Экологические проблеми держав Середній Азії і Казахстану

Экологические проблеми держав Середній Азії і Казахстана.

Доклад студента групи ПУ 1−1: Прихненко А.А.

ФИНАНСОВАЯ АКАДЕМІЯ ПРИ УРЯДІ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ Москва 1997.

Макрорегион Казахстану Середньої Азії характеризується нерівномірністю розвитку які входять у нього територій, наявністю найбільших родовищ мінерально-сировинних і паливних ресурсів немає і водночас дефіцитом води.

Поэтому найважливішим напрямком удосконалення територіальної організації господарства макрорегіону є рішення водогосподарських проблем.

В Казахстані та Середню Азію налічується приблизно 50 — 60 млн. га земель, придатних для зрошення. У той самий час водних ресурсів вистачає лише з зрошення 8 — 10 млн. га. За цих умов потрібно правильно вибрати шляхів розвитку зрошуваного землеробства, недопущення необоротного процесу руйнації экосистемы.

Остановимся докладніше в цій проблемі, має безпосередній стосунок до долі Аральського моря. Аналіз динаміки обміління Аралу і опустынивания прилеглих територій призводить до удручающему прогнозу повного зникнення моря до 2010 р. Нова пустеля Аралкумы сольётся з Каракумами і Кызылкумами і став змагатися з Сахарою, яка, до речі, всього 150 — 200 тис. років тому я було покрито буйної растительностью.

Забор води головним чином зрошення з 2-х найбільших річок, які впадають у Арал, призвела до з того що їх щорічний стік, що становить в 1980 р. 60 км³, зменшився до запланованих 4 км³. Сырдарья нині не сягає моря, закінчуючи свій шлях на полях, а Амудар’я сягає Аралу лише взимку тоненьким струмочком. Через війну площа акваторії скоротилася понад 1/3, берегову лінію у кількох місцях відступила на 90 м., а обсяг води у морі зменшився на 60%. У результаті середня солёность вод зросла 2.5 разу, і живе у ньому вмирає. Осушенное дно моря стає джерелом пилу й солей, разносимых на дуже великі відстані. Вже сьогодні приблизно 50 — 60 млн. т. солей і пилу щорічно піднімається у повітря і розноситься на багато кілометрів на плантації бавовни і рису. Арал став найбільшим постачальником пилу не більше колишнього СРСР. Деградація екологічної системи призводить до посилення і того різко континентального клімату Приаралья.

Что ж привело до таких результатів? Зрошувальні землі оснащені необхідної інженерної зрошувальної мережею, немає ефективного дренажу. Тому, ніж допускати їх засолення, доводиться підвищувати норми поливу. З з метою отримання високих урожаїв у грунт вносилися гігантські кількості добрив — до 600 кг на 1 га ріллі, а кількість використовуваних отрутохімікатів в 15 — 20 раз перевищувало ГДК. Після промивання грунтів таких умов води як сильно минерализуются, а й прогресивно насичуються токсичними речовинами. Ці самі води багато скидаються у Амудар’ю і Сырдарью і від за течією знову йдуть на зрошення, і навіть для побутових потреб, й у регіоні мають місце надзвичайно несприятливі умови для проживання людей і плюс до цьому важка епідеміологічна ситуация.

Что саме стосується проблеми обміління Аралу, то наші вчені досить одностайно пропонують лише єдиний шлях рішення, тобто. зменшити кількість вод, виділених на зрошення земель. Мені ж від більш сподобалися ідеї М. Бабака, який говорить про таку закономірність: попри значне споживання води з Каспію недостатню вступ у нього вод, рівень її (Каспію) постійно підвищується. З цього факту, М. Бабак передбачає, що у земної корі між Каспієм і Аралом, існують розлами земних блоків, якими проходять підземні річки, які мають воду з Аралу в Каспий.

На підставі вищесказаного М. Бабак пропонує таке розв’язання проблеми обміління Арала.

Провести детальне дослідження розламів земних блоків із тим, щоб зробити перекриття підземних річок, які впадають у Каспий.

Уменьшить площа земель, поливаемых з Амудар'ї і Сырдарьи.

Желательно побудувати канал Іртиш — Арал.

Никоим чином не погоджуватися на перекачування води з Каспію в Арал.

Список литературы

.

«Техника-Молодёжи» № 5 1994 г.

Охрана довкілля та раціональне використання природних ресурсів. Під редакцією Супруновича Б. П. Москва 1990 г.