Усилитель систем контролю радіомовних станций

РЕФЕРАТ.

Курсова робота 32с., 13 рис., 1 табл., 6 джерел, 2 приложения.

УСИЛИТЕЛЬНЫЙ КАСКАД, ТРАНЗИСТОР, КОЕФІЦІЄНТ ПЕРЕДАЧІ, ЧАСТОТНІ СПОТВОРЕННЯ, ДІАПАЗОН ЧАСТОТ, НАПРУГУ, ПОТУЖНІСТЬ, ТЕРМОСТАБИЛИЗАЦИЯ, КОРИГУВАЛЬНА ЛАНЦЮГ, ОДНОСПРЯМОВАНА МОДЕЛЬ.

Об'єктом дослідження, у даної курсової роботі є методи розрахунку усилительнх каскадів з урахуванням транзисторов.

Мета роботи — преобрести практичні навички у розрахунку підсилюючих каскадів з прикладу розв’язання цілком конкретної задачи.

У процесі роботи проводився розрахунок різних елементів широкосмугового усилителя.

Пояснювальна записка виконано текстовому редакторі Microsoft Word97.

1.

Введение

.

2.Техническое задание.

3.Расчётная часть.

3.1 Визначення числа каскадов.

3.2 Розподіл лінійних спотворень у області ВЧ.

3.3 Розрахунок вихідного каскада.

3.3.1 Вибір робочої точки.

3.3.2 Вибір транзистора.

3.3.3 Розрахунок еквівалентній схеми транзистора.

3.3.4 Розрахунок ланцюгів термостабилизации.

3.3.4.1 Эмиттерная термостабилизация.

3.3.4.2 Колекторна термостабилизация.

3.3.4.3 Активна колекторна термостабилизация.

3.3.5 Розрахунок коригувальних цепей.

3.3.5.1 Розрахунок вихідний коригуючою цепи.

3.3.5.2 Розрахунок межкаскадной КЦ

3.4 Розрахунок вхідного каскада.

3.4.1 Вибір робочої точки.

3.4.2 Розрахунок еквівалентній схеми транзистора.

3.4.3 Розрахунок ланцюга термостабилизации.

3.4.4 Рассчет вхідний КЦ

3.5 Розрахунок додаткових элементов.

3.5.1 Розрахунок розділювальних емкостей.

3.5.2 Розрахунок блокировочных емкостей.

3.5.3 Розрахунок конденсаторів фильтра.

3.5.4 Розрахунок дросселя.

4 Розрахунок коефіцієнта посилення всього усилителя.

5 Заключение.

Додаток А.

Додаток Б.

1.

Введение

.

У цьому курсової роботі потрібно розрахувати підсилювач систем контролю радіомовних станцій. Цей підсилювач призначений підвищення вихідний потужності генераторів стандартних сигналів, які входять у комплект апаратури технічного контролю та обслуговування підсилювачів потужності радіомовних станцій що працюють у діапазоні середніх волн.

Робота підсилювача у складі засобів контролю пред’являє до нього ряд суперечливих вимог. Це малий рівень нелінійних спотворень, реалізація підвищеного коефіцієнта корисної дії, наскільки можна повне використання транзисторів підсилювача за проектною потужністю [1].

Для найефективнішого досягнення необхідної потужності скористаємося потужним ВЧ трансформатором, який задає такий режим роботи транзистора, коли видає максимальну потужність. Для корекції АЧХ підсилювача використовують різні прийоми: запровадження негативних зворотного зв’язку, застосування межкаскадных коригувальних ланцюгів. Оскільки проектований підсилювач є підсилювачем потужності то запровадження ОС влечёт втрату потужності ланцюгах ОС що знижує ККД і отже застосовувати їх у даному підсилювачі не доцільно. Застосування межкаскадных коригувальних ланцюгів (МКЦ) значно підвищує ККД. У цьому підсилювачі використовується МКЦ 3-го порядку, оскільки він має хорошими частотними свойствами.

Підсилювач систем контролю радіомовних станцій розроблений за використанням транзисторів 2Т947А і КТ903А, має такі технічні характеристики: смуга робочих частот (0.15−2) МГц; коефіцієнт посилення 48.6 дБ; нерівномірність амплитудно-частотной характеристики + 1,4 дБ; значення вихідний потужності 40 Вт; опір генератора і навантаження 50 Ом; напруга харчування 24.5 В.

2. Технічне задание.

Підсилювач повинен відповідати наступним требованиям:

1. Робоча смуга частот: 0.15−2 МГц.

2. Лінійні искажения.

у сфері нижніх частот трохи більше 3 дБ.

у сфері верхніх частот трохи більше 3 дБ.

3. Коефіцієнт посилення 35 дБ.

4. Потужність вихідного сигналу Pвых=40 Вт.

5. Опір джерела сигналу і навантаження Rг=Rн=50 Ом.

6.

3. Расчётная часть.

3.1 Визначення числа каскадов.

Кількість каскадів нічого для будь-якого підсилювача вибирається з того, який коефіцієнт посилення має забезпечувати заданий пристрій. Щоб забезпечити коефіцієнт посилення 35дБ необхідно з'єднати послідовно два підсилюючих каскаду, оскільки одним каскадом неможливо досягти такого усиления.

3.2 Розподіл лінійних спотворень в.

області ВЧ.

Розрахунок підсилювача проводитимемо з те, що спотворення розподілені між каскадами рівномірно, й, оскільки використовується всього 2 каскаду, а загальна нерівномірність, мусить бути максимум 3 дБ, те з цих умов знаходимо спотворення що припадають на 1 каскад:

(3.1).

де Мобщ. — частотні спотворення усилителя;

Мкас. — частотні спотворення одного усилительного каскада;

N — число підсилюючих каскадов.

3.3 Розрахунок вихідного каскада.

3.3.1 Вибір робочої точки.

Для розрахунку робочої точки знайдемо вихідний напруга, яке повинен видавати підсилювач, скориставшись наступним соотношением:

3.1.

Висловлюючи з формули (4.1) Uвых і підставляючи Rн=50(Ом), Рвых.=40(Вт) получим:

Знаючи вихідний напруга, знайдемо вихідний ток:

3.2.

Оскільки значення вихідного напруження і струму високі, те з метою максимального використання вихідного транзистора підсилювача за проектною потужністю, не вдома підсилювача слід встановити трансформатор импедансов 1/9 довгих лініях [2]. Який зменшує вихідний напруження як у 3 рази, й навантаження вдев’ятеро. Тоді вихідні параметри приймуть такі значения:

При подальшому рассчёте, потрібно вибрати якою схемою буде виконано каскад: під час використання дроселі чи активного опору у ланцюги колектора. Розглянемо обидві схеми і виберемо ту, яку найдоцільніше применить.

А) Розрахунок каскаду під час використання активного опору у ланцюзі коллектора:

Схема каскаду представлена малюнку 3.3.1.

Малюнок 3.3.1 Схема каскаду з активним опором у подальшому ланцюгу коллектора.

Оскільки навантаженням каскаду по перемінному току є резистор, включений у ланцюг колектора — Rк і Rн, при що ж Rк вибирається рівний Rн, то еквівалентну опір — Rэкв, яким працює транзистор, буде рівним Rн/2. Тоді знайдемо вихідний струм Iвых:

=7 (А) (3.3).

Струм у робітничій точці знайдемо за такою формуле:

(3.4).

Напруга у робітничій точці знайдемо по формуле:

(3.5).

де — залишкове напруга на колекторі (при розрахунку беруть рівним). Тоді підставляючи чисельні значення, получим:

Напруга харчування вибирається рівним плюс падіння напруги на :

(3.6).

Побудуємо нагрузочные прямі по постійному і перемінному току. Вони наведені малюнку 3.3.2.

I, А.

5.5.

R~.

7.7.

R_.

23.5 46.6 70 U, В.

Малюнок 3.3.2. Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току.

Произведём рассчёт споживаної і розсіюваною на колекторі потужності, використовуючи такі формулы:

3.7.

3.8.

Б) Розрахунок каскаду з дросселем у ланцюзі коллектора:

Схема даного каскаду представлена малюнку 3.3.3.

Малюнок 3.3.3. Схема каскаду з дросселем у ланцюзі коллектора.

У цьому каскаді навантаженням по перемінному току є сам навантажувальний сопртивление Rн. Тоді вихідний струм буде равен:

Знайдемо струм і непередбачуване напруження у робітничій точке:

Напруга харчування буде равно:

Побудуємо нагрузочные прямі по постійному і перемінному току. Вони представлені малюнку 3.3.4.

I, А.

R_.

R~.

3.85.

23.5 46.6 U, В.

Малюнок 3.3.4 — Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току.

Визначимо споживану і рассеиваемую потужність транзистора по формулам :

Аналізуючи набуті результати можна зробити висновок, що доцільніше використовувати каскад з дросселем у ланцюги колектора, оскільки значно знижуються споживана міць і величина яке живить напруги. Результати вибору робочої точки двома шляхами наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Iко (А) Uкэо (В) Еп (В) Ррасс.(Вт) Рпотр (Вт).

з Rк 7.7 23.5 69.7 180 540.

без Rк 3.85 23.5 23.5 90.5 90.5.

3.3.2 Вибір транзистора.

Для вибору транзистора необхідно що його параметри задовольняли наступним условиям:

(3.9).

З нерівності (3.9) визначимо значення допустимих параметров:

З отриманих значень, виберемо вихідний транзистор 2Т947А. 3].

Транзистор має такі допустимі параметры:

Його основні технічні характеристики наведено ниже.

Електричні параметры:

1. Постійна часу ланцюга зворотний зв’язок при У пс;

2. Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ОЭ.

;

3. Ёмкость коллекторного переходу при У пФ;

4. Индуктивность виведення бази нГн;

5. Индуктивность виведення эмиттера нГн.

Граничні експлуатаційні данные:

1. Постійне напруга коллектор-эмиттер В;

2. Постійний струм колектора А;

3.3.3 Розрахунок еквівалентній схеми транзистора.

Практика показує, навіть у помірковано високих частотах транзистор перестав бути безынерционным приладом. Дуже зручно аналізувати властивості транзистора при малому сигналі, у широкому диапозоне частот, з допомогою фізичних еквівалентних схем. Найбільш повні їх будуються з урахуванням довгих ліній і містять у собі ряд елементів з зосередженими параметрами. Є багато різних моделей транзистора. У цьому роботі зроблений розрахунок моделей: схеми Джиаколетто, представленої малюнку 3.3.5 і односпрямованої моделі ланцюга на ВЧ.

А) Розрахунок схеми Джиаколетто:

Схема Джокалетто представлена малюнку 3.3.5.

Малюнок 3.3.5 Схема Джиаколетто.

Расчитаем елементи схеми, скориставшись довідковими даними і наведеними нижче формулами.

Знайдемо з допомогою постійної часу ланцюга зворотний зв’язок опір базового переходу по формуле:

(3.10).

При що ж і доложны бути обмірювані за одного напрузі Uкэ. Оскільки довідкові дані наведено в різних значеннях напряжний, необхідно скористатися формулою переходу, що дозволяє обчислити незалежно від значенні напруги Uкэ:

(3.11).

У нашому випадку получаем:

Підставимо отримане значення в формулу:

тоді (Цим) (3.12).

Провідність база-эмиттер расчитаем по формуле:

(2.11).

де, — опір эмиттеного переходу транзистора.

Тоді.

Ємність эмиттерного переходу:

Вихідний сопртивление транзистора:

(3.13).

З формули (3.13) знайдемо проводимость:

(3.14).

Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ПРО знайдемо по формуле:

Крутизну транзистора визначимо за такою формулою: (3.15).

Підставляючи чисельні значення получим:

Б) Розрахунок односпрямованої моделі на ВЧ:

Односпрямована модель є еквівалентній схемою заміщення транзистора, як і і схема Джиаколетто. Схема є высокочастотную модель, яка зображено малюнку 3.3.6. Повне опис односпрямованої моделі можна знайти у [4].

Малюнок 3.3.6.

Параметри еквівалентній схеми розраховуємо по приведеним нижче формулам.

Вхідні индуктивность:

.

де -індуктивності висновків бази й эмиттера, які беруть із довідкових данных.

Вхідний опір одно опору бази на схемою Джиаколетто:

Вихідний опір має значение:

Вихідна ёмкость має значение:

3.3.4 Розрахунок ланцюгів термостабилизации.

Вибір схеми забезпечення вихідного режиму транзисторного каскаду щонайтісніше пов’язані з температурної стабілізацією становища робочої точки [5]. Це тим, що ВАХ транзисторів залежить від температури р-n переходів і, отже від температури довкілля. Це спричиняє зміщення статичних характеристик, ніж обумовлюється як зміни підсилюючих параметрів транзистора у робітничій точці, а й призводить до переміщенню робочої точки, що зумовлює зміни підсилюючих параметров.

При розрахунку ланцюгів термостабилизации треба задля початку вибрати варіант схеми. Є кілька варіантів схем термостабилизации: эмиттерная стабілізація, колекторна стабілізація й активна колекторна стабілізація. Їх використання залежить від потужності каскаду і південь від того, наскільки жорсткі вимоги висуваються до термостабильности. У цьому роботі розглянуті дві схеми: эмиттерная й активна колекторна стабилизации.

3.3.4.1 Эмиттерная термостабилизация.

Эмитерная стабілізація застосовується у основному малопотужних каскадах і є дуже простий в розрахунку і навіть ефективної. Схема эмиттерной термостабилизации приведено малюнку 3.3.7.

Малюнок 3.3.7 Схема эмиттерной термостабилизации.

Расчитаем основні елементи схеми за такими формулам:

(3.16).

(3.17).

(3.18).

(3.19).

(3.20).

(3.21).

(3.22).

де Iдел. — струм делителя;

PRэ — потужність рассеиваемая на резисторе Rэ.

Виберемо напруга Uэ=3 В і з наведеної формулі (3.16) визначимо опір Rэ :

Базовий струм знайдемо з формули (3.17).

Струм дільника розраховуємо за такою формулою (3.18).

Визначимо напруга харчування за такою формулою (3.21).

Значення опорів базового дільника знайдемо з формул (3.19,3.20).

Потужність, рассеиваемая на резисторе Rэ вираховується за формулою (3.22).

3.3.4.2 Колекторна термостабилизация.

Найбільш економічної і найпростішої із усіх схем термостабилизации є колекторна стабілізація. Стабілізація становища точки спокою здійснюється негативною паралельної зворотної зв’язком за напругою, найманої з колектора транзистора. Схема коллекторной термостабилизации представлена малюнку 3.3.8.

Малюнок 3.3.8 — Схема коллекторной термостабилизации.

Расчитаем основні елементи схеми за такими формулам.

(3.22).

(3.23).

(3.24).

Виберемо напруга URк=5 В і расчитаем значення опору Rк за такою формулою (3.22):

Базовий струм знайдемо з формули (3.17):

Знаючи базовий струм, розрахуємо опір Rб за такою формулою (3.23):

Визначимо рассеиваемую потужність на резисторе Rк за такою формулою (3.24):

3.3.4.3 Активна колекторна термостабилизация.

У цьому курсовому проекті використана активна колекторна термостабилизация, що є досить ефективним в потужних підсилюючих каскадах. Схема активної коллекторной термостабилизации зображено малюнку 3.3.9 [6].

Малюнок 3.3.9 Схема активної коллекторной термостабилизации.

Як VT1 візьмемо КТ814. Вибираємо падіння напруги на резисторе з умови (нехай У), тоді. Потім виробляємо наступний расчёт:

; (3.25).

; (3.26).

; (3.27).

; (3.28).

(3.28).

де — статичний коефіцієнт передачі струму транзистора КТ361 включеного за схемою з ОБ;

; (3.29).

; (3.30).

. (3.31).

Отримуємо такі значения:

Ом;

мА;

В;

А;

А;

Ом;

кОм.

Ом.

Величина індуктивності дроселі вибирається в такий спосіб, щоб змінна складова струму не заземлялась через джерело харчування, а величина блокувальною ёмкости — в такий спосіб, щоб колектор транзистора VT1 по перемінному току був заземлён.

Як було вказано вище, эмиттерную термостабилизацию в потужних каскадах застосовувати «невигідно» бо в резисторе, включённом в ланцюг эмиттера, витрачається велика потужність, у нашому випадку необхідно вибрати активну коллекторную стабилизацию.

3.3.5 Розрахунок коригувальних цепей.

3.3.5.1 Розрахунок вихідний коригуючою цепи.

Щоб сигнал передали від однієї каскаду многокаскадного підсилювача до іншого, без втрат сигналу, використовується послідовне з'єднання коригувальних ланцюгів (КЦ) і підсилюючих елементів. Приклад побудови такий схеми підсилювача по перемінному току показаний малюнку 3.3.10.

Малюнок 3.3.10. Схема підсилювача з корректирующими цепями.

Розрахунки вхідних, вихідних межкаскадных КЦ ведуть із використанням еквівалентній схеми заміщення транзистора наведеної малюнку 3.3.10. Для отримання максимальної вихідний потужності заданої смузі частот необхідно реалізувати ощущаемое опір навантаження для внутрішнього генератора транзистора, однакову постійної величині в усьому робочому діапазоні частот. Це можна реалізувати, включивши вихідну ємність транзистора в фільтр нижніх частот, вживаний у ролі вихідний КЦ. Схема включення вихідний КЦ приведено малюнку 3.3.11 [6].

Малюнок 3.3.11. — Схема вихідний коригуючою цепи.

Вихідну коригувальну ланцюг можна розрахувати з допомогою методики Фано, яка докладно описано на методичному посібнику [6]. Знаючи Свых і fв можна розрахувати елементи L1 і C1.

Розрахуємо нормоване значення Свыхн за такою формуле:

(3.32).

Підставляючи соответсвующие значення получим:

Базуючись на дані таблиці, представленої в методичному посібнику [6], за значенням унормованого вихідний ємності знаходимо нормовані значення L1 і C1, а як і коефіцієнт ?. Одержимо такі значения:

Разнормируем отримані значення. Через війну получим:

3.3.5.2 Розрахунок межкаскадной коригуючою цепи.

У цьому підсилювачі є дві межкаскадные коригувальні ланцюга, службовці на шляху подання що живлять напруг на електроди підсилюючих елементів, і навіть надання підсилювачу певних властивостей. Це ланцюга, між вихідним і предоконечным каскадами, й між предоконечным і вхідним каскадами. У разі застосована коригувальна ланцюг третього порядку, яка зображено малюнку 3.3.12. Ланцюг такого виду забезпечує реалізацію усилительного каскаду із заданої нерівномірністю АЧХ, що у межах необхідних відхилень (підвищення чи зниження) із наперед заданими частотними спотвореннями [6].

Малюнок 3.3.12. Межкаскадная коригувальна ланцюг третього порядка.

При розрахунку використовуються односпрямовані моделі на ВЧ вихідного і предоконечного транзисторів. Виникає запитання: вибір предоконечного транзистора. Звичайно вибирається орієнтовно. Як вхідного усилительного елемента VT1 використовується транзистор КТ903А.

При розрахунку використовуватимуться коефіцієнти:, ,, значення яких беруться з заданої нерівномірності АЧХ. У нашому випадку беремо їх рівними 2.77, 2.13, 2.46, що він відповідає нерівномірності АЧХ 1.4дБ за кожен каскад. Після знаходять нормовані значення Свых. н, Lвх. н і Rвх. н за такими формулам:

(3.36).

(3.37).

(3.38).

Підставимо вихідні параметри і цього получим:

Знаючи це, розрахуємо такі коэффициенты:

; (3.39).

; (3.40).

; (3.41).

получим:

Звідси знайдемо нормовані значення, , і :

(3.42).

де; (3.43).

;

;

.

При розрахунку получим:

і цього одержимо такі значения:

Розрахуємо додаткові параметры:

(3.44).

(3.45).

де S210- коефіцієнт передачі кінцевого каскада.

Для вирівнювання АЧХ у сфері нижніх частот використовується резистор, розраховуваний по формуле:

(3.46).

Знайдемо істинні значення інших елементів по формулам:

, , (3.47).

Коефіцієнт посилення розрахуємо по формуле:

(3.48).

3.4 Розрахунок вхідного каскада.

3.4.1 Вибір робочої точки.

Вхідний каскад виконано на транзисторі КТ903А. Щоб підсилювач мав одне джерело харчування, необхідно напруження у робочої точці залишити незмінним, що дозволяє записать:

Струм у робітничій точці змінюється відповідно до коефіцієнтом посилення межкаскадной коригуючої ланцюга, яка розрахована у пункті 3.3.5.2.

3.4.2 Розрахунок еквівалентній схеми транзистора.

Вибір транзистора був зроблений у пункті 3.3.5.2, за його назву КТ903А, ввозяться відповідно до вимог, які у пункті 3.3.2. Цим вимогам відповідає транзистор КТ903А. Його основні технічні характеристики наведено ниже.

Електричні параметры:

1. гранична частота коефіцієнта передачі струму у схемі з ОЕ 50(МГц);

2. Постійна часу ланцюга зворотний зв’язок 500пс;

3. Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ОЕ ;

4. Ёмкость коллекторного переходу при У пФ;

5. Индуктивность виведення бази нГн;

6. Индуктивность виведення эмиттера нГн.

Граничні експлуатаційні данные:

1. Постійне напруга коллектор-эмиттер В;

2. Постійний струм колектора А;

3. Постійна рассеиваемая потужність колектора Pк=30 Вт.

Еквівалентна схема має той вигляд, як і схема представлена малюнку 3.3.5. Розрахунок її елементів проводиться у разі формулам, приведеним у пункті 3.3.3.

нГн;

пФ;

Ом.

Ом;

Ом;

пФ.

3.4.3 Розрахунок ланцюга термостабилизации.

Як зазначалося, у пункті 3.3.4.2., для даного підсилювача краще вибрати переважають у всіх каскадах активну коллекторную термостабилизацию. Принципова схема її представлена малюнку 3.3.8. Розрахунок виробляється аналогічно розрахунком вихідного каскаду. Відмінністю є лише те, що коллекторный струм матиме інше значення. Вона буде одно значенням вихідного транзистора в 5.343 разів менша, що він відповідає коффициенту передачі вихідного транзистора.

Як VT1 візьмемо хоча б транзистор КТ814. Вибираємо падіння напруги на резисторе з умови (нехай У), тоді. У результаті дістаємо таке значение:

Ом;

А;

В;

А;

А;

Ом;

Ом.

Ом.

У цьому розрахунок термостабилизации закончен.

3.4.4 Розрахунок вхідний КЦ

Як вхідний коригуючої ланцюга використовується межкаскадная коригувальна ланцюг третього порядку. Еквівалентна схема зображено малюнку 3.3.13.

Малюнок 3.3.13 — Еквівалентна схема каскада.

Розрахуємо елементи МКЦ.

Вихідними параметрами у разі будуть параметри генератора.

Значення вхідних параметрів транзистора КТ903А з пункту 3.4.3.

Навантаженням для вхідного каскаду є паралельне з'єднання Rвых. транзистора і R1. Где R1- опір, яке у межкаскадную коригувальну ланцюг, розраховане у пункті 3.4.5.

Нормуємо вхідні і вихідні параметри по формулам (3.38.1,3.38.2,3.38.3).

Для перебування нормованих значень С1, С2, L1 визначимо такі коефіцієнти по формулам (3.39−3.43).

Нормовані значення елементів С1, С2, L1 знайдемо по відповідним формулам:

Знайдемо нормовані значення елементів С1, С2, L1:

Розрахуємо коефіцієнт посилення по формулам (3.45,3.48):

Знайдемо значення елементів МКЦ з формул (3.46,3.47):

3.5 Розрахунок додаткових элементов.

3.5.1 Розрахунок розділювальних ёмкостей.

Расчитаем розділювальні конденсатори за такою формулою [3]:

(3.49).

де Yн — спотворення що припадають за кожен конденсатор;

R1 — вихідний опір транзистора;

R2 — опір нагрузки;

У нашому випадку число розділювальних конденсаторів дорівнюватиме трьом. Расчитаем розділювальні конденсатори С1, С6, С11, які зображені на принципової схемою (див. Додаток А). Спотворення, що припадають за кожен конденсатор, будуть равны:

Розрахуємо значення конденсаторів С1, С6, С11 за такою формулою (3.49).

3.5.2 Розрахунок блокировочных емкостей.

Блокувальні конденсатори С4, С9, визначимо із наступного умови :

(3.50).

де R — це опір R2 у схемі активної коллекторной термостабилизации.

Висловлюючи з співвідношення (3.50) ємність З, получим:

(3.51).

Визначимо значення ємностей С4, С9 за такою формулою (3.51):

3.5.3 Розрахунок конденсаторів фильтра.

Конденсатори фільтра С5, С10, визначимо із наступного условия:

(3.52).

де R-это опір R4 у схемі активної коллекторной термостабилизации. Підставляючи чисельні значення получаем:

3.5.4 Розрахунок дросселя.

Расчитаем дросель Lк у ланцюги колектора з наступного соотношения:

(3.53).

де (R//C) — паралельне з'єднання елементів МКЦ.

Висловлюючи з співвідношення (3.53) Lк, получим:

(3.54).

Визначимо чисельні значення индуктивностей L2, L4, за такою формулою (3.54).

4 Розрахунок коефіцієнта посилення всього усилителя.

На загальний коефіцієнт посилення впливають предоконечный, оконечний і вхідний каскады:

.

і переведемо їх у децибелы:

5 Заключение.

Через війну роботи був підсилювач, який має такі параметры:

1.Рабочая смуга частот 0.15 — 2МГц.

2.Допустимые частотні спотворення 3дБ.

3.Коэффициент посилення 48.6дБ.

4.Питание Єп =24.5 В.

5.Выходная потужність Рвых.=40Вт.

Підсилювач має запас щодо посилення 13.6дБ, це необхідно здобуття права у разі погіршення параметрів окремих елементів коефіцієнт передачі підсилювача не опускався нижче заданого уровня.

Список використовуваних источников.

1 Широкосмугові радиопередающие устрою /Алексєєв О.В., Головков А. А., Полєвой В.В., Соловйов А. А.; Під ред. О.В. Алексєєва.- М.: Зв’язок. 1978 г.

2 Цыкин Г. С. Підсилювальні устройства.-М.: Зв’язок, 1971.-367с.

3 Напівпровідникові прилади. Транзистори середньої та великої потужності: Справочник/А.А. Зайцев та інших. Під ред. А. В. Голомедова.-М.: Радіо і Зв’язок, 1989.-640 с.:Ил.

4 Горбань Б. Г. Широкосмугові підсилювачі на транзисторах. — М.: Енергія, 1975.-248с.

5 Мамонкин І.Г. Підсилювальні устрою: Навчальний посібник для вузів. — М.: Зв’язок, 1977.

6 Титов А. А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах — internet.

РТФ КП 468 740.001 ПЗ.

У З І Л І Т Є Л И Літ Маса Масштаб.

Ізм Ліст Nдокум. Подп. Дата З І З Т Є М.

Виконав Ямщиков До Про М Т Р Про Л Я.

Перевірив Титов Р, А Д І Про У Є Щ, А Т Є ЛЬ М И Х.

З Т, А М Ц І Й Ліст Листов.

ТУСУР РТФ.

Принципова Кафедра РЗИ.

схема грн. 148−3.

Поз. ОбознаЧение Найменування Паля. Примечание.

Транзистори.

VT1 КТ903А 1.

VT2 КТ814 1.

VT3 КТ947А 1.

VT4 КТ814 1.

Конденсатори.

С1 КД-2−43нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С2 КД-2−4.3нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С3 КД-2−6.2нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С4 КД-2−15нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С5 КД-2−11мкФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С6 КД-2−2.8нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С7 КД-2−10нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С8 КД-2−9.1нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С9 КД-2−75нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С10 КД-2−62мкФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С11 КД-2−360нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

С12 КД-2−1нФ ?5? ОЖО.460.203 ТУ 1.

Котушки індуктивності.

L1 Индуктивность 920нГн ?5? 1.

L2 Индуктивность 300мкГн ?5? 1.

L3 Индуктивность 600нГн ?5? 1.

L4 Индуктивность 1мГн ?5? 1.

L5 Индуктивность 86нГн ?5? 1.

Трансформатори.

Трансформатор 1.

РТФ КП 468 740.001 ПЗ.

У З І Л І Т Є Л И Літ Маса Масштаб.

Ізм Ліст Nдокум. Подп. Дата З І З Т Є М.

Виконав Ямщиков До Про М Т Р Про Л Я.

Провер. Титов Р, А Д І Про У Є Щ, А Т Є ЛЬ М И Х.

З Т, А М Ц І Й Ліст Листов.

ТУСУР РТФ.

Перелік елементів Кафедра РЗИ.

грн. 148−3.

Поз. ОбознаЧение Найменування Паля. Примечание.

Резисторы.

R1 МЛТ — 0.25 — 28.4 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R2 МЛТ — 0.25 — 690 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R3 МЛТ — 0.25 — 43 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R4 МЛТ — 0.25 — 11 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R5 МЛТ — 0.25 — 1.3 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R6 МЛТ — 0.25 — 110 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R7 МЛТ — 0.25 — 150 Ом ?5?ГОСТ7113−77 1.

R8 МЛТ — 0.25 — 1.5 кОм ?5?ГОСТ7113−77 1.

R9 МЛТ — 0.25 — 110 Ом ?10?ГОСТ7113−77 1.

R10 МЛТ — 0.125 — 0.27 Ом ?10?ГОСТ7113−77 1.

РТФ КП 468 740.001 ПЗ.

У З І Л І Т Є Л Т Літ Маса Масштаб.

Ізм Ліст Nдокум. Подп. Дата З І З Т Є М.

Виконав Ямщиков До Про М Т Р Про Л Я.

Провер. Титов Р, А Д І Про У Є Щ, А Т Є ЛЬ М И Х.

З Т, А М Ц І Й Ліст Листов.

ТУСУР РТФ.

Перелік елементів Кафедра РЗИ.

грн. 148−3.