Производственная логістика. 
Логістика і інтернет: виклики електронної торговли

Харківський інститут економіки ринкових взаємин держави і менеджмента.

Севастопольський факультет.

КОНТРОЛЬНА РАБОТА.

з дисципліни: ЛОГИСТИКА.

Тема роботи: Виробнича логистика.

Логістика і інтернет: виклики електронної торговли.

Керівник: Виконала студентка.

заочного отделения.

4 курсу групи У -41.

Кутейко В.В.

Шифр:

Севастополь.

Содержание Введение…3.

1 Виробнича логистика…4.

1.1 Сутність і завдання виробничої логостики…4.

1.2 Управління матеріальними потоками у межах внутрипроизводственных.

логістичних систем…7.

1.3 Ефективність логістичного підходи до управлінню матеріальними потоками на предприятии…11 2 Логістика і інтернет: вывозы електронної торговли…13.

Перечень литературы…21.

Об'єктом вивчення нової наукової та відповідної навчальної дисципліни «логістика?» є матеріальні і з ними інформаційні і фінансові потокові процеси. Широке застосування логістики на практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між придбанням сировини й поставкою товарів кінцевого споживача. Логістика дозволяє мінімізувати товарні запаси, а деяких випадках взагалі відмовитися від використання, дозволяє істотно скоротити час доставки товарів, прискорює процес одержання інформації, підвищує рівень сервиса.

Діяльність у сфері логістики багатогранна. Вона містить управління транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, організацію інформаційних систем, комерційної діяльності й багато іншого. Кожна з перелічених функцій глибоко вивчена і описано на відповідної галузевої дисципліни. Принципова новизна логістичного підходу — органічна взаємозв'язок, інтеграція перелічених вище областей і в єдину материалопроводящую систему. Мета логістичного підходу — наскрізне управління матеріальними потоками.

Управління матеріальними потоками завжди було істотною стороною господарську діяльність. Але тільки порівняно недавно воно набуло становище однією з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина — перехід з ринку продавця до ринків покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих та торгових систем на швидко изменяющиеся пріоритети потребителей.

У разі початку ринкових відносин єдині системи нормативів вдосконалення матеріально-технічної бази втрачають свій колишній значення. Кожен суб'єкт господарювання самостійно оцінює конкретну ситуацію та приймає рішення. Світовий досвід, лідерство в конкурентної боротьби набуває сьогодні той, хто компетентний у сфері логістики, володіє її методами.

1 ВИРОБНИЧА ЛОГИСТИКА.

3 Сутність і завдання виробничої логистики.

Матеріальний потік своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком цьому етапі має власну специфіку та називається виробничої логистики.

Нагадаємо зміст терміна «виробництво». Як відомо, громадське виробництво підрозділяється матеріальним і нематеріальне (рис. 1.1). Виробнича логістика розглядає процеси, які у сфері матеріального производства.

Рис. 1.1 Структура громадського производства.

Завдання виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками всередині підприємств, створюють ^матеріальними благами чи які надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування, развеска, укладка та інших. Характерною рисою об'єктів вивчення у виробничої логістиці — їх територіальна компактність. У літературі їх іноді називають «острівними об'єктами логистики».

Матеріальні послуги з транспортування вантажів можуть бути об'єктом як виробничої логістики, у разі використання власного транспорту для внутрішньовиробничого переміщення вантажів, і транспортної, якщо використовується транспорт загального пользования.

Логістичні системи, аналізовані виробничої логістикою, звуться внутрішньовиробничих логістичних систем. До них віднести: підприємство; оптове підприємство, має складські споруди; вузлову вантажну станцію; вузловий морської порт і др.

Внутрипроизводственные логістичні системи так можна трактувати на макроі микроуровне.

На макрорівні внутрипроизводственные логістичні системи виступають на ролі елементів макрологистических систем. Вони задають ритм роботи цих систем, є джерелом матеріальних потоків. Можливість адаптації макрологистических систем до змін довкілля істотною мірою визначається здатністю які входять у них внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, т. е. асортимент і кількість випущеної продукций.

Якісна гнучкість внутрішньовиробничих логістичних систем може забезпечуватися завдяки наявності універсального обслуговуючого персоналові та гнучкого производства.

Кількісна гнучкість також забезпечується у різний спосіб. Наприклад, що на деяких підприємствах Японії основний персонал становить чи більш 20% від максимальної кількості працюючих. Інші 80% — тимчасові працівники. Причому до 50% від кількості тимчасових працівників становлять жінок і пенсіонери. Отже, при кількості персоналу в 200 людина підприємство у будь-якої миті може поставити виконання замовлення до 1000 людина. Резерв робочої сили в доповнюється адекватним резервом оборудования.

На мікрорівні внутрипроизводственные логістичні системи є ряд підсистем, що у відносинах і зв’язках друг з іншому, їхнім виокремленням певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і ростити кадри, забезпечують входження матеріального потоку до системи, проходження в ній і вихід із системи. Відповідно до концепцією логістики побудова внутрішньовиробничих логістичних систем має забезпечувати можливість постійного узгодження та взаємної коригування планів і безкомпромісність дій постачальницьких, виробничих та збутових ланок всередині предприятия.

Логістична концепція організації виробництва включає у собі такі основні положения:

(відмови від надлишкових запасов;

(відмови від завищеного часу виконання основних та транспортноскладських операций;

(відмови від виготовлення серій деталей, куди немає замовлення покупателей;

(усунення простоїв оборудования;

(обов'язкове усунення брака;

(усунення нераціональних внутрішньозаводських перевозок;

(перетворення постачальників з яка протистоїть боку в доброзичливих партнеров.

На відміну від логістичній традиційна концепція організації виробництва предполагает:

(будь-коли зупиняти основне обладнання та підтримувати у що би там не стало високий коефіцієнт його использования.

(виготовляти продукцію максимально великими партиями;

(мати найбільшого запас матеріальних ресурсів «про всяк случай».

Зміст концептуальних засад свідчить у тому, що традиційна концепція організації виробництва найприйнятніша для умов «ринку продавця», тоді як логістична концепція — для умов «ринку покупателя».

Коли попит перевищує пропозицію з достатньою впевненістю думати, що виготовлена з урахуванням кон’юнктури ринку партія виробів буде реалізована. Тому пріоритет отримує мета максимальної завантаження устаткування. Причому, що більший буде виготовлена партія, тим нижче виявиться собівартість одиниці вироби. Завдання реалізації першому плані ті стоит.

Ситуація із настанням ринку «диктату» покупця. Завдання реалізації виробленого продукту умовах конкуренції входить у перше місце. Непостійність і непередбачуваність ринкового попиту робить недоцільним створення умов та зміст великих запасів. У той самий час виробничник не повинен прогаяти жодного замовлення. Звідси потреба у гнучких виробничих потужностях, здатних швидко відреагувати виробництвом на що виник спрос.

Зниження собівартості за умов конкуренції досягається не збільшенням розмірів випущених партій та іншими екстенсивними заходами, а логістичній організацією як окремого виробництва, і всієї товаропровідної системи в целом.

1.2 Варіанти управління матеріал у межах внутрішньовиробничих логістичних систем.

Управління матеріальними потоками у межах внутрішньовиробничих логістичних систем може здійснюватися у різний спосіб, у тому числі виділяють дві основні, принципово які один від друга.

Перший варіант називається «що штовхає система» і становить систему організації виробництва, у якій предмети праці, вступники на виробничий ділянку, безпосередньо цим ділянкою в попереднього технологічного ланки не замовляються. Матеріальний потік «виштовхується» одержувачу за командою, котра надходить на передавальне ланка з центральної системи управління виробництвом (рис. 1.2).

Условные обозначения:

Матеріальний потік, Інформаційний потік Рис. 1.2 Принципова схема, штовхає системи управління матеріальними потоком у межах внутрипроизводственной логістичній системы.

Що Штовхає моделі управління, потоками притаманні традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичній організації виробництва з’явилася зв’язки й з масовим поширенням обчислювальної техніки. Ці системи, перші розробки яких належать до 60-х років, дозволили нічого й оперативно коригувати плани і дії всіх підрозділів підприємства — постачальницьких, виробничих та збутових, з урахуванням постійних змін у реальному масштабі времени.

Що Штовхає системи, здатні з допомогою мікроелектроніки ув’язати складний виробничий механізм у єдине ціле, тим щонайменше мають природні кордону своїх фізичних можливостей. Параметри «выталкиваемого» на ділянку матеріального потоку оптимальні настільки, наскільки управляюча система в стані і оцінити все чинники, що впливають виробничу ситуацію у цьому ділянці. Та що більше чинників з кожного з численних ділянок підприємства повинна враховувати управляюча система, тим досконаліший від і трохи дорожчий має бути її програмне, інформаційне і технічне обеспечение.

Другий варіант грунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він має назва «яка тягне система» і становить собою систему організації виробництва, у якій деталі напівфабрикати подаються наступну технологічну операцію з попереднім принаймні необходимости.

Тут центральна систему управління не втручається у обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює їм поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремого технологічного ланки визначається розміром замовлення наступного ланки. Центральна систему управління ставить за мету лише перед кінцевим ланкою виробничої технологічної цепи.

А, аби зрозуміти механізм функціонування тянущей системи розглянемо приклад (рис. 1.3).

матеріал десять десять десять.

для 10 заготовок деталей единиц.

заготовок продукции Условные обозначения:

Матеріальний потік, Інформаційний потік Рис 1.3 Яка Тягне систему управління матеріальним потоком у межах внутрипроизводственной логістичній системы.

Припустимо, підприємство одержало замовлення виготовлення 10 одиниць продукції. Це замовлення систему управління передає до цеху складання. Цех складання, до виконання замовлення, затребувана 10 деталей з цеху № 1. Передавши з свого запасу 10 деталей, цех № 1 з єдиною метою поповнення запасу замовляє у цеху № 2 десять заготовок. Натомість, цех .№ 2, передавши 10 заготовок, замовляє складі сировини матеріали виготовлення переданого кількості, також з метою відновлення запасу. Отже, матеріальний ноток «витягується» кожним наступним ланкою. Причому персонал окремого цеху може врахувати вулицю значно більше специфічних чинників, визначальних розмір оптимального замовлення, чому це змогла б зробити центральна система управления.

Насправді реалізовані різні варіанти що штовхають і тягнуть систем. Що Штовхає системи за назвою «системи МРП». Вони характеризуються високий рівень автоматизації управління, що дозволяє реалізувати такі основні функции:

(забезпечувати поточне регулювання контроль виробничих запасов;

(у реальному масштабі часу нічого й оперативно коригувати плани і дії різних служб підприємства — постачальницьких, виробничих, сбытовых.

У середовищі сучасних, розвинених варіантах систем МРП вирішуються й різні завдання прогнозування. Як методу вирішення завдань широко застосовується імітаційне моделювання та інші методи дослідження операций.

До який тягне внутрипроизводственным логистическим системам відносять систему «Канбан» (у перекладі японського — картка), розроблену і вперше у світі реалізовану фірмою Тоёта (Япония).

Система Канбан не вимагає тотальної комп’ютеризації виробництва, проте вона не передбачає високу дисципліну підставок, і навіть високу відповідальність персоналу, оскільки централізоване регулювання внутрішньовиробничого логістичного процесу ограничено.

Система Канбан дозволяє істотно знизити виробничі запаси. Наприклад, запаси деталей для один що його випускає автомобіль фірма Тоёта становить 77 дол., тоді, як у автомобільних фірмах США цей показник Нравен приблизно 500 дол. Система Канбан дозволяє також прискорити оборотність оборотних засобів, підвищити якість випущеної продукции.

1.3 Ефективність логістичного підходу управлінню матеріальними потоками на предприятий.

Відомо, що 95−98% часу, протягом якого матеріал перебуває в виробничому підприємстві посідає виконання погрузочнорозвантажувальних і транспортно-складських робіт. Цим обумовлюється їх значна частина в собівартості випущеної продукции.

Логистический підхід до управління матеріальними потоками для підприємства дозволяє максимально оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій. За даними фірм Бош—Сименс, Міцубісі, «Дженерал Моторс» один відсоток скорочення витрат виконання логістичних функцій мав хоча б ефект, як і збільшення на 10% обсягу сбыта.

Перерахуємо деякі елементи, з яких складається сукупний ефект від участі застосування логістичного підходи до управлінню матеріальним потоком на предприятии.

1 Виробництво орієнтується ринку. Стає можливим ефективний перехід на малосерійне і індивідуальне производство.

2 Започатковано партнерські відносини з поставщиками.

3 Скорочуються простої устаткування. Це забезпечується тим, що у робочих місць постійно є необхідних роботи материалы.

4 Оптимізуються запаси — одне з центральних проблем логістики. Зміст запасів вимагає відволікання фінансових коштів, використання значній своїй частині матеріально-технічної бази, трудових ресурсів. Аналіз досвіду низки фірм Західної Європи, використовують сучасні логістичні методи щодо організації виробництва (систему Канбан), показує, що застосування логістики дозволяє зменшити виробничі запаси на 50%.

5 Скорочується чисельність допоміжних робочих. Чим менший рівень системності, тим неопределеннее трудовий процес і тих вище потреба в допоміжному персоналі до виконання пікових обсягів работ.

6 Поліпшується якість випущеної продукции.

7 Знижуються втрати матеріалів. Будь-яка логістична операція — це потенційні втрати. Оптимізація логістичних операцій — це скорочення потерь.

8 Поліпшується використання виробничих та складських площ. Невизначеність потокових процесів змушує резервувати великі додаткові площі. Зокрема, під час проектування торгових оптових баз невизначеність потокових процесів змушує на 30% збільшувати площі складських помещений.

9 Знижується травматизм. Логистический підхід органічно вписує в себе систему безпеки труда.

2 ЛОГІСТИКА І ИНТЕРНЕТ:

ВИКЛИКИ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГОВЛИ.

Розвиток електронної торгівлі з допомогою Інтернету вносить істотних змін у організацію торгівлі фірм, які виробляють товари та послуги. Традиційне управління витратами, яка грунтується на аналізі використовуваних коштів, дедалі більше поступається місце управлінню стосунки з клієнтами. У умовах підприємці — постачальники товарів та послуг концентрують свої зусилля на збереження довіри клієнтів, пропонуючи їм додаткові послуги, й те водночас прагнуть краще пристосуватися зникнення границ.

Електронна торгівля сприяє задоволенню потреб клієнтів і покупців в персоналізованих (тобто. пристосованих до вимог конкретного споживача) продуктах і послугах. Фахівцям у сфері логістики головний виклик у тому, щоби вчасно розв’язувати проблеми розширення зони обслуговування до світових (глобальних) масштабів, скорочуючи у своїй терміни поставок товарів хороших і знижуючи вартість обслуговування. За оцінкою фірми «Ернст енд Янг» (Ernst & Young), 1999 р. у Європі налічувалося всього 8,9 млн. покупців, котрі користувалися послугами Інтернету. В інших оцінкам, мови у Франції частка таких покупців становила лише 1,396 загального числа, тоді як у Швеції - 4,8% й у США — 9,6%. Як вважають фахівці, в майбутньому електронна торгівля повинна стабілізуватися лише на рівні 10% обсягу традиційних торгових сделок.

Є різноманітні оцінки частки французьких домогосподарств, мають доступом до Інтернету: для 1999 р. вони коливаються від 6 до 10%; за даними Національного інституту з статисти та економічних досліджень, на лютий 2000 р. ця частка становить 7% проти 25% у Канаді та 22% в Финляндии.

Так само суперечливі з оцінкою загального обсягу електронної торгівлі у світі й у Европе:

«Інтернешнл Телекомюникейшн Юніон» (International Telecommunication Union) оцінює обсяг електронної торгівлі в мирр 1999 р. в 95 млрд долл.;

«Форрестер Рисерч» (Forrester Research) — в 36 млрд. євро, зокрема в європі — в 17 млрд; 2000 р. ця сума повинна бути 82 млрд. й у 2003 р. — 850 млрд., зокрема в європі — 340 млрд евро;

ИДК (IDC — International Data Corporation) оцінює обсяг електронної торгівлі 2003 р. в 1300 млрд долл.

Такі розбіжність у оцінках зумовлюють відому обережність транспортних і кур'єрських компаній, і фахівців із логістиці. Проте він менш знаних і вони мають адаптуватися для потреб електронної торгівлі, акцентуючи увагу до зниження витрат з допомогою використання Інтернету. Вартість виконання замовлення з допомогою традиційних коштів становить 50—200 дол., а і під час замовлень в режимі он-лайн знижуючись до 1—7 дол. Разом про те поки послуги, надані через Інтернет фізичних осіб, нерентабельні та витрати на їх надання компенсуються з допомогою доходів до обслуговування підприємств. Останні становлять 2/3 загального обсягу угод електронної торгівлі, і до 2003 р. їхня частка зросте до 80%.

Компанії, відкрили свої торгові сайти з Інтернету, зіштовхнулися з проблемою доставки замовлень, що пов’язана з відсутністю достатнього кількості кур'єрських фірм, що спеціалізуються з оформленні замовлень та його доставці покупцям. Це змушує компанії звертатися до послуг пошти творити свої служби логістики, щоб скорочувати запаси й пристосовувати продукти до потреб покупців, тобто. персонал персонализировать їх. З іншого боку, багато фірм знову змушені повернутися для використання своїх місцевих складів, яких вони у своє час відмовилися взяти у користь великих регіональних чи загальноєвропейських оптових складов.

Ще одну проблему електронної торгівлі пов’язана з розвитком так званої «зворотної логістики» (reverse logistics), тобто. післяпродажного обслуговування, прийому використаних товарів їхнього переробки нафти та рециркуляції і повернення товарів, яких покупець за тими або іншим суб'єктам причин откатывается.

І, насамкінець, ще одне щонайменше важливу проблему — необхідність залучення фахівців із «кибертранзиту» (cybertransite), тобто. по у продажу і доставці товарів громадян інших країн. Річ у тім, що усунення меж, посеред рамках Інтернету зовсім не від означає скасування діючих митних і місцевих податкових формальностей і керував, що у кожної із багатьох країн Європейського Союзу (ЄС) є свої митні і податкові режими. Це змушує деяких власників сайтів мати податкових представників ув країнах, де їх здійснюють свої продажу. Так. фірма з продажу французьких вин «Шатоне» (Chateaunet) сама регулює всі проблеми, пов’язані зі стягуванням податків у країнах, де живуть її покупці. Хоча це кілька збільшує Витрати створення і функціонування сайту, фірма йде це, що у кожної країн ЄС є свої правила стягування акцизів під час продажу вин та інших алкогольних напоїв. Більше складна проблема виникає під час продажу вин в треті країни (нечлены ЄС). У США, наприклад, у деяких штатах дозволена продаж вина через Інтернет фізичних осіб, за іншими це вважається злочином. Отже, при організації електронної торгівлі необхідно передусім уважно вивчити правил і норми, які у різних країнах. Щоправда, деякі фірми точаться суперечки з другим шляхом, саме: знімають із себе будь-яку відповідальність за податки та збори. І тут вони оголошують покупцям, що самі маємо отримати інформацію з цим питанням на податкових і митних службах своєї країни й оплатити, якщо це потрібно, все податки та збори і при отриманні замовлення. Як вважають фахівці, згодом транспортні і інші кур'єрські (транзитні) фірми запропонують через Інтернет свої послуги і у цій области.

Розширення електронної торгівлі виявило серйозні проблеми, що стосуються термінів, витрат і мінуси можливих помилок у постачаннях замовлених товарів. Як показують результати опитування, проведеного на квітні 1999 р., 46% американських комерційних сайтів відмовляються виконувати замовлення, вступники з-за кордону. Хоча у області торгівлі Інтернет є синонімом швидкості, практично ще до його відкриття сайту слід провести ретельний економічний аналіз стану та розрахунок, щоб визначити оптимальні терміни поставки різних товарів. Зрозуміло, що з різних товарів ця дата різні, і клієнти схильні по-різному оплачувати цю терміновість. Одна річ, коли це треба доставити подарунок точно день народження, й тут клієнт готовий доплатити якусь суму за точність доставки. Інша річ — замовлення продовольчі товари, на придбання яких надбавки газу в оплаті навряд чи уместны.

Там, коли головним параметром торгової угоди є точний термін доставки замовленого товару, киберторговцы можуть одержати з клієнта вищу плату за доставку. Приміром, доставка бандеролі вагою 200 р з терміном постачання протягом двох днів обійдеться клієнту о 19-й франків, тоді і з «гарантованої доставкою» — в 130 франків. Характерно, що у 90% випадків товари з гарантованої і негарантованої доставкою майже остаточно дійшли і той самий період, проте клієнти, зацікавлені у отриманні товару у визначений термін, США наражатися навіть 10- процентному ризику і тому оплачують гарантовану доставку.

Ще один серйозні проблеми електронної торгівлі — тарифікація послуг киберторговцев. Експрес-доставка мікрохвильової печі, вартість якого становить 590 франків, коштує 300 франків. Звісно, таке подорожчання не спонукає клієнтів робити замовлення. І тут «золоте правило» полягає у тому, щоб адаптувати кошти та терміни доставки до вартості замовленого товару. Витрати доставку ящика французького вина престижних марок становлять 4% з його вартості за поставок біля Німеччині й 6% — території інших країн ЄС. Така тарифікація послуг то, можливо вигідна клієнту, якщо базова ціна поставленого товару буде кілька нижче, ніж підприємствах традиційної торгівлі. Такий спосіб тарифікації може застосовуватися у електронну торгівлю книжками, одягом, дисками, але незастосовним до продовольчих товарів, базова ціна яких, як правило, невеликий;! Як свідчать дослідження, щоб бути рентабельними, витрати при доставці продовольчих продуктів мають становити не менш 20% їх ціни при місцевої. 50% — при національної та 70% — при міжнародної доставці. Під час продажу книжок ці ставки можуть становити від 10% на національному ринку до 100% міжнародною. Заодно слід пам’ятати таке: доставка рідкісної книжки вартістю 30 тис. франків неспроможна коштувати стільки ж, скільки доставка кишенькової книжки вартістю 18 франков.

Щоб розірвати ганебного кола, фахівці рекомендують «віддати влада клієнтам», тобто. дати їм самим визначати що і годину доставки замовленого товару, чого, зрештою, залежить вартість доставки. У цьому фірми електронної торгівлі повинні заздалегідь інформувати клієнтів щодо умов і витратах доставки. Деякі фірми роблять клієнтам спеціальні пропозиції. Наприклад, торгуюча білизною французька фірма «Промод» (Promod) робить свої покупцям таке спеціальне пропозицію: «Купуючи товарів у сумі в 400 франків і понад доставка територією Франції безплатна». Клієнт повинен матимуть можливість вибору: або отримувати товар протягом, наприклад, трьох днів за одним тарифу, або протягом 24 годин — з більш високому тарифу. Так, торгуюча квітами фірма «Акарель» (Aquarelle) пропонує клієнтам вплинув на вибір такі способи доставки: додому кур'єром у Парижі, Нанті і Ліоні, фірмою «Хронопост» (Chronopost) решті регіонів Франції, прискорена доставка якось по-особливому тарифу.

Найгостріше постає проблема термінів при поставці товарів зарубіжних країн, тим більше, як підкреслюють експерти, «єдиної логістики поки немає». Підприємства, розвиваючі торгівлю у межах ЄС, будують склади території інших країн. Фірма «руж е Бланк» (Rouge & Blanc), торгуюча вином, має склади в Бордо, Штутгарті й Лондоні. Її сайт в Інтернеті також розділений на географічні зони, у кожному у тому числі обслуговування ведеться на відповідному мові (французькому, німецькому, англійському), в кожній зони є свій склад, банк і відповідальний за продажу. Навіть упаковка вина відповідає звичаям, прийнятими у країні проживання покупця. «Нам немислимо надіслати Німеччину вино — в полистироловой упаковці» — заявив управляючий логістикою фірми. Хоча фірма гарантує доставку товару в усі європейські країни у протягом трьох днів, за бажання клієнта замовлення, що надійшли до 12 годин, доставляються на наступний ліньки до 12 годин за тарифом в 135 франків. Такий підхід до логістиці забезпечив фірмі непоганих результатів: загалом вона бере 20—30 замовлень щодня, по 12 пляшок вина однією замовлення. З часу відкриття сайту вона продала понад 40 кримінальних тис. пляшок вина.

Деякі фірми організують логістику інакше, воліючи стати просто каналом збуту для дрібних виробників. Фірма «Плант е жарден» (Plaintes & jardins) організувала торгівлю квітами, выращиваемыми десятком французьких цветоводческих господарств, що колись самі займалися продажем квітів. Багатьом фірм характерно поєднання традиційних способів торгівлі з електронної, у налагодженні якої їм допомагають спеціалізовані посередники. Так надходить, наприклад, вже згадувана фірма з продажу білизни «Промод», має всій країні мережа з 250 крамниць та, проявляючи обережність, на сайт виставляє на продаж поки третина жіночої свого магазинного асортименту. За виконання замовлень, вступників через Інтернет, вона використовує продукцію з складів, обслуговуючих є її магазинів. Підготовкою й розсиланням посилок займаються кур'єрська компанія ЮПС (UPS) і «Ля Посаду» (La Poste) (пошта). Транспортні витрати поділяються навпіл: половину оплачує «Промод», половину — покупці. У той самий час покупці повністю оплачують транспортні витрати, пов’язані з поверненням товарів (норма повернення фірма становить 10%). Хоча за продажу через Інтернет фірма заощаджує на витратах за змістом магазинів, у своїй різко зростають витрати транспортування і доставку товарів покупателям.

Транспортні і кур'єрські компанії, які звикли масовим перевезенням, поки що погано пристосовані до обслуговування «нової раси» покупців, які через Інтернет. Багатьом із них доведеться перебудовуватися, починаючи, наприклад, з відмовитися від усталеного порядку сортувати товари вночі і доставляти їх клієнтам вранці. Тепер користуються послугами Інтернету покупці воліють отримувати замовлені ними товари ввечері, після робочого дня, що, за оцінками, обходиться кур'єрським фірмам, які викликають товари, в 2−3 разу більше, аніж за старому способі доставки.

Поки спеціалізовані кур'єрські фірми, щоб забезпечити доставку товарів хто користується Інтернетом покупцям, не одержали у Франції і інших країнах достатнього розвитку, основні функції доставці виконує пошта, частку якої припадає до 90% відповідних послуг. При відправлення товарів зарубіжних країн французька пошта співробітничає з поштою інших країнах, хоча якість поштових послуг у різних країнах різна і не дозволяє цілком відповідати вимогам клиентов.

Ще одна з напрямів стратегії фірм, здійснюють електронну торгівлю там, полягає у залученні місцевих транспортних і кур'єрських компаній. Проте й цьому випадку фірма має бути упевнена у надійності партнера — наприклад, у цьому, що не відправить покупцю товар з пошкодженій упаковкою тощо. Деякі фірми воліють користуватися послугами кількох транспортних компаній. Наприклад, продавець вин фірма «Шато» (Chateau) мови у Франції користується послугами французької пошти, в Німеччини — німецької пошти (Deutsche Post) й у Бельгії — компанії «Хронопост». Поки фірма «Шато» обмежується пропозицією свого товару через Інтернет лише серед країн Європи, оскільки, за словами директора її маркетингової служби, постачання інші регіони світу вимагатимуть від неї збільшення транспортних і кур'єрських витрат мінімум у три раза.

Ускоряющиеся у Європі процеси централізації і концентрації промислових, торгових оборотів і інших підприємств супроводжуються розвитком нових форм та способів відносин між філіями одному й тому ж промислової групи. Взаємний обміну інформацією про клієнтів між підприємствами в найближчими роками буде цілком здійснюватися через Інтернет. Щоправда, це у першу чергу торкнеться торговий обмін між самими підприємствами й у меншою мірою — роздрібну торгівлю, що робить у цій галузі лише перші шаги.

Як свідчить досвід, головними товарами, продаваними через Інтернет, поки що є інформаційне устаткування, програмне забезпечення, подорожі, диски і одяг, найближчим часом до них можуть приєднатися такі товари, як книжки, фотоі музична продукція, залізничні билеты.

У умовах транспортні компанії дуже обережно ставляться до перспективам розвитку електронної торгівлі, обслуговуючої фізичних осіб, яка обіцяє їм значного збільшення обсягів перевезень. Тут транспортним фірмам важко конкурувати з поштою, має мови у Франції більш 3 тис. відділень і великий політичний досвід обслуговування індивідуальних клієнтів. Не випадково серед поштових підприємств країн ЄС укладаються угоди про співробітництво й про взаємній участі у капіталі, що у майбутньому поболить створити європейську мережу експрес-доставки товарів покупцям. Подібні ж процеси і над ринком транспортних послуг, виділені на обслуговування торгівлі між предприятиями.

Отже, європеїзація і глобалізація електронної торгівлі вимагають від підприємств різних галузей радикальної перебудови систем класичної логістики, яка базувалася на обслуговуванні роздрібного товарообігу з урахуванням географічного розміщення торгових точок Торгівля в режимі он-лайн, усуваючи чинник відстаней, не усуває меж упорядкування і межстрановых відмінностей у правилах регулювання. У цьому вона зводиться лише у прискореної доставці товару покупцю, а передбачає організацію жорсткого адміністративного контролю над всієї ланцюжком просування товару з огляду на вимоги комерсантів, їх постачальників і покупців. У цілому нині швидке розвиток електронної торгівлі призводить до таких серйозних наслідків для логістики, як розширення экстернализации, тобто. передачі окремих функцій по перевезенні, оформленню і кур'єрської доставці замовлених товарів спеціалізованим фірмам, ретельніше управління просуванням товарів до покупця та його поверненням, збільшення частки експрес-доставки, зміна конфігурації збутових мереж, створення різноманітної роду межфирменных альянсів і прискорення концентрації у торгівлі та сфері услуг.

Перелік литературы.

1 Маркетинг у Росії там, 2000 рік, № 5, з 77−82. Логістика і інтернет: вывозы електронної торгівлі. Зубченко Л. А. 2 Гаджинский А. М. Основи логістики: навчальних посібників. -М.: ИВЦ, «Маркетинг», 1995. -124с 3 Логістика: Підручник / Під ред. Б. А. Анікіна: 2-ге вид., перераб. І доп. -М.: ИНФРА-М, 2000. -352с 4 Ніколайчук В.Є. Основи логістики. -Донецьк.: ДонДУ, 1999. -166с ———————————;

Громадське производство.

Нематеріальне производство.

Матеріальне производство.

виробництво матеріальних благ.

виробництво матеріальних послуг (робіт, збільшують вартість раніше створених благ).

виробництво нематеріальних благ.

виробництво нематеріальних услуг.

Система управления.

Склад сырья Цех № 1.

Цех № п.

Цех сборки.

Система управления.

Склад сырья Цех № 1.

Цех сборки Цех № 2.

заказ на 10 одиниць продукции.

команда на виготовлення 10 одиниць продукции.

ринок сбыта заказ на материал заказ на 10 деталей заказ на 10 деталей.