Синтез логічного функції і аналіз комбінаційних схем
Розвиток автоматичних методів обробки інформації тісно пов`язаний із розвитком швидкодіючих ЕОМ й цифрових автоматів на основі широкого використання напівпровідникових пристроїв й високо надійних мікроелектронних схем, також працюючих в імпульсному режимі. Зміст — |Сторінка — | — | |Вступ. — | |Переведення чисел в різні системи — | |числення. — | |Побудова таблиці становищ та — | |аналітичного… Читати ще >
Синтез логічного функції і аналіз комбінаційних схем (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАїНИ.
СУМСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ХАРЧОВОї ПРОМИСЛОВОСТІ.
П Про Я З М Ю У, А Л Т М, А З, А П І З До А.
ДО КУРСОВОї РОБОТИ.
НА ТЕМУ:
«Синтез логічної функції та аналіз комбінаційних схем».
по курсу.
«Прикладна теорія цифрових автоматів».
Керівник роботи: Оксана.
ВалеріївнаКущенко.
Роботу виконав студент групи е-03: Андрій Сергійович .Зігуля.
РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСІДАННІ ЦИКЛОВОї КОМІСІї.
ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОї ТЕХНІКИ.
" «2000р. ПРОТОКОЛ №. голова комісії О.І.Перелука.
Сумський технікум харчової промисловості.
Спеціальності 5.91 504 «Обслуговування комп`ютерних та інтелектуальних систем й мереж» Курс Група Семестр .
З, А У Д, А М М Я.
НА КУРСОВУ РОБОТУ.
1.Тема роботи:
2.Термін здачі студентом закінченої роботи: 3. Вихідні дані до роботи:
Зміст пояснювальної записки (перелік питаннь, що підлягають розробці):
4.Перелік графічного матеріалу (із точним вказанням обов`язкових креслень):
Дата видачі: 2000р.
Дата закінчення: 2000р.
Студент: .
Консультант: .
Викладач-керівник: .
Зміст | |Сторінка | | | | |Вступ. | | |Переведення чисел в різні системи | | |числення. | | |Побудова таблиці становищ та | | |аналітичного виразу логічної функції. | | |Мінімізація логічних функцій в різних | | |базисах. | | |Аналіз заданої схеми. | | |Висновок. | | |Література. | |.
Вступ.
Значення імпульсної техніки в радіоелектроніці.
Імпульсні режими роботи відіграють велику роль радіоелектроніці. Імпульсний метод роботи дає можливість знайти принципіальне й поруч із цим просте рішення такої важливої задачі, як вимірювання відстанейй за допомогою радіоволн, що викликало розвиток імпульсної радіолокації. Цей ж принцип використовується в радіонавігації (в імпульсних системах управління літаками, а також визначення виссоти їхнього польоту). Імульсні методи роботи дають змогу зробити кодувань зв`язок, який відрізняється високою скритністю й захищеністю від завад, а також багатоканальний зв`язок на одній волні. Широко використовуються імпульсні режими у телебаченні, де сигнали зображення й синхронізації є імпульсними, радіотелеуправлінні повітряними апаратами, в космічній радіоелектронній й електронній апаратурі, в інформаційно-вимірювальній техніці й при різних областях науки й техніки.
Важливу виконуючу роль відіграють імпульсні методи роботи у сучасних ЕОМ й різних цифрових автоматах, при автоматичній обробці інформації.
У широко розвинених каскадах таких автоматів виконуються різні функціональні перетворення імпульсних сигналів, передаючих інформацію й виконуються потрібні логічні операції над імпульсами за допомогою спеціальних логічних схем й пристроїв селекції імпульсів. Таким шляхом виконується виділення імпульсних сигналів, несучих інформацію, аналіз й впізнавання потрібного змісту інформації й форматування сигналів для регістрації обработаної інформації чи для управління роботою пристроїв, реалізуючих прийняту інформацію.
Розвиток автоматичних методів обробки інформації тісно пов`язаний із розвитком швидкодіючих ЕОМ й цифрових автоматів на основі широкого використання напівпровідникових пристроїв й високо надійних мікроелектронних схем, також працюючих в імпульсному режимі.
1. Переведення чисел в різні системи счислення.
Існують два способи перекладу чисел із однієї позиційної системи числення із основою h в іншу із основою h*. Вони відрізняються один від одного системою числення, в якій виробляються дії над числами в процесі перекладу.
Розглянемо перший спосіб перекладу із використанням арифметики початкової системи числення. Для цого способу порядок перекладу цілих чисел відрізняється від перекладу дробів. А щоб перевести ціле число Х із системи із основою h в нову систему із основою h*, необхідно послідовно ділити задане число й що виходять в процесі розподілу приватні на основу нової системи h*, виражену в колишній (початкової) системі, доти, поки останнє приватне не виявиться менше нової основи h*. Результат перекладу запишеться у вигляді послідовності цифр, записаних зліва направо починаючи із останнього приватного й кінчаючи першим залишком (тобто число молодшого розряду є перший залишок й т. буд.). Всі арифметичні дії в процесі розподілу числа виготовляються в початковій h-системі.
Задані 5ть десяткових цифр перекласти на коди:
1. двійковий:
1.1.1 4 2.
— 4 2 2.
0 2 1.
4(10)=100(2).
1.1.2 6 2.
— 6 3 2.
0 2 1.
6(10)=110(2).
1.1.3 8 2.
— 8 4 2 2.
0 4 2 1.
0 2.
8(10)=1000(2).
1.1.4 12 2.
— 12 6 2 2.
0 6 3 1.
0 2.
12(10)=1100(2).
1.1.5 15 2.
— 14 7 2 2.
1 6 3 1.
1 2.
15(10)=1111(2).
2. яяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяя яяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяявісімковий:
1. 4(10)=4(8).
2. 6(10)=6(8).
3. 8(10)=10(8).
4. 12(10)=14(8).
5. 15(10)=17(8).
3. шістнадцятковий:
1. 4(10)=4(16).
2. 6(10)=6(16).
3. 8(10)=8(16).
4. 12(10)=С (16).
5. 15(10)=F (16).
2.Виконання арифметичних дій в різних позиційних системах.
2.1 До Першого числа додати четверте:
Додавання у різних системах счисленя відбувається по аналогії із додаванням у десятковому коді, але й за десяток в різних системах числення вважається різне число, наприклад у восмирічній 10(10)=8(8) й т.д.
2.1.1 0100(2)+1100(2)=10 0000(2).
+ 1100.
2.1.2 4(8)+8(8)=16(8).
+ 8.
2.1.2 4(16)+С (16)=10(16).
+ С.
2.2 помножити одному число на третє:
Множення, у різних системах счисленя, також відбувається по аналогії із множенням у десятковому коді, але й за десяток в різних системах числення вважається різне число.
2.2.1 0100(2)(1100(2)=11 0000(2).
(1100.
+ 1000.
+ 1000.
+ 0000.
2.2.2 14(8)(6(8)=92(8).
(6.
2.2.3 С (16)(6(16)=48(16).
(6.
72 16.
+ 64 4.
2.3 відняти двійковий код 2го числа від 5 у прямому зворотньому та додатковому коді:
2.3.1 віднімання в прямому коді:
1001 3 2 1 0.
Перевірка -> 15(10)-6(10)=9(10) 1001(2)=23+30=8+1=9(10).
2.3.2 віднімання у зворотньому коді:
0 1111.
1 0110.
2.3.3 віднімання у додатковому коді:
0110 — прямий код.
1001 — зворотній код.
1010 — додатковому коді.
3.Побудова таблиці становищ та аналітичного виразу логічної функції.
2.4 Скласти таблицю станів із двох кодів: | |х1×2×3×4 |У | |1 |0 1 0 0 |0 | |2 |0 1 1 0 |0 | |3 |1 0 0 0 |1 | |4 |1 1 0 0 |1 | |5 |1 1 1 1 |1 |.
3. За складеною таблицею й заданою функцією у:
3.1 Знаййти аналітичний вираз логічної функції за допомогою СДНФ:
_ _ _ _ _ f=x1 x2 x3 x4(x1 x2 x3 x4(x1 x2 x3 x4.
3.2 Знаййти аналітичний вираз логічної функції за допомогою СКНФ:
_ _ _ f=(x1(x2(x3(x4)(x1(x2(x3(x4).
3.3 Мінімізувати отримані логічні функції використовуючи карти Карно та закони булевої алгебри:
_ _ _ _ _.
СДНФ: f=x1x3x4(x2(x2)(x1x2x3x4=x1x3x4(x1x2x3x4.
СКНФ: f=x1(x1x2(x1x3(x1x4(x2x1(x2(x2x3(x2x4(x3x1(x3x2(x3x4(x4x1(x4x2(x4x3(x4.
Карта Карно:
|1 | | |1 | | |1 | | | | | | | | | | | | |.
Мал.1.
[pic].
Мал.2.
3.5 Записати отримане рівняння:
_ _ y=x1x3x4(x1x2x3x4.
4.Мінімізація логічних функцій в різних базисах.
Мінімізація — називається пошук коротких форм представлення, перемикаючих функцій для скорочення числа фізичних елементів призначених для реалізації цих функцій.
Мінімізація досягається за допомогою законів булевої алгебри.
Існує декілька законів:
1. Аналітичний.
2. Графічний.
3.6 Синтезувати мінімізовану функцію в базисах И-НЕ, И-ИЛИ-НЕ, ИЛИ-НЕ.
И-ИЛИ-НЕ.
[pic].
Мал.3 Базис И-ИЛИ-НЕ И-НЕ.
[pic].
Мал.4 Базис И-НЕ.
_ _ y=x1x3x4(x1x2x3x4.
ИЛИ-НЕ.
_ _ y=x1x3x4(x1x2x3x4.
[pic].
Мал.5 Базис ИЛИ-НЕ.
5.Аналіз заданої схеми.
4. Проаналізувати задану схему:
1. намалювати задану схему:
[pic].
Малий 6. Задана схема.
2. скласти аналітичний вираз функції заданої схеми:
_ _ _ y=(x1(x2)(((x1x2x3)((x1x2x3)).
Висновок.
При виконанні цієї курсової роботи я закріпив тієї матеріал, який ми відбувалися за курсу «Прикладна теорія цифрової автоматизації». Також зрозумів практичне примінення синтезу логічних функцій та аналізу комбінаційних схем.
Література:
1. Я. С. Ицхоки, Н. И. Овчинников «Імпульсні і цифрові устройства».
Москва «Радянське радіо» 1973.
2. Б. А. Трахтенброт «Алгоритми і обчислювальні автомати» Москва.
«Радянське радіо» 1974.
3. О. В. Кущенко «Конспект лекцій із предмета: „Прикладна теорія цифрових автоматів“» Суми СТХП 2000.