Республіка Молдова.
Економіко-географічна характеристика
Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опору певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на… Читати ще >
Республіка Молдова. Економіко-географічна характеристика (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Республіка Молдова. Економіко-географічна характеристика
Республіка Молдова. Економіко-географічна характеристика.
Площа — 33,8 кмг. Населення — 4,4 млн чоловік. Столиця — Кишинеу.
Молдова — південно-західний сусід України. З 1924 по 1940 роки більша частина території Молдови входила до складу Української РСР як автономна республіка. У 1940 році Молдова дістала статус союзної республіки в складі колишнього СРСР. Стала незалежною в 1991 році.
Республіка Молдова лежить у межиріччі Прута й Дністра, невелика частина її території заходить на лівий берег Дністра. На заході вона межує з Румунією, на півночі, сході та півдні - з Україною. Залізниці, що проходять територією України, дають Молдові вихід до Дунаю та Чорного моря.
Основне природне багатство Молдови — її грунтово-кліматичні ресурси. Переважно рівнинний рельєф, що являє собою чергування рівнин і височин, розчленованих річковими долинами, балками та ярами, помірно континентальний клімат із жарким літом, м" якою зимою, родючі чорноземні грунти створюють дуже сприятливі умови для розвитку агропромислового виробництва.
З корисних копалин трапляються будівельні матеріали (вапняки, глини, цементна сировина).
Молдова — одна з найбільш густо заселених країн Європи (129 чол. на 1 км2). Корінні жителі - молдовани — становлять понад 60% населення. З інших національностей значний відсоток становлять українці, росіяни, гагаузи, болгари. Гагаузи та болгари компактно проживають на півдні країни, українці - майже повсюдно, росіяни — здебільшого в містах.
Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опору певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на Лівобережжі Дністра. У 1992 році виник збройний конфлікт, наслідком якого були не тільки людські жертви і зруйновані будівлі, а й потужний міграційний потік біженців. Половина з них переселилась на Правобережжя Дністра, половина — в Україну. Тобто певним чином відбувся територіальний перерозподіл населення за етнічними ознаками.
Урбанізаційні процеси властиві Молдові як будь-якій країні Європи, але більшість населення — сільське (53%), хоч за останні 20 років його кількість зменшилася на 11%. Найбільшими містами є столиця Кишинеу та промислові центри Тираспіль, Бендери, Бєльци.
Економічна політика розвитку господарства в Молдові за радянські часи сприяла створенню тут підприємств машинобудівної, легкої, харчової промисловості. Для будівництва і обслуговування цих підприємств завозили людей з інших регіонів СРСР, головним чином з Росії. Це призвело до їх концентрації в промислових центрах Бендери, Тираспіль, Рибниця та в столиці.
У господарстві Республіки Молдова провідними є агропромислове виробництво, яке базується на багатогалузевому сільському господарстві. В сільському.
гoсподарстві провідна роль належить рослинництву, а в структурі рослинництва — виноградарству, садівництву, овочівництву. Виноградники й сади Молдови є неодмінним елементом ландшафту. Виноградники займають ¼ земельних угідь країни. Виноградарством особливо виділяються Кодри — височина в центральній частині країни. Сади поширені здебільшого в долинах річок. Під плодовими та ягідними культурами перебуває понад 7% сільськогосподарських угідь. У заплавах Дністра, Прута, на зрошуваних землях півдня поширене овочівництво та баштанництво. В країні значні посіви зернових, переважно пшениці, і технічних культур (тютюн, цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні). Землеробство південних районів потребує постійного зрошування.
Тваринництво представлене свинарством, скотарством м" ясо-молочного напряму, вівчарством, птахівництвом.
На основі інтенсивного сільськогосподарського виробництва розвивається потужний переробний комплекс, представлений виноробством, плодоовочевоконсервною, борошномельно-круп" яною, хлібопекарською, тютюново-ферментаційною, парфумерно-косметичною промисловістю.
Промисловий комплекс країни спеціалізується на машинобудуванні (сільськогосподарське, верстато-, приладобудування), легкій (шовкова, трикотажна, взуттєва, швейна, килимова), хімічній (фармацевтична, гумотехнічна) промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
Республіка Молдова експортує продукцію багатогалузевого сільського господарства (виноград, фрукти, вина, коньяки, тютюнові вироби, ефірні олії), імпортує головним чином енергоносії.