнями щодо товарів, яких декларант відмовився на користь государства.

ТК РФ закріплює, мабуть, одне з найбільш важливих принципів правовим регулюванням митного режиму відмови від користь держави — принцип імунітету нового власника — держави від можливих претензій до нього з боку третіх лиц.

Цей принцип означає, что:

по-перше, всю відповідальність за правомірність розпорядження товарами шляхом їх приміщення під митний режим відмови від користь держави несе лише декларант;

по-друге, митні органи не відшкодовують будь-яких майнових претензій осіб, які мають повноваженнями щодо товарів, яких декларант відмовився на користь государства.

Так, претензії власників товарів, перевізників, власників складів, у яких товар зберігався, тощо. можуть бути пред’явлені лише декларанту.

Відповідно до постановою Уряди РФ від 29 травня 2003 року № 311 «Про обліку, оцінки якості та розпорядженні майном, зверненим у власність государства».

майно, спрямована у держави, підлягає у порядку передачі Російському фонду федерального майна (відділенням) для обліку, оцінки й реалізації, за исключением:

а) майна, який з обороту, що передається уповноваженим федеральним органів виконавчої влади — чи організаціям гаразд, встановленому законодавством Російської Федерации;

б) рухомого майна, що становить культурну цінність, включаючи рухоме майно релігійного призначення, що передається Міністерству культури Російської Федерації (його територіальному органу зі збереженням культурних ценностей);

у грошових засобів у російських рублях і в іноземній валюті, державних цінних паперів, випущених від імені Російської Федерації, дорогоцінних металів і коштовного каміння, що передаються Міністерству фінансів Російської Федерації у встановленому їм порядке;

р) нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, акцій, часток на статутних (складочных) капіталах комерційних організацій, які у установленому порядку Міністерству майнових відносин Російської Федерації (його територіальному органу).

Для передачі майна, наверненого у держави, митний орган повідомляє Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої (його територіальний орган), про наявність і піднятому місці перебування цього имущества.

Передача майна, наверненого у держави, здійснюється за акту прийому-передачі, подписываемому уповноваженою особою державний орган, володіє таким майном, та уповноваженим обличчям Російського фонду федерального майна (його відділення) або відповідного федерального органу виконавчої власти.

Що стосується передачі майна, наверненого у держави, без встановленої облікової вартості Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої влади термін пізніше місяці від дня передачі майна організує оцінку гаразд, встановленому законодавством Російської Федерації про оцінної деятельности.

Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої представляє Міністерству майнових відносин Російської Федерації піврічні й річні звіти про обіг майна, наверненого у держави. Звіти видаються впродовж місяця, наступного за звітним периодом.

Звіти повинні містити дані про загальну вартість прийнятого у відповідність до актом прийому-передачі (актом передачі) майна, наверненого у держави, засобах, виручених від цього майна, включаючи кошти, що надійшли до федерального бюджету, і навіть даних про вартості переробленого, утилизированного (знищеного) майна України та відомості про використання чи розпорядженні имуществом.

Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої забезпечує схоронність переданого йому майна, наверненого у власність государства.

Міністерство майнових відносин Російської Федерації виходячи з звітів, щорічно становить пізніше 1 квітня представляє в Уряд Російської Федерації звіт про обіг майна, наверненого у власність государства.

Відповідно до постановою Уряди РФ від 29 травня 2003 року № 311 «Про обліку, оцінки якості та розпорядженні майном, зверненим у власність государства».

майно, спрямована у держави, підлягає у порядку передачі Російському фонду федерального майна (відділенням) для обліку, оцінки й реалізації, за исключением:

а) майна, який з обороту, що передається уповноваженим федеральним органів виконавчої влади — чи організаціям гаразд, встановленому законодавством Російської Федерации;

б) рухомого майна, що становить культурну цінність, включаючи рухоме майно релігійного призначення, що передається Міністерству культури Російської Федерації (його територіальному органу зі збереженням культурних ценностей);

у грошових засобів у російських рублях і в іноземній валюті, державних цінних паперів, випущених від імені Російської Федерації, дорогоцінних металів і коштовного каміння, що передаються Міністерству фінансів Російської Федерації у встановленому їм порядке;

р) нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, акцій, часток на статутних (складочных) капіталах комерційних організацій, які у установленому порядку Міністерству майнових відносин Російської Федерації (його територіальному органу).

Для передачі майна, наверненого у держави, митний орган повідомляє Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої (його територіальний орган), про наявність і піднятому місці перебування цього имущества.

Передача майна, наверненого у держави, здійснюється за акту прийому-передачі, подписываемому уповноваженою особою державний орган, володіє таким майном, та уповноваженим обличчям Російського фонду федерального майна (його відділення) або відповідного федерального органу виконавчої власти.

Що стосується передачі майна, наверненого у держави, без встановленої облікової вартості Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої влади термін пізніше місяці від дня передачі майна організує оцінку гаразд, встановленому законодавством Російської Федерації про оцінної деятельности.

Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої представляє Міністерству майнових відносин Російської Федерації піврічні й річні звіти про обіг майна, наверненого у держави. Звіти видаються впродовж місяця, наступного за звітним периодом.

Звіти повинні містити дані про загальну вартість прийнятого у відповідність до актом прийому-передачі (актом передачі) майна, наверненого у держави, засобах, виручених від цього майна, включаючи кошти, що надійшли до федерального бюджету, і навіть даних про вартості переробленого, утилизированного (знищеного) майна України та відомості про використання чи розпорядженні имуществом.

Російський фонд федерального майна (його відділення) або відповідний федеральний орган виконавчої забезпечує схоронність переданого йому майна, наверненого у власність государства.

Міністерство майнових відносин Російської Федерації виходячи з звітів, щорічно становить пізніше 1 квітня представляє в Уряд Російської Федерації звіт про обіг майна, наверненого у власність государства.

??

??

??

??