Албанія

Албания

Республика Албания

Площадь: 28,7 тис. км2.

Численность населення: 3,4 млн. людина (1998).

Государственный мову: албанский.

Столица: Тирана (300 тис. жителів, 1992).

Государственный свято: 28 листопада, День прапора (1912) і позбавлення їх фашистського окупаційного режиму (1945).

Денежная одиниця: лек.

Член ООН з 1955 р. У Ради Європи є з 1995 г.

Албания лежить у південної Європі, ніяких звань Балканського півострова. Її кордону з Грецією, Югославією і Македонією на всьому протязі проходять по природним кордонів — горами і озерам. На заході омивається водами Адриатического моря.

Албанцы — нащадки древнього населення Балканського півострова. Вони свідчать одному з індоєвропейських мов, у якому колись розмовляли иллирийцы і фракійці. Сьогодні це країна, із найвищим природним приростом населення Европе.

Около третини території Албанії лежать у найбільш зручному для господарської діяльності поясі — нижче 300 м вище над рівнем моря. Проте країна вирізняється крайньою економічної відсталістю. Тільки після Другої світової війни тут почала розвиватися промисловість, насамперед гірничодобувні підприємства міста і орієнтуються на власну сировинну базу галузі. Надра Албанії багаті на корисні копалинами. Вона займає перше місце Європі з видобутку хромитов, рахунок власних ресурсів покриває потреби у нафти. Важливе значення останніми роками стала набувати кольорова металургія, металообробки і др.

Традиционно населення займається скотарством. Влітку випасають баранів та кіз на високогірних альпійських луках, взимку — на полонинах. Якщо ви трохи десятиліть у сільське господарство переважало тваринництво, то нині 2/3 продукції доводиться на рослинництво. Вирощують зернові культури, і навіть бавовник, цукрову буряки, кукурудзу. Великі площі зайняті під оливкові, цитрусові плодові дерева, під виноградники.

Албания довгий час залишалася єдиною країною у Європі без залізниць: їх почали будувати лише у 1947 р. Основне засіб зв’язку — автомобіль. До цих пір серед стосів користуються традиційним тих місць в’ючною транспортом.

Этнический Склад країни досить однорідний: 98% населення це албанці. Проте побутова культура дуже різноманітна, що природною ізоляцією окремих груп населення умовах гірську місцевість. Майже 2/3 його живе у селах, більшість із яких розміщено на прибережних рівнинах і плоскогір'ях. Сучасні вдома поєднують у собі прикмети цивілізованого комфорту зі звичним побутовим укладом. Традиційний ж тип житловий будинок залежав немає від способу ведення господарства, як від рельєфу місцевості. Як і раніше, найбільш поширений будинок — двоповерхова на будівництво, найчастіше кам’яна. Житлові кімнати розташовані нагорі; нижній поверх селяни використовують із змісту худоби, городяни — під комори, крамниці, майстерні. Де-не-де ще помітні примітна будова албанських горців — масивну кам’яну вежу з бійницями — кулу. До цього часу не забуто й вона традиційна одяг. Наприклад, багато чоловіків продовжують носити білі валяні із шерсті шапочки. Селянки середнього та старшого віку обов’язково носять фартухи і головні хустки. По гірських стежках відвідують опингах — свого роду сандалях з сирицевою шкіри. На столі в хліборобів переважають овочі й маслини, скотарі вживають різні види молочних продуктів, але найбільше сир. Турками привнесені елементи східної кухні. Так, повсюдно поширився звичай пити кофе.

Столица Албанії — Тирана. Цей статус місто одержав у 1920 р. Заснований у XVII в. на місці поселення, відомого з XV в. Нині це центр наукової й нерозривності культурної життя країни, тут перебувають університет, театр опери, і балету, спортивні споруди, підприємства обробній промисловості. Місто Дуррес, розташований березі Дурресского затоки, — головні ворота Албанії в зовнішній світ, її туристско-курорт-ный центр. Тут розвинене морське рибальство. Як багато і багато населених пунктів Албанії, Дуррес дуже древнього походження (грунтується в VII в. до зв. е.). Безліч людей відвідують міста-музеї Круя і Берат. Берат грунтується иллирийцами в IV в. до зв. е. Збереглися стіни фортеці XIII в. Усередині перебуває древній житловий квартал, що становить скупчення кам’яниць. Круя знаменита тим, що у XV в. у неї столицею. Фортеця, зазнала облозі турецьких військ, споруджено на фундаменті з природного скелі. Виниклі на місці иллирийских і грецьких міст Дуррес (античний Эпидамн), Влера (Авлон), Круя (Гирокастра) зберігаються як заповідники древньої архітектури та культури. У 1957 р. створено Тиранский університет, в 1973 р. заснована Академія наук.

Албания займає ключову позицію в виходу з Адриатического моря в Іонічне. Слушний теплий і сухий клімат, приморські піщані пляжі, безліч фруктів, і навіть розташовані неподалік моря мальовничі гірські джерела приваблюють туристов.

Албания переважно гірська країна. Розмаїття її природних ландшафтів зумовлено передусім амплітудою висот. На півночі височить найменш доступний гірський масив країни — Североалбанские Альпи. Вони уступами обриваються Півдні до річці Дрин, поточної ущелиною завглибшки кілька сотень метрів. Південніше розташована велика система центральних гірських масивів (найвищу точку Албанії — 2764 м). На заході, там, де гірська підкова з намистом сніжних вершин розступається, лежить прибережна горбиста рівнина. У південної Албанії гори майже впритул підступають на море. У дивовижній країні частково розташовані великі озера — Шкодер (Скадарское), Охридське, Преспа. Клімат — субтропічний, средиземноморский.

Ученые вважають, що предками албанців були иллирийские племена (І тис. е.). З XI в. почали поширювати етнонім «арберы», т. е. албанці. Панування Османської імперії, яке тривало майже 5 століть, з XV в. до 1912 р., викликало міграції населення, частину доходів якого перейшов у іслам. Із середини ХІХ ст. розпочалося зростання національної свідомості, склався літературну мову. Після поразки Туреччини у I Балканської війні Албанія домоглася формальної незалежності. 1939;го р. захоплена фашистською Італією, в 1943 р. — фашистської Німеччиною. У 1946 р. проголошена народної республікою, в 1976 р. перейменовано на Народну Соціалістичну Республіку Албанію, із травня 1991 р. — Республіка Албания.

Албанцы пишаються своїм національним героєм Георгієм Кастриоти, прозваним Скандербегом. У другій половині XV в. цей найбільший феодал стояв на чолі збройної боротьби з завоювань Османської імперії. Серед діячів освіти найбільш відомий Наум Векильхаджи (1797— 1866), створив албанський алфавіт. Основоположником літератури вважається Наим Фрашери (1846 — 1900), поет, философ.

Албания — парламентська республіка. З 1991 р. глава держави є президент. Вищий орган структурі державної влади — однопалатное Народні збори. У 1998 р. сформована коаліційний уряд. Найбільші партії — Албанська соціалістична і Демократичний альянс. Діє Закон про основних положеннях конституції, затверджений сесією Народних зборів 1991 р. Адміністративно країна поділена на 26 рети (областей).

Верующие — переважно мусульман-сунітів, є католики і православные.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.