Практична робота з бухгалтерського обліку
Відповідно до чинним положенням, з об'єктів основних засобів, отриманим за договором дарування й безвідплатно у процесі приватизації, житловому фонду, об'єктах зовнішнього благоустрою та інших аналогічним об'єктах організації лісового господарства, дорожнього господарства, спеціалізованим спорудам судноплавної обстановки тощо. об'єктах, продуктивної худобі, буйволам, волам і оленям, багаторічним… Читати ще >
Практична робота з бухгалтерського обліку (реферат, курсова, диплом, контрольна)
II 1. Облік матеріалів, малоцінних і швидкозношувані предмети, основних засобів і нематеріальних активов.
Така категорія бухгалтерського обліку, як матеріали, об'єднує у собі матеріальних цінностей, використовувані у процесі виробництва одноразово. А, отже, які переносять початкову (балансову) вартість на собівартість вироблену продукцію полностью.
Основні положення з обліку матеріалів на підприємств і будовах визначено Мінфіном СРСР додатком до листа від 03.04.74. № 103.
Для відображення в обліку сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива, напівфабрикатів, запасними частинами тощо. у бухгалтерському обліку використовується активний рахунок 10 «Матеріали» (балансовий, активний, характеризує склад господарських коштів у підприємстві). До нього відкриваються субрахунка (тобто. рахунки відособленого обліку у межах рахунки 10, сальдо якими входить у загальне сальдо рахунки 10). Например:
10−1 «Сировина й материалы»,.
10−2 «Куплені полуфабрикаты»,.
10−3 «Паливо» тощо з усіх видів матеріалів. Щодо кожного з субрахунків ведеться своя відомість, у якій враховується їх рух (прихід, витрата). У обліку матеріали відбиваються з їхньої фактичної себестоимости.
По прибутті матеріалів на підприємство, прибуткові документи оформляються щодня їх поступления.
Працівникові підприємства видається під звіт певну суму грошей при цьому виписується видатковий касовий ордер. Після купівлі матеріальних цінностей працівник заповнює авансовий звіт і становить їх у бухгалтерію. До авансовому звіту прикладаються документи, що підтверджують купівлю (рахунки, чеки і товарні чеки, квитанції прибуткових касових ордерів та інших.). Після здачі документів мають у бухгалтерію він перевіряється бухгалтером, який проставляє бухгалтерські проводки. Право затвердження звітів належить керівнику підприємства. Якщо стався перевитрата суми при купівлі матеріалів, що його відшкодовують після затвердження авансового звіту з каси підприємства з видаткового касовому ордеру. І навпаки, якщо залишилися невитрачені гроші, то працівник зобов’язаний була повернути їх до каси підприємства по приходному касовому ордеру.
Наведемо типовий приклад проводки при оприбуткування матеріалів з наступної оплатой:
Д 10 «Матеріали» — До 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» — оприбуткування по фактичної себестоимости.
Д 60 До 51 «Розрахунковий рахунок» — наступна оплата відповідно до рахунку поставщика.
Матеріали приходуются складі виходячи з прибуткової накладної, підписаній відповідальними особами. Кожна з видів матеріалів заводиться своя картка. Контроль над виконанням правил оформлення, і рух матеріалів покладено на головного бухгалтера.
Заповнення і ведення карток здійснюється комірником (обличчям матеріально відповідальним). Облік матеріалів складі здійснює завідуючий складом, його приймають на узгодження з головним бухгалтером і укладають типовий договору про повною матеріальною ответственности.
Якщо штатному розкладі відсутня посаду завідувача складом, то його обов’язки може бути покладено на будь-якого працівника з його згодою і з обов’язковим укладанням договору про індивідуальної матеріальної ответственности.
Кожна номенклатурний номер (кожному найменуванням, сорту, розміру матеріалів привласнюють стисле цифрове значення) матеріалів завідуючий складом заповнює матеріальний ярлик і прикріплює його доречно зберігання тих матеріальних цінностей. У ярлику вказують найменування матеріалу, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну, ліміт і фактичне наявність цього виду материалов.
Облік руху, і залишків матеріалів ведуть у картках складського обліку матеріалів. Кожна номенклатурний номер відкривають окрему картку, тому облік називається сортовим урахуванням психології та здійснюють його лише в натуральному выражении.
Картки відкривають в бухгалтерії і записують їх у ній найменування матеріалу, марку, сорт, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, дисконтну ціну й ліміт. Після цього картки передаються складу, і завідуючий складом заповнює колонки приходу, витрати і залишку матеріалів. Запис в картках робиться виходячи з первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних) щодня скоєння операцій. Після цього первинні документи передаються в бухгалтерию.
На складі щомісяця становлять звіти про залишках і рух матеріалів і представляють їхні в бухгалтерію. У звітах містяться відомості про залишках матеріалів початку місяці їхній надходження, витратах і залишку наприкінці месяца.
Щотижня працівник бухгалтерії перевіряє правильність вироблених завідувачем складом записів в картках складського обліку, і підтверджує їх підписом самих картках. Наприкінці місяці виробляється перевірка звіту про залишках і рух матеріалів. Не виявлено жодних відхилень, то гол. бухгалтер ставить свій підпис і звіт залишається в бухгалтерии.
Прихід матеріалів і давали відпустку матеріалів виробництво оформляється такими проводками:
1) буд 71 до 50 — видано з каси в підзвіт працівникові для придбання материалов,.
2) Д 10 До 71 — надходження матеріалів від підзвітного лица,.
3)Д19 К71 — ПДВ з оприходованным матеріалам, котрі вступили від підзвітного лица,.
4) Д 68 До 19 — списання ПДВ до бюджету при фактичної оплате.
5) Д20 До 10 — відпущені матеріали в производство.
Витрата матеріалів, щодня які відпускаються виробництво і інші потреби, оформляють лимитно-заборными картами в 2-х примірниках. Завідуючий складом записує кількість відпущеного матеріалу і залишок ліміту в обох примірниках карта народження і розписується в карті одержувача. Одержувач розписується отриманні матеріалів карті, яка перебуває на складе.
Матеріали зі складу відпускають не більше встановленого ліміту. Понадлімітний відпустку матеріалів і заміну одного матеріалу іншим (при відсутності матеріалу складі) оформляють випискою окремого вимоги. При заміні матеріалу в лимитно — забірної карті роблять запис і зменшують залишок лимита.
Не частий відпустку матеріалів зі складу фіксується вимогами. Вимоги виписують одержувачі в 2-х примірниках. Одне з їх із розпискою завідувача складом в одержувача, другийз розпискою одержувача на складе.
Відпустку матеріалів господарствам свого підприємства, розташованим над його межами, оформляють накладними на відпустку матеріалів набік. Їх виписують в 2-х примірниках: перший залишається складі, другий передається одержувачу материалов.
Матеріальні цінності можуть надходити тільки від підзвітних осіб, але і південь від постачальників. На матеріали, які від постачальників, підприємство отримує розрахункові та інші супровідні документи: платіжне вимога — доручення, товарнотранспортні накладні,, квитанції до залізничної накладної, рахунки — фактури. Ці документи вступають у бухгалтерію, де перевіряють правильність їх оформлення і після цього передають у відділ постачання. При відповідність всіх параметрів друкується платіжного доручення в 4-х примірниках на оплату. Облік розрахунків із постачальниками товарно-матеріальних цінностей та надаваних послуг ведеться на рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (пасивний, кредитове сальдо-сумма заборгованості перед постачальниками). Облік розрахунків із постачальниками ведеться в ж/о № 6.
По прибутті матеріалів від постачальників робляться такі проводки:
1) Д10 К60 — на вартість які поступили матеріалів за цінами постачальника з усіма націнками збутових організацій, транспортно-заготовительными расходами.
2) Д19 К60 — сума НДС.
3) Д68 До 19 — суми ПДВ, підлягають возмещению.
Залишку матеріалів на вересень місяць ТОВ НВЦ «Инфосфера» бо й в перебігу цього періоду матеріали не приобретались.
II 2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметов.
Відповідно до Положення про бухгалтерський облік і звітності до, до малоцінним і быстроизнашивающимся предметів (МБП) относятся:
— предмети, службовці менше року, незалежно від своїх стоимости,.
— предмети, вартістю на дату придбання трохи більше 100 кратного встановленого законом суми мінімальної місячної оплати праці за одиницю незалежно від терміну їхніх службы,.
— гармати лову, спеціальні інструменти, і приспособления,.
— спецодяг і спец. взуття, постільні принадлежности,.
— тимчасові споруди, пристосування, і устройства,.
— тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах,.
— предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від стоимости,.
— молодняк тварин і звинувачують тварини на відгодівлі, птах, хутрові звірі, сім'ї пчел,.
Синтетичний облік МБП ведеться на рахунку 12 «Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети» — балансовий, активний — по фактичним цінами приобретения.
До цього рахунку можуть бути відкриті такі субсчета:
1) «МПБ в запасе».
2) «МБП в эксплуатации».
3) «Тимчасові сооружения».
Надходження МБП від постачальників чи підзвітних осіб складу оформляють тими самими первинними документами, як і надходження матеріалів — приходными ордерами, чи актами приемки.
Для відображення операцій руху МБП призначені уніфіковані форми первинної облікової документации.
Існують такі форми первинних документів обліку МБП:
Форма № МБ-1 «Відомість для поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів «, застосовується для обліку зміни запасу інструментів на складі за тими підприємствах, де облік ведеться за принципі формування постійного обігового фонда.
Форма № МБ-2 «Картка обліку МБП» служить для реєстрації різних МБП, виданих працівникові зі складу підприємства для тривалого пользования.
Форма № МБ-3 «Замовлення на: ремонт і заточення інструментів» необхідна для обліку інструментів, переданих на заточення чи ремонт.
Форма № МБ-4 «Акт вибуття МБП», оформляються поломки і втрати інструментів, і інших МБП.
Форма № МБ-5 «Акт на списання інструментів, і обмін їх у придатні» застосовується для оформлення і списання інструментів, які прийшли непридатність та обміну їх у годные.
Форма № МБ-6 «Особиста картка обліку спец одягу, спец взуття та запобіжних пристосувань», видана працівникам в індивідуальне користування за встановленими нормам.
Форма № МБ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спец одягу, спец взуття і запобіжних пристосувань» застосовують для обліку видачі спец одягу, спец взуття та запобіжних пристосувань працівникам в індивідуальне користування за встановленими нормам.
Форма № МБ — 8 «Акт на списання МБП» служить для оформлення списання морально застарілих, зношених і придатних задля її подальшого використання інструментів, і ін. після закінчення терміну служби, інших МБП і передачі їх складу як утиль.
У бухгалтерії підприємства МБП враховують з їхньої фактичної собівартості, у своїй робиться проводка Д 12−1 До 71. Сума ПДВ щодо котрі вступили МБП відбивається Д 19 До 71. Принаймні оплати цих предметів ПДВ списують Д 68 До 19. При передачі МБП зі складу в експлуатацію — Д 12−2 До 12−1.
Знос МБП враховується на пасивному балансовому рахунку 13 «Знос МБП», по кредиту якого відбиваються суми нарахованого зносу в кореспонденції зі рахунками витрат за виробництво, по дебету — списання зносу по МБП.
Вартість що у експлуатації МБП може погашатися двома способами:
1) шляхом нарахування зносу у вигляді 50% вартості під час передачі їх з складу в експлуатацію й у вигляді інших 50% з відрахуванням вартість цих предметів за ціною можливого використання за выбытии за непригодностью.
2) шляхом нарахування зносу в 100% під час передачі в эксплуатацию.
Відповідно до затвердженої облікову політику ТОВ НВЦ «Инфосфера» погашення вартості МБП виробляється шляхом нарахування зносу 100%.
Списання МБП оформляється записом: Д 13 К12.
У діючих організаціях інвентаризація виробничих запасів ввозяться наступних случаях:
— щонайменше 1 рази на рік за станом 1 жовтня звітного року з єдиною метою об'єктивного відображення становища цих засобів у річному отчете,.
— на зміну матеріально відповідального лица,.
— під час встановлення фактів розкрадання чи зловживаючи, і навіть при псування имущества,.
— у разі пожежі, стихійних лиха й др.
Мета інвентаризації - виявлення фактичного наявності товарно — тих матеріальних цінностей в натуральному і вартісному выражении.
Організує і керує проведенням інвентаризації керівник підприємства або його заступник. Роботу з проведення інвентаризації здійснює комісія, що складається з компетентних осіб, призначувана наказом керівника предприятия.
На початку інвентаризації в картках складського обліку мають бути відбито всі операції з руху матеріалів; з кожного з них виведені залишки на день інвентаризації, первинні документи з руху матеріалів необхідно здати в бухгалтерію. Факт здачі всіх документів мають у бухгалтерію і відсутності неоприбуткованих чи несписанных цінностей матеріально -відповідальні особи підтверджують письменно.
Під час проведення інвентаризації комісія у присутності матеріальновідповідальних осіб здійснює ретельний підрахунок, зважування чи обмір кожного виду матеріалів й оприлюднювати отримані фактичні результати записує в інвентаризаційні описи.
Описи підписуються усіма членами комісії і матеріально відповідальними особами, які підтверджують, що матеріали перевірені у присутності претензії до комісії де вони имеют.
Дані інвентаризаційних описів йдуть на складання сличительных відомостей, у яких фактичні дані описів сопоставляются з дисконтними даними. При виявленні нестач чи надлишків матеріально відповідальні особи маєте дати їм відповідні пояснення. Комісія встановлює характер, причини виявлених розбіжностей чи псування матеріалів яких і визначає порядок регулювання різниць і відшкодування потерь.
Нестачі понад норм природного зменшення населення, втрати причини, і навіть викрадені цінності списуються на рахунки винних осіб і оформляються бухгалтерської записью:
Д 73−3 «Розрахунків з персоналом по іншим операціям» (Субрахунок «Розрахунки з відшкодування матеріального ущерба»),.
До 84 Нестач та втрат від псування ценностей.
Відповідно до чинним Кодексом законів про працю РФ вартість саме ті, викрадених чи зіпсованих цінностей, що стягуються з винних осіб, визначається з ринкових цін, які у даної місцевості на день заподіяння шкоди. Різниця між фактичної собівартістю матеріалів та його вартістю за цінами, підлягаючий відшкодуванню, відбивається по кредиту рахунки «Доходи майбутніх периодов».
Д 73−3 До 83−3 (субрахунок «Різниця між сумою, підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач ценностей».
Принаймні погашення заборгованості, врахованої на рахунку «Розрахунки з персоналом по іншим операціям», відповідна сума різниці списується із рахунку «Доходи майбутніх периодов».
Д 83−3 До 80 («Прибули і убытки»).
На підприємствах недостача і причини цінностей, коли конкретні винуватці не встановлено, ставляться на затраты.
Д 20 «Основне производство».
До 84 «Нестачі і причини ценностей».
На підприємствах втрати тих матеріальних цінностей від стихійних лих ставляться на результати господарську діяльність предприятия.
Д 80 «Прибули і убытки».
До 10,12 «Матеріали», «МБП».
II 3. Облік основних засобів (ОС).
Основні кошти (фонди) є сукупність матеріальноречовинних об'єктів та матеріальних цінностей, які у незмінною натуральної формі протягом тривалого. Це кошти, створюють матеріальнотехнічну основу умови виробничо-господарської діяльності господарюючого суб'єкту (організації, предприятия).
У бухгалтерський облік кошти поділяються на виробничі і непроизводственные.
До виробничим основних засобів (фондам) відносять будинку, споруди, устаткування, машини, транспортні засоби та інші об'єкти і кошти, пов’язані з здійсненням проведення статутної діяльності господарюючого суб'єкту, тобто. з виробництвом продукції, будівництвом, сільське господарство, торгівлею та інші видами діяльності. Зберігаючи початкову натуральну форму, вони переносять свою вартість на изготовляемую чи видобуту з участю продукцію, що їх роботи чи надані послуги частинами у сумі нарахованої амортизації (износа).
Об'єкти основних засобів, віднесені на балансі господарюючого суб'єкту і пов’язані з здійсненням його проведення статутної діяльності, тобто. функціонуючі в галузях невиробничій сфери (житлово-комунальне господарство, установи науки, культури, здоров’я та т. п.), ставляться до основних засобів невиробничого призначення; амортизація за низкою об'єктів входить у Витрати зміст відповідних підрозділів господарюючого субъекта.
У діючій нині практиці обліку до основних засобів ставляться предмети вартістю більш тисячократного суми мінімальної місячної оплати праці та терміном служби понад рік. Цей межа може змінюватися під впливом інфляційних та інших процесів в экономике.
Основні кошти грають величезну роль процесі роботи, оскільки вони у своєї сукупності утворюють производственно-техническую базу визначають виробничу міць предприятия.
Основні кошти надають безпосереднє вплив на ефективність виробництва, якість праці та результати всієї фінансовогосподарську діяльність господарюючих субъектов.
Протягом тривалого використання кошти надходять на підприємство й нам передаються в експлуатацію; зношуються в результаті експлуатації; піддаються ремонту, з якого відновлюються їх фізичні якості; переміщаються всередині підприємства; вибувають з підприємства внаслідок старості чи недоцільність використання. Однією з показників ефективного застосування основних фондів є збільшення часу на їхнє роботи шляхом скорочення простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, продуктивності з урахуванням впровадження нової техніки і технології, фондовіддачі, т. е. збільшення випуску продукції, обсягу виконуваних робіт і рівнем послуг за кожен карбованець основних фондов.
Підприємства заслуговують володіння, користування і розпорядження основними засобами: безоплатно передавати чи продавати іншими підприємствами, обмінювати, здавати у найм, надавати безплатно у тимчасове користування або в борг його ж будинку, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, списувати з балансу, якщо вони зношені чи морально застаріли, незалежно від цього, повністю вони замортизовані чи нет.
Основними завданнями бухгалтерського обліку основних засобів є: — контролю над збереженням і наявністю основних засобів на місця їх використання; правильне документальне оформлення і своєчасне свій відбиток у обліку надходження, вибуття і переміщення; - контролю над раціональним витратою коштів на реконструкцію і модернізацію основних засобів; - літочислення частки вартості основних засобів у зв’язку з використанням і зносом для включення до витрати підприємства; - контролю над ефективністю використання робочих машин, устаткування, виробничих площ, транспортних засобів та інших основних засобів; - точне встановлення результатів від списання, вибуття об'єктів основних средств.
Ці завдання розв’язують з допомогою належної документації і забезпечення правильної організації обліку наявності і рух основних засобів, розрахунків з їхньої амортизації і врахування витрат з їх ремонту.
Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт, тобто. яке закінчила пристрій, предмет чи комплекс предметів з усіма приладдям і пристосуваннями. Інвентарні об'єкти діляться на прості (поодинокі) складні, які з кількох предметів. Ознакою відокремлення жодного виду інвентарних об'єктів від іншого служить виконання ними самостійних функций.
Основні кошти підприємства різноманітні за складом та призначення. Щоб вести їх облік, необхідна класифікація. Усі кошти групуються за галузями народного господарства (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, будівництво тощо. буд.), а кожної галузі - за видами коштів виходячи з їхньої призначення і виконуваних функцій. Головним критерієм угруповання основних засобів за галузями є вид діяльності цієї організації чи його подразделения.
По натурально-вещественному складу залежно від цілей використання і виконуваних функцій кошти враховують за такими групам і подгруппам.
1. Будівлі (корпусу цехів, майстерень, заводоуправління, житлові будинки і інші архітектурно-будівельні об'єкти виробничого, адміністративногосподарського й соціально-побутового призначення). Інвентарним об'єктом в цій групі є кожне окремо що стоїть будинок, прибудови, мають самостійне господарське значення (склади, гаражі та інших.). До складу інвентарного об'єкта групи «Будівлі» входять все комунікації, необхідні для нормальної його експлуатації (систем опалювання, висвітлення, вентиляції, водогазоснабжения, внутрішні телефони і сигналізаційні мережі, ліфтове хозяйство).
2. Споруди (нафтові газові свердловини, стволи шахт, автомобільні дороги, мости, водоймища і ін.), разом які становлять інженерно-будівельні об'єкти, призначені до виконання технічних чи загальних функцій процесу виробництва без зміни процесу праці та його результатів. Інвентарним об'єктом вважається кожне окреме спорудження зі усіма що відносяться до нього устройствами.
3. Передавальні устрою (ліній електропередач, трансмісії, трубопроводи, тепломережі, газові сіті й ін.) — сукупність об'єктів, виділені на передачі електричної, теплової та механічної енергії від машин-двигателей до робітників машинам, і навіть для переміщення рідких і газоподібних речовин від однієї інвентарного об'єкта до другому.
4. Машини й устаткування: а) силові машини та устаткування (атомні реактори, казани, парові двигуни, турбіни, силові трансформатори, двигуни внутрішнього згоряння та інших.), які становлять машини-генератори і машини-двигуни, що виробляють електричну і теплову енергію чи змінюють їх у механічну енергію руху. До складу інвентарного об'єкта за групою машин і устаткування входять пристосування, належності і прилади, складові із нею єдине ціле; б) робочі машини та устаткування (верстати, апарати, агрегати різного призначення). У сукупності це устрою, призначені для механічного, термічного, хімічного чи іншого технологічного на предмети праці, їхнього переміщення в виробничому процесі видобування, плавки, виготовлення й т. буд.; в) вимірювальні і регулюючі прилади й пристрої і лабораторне устаткування (манометри, ваги, дозатори, обладнання диспетчерського контролю, сигналізації, прилади й апаратура заводських і науководослідницьких лабораторій, мікроскопи, термостати тощо. п.), призначені для вимірювання різноманітних параметрів роботи експлуатованої техніки, регулювання виробничих процесів, перевірки якості сировини, матеріалів, готової продукції, рівня вологості повітря, шумового впливу та інших санітарно-гігієнічних умов. Відмітна особливість вимірювальних і регулюючих приладів як інвентарних об'єктів у тому, що вони теж мають самостійного значення і є складовою інших об'єктів; р) обчислювальної техніки (електронно-обчислювальні, керуючі системи й аналогові машини, цифрові обчислювальні машини всіх видів тварин і систем); буд) інші машини та устаткування (пожежники і інші спеціальні машини, устаткування телефонних станцій тощо.) — машини та апарати й те устаткування, не яке увійшло в перелічені вище группы.
Серед опитаної «Машини й устаткування» окремо враховують все автоматичні лінії, окремі машини і їхні сукупності, виступаючі як інвентарний об'єкт. Автоматичним вважається устаткування з сучасним програмним управлінням, і навіть верстати, машини та агрегати, виконують основні операції з безпосередньому впливу на предмети праці й без участі людини. У цьому робочі можуть здійснювати лише наладку автомата, завантаження вихідних матеріалів, контроль обробки, зміну інструмента, а окремих випадках і видалення отходов.
5. Транспортні кошти (рухомий склад залізничного, водного, автомобільного, повітряного і комунального транспорту, основні фонди виробничого транспорту, магістральні нафтогазопроводи). У сукупності вони є засобів пересування, призначені для переміщення покупців, безліч транспортування вантажів і речовин різного назначения.
6. Інструмент, виробничий і Київський господарський інвентар (електродриля, вібратори, відбійні молотки, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети конторського і господарського обзаведення та інших.) — основні кошти, використовувані у процесі ручної праці чи прикрепляемые до машини посилення або збільшення її робочих органів, і навіть використовувані для полегшення виробничих операцій під час работы.
7. Робітник і продуктивну худобу (коня, воли, корови та інших.). Інвентарним об'єктом цієї облікової групи є кожне доросле животное.
8. Багаторічні насадження (озеленювальні і декоративні, плодовоягідні насадження, живоплоти тощо. п.). Інвентарними об'єктами багаторічних насаджень вважаються окремі сквери, парки, сади, частина закріпленої за організацією вулиці чи території, має зелені насадження, незалежно від кількості, віку і її породы.
9. Капітальні витрати з поліпшенню земель (без споруд) — меліоративні, осушувальні та інші праці для поліпшення земель.
10. Інші види основних засобів (бібліотечні фонди, капітальні витрати в орендовані кошти і др.).
Належність основних засобів до тій чи іншій облікової групі визначають за даними паспортів, інструкцій по експлуатації, описів і той технічної документации.
Залежно від рівня використання їх у виробничо-господарської діяльності кошти поділяють в обліку на находящиеся:
— в эксплуатации;
— в запасе;
— на консервации;
— в аренде;
— на стадії добудови, дооборудования, реконструкції чи часткової ликвидации.
У бухгалтерський облік кошти, ще, поділяють по приналежності за власні, належать цієї організації, і орендовані, тобто. перебувають у її часовому користуванні за певну плату. Вартість власних основних засобів, їх рух, нарахування зносу позначаються на балансі. Орендовані кошти, із правом викупу враховуються на окремому рахунку Довготерміново орендованих основних засобів, сальдо котрого також відбивається у балансі. Орендовані кошти за поточної оренді і лізингу підлягають відображенню на забалансовом рахунку Орендованих основних средств.
Необхідна умова правильного обліку основних засобів — єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють три оцінки основних засобів: початкову, восстановительную і остаточную.
Початкової вартістю об'єкта основних засобів вважається: для об'єктів, внесених засновниками має значення їхніх вкладів у статутний капітал, — за домовленістю сторін; для будинків та споруд при подрядном способі будівництва — договірна вартість об'єкта. Під час будівництва господарським способом кошти приймаються на облік по фактично виробленим затратам з їхньої зведенню (спорудженню). У обох випадках у початкову вартість включаються видатки проектно-пошукові роботи; для устаткування — величина витрат на, включаючи витрати на доставці, монтажу, установці тощо. п.; для об'єктів основних засобів, які поступили безоплатно, соціальній та ролі субсидій урядового органу, — їхню вартість але даним бухгалтерського обліку передавальної боку, указываемая в документах на передачу, з додаванням у необхідних випадках витрат за установку об'єкта чи експертним шляхом; для основних засобів, колишніх в експлуатації і наших набутих за плату, — фактичні видатки придбання, доставку та встановлення; для основних засобів, здобуті за обмін іншого майна, не на коштів, — вартість обмінюваного майна, по якою вона було відбито у балансе.
Початкова вартість окремих об'єктів основних засобів може збільшуватися після їх реконструкції або модернізації, а зменшуватися — при часткову ліквідацію й демонтажі об'єктів. Фиксируемая у бухгалтерському обліку початкова вартість — це величина фактичні витрати на придбання або спорудження об'єктів. Вона щодо постоянна.
Вартість відтворення основних фондів, тобто. будівництва чи придбання за діючими ринковими цінами на певну дату, називається відновлювальної. Зазвичай, її використовують із розрахунку викупної ціни при довгострокову оренду з викупом і визначенням вартості основних засобів акционируемого підприємства. У таких випадках восстановительную вартість кожного об'єкта визначає спеціальна комісія, орієнтуючись головним чином на ринкову ціну. Відновлювальної вважається спеціалістом і вартість, обумовлена внаслідок переоцінки об'єктів основних засобів, виробленої у вирішенні Уряди Російської Федерації. Реальну ціну об'єкта основних засобів можна встановити і експертним шляхом, з існуючих ринкових цін, чи з допомогою заздалегідь заданих коефіцієнтів інфляції. Восстановительная вартість охоплює всі елементи, що входять до початкову вартість основних фондов.
У діючій практиці дисконтну вартість основних засобів, через яку вони позначаються на звітності і балансі (т. е. початкову, а після переоцінки, яку проводять у установленому порядку, — восстановительную), прийнято називати балансовою стоимостью.
У процесі експлуатації кошти зношуються, непідвладна інфляції вартісна величина снашивания називається зносом. Якщо з балансову вартість основних фондів відняти знос кожного об'єкта чи його сукупності, одержимо розрахункову величину залишкової вартості основних средств.
Дані про відновлювальної вартості необхідні планування відтворення й відновлення основних засобів. Сукупність показників початкової, відновлювальної і залишкової вартості застосовують для аналізу динаміки гніву й використання основних засобів, за результатами якого приймаються відповідні управлінські решения.
Початковий формування основних засобів для підприємства відбувається у залежність від форми його собственности.
Акціонерні суспільства формують кошти з допомогою внесків (акцій) засновників (акціонерів). Інші комерційні організації формують кошти з допомогою вкладів учасників (засновників). Окремі учасники можуть вносити як вкладу будинку, машини, обладнання, або право користування ними, інші вносять гроші, з допомогою яких купуються кошти. Знову створювані акціонерні товариства купують основні кошти переважно по рахунок виручки від продажу акций.
Державні і муніципальні унітарні підприємства отримують основні засоби від власника і враховують їх як частину статутного капитала.
Приватизовані підприємства набувають кошти після їх викупу в держави або акционирования.
У разі розширеного відтворення й технічного прогресу відбувається постійне поповнення і відновлення основних засобів. Воно ввозяться порядку капітальних вкладень (будівництва, монтажу, придбання основних засобів), безоплатної передачі сторонніми організаціями та особами, соціальній та результаті додаткових внесків по рішенню засновників (акционеров).
Незалежно від організаційно-правовою форми власності підприємства облік основних засобів організується в бухгалтерії по класифікаційним групам у межах інвентарних об'єктів. По прибутті об'єкта в експлуатацію комісією, призначуваною керівником організації, оформляється акт приемки-передачи. У ньому вказуються характеристика об'єкта, його місцезнаходження, джерело фінансування придбання, рік випуску чи будівлі, дата входження у експлуатацію, результати випробування об'єкта, його відповідність технічних умов та інших. Акт приемки-передачи основних засобів становлять за кожен об'єкт окремо. На загальну акту, оформляющему прийомку кількох об'єктів, рекомендується прибуткувати лише господарський інвентар, інструменти, верстати, якщо вони однотипні, однаковою вартості і прийнято одночасно. До акту приемки-передачи додається необхідна технічну документацію (паспорти, специфікації, робочі інструкцією, і т. п.).
Задля більшої контролю над збереженням основних засобів кожному об'єкту основних засобів, прийнятому на облік, присвоюється інвентарний номер. Він зберігається попри всі час експлуатації об'єкту і позначається на ньому шляхом прикріплення металевого жетона, нанесення фарби, насічки і т.п. Об'єкти основних засобів зазвичай нумеруються по порядково-серийной системі, і номер вказується переважають у всіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку. Так, інвентарні номери будівлям присвоюються з 001 по 099; спорудам — з 100 по 199 тощо. Інвентарними номерами об'єктів залізничних транспортних засобів (електровозів, тепловозів, локомотивів) зазвичай служать номери, отримані на заводах-изготовителях, а й у об'єктів автомобільного транспорту, тракторів і причепів — знаки, присвоєні їм державтоінспекцією. Присвоювати знову котрі вступили основним засобам інвентарні номери вибулих об'єктів не можна, оскільки це може призвести до плутанини і помилкам в учете.
Облік основних засобів організують те щоб можна було визначити наявність основних засобів з кожної класифікаційної групі і окремо по кожному об'єкту, місцях перебування і джерелам їх приобретения.
Акт приемки-передачи основних засобів з супровідними документами передається в бухгалтерію організації. З акта бухгалтерія відкриває інвентарну картку, де вказує інвентарний номер об'єкту і основні даних про ньому (початкова чи восстановительная вартість, норма амортизаційних відрахувань, величина зносу на даний момент оприбуткування і др.).
На орендовані гаразд поточної оренди кошти і як фінансового лізингу інвентарні картки не відкриваються. Для їх аналітичного обліку використовують копію картки, поданій орендодавцем (лизингодателем) до акту здачі об'єкта основних засобів у найм (лізинг). При реконструкції, значної добудові чи дооборудования об'єктів відкривається нова карточка.
Задля більшої схоронності інвентарні картки кожного об'єкта реєструються у спеціальних описах і в картотеці бухгалтерії згрупованими по галузевим класифікаційним групам, а всередині цих груп — на місця експлуатації і видам объектов.
При выбытии основних засобів інвентарна картка з картотеки изымается.
У організаціях із кількістю об'єктів основних засобів, а також якщо вони є складні інвентарні об'єкти, мають багато великих складових пристосувань і пристроїв (електромоторів, трансмісій і т. п.), пообъектный облік може бути в інвентарних книгах. При використанні в обліку комп’ютерів, і інших напрямів ЕОМ зайвими в картотеці інвентарних карток, і всі необхідні дані про наявність і русі основних засобів отримують з урахуванням інформаційної бази банку даних як роздруківки регістрів (машинограмм), що використовуються управління основними фондами.
Переміщення основних засобів вже з структурного підрозділи (цеху, відділу) всередині цієї організації до інших здійснюються за розпорядженню відповідного відділу підприємства (головного механіка, головного технолога тощо.) і оформляють накладної на внутрішнє переміщення. За даними накладних, підписаних одержувачем і сдатчиком, становлять группировочную відомість (машинограмму) обліку руху основних засобів всередині організації. Номери накладних записують їх у інвентарних картках, які вкладаються у картотеку у новій местонахождению.
За підсумками інвентарних карток на що надійшли і выбывшие об'єкти бухгалтерія заповнює картку обліку руху основних засобів з їхньої видам і групам. При автоматизації обліку цей аналітичний регістр замінюється декларації руху основних засобів. Загальний підсумок груповий картки чи відомості необхідно звірити з оборотом по дебету і кредиту відповідно синтетичних рахунків Основних засобів і Довготерміново орендованих основних средств.
Основні кошти позначаються на активі бухгалтерського балансу по початкової чи відновлювальної вартості інвентарних об'єктів. У цьому ж розділі активу балансу вказують суми зносу і залишкової вартості основних средств.
Облік наявності і рух основних засобів, узвичаєних баланс організації, ведеться на активному інвентарній рахунку Основних коштів 01. Сальдо дебетове відбиває суму початкової вартості діючих чи що у запасі і консервації власних основних засобів підприємства, оборот по дебету — надходження, за кредитами — вибуття об'єктів з різних причин. Будівлі, машини та устаткування, орендовані з правом викупу, враховують на синтетичному рахунку Довготерміново орендованих основних коштів 03. Будь-яке надходження основних засобів у бухгалтерському обліку відбивається через Капітальних вкладень 08. — У комерційних організаціях (товариствах і суспільствах) кошти можуть діяти за порядку оплати акцій і/або вкладу засновників (акціонерів). І тут їх реєструють в обліку бухгалтерськими проводками:
Д-т сч. 08 Капітальні вложения.
К-т сч. 75 Розрахунків з засновниками. и.
Д-т сч. 01 Основні средства.
К-т сч. 08 Капітальні вкладення. і відбиток основних засобів, як внесок у статутний капитал:
Д-т сч. 75 Розрахунків з учредителями.
К-т сч. 85 Статутний капитал.
Оцінка таких об'єктів і доцільність їх оприбуткування для зарахування як вкладу мусить бути було узгоджено з іншими засновниками й відбито в протоколі зборів акціонерів (пайщиков).
— Безплатне надходження основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку відбивають записями:
Д-т сч. 08 Капітальні вложения.
К-т сч. 80 Прибули і збитки. і затем.
Д-т сч. 01 Основні средства.
К-т сч. 08 Капітальні вложения.
— Основні кошти, придбані за плату, позначаються на бухгалтерському обліку такими проводками:
Зроблена оплата основних средств:
Д-т сч. 60 Розрахунки з постачальниками і подрядчиками.
К-т сч. 51 Розрахунковий счет.
Оприбуткування основних средств:
1) Д-т сч. 08 Капітальні вложения.
К-т сч. 60 Розрахунки з постачальниками і подрядчиками.
2) Д-т сч. 19 ПДВ з придбаним ценностям.
К-т сч. 60 Розрахунки з постачальниками і подрядчиками.
3) Д-т сч. 01 Основні средства.
К-т сч. 08 Капітальні вложения.
4) ПДВ списується направити на розрахунки з бюджетом.
Д-т сч. 68 Розрахунки з бюджетом.
К-т сч. 19 ПДВ щодо придбаним ценностям.
— Спорудження й виготовлення основних засобів (капітальні вложения).
Під капітальними вкладеннями розуміються вкладення коштів підприємством до нового будівництво і придбання, реконструкцію, розширення й технічне переозброєння потужностей які діють об'єктів основних средств.
Підприємства, котрим створюються кошти, називаються забудовниками, інші ж, які здійснюють роботи, — подрядчиками.
Виконання будівельних і монтажних робіт самотужки — це господарський спосіб, а сторонньої організацією — подрядный спосіб. У кожному разі для таких робіт необхідний проект — комплекс технічних документів, якого складається кошторис — попередня вартість строительномонтажних работ.
При подрядном способі споруди кошти оприходуются такими проводками:
Д-т сч. 08 Капітальні вложения.
К-т сч. 60 Розрахунки з постачальниками і підрядчиками. і затем.
Д-т сч. 01 Основні средства.
К-т сч. 08 Капітальні вложения.
При господарському способі споруди все фактичні витрати з будівництва збираються по дебету рахунки 08:
Д-т сч. 08 Капітальні вложения.
К-т рахунків 10 Материалы.
12 Малоцінні і быстроизнашивающиеся предметы.
25 Загальновиробничі расходы.
26 Загальногосподарські расходы.
69 Розрахунки із соціального страхуванню і обеспечению.
70 Розрахунки з персоналом за оплатою труда.
І т.д.
Потім фактичні витрати списываются:
Д-т сч. 01 Основні средства.
К-т сч. 08 Капітальні вложения.
Під упливом часу, впливом сил природи й у процесі експлуатації кошти поступово зношуються. Вони втрачають свої початкові властивості, фізичні якості, знижуються їх техникоексплуатаційні можливості, внаслідок зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Розрізняють фізичний, чи матеріальний, знос в результаті виробничого споживання основних засобів, впливу корозії, втоми металу тощо. п. і знос вартісної, до складу якого крім грошового висловлювання (фізичного зносу) певну величину зносу морального.
Вартісної знос компенсується з допомогою нагромадження коштів шляхом включення до витрати виробництва та звернення амортизаційних відрахувань. Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансову вартість об'єкта основних засобів і норми амортизації. Зазвичай норму амортизації встановлюють у відсотках балансову вартість і диференціюють в залежність від виду основних засобів і умов його эксплуатации.
Термін корисного використання — період, протягом якого використання об'єкта основних засобів покликане приносити прибуток організації, або служити до виконання цілей діяльності організації, визначається для прийнятих до бухгалтерського обліку основних засобів відповідно до встановленим порядком. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається з кількості продукції або іншого натурального показника обсягу робіт, очікуваного для отримання у результаті застосування цього об'єкта. Наприклад, по основних фондів гірничодобувної промисловості, термін служби яких залежить від відпрацювання запасів корисних копалин, норма амортизації визначена у рублях однією тонну добуваних запасов.
Термін корисного використання об'єкта основних засобів визначається організацією після ухвалення об'єкта до бухгалтерського учету.
Визначення терміну корисного використання об'єкта основних засобів при її відсутність в технічних умов або неустановлении в централізованому порядку, і навіть об'єкта основних засобів, раніше використаного в іншої організації, виробляється з: — очікуваного терміну використання цього об'єкта відповідно до очікуваної продуктивністю чи потужністю застосування; - очікуваного фізичного зносу, залежить від режиму експлуатації (кількості змін), природних умов і сфери впливу агресивної середовища, системи планово-запобіжних всіх видів ремонту; - нормативно — правових і соціальних інших використання цього об'єкта (наприклад, термін аренды).
Сума амортизаційних відрахувань основних засобів мусить бути достатньої на будівництво чи здобути нові об'єктів після вибуття действующих.
У разі ринкової економіки ступінь інтенсивності амортизації і основних засобів і віднесення в витрати визначається характером фінансової політики і стратегії організації. При сприятливою кон’юнктурі збуту й цін хоче швидше амортизувати вартість машин, устаткування й інших об'єктів активною частиною виробничих основних коштів, і з погіршенням кон’юнктури — уповільнити темпи амортизации.
Може, й зворотна ситуація, коли організація під час освоєння виробництва нова продукція, нових цехів і виробництв хотіла б розпочати здійснювати амортизаційні відрахування з невеликих сум і далі компенсувати їх за мері наростання обсягів реалізації (продажів) отримали визнання над ринком виробів, товарів хороших і услуг.
Господарське законодавство багатьох країн надає підприємцям таку можливість дозволяє застосовувати крім рівномірного за періодами, лінійного нарахування амортизації основних засобів методи прискореного чи уповільненої погашення вартістю, їм зносу. Однак у випадках податкові органи влади й відомства стежать, щоб за будь-якого методі нарахування амортизації її загальний розмір не перевищувала початкових витрат для будівництва чи придбання об'єктів основних средств.
Річні норми амортизації основних засобів нині затверджуються централізовано (зазвичай урядом країни) і є єдиними всім організацій, незалежно від форм власності. Особливості окремих виробництв, режиму роботи устаткування, вплив агресивної середовища проживання і кліматичних умов враховуються шляхом коригування єдиних норм з допомогою поправочных коэффициентов.
Найчастіше норми амортизації у відповідній довіднику визначено за групами основних фондів, що складається з відособлених інвентарних об'єктів. Окремі норми є комплексними, тобто. призначеними різних об'єктів одного виробничого призначення (наприклад, для автоматичних і потокових ліній). За наявності організація устаткування, яким немає встановлених в довіднику норм, амортизація нараховується за нормами на аналогічне за призначенням оборудование.
Нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється протягом терміну корисного використання об'єктів основних засобів, крім випадків їх перебування на реконструкції й модернізації у вирішенні керівника організації, і з основних засобів, перекладеними у вирішенні керівника організації на консервацію з тривалістю, вона може бути менше трьох месяцев.
Відповідно до чинним положенням, з об'єктів основних засобів, отриманим за договором дарування й безвідплатно у процесі приватизації, житловому фонду, об'єктах зовнішнього благоустрою та інших аналогічним об'єктах організації лісового господарства, дорожнього господарства, спеціалізованим спорудам судноплавної обстановки тощо. об'єктах, продуктивної худобі, буйволам, волам і оленям, багаторічним насадженням, які досягли експлуатаційного віку, і навіть придбаним виданням (книжки, брошури тощо.) амортизація не нараховується. Амортизація не нараховується з об'єктів, які належать до фильмофонду, сценическо-постановочным засобам, експонатам тваринного світу у зоопарках та інших аналогічних установах. Не підлягають амортизації об'єкти основних засобів, споживчі властивості яких з часом не змінюються (земельні ділянки, об'єкти природокористування). Амортизація не нараховується по мобілізаційним потужностями, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерации.
Амортизацію (знос) нараховують щомісяця по знову прийнятим на облік основних засобів починаючи з 1-го числа місяці, наступного за місяцем надходження. По выбывшим об'єктах нарахування амортизації припиняють з 1-го числа місяці, наступного за місяцем вибуття з експлуатації ЧАЕС. Розрахунок виробляється з 1/12 річну норму амортизації по выбывшим і знову котрі вступили основних фондів. Техніка нарахування амортизації основних коштів залежить від рівня автоматизації обробки облікової информации.
У разі ручного ведення обліку розрахунок амортизації (зносу) основних коштів здійснюється бухгалтерією за даними інвентарних карток. Розрахунок на січень роблять за вивіреним початку ж року даними про наявність основних коштів за місцях їх перебування. Інвентарні картки в кожному цеху, службі, підрозділу групують за видами і принципу використання (в експлуатації, запасі, оренді) об'єктів, а межах кожної групи — по напрямам (кодам) витрат, куди належить нарахована амортизация.
Розрахунок амортизації основних засобів за інші місяці року виробляють з урахуванням надходження, і вибуття об'єктів в попередньому місяці. За цією об'єктах нараховують відповідні суми амортизації, і їхньої величини коректують (+, -) величину раніше нарахованих амортизаційних отчислений.
Розрахунок амортизації по автотранспорту виробляється окремо з урахуванням підсумкових даних інвентарних карток відповідних об'єктів і даних про фактичному пробігу автотранспорту за звітний месяц.
У разі автоматизації бухгалтерського обліку норми амортизації та його коди вводять у «пам'ять» машин (переносяться на машинний носій). Вони можуть бути задано або за видам основних засобів, або за кожному інвентарному об'єкту. Але тут передбачаються і поправочні коэффициенты.
Амортизацію розраховують переважно двома методами: методом прямого рахунки і методом корекції. При прямому рахунку сума балансову вартість кожного об'єкта збільшується на норму і поправочний коефіцієнт амортизації і гуртується за видами основних засобів, місцях їх експлуатації, статтям калькуляции.
При методі корекції суму амортизації, нараховану за попередній місяць, збільшують і зменшують у сумі амортизації (зносу) по що надходять і выбывшим объектам.
Амортизація за отриманими у довгострокову оренду основних засобів з правом викупу виділяється під час розрахунків окремої позицією. Також осторонь показують: у розрахунках амортизаційні відрахування з вартості основних коштів, наданих безплатно підприємствам громадського харчування та медичним установам, розташованим безпосередньо біля господарюючого субъекта.
Амортизація об'єктів основних засобів виробляється однією з наступних способів нарахування амортизаційних нарахувань: 1. лінійний спосіб; 2. спосіб зменшуваного залишку; 3. спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання; 4. спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (работ).
Застосування однієї з способів за групою однорідних об'єктів основних коштів виробляється у протягом всього термін корисного использования.
1. При лінійному способі річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається з початкової вартості об'єкта основних засобів і норми амортизації, исчисленной з терміну корисного використання цього объекта.
2. При способі зменшуваного залишку річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається з залишкової вартості об'єкта основних засобів початку звітного року й норми амортизації, исчисленной з терміну корисного використання цього об'єкту і коефіцієнта прискорення, установлюваного відповідно до законодавством Російської Федерации.
Коефіцієнт прискорення застосовується з переліку високотехнологічних деяких галузей і ефективних видів машин і устаткування, встановлюваному федеральними органами виконавчої власти.
По спонукуваному майну, що становить об'єкт фінансового лізингу і относимому до активній частині основних засобів, може застосовуватися у відповідність до умовами договору лізингу коефіцієнт прискорення не вище 3. 3. При способі списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи початкової вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення, де у чисельнику число років, залишених остаточно терміну служби об'єкта, а знаменнику — сума чисел років терміну служби об'єкта. 4. При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) нарахування амортизаційних відрахувань виробляється з натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітній періоді і співвідношення початкової вартості об'єкта основних засобів і гаданого обсягу продукції (робіт) за всі терміни корисного використання об'єкта основних средств.
Приклад. Придбаний автомобіль вантажністю більш 2 т з ймовірним пробігом до 400 тис. км вартістю 80 тис. крб. У звітному періоді пробіг становить 5 тис. км, отже, сума амортизаційних відрахувань з співвідношення початкової вартості і гаданого обсягу продукції становитиме 1 тис. крб. (5×80 / 400).
По до нафтових свердловин нарахування амортизації проводиться у разі встановленими нормами протягом 15 років, а, по газовим свердловин — протягом 12 років незалежно від фактичного терміну їхніх корисного використання. По ліквідованим і недоамортизированным нафтовим та газовим свердловин амортизаційні відрахування продовжують нараховуватися надалі до перенесення їхні первісні вартості на видобуту підприємством нафту, на газ і всі інші продукти (але з більш терміну діяльності организации).
Відповідно до Федеральним законом від 14 червня 1995 р. № 88-ФЗ «Про державну підтримку малого підприємництва Російської Федерації» суб'єкти малого підприємництва вправі нараховувати амортизацію основних засобів виробництва у вигляді, вдвічі перевищує норми, встановлені для відповідних видів основних засобів, і навіть списувати додатково як амортизаційні відрахування до 50 відсотків початкової вартості основних засобів з терміном корисного використання більше трьох лет.
Амортизаційні відрахування, нараховані з об'єктів основних засобів, позначаються на бухгалтерський облік у цьому звітному періоді, до якого ставляться, і нараховуються незалежно від результатів діяльності організації у звітній периоде.
Сума нарахованої амортизації відбивається у бухгалтерський облік по дебету рахунків обліку витрат виробництва чи звернення (крім об'єктів основних засобів, зданих у найм) в кореспонденції із кредитом ніяк рахунки обліку амортизации.
Амортизаційні відрахування з об'єктів основних засобів позначаються на бухгалтерський облік шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку обліку амортизации.
По об'єктах основних засобів, зданим у найм, амортизаційні відрахування виробляються орендодавцем (крім амортизаційних відрахувань, вироблених орендарем по майну за договором оренди підприємства, й у випадках, передбачених у договорі фінансової оренди) і б’ють по окремому субсчете рахунки обліку амортизації в кореспонденції з дебетом рахунки обліку фінансових результатов.
Отже, у сумі амортизаційних відрахувань даються проводки:
Д-т сч 20 «Основне производство».
Д-т сч 23 «Допоміжні производства».
Д-т сч 25 «Загальновиробничі расхода».
Д-т сч 26 «Загальногосподарські расходы».
Д-т сч 29 «Обслуговуючі виробництва та хозяйства».
Д-т сч 44 «Недоліки обращения».
Д-т сч 80 «Прибули і убытки».
Д-т сч 88 «Нерозподілена прибыль».
К-т сч 02 «Зношеність основних средств».
Основні кошти на процесі експлуатації й дуже застарівають. При цьому частини однієї й тієї ж об'єкта втрачають свої перші властивості не одночасно. Задля підтримки основних засобів у робочому безпечному стані і забезпечення їхніх функціонування межах нормативного терміну слід обслуговувати й за необхідності проводити помешкання і модернізацію основних средств.
Облік ремонту й модернізації основних засобів має забезпечити: виявлення всіх витрат за це ще, правильне включення їх у собівартість продукції, контролю над використанням основних засобів, визначення обсягу і собівартості ремонтних работ.
Ремонт об'єктів основних засобів різниться за деякими ознаками. У залежність від складності, обсягу робіт, характеру і періодичності проведення выделяют:
1. Поточний ремонт, який проводять із метою усунення незначних ушкоджень шляхом заміни деталей, дрібної лагодження окремих частин, побілки стін, фарбування тощо. Зазвичай він виконується силами фахівців самого цеху чи участка.
2. Средним вважається ремонт за складністю та характеру проведення близька до капітального. Однак у відмінність від капітального він здійснюється з періодичністю менше года.
3. Капітального ремонту характеризується тим, що з їх проведення замінюється на нове дуже багато деталей та вузлів, відновлюється основне засіб. На його проведення об'єкт майже зовсім розбирається. Капітального ремонту здійснюється з періодичністю понад одного года.
Витрати на модернізацію устаткування та реконструкцію об'єктів основних засобів після їх завершення, якщо вказані витрати покращують (підвищують) раніше прийняті нормативні показники функціонування (термін корисного використання, потужність, якість застосування тощо.) об'єктів основних засобів, можуть збільшувати початкову вартість об'єкту і ставляться на додатковий капітал організації. Облік витрат, що з модернізацією і реконструкцією (включаючи витрати з модернізації об'єкта, здійснюваної у час капітального ремонту) об'єктів основних засобів, ведеться гаразд, встановленому для обліку капітальних вложений.
Витрати, вироблені ремонт основних засобів, позначаються на відповідних первинних документах з обліку операцій відпустки (витрати) тих матеріальних цінностей, нарахування оплати праці, заборгованості постачальникам за виконані роботи з капітального й інших видах ремонту, та інших расходов.
Витрати по закінченому ремонту основних засобів, осуществляемые:
— підрядним способом позначаються на бухгалтерський облік по дебету рахунки, у якому акумулюються зазначені витрати в кореспонденції зі своїми рахунками обліку расчетов;
— господарським способом — по дебету рахунків обліку витрат виробництва (звернення) в кореспонденції із кредитом ніяк рахунків обліку вироблених затрат.
Приймання об'єктів після закінчення капітального ремонту проводиться у разі акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма №ОС-3). У цьому має здійснюватися контролю над правильним виконанням обсягу работ.
З метою контролю над своєчасним отриманням основних засобів з ремонту інвентарні картки в картотеці переставляються у групу «Основні кошти ремонту». По прибутті основних засобів з ремонту виробляється відповідне переміщення інвентарних карточек.
З метою рівномірного включення майбутніх витрат на: ремонт основних засобів у витрати виробництва чи звернення звітний період організація може створювати резерв витрат на: ремонт основних засобів (зокрема арендованных).
При освіті резерву витрат на: ремонт основних засобів в витрати виробництва (звернення) включається сума відрахувань, обчислена з кошторисної вартості ремонта.
Наприклад, річний кошторис витрат за ремонт становить 60 тис. крб., щомісячна сума резервування становитиме 5 тис. крб. (60 тис. крб. / 12 мес.).
При інвентаризації резерву витрат на: ремонт основних засобів (включаючи орендовані об'єкти) зайве зарезервовані цифру кінці року сторнируются.
У кількох випадках, коли закінчення ремонтних робіт з об'єктах з тривалим терміном їх виробництва та істотним обсягом зазначених робіт відбувається у пов’язаному зі звітним року, залишок резерву на: ремонт основних засобів не сторнируется. Після закінчення ремонту зайве нарахована сума резерву належить на фінансові результати звітного периода.
Для обліку наявності і рух сум резерву використовується рахунок 89 «Резерви майбутніх витрат і платежів» за 57-ю статтею «Резерв майбутніх витрат з ремонту основних засобів». Рахунок — пасивний, сальдо за цією статтею відбиває суму невикористаного резерву на зазначені роботи, т. е. по цільовим призначенням. Оборот по дебету — використання резерву на оплату робіт і рівнем послуг, що з здійсненням ремонтних робіт; оборот по кредиту — суми щомісяця створюваного резерву через включення в собівартість, витрати предприятия.
Резерв створюється такими проводками:
Д-т сч 20 «Основне производство».
Д-т сч 23 «Допоміжні производства».
Д-т сч 25 «Загальновиробничі расхода».
Д-т сч 26 «Загальногосподарські расходы».
Д-т сч 29 «Обслуговуючі виробництва та хозяйства».
К-т сч 89 «Резерв майбутніх витрат з ремонту основних средств».
Під час проведення ремонту сума фактичні витрати належить на використання даного резерва:
Д-т сч 89 «Резерв майбутніх витрат з ремонту основних средств».
К-т сч 23 «Допоміжні виробництва» или.
К-т сч 60 «Розрахунки з постачальниками і подрядчиками».
Затраты на: ремонт орендованих (зданих у найм) основних засобів, вироблених у відповідність до умовами договору з допомогою средств:
— орендодавця — враховуються загалом порядку, встановленому для відображення витрат за ремонт, і списуються в дебет рахунки обліку фінансових результатов;
— орендаря — входять у собівартість продукції (робіт, услуг).
Об'єкти основних засобів вибувають із організації у результаті: — продажу (реалізації) об'єкта іншому юридичній особі чи фізичному особі; - списання у разі морального і (чи) фізичного зносу; - передачі об'єктів основних засобів як внеску до статутний (складочный) капітал інші організації; - ліквідації при аваріях, стихійних лих та інших надзвичайних ситуаціях; - передачі за договорами міни, дарування об'єктів основних засобів; - списання об'єктів основних засобів, раніше зданих з правом викупу, в останній момент переходу права власності на зазначені основні кошти орендарю; - на інших причинам.
Усі операції, пов’язані з выбытием основних засобів, враховують на рахунку 47 «Реалізація та інші вибуття основних средств».
При реалізації основних засобів за плату на величину балансовою вартості реалізованих об'єктів у бухгалтерському обліку кредитують рахунок 01 Основних засобів і дебетують рахунок 47 Реалізації тощо вибуття основних коштів. Одночасно списують суму зносу переданого об'єкта з кредиту рахунки 47 Реалізації тощо вибуття основних засобів в дебет рахунки 02 Зносу основних засобів. Тим самим було загальна балансову вартість основних засобів зменшується. Гроші від основних засобів відбивають на дебеті рахунки 45 Товарів відвантажених чи рахунки 62 Розрахунків з покупцями і замовниками (залежно вибраного підприємством методу реалізації) і кредиті рахунки 47 Реалізації тощо вибуття основних средств.
Надходження виручки від основних засобів відбивається записом по дебету рахунки 51 Розрахункового рахунки і кредиту рахунки 62 Розрахунків з покупцями і замовниками (рахунки реализации).
Безоплатну передачу основних засобів оформляють актом прийманняпередачі. У акті вказуються балансову вартість об'єкту і сума його зносу на момент передачі. До акту докладають інвентарні картки, про що їх опису чи інвентарній списку робиться відповідна позначка. На підставі актів і супровідних документів (паспортів, характеристик і т. п.) складається группировочная відомість (машинограмма), за підсумками якої списують балансову вартість будівництва і знос основних засобів як і, як і за реалізації за плату. Віддзеркалення операцій із безоплатному выбытию роблять лише після отримання від організації-одержувача сповіщення (авізо) про оприбуткуванні. Доти нарахування амортизації по переданих основних засобів точиться. Витрати по демонтажу переданого устаткування відбивають по дебету рахунки 47 Реалізації тощо вибуття основних засобів і кредиту рахунків, пов’язаних з оплатою праці. У цьому фінансові результати від передачі об'єктів основних засобів відносять в зменшення додаткового капіталу (в дебет рахунки 87/3 Додаткового капіталу) під час передачі об'єктів виробничого призначення чи зменшення фонду соціальної сфери (дебет рахунки 88 Нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), субрахунок «Фонд соціальної сфери») під час передачі об'єктів основних коштів невиробничого назначения.
Ліквідацію основних засобів роблять за розпорядженню керівника організації. Для визначення доцільності і непридатності об'єктів основних засобів до подальшого використанню, неможливості чи неефективності відновлення, і навіть для оформлення документації на списання зазначених об'єктів у створенні (якщо наявність основних засобів є важливим) наказом керівника може бути створена постійно діючу комісію, до складу якої входять відповідні посадові особи, зокрема головний бухгалтер (бухгалтер) й обличчя, у яких покладено відповідальність за схоронність основних засобів. До участі в роботі комісії можуть запрошуватись представники відповідних инспекций.
Зазвичай із балансу гаразд ліквідації списують будівлі і споруди, знесені у зв’язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств та, і навіть які прийшли у старе стан, морально застарілі і непридатні використання устаткування, транспортні засоби, інвентар і інструменти, якщо потім їхнє поновлення неможливо чи економічно недоцільним вони можуть бути реализованы.
В усіх цих випадках складається акт часткову чи повної ліквідації основних засобів, у якому вказують найменування об'єкта, року його виготовлення чи будівлі, дату надходження у організацію та влитися входження у експлуатацію, його інвентарний номер, місцезнаходження, балансову вартість, знос, кількість капітальних ремонтів. Але тут наводять докладні інформацію про технічний стан основних частин, деталей, конструктивних елементах об'єкту і обгрунтовують необхідність її ліквідації (знос, передчасне вибуття внаслідок ненормальних умов експлуатації, аварії, і ін.). Для списання з балансу організації вартості машин, устаткування й транспортних засобів, які прийшли непридатність на підводному човні, до акту списання мусить бути прикладена копія акта про аварію із зазначенням її про причини і виновников.
Часткова ліквідація об'єкта оформляється як і, як і повна ліквідація. Наприклад, при переміщенні стаціонарного, встановленого на фундаменті устаткування початкові видатки монтаж, включаючи витрати спорудження фундаменту (якщо він використовують за своєму призначенню), мали бути зацікавленими, списані в зменшення балансову вартість объекта.
Деталі, вузли і агрегати розібраного і демонтованого устаткування, придатні ремонту інших об'єктів основних засобів, і навіть інші матеріали приходуются як брухт чи брухт за ціною можливого використання чи реалізації, а непридатні деталі матеріали приходуются як вторинне сировину й відбиваються по дебету рахунки обліку матеріалів кореспонденції зі рахунком обліку списання основних средств.
Особливу розділі акта наводиться розрахунок результатів ліквідації. У цьому зіставляють балансову вартість об'єктів і їхньої витрати на ліквідацію — з одного боку, суму їх зносу і вартість тих матеріальних цінностей, отримані від ліквідації, -з другой.
З оформлених актів на списання основних засобів чи списання автотранспортних коштів, переданих бухгалтерської службі організації, в інвентарній картці (інвентарній книзі) виробляється позначка про выбытии об'єкта. Відповідні записи про выбытии об'єкта основних засобів виробляються у документі, открываемом за місцем його нахождения.
Інвентарні картки по выбывшим об'єктах основних засобів зберігаються у споживачів протягом терміну, що визначається керівником організації. Доходи, витрати і від списання з бухгалтерського балансу об'єктів основних засобів позначаються на бухгалтерський облік у звітній періоді, до якому це стосується. Доходи, витрати і від списання об'єктів основних засобів з бухгалтерського балансу підлягають зарахуванню із рахунку обліку списання (реалізації) на фінансові результати организации.
Інвентаризація основних засобів залежить від перевірці їх фактичного наявності у натурі на місця перебування чи експлуатації. Інвентаризація основних засобів, зазвичай, проводиться не менше рази на рік перед упорядкуванням річного звіту (не раніше 1 листопада). Але з розсуду керівника підприємства вони можуть проводитися раз на 3 роки, а бібліотечних фондів — раз на п’ять років. За чинними положенням інвентаризація повинна перевірятися під час передачі майна (у найм, при у продажу і т. буд.), при перетворення організації, у разі стихійних лиха й др.
У результаті інвентаризації встановлюють відповідність між дисконтними даними і фактичним наявністю основних засобів, визначають їх комплектність, технічний стан, рівень використання по назначению.
Для проведення такої роботи наказом (розпорядженням) з організації створюється інвентаризаційна комісія. На початок інвентаризації перевіряють наявність та моральний стан інвентарних карток (книжок), технічних паспортів чи інший технічної документації, документів на здані і взяті у найм об'єкти, готують документацію (бланки, форми актів, інвентарних описів тощо. п.), уточнюють перелік основних засобів на місця перебування. Члени комісії у присутності посадових осіб і матеріально відповідальних осіб (керівників цехів, відділів, майстрів тощо. п.) оглядають об'єкти основних засобів і фіксують в інвентарних описах їх фактичне наявність по найменувань, призначенню і інвентарним номерам. При інвентаризації будинків, споруд й інших об'єктів нерухомості комісія перевіряє наявність документів, підтверджують перебування цих об'єктів в власності організації. Перевіряється також наявність документів на земельні ділянки, водойми та інші об'єкти природних ресурсів, які перебувають в власності організації. Окремо записують виявлені при інвентаризації невраховані об'єкти, і навіть непридатні експлуатації і відновлення кошти. Основні кошти, які вчасно інвентаризації виходять за межі території організації (транспортні засоби, які відбувають в тривалі рейси, устаткування, підлягає відправлення в перегляд, тощо.), инвентаризируют до їх выбытия.
Об'єкти, не котрі увійшли до обліку, позначаються на опису по відновлювальної вартості з урахуванням ринкових цін. Значимість їх зношеності комісія визначає по фактичному стану об'єкта у відсотках виявленої вартості. Одночасно виявляється, що й на чиє розпорядженню зведено чи придбано невраховані об'єкти, куди списані відповідні затраты.
Якщо під час інвентаризації виявлено які знайшли відображення в обліку капітальні роботи, які збільшують балансову оцінку основних засобів, чи виявлено часткова ліквідація об'єктів, що вчетверо-вп'ятеро зменшує їх інвентарну вартість, комісія має скласти окремий акт. У акті вказують суму дооцінки чи зменшення балансову вартість об'єктів з фактичні витрати виробництва капітальних робіт чи початкової вартості ліквідованою частини об'єкта. Комісія має встановити причин, по яким конструктивні зміни об'єктів основних засобів не отримали своєчасного відображення в учете.
Акти і інвентаризаційні опису підписують члени комісії і матеріально відповідальні лица.
Інвентаризаційні опису видаються в бухгалтерію внесення змін уточнень в інвентарні картки, зведені відомості та інші регістри з обліку основних засобів. У результаті становлять спільну з організації сличительную відомість результатів інвентаризації. У ньому вказується найменування об'єктів на місця перебування чи експлуатації, перелік виявлених неврахованих чи саме ті об'єктів, їх стоимость.
При виявленні недостачі чи надлишку об'єктів основних засобів до інвентаризаційним описам докладають пояснення матеріально відповідальних осіб. З цих пояснень приймають рішення про порядок регулювання різниць між даними інвентаризації і бухгалтерського учета.
Надлишки основних засобів, незалежно від причин етапі їх утворення, приходуются.
Оприбуткування неврахованих основних засобів відбивається по дебету рахунки Основних засобів і кредиту рахунки Прибутків і убытков.
Д-т сч. 01 «Основні средства».
К-т сч. 80 «Прибули і убытки».
Одночасно суми певного комісією зносу цих об'єктів відбивають за кредитами рахунки Зносу основних засобів в кореспонденції з дебетом рахунки Прибутків і убытков.
Недостача основних засобів, виявлена при інвентаризації, якщо конкретні винуватці недостачі не встановлено, віддзеркалюється в рахунках бухгалтерського обліку наступним образом:
1. Д-m сч 47 «Реалізація та інші вибуття основних средств».
К-т сч. 01 «Основні кошти» — на балансову вартість объекта.
2. Д-т сч. 02 «Зношеність основних средств».
К-т сч. 47 «Реалізація та інші вибуття основних засобів» — у сумі зносу відсутніх об'єктів основних средств.
3. Д-т сч. 84 «Нестачі і причини ценностей».
К-т сч. 47 «Реалізація та інші вибуття основних засобів» — на залишкову вартість відсутніх объектов.
4. Д-т сч. 88 «Нерозподілена прибуток (непокритий убыток)».
К-т сч. 84 «Нестачі і причини ценностей».
Через війну балансову вартість об'єкта, списана із рахунку Основних коштів, відбивається по дебету і кредиту рахунки Нестач та втрат від псування цінностей на рівновеликої сумі і входить у загальний підсумок оборотів у цій рахунку. Результати списання зменшують вартість майна організації на величину залишкової вартості объекта.
Наявність нестач основних засобів тим більше, що організувати неможливо визначити винних, — своєрідний шлюб у роботі організації. Щоб їх допустити, слід визначити осіб, відповідальних за збереження й правильне використання основних засобів на місця їх перебування, періодично проводити вибіркову інвентаризацію тощо. п.
Якщо винуватці недостачі чи псування основних засобів встановлено, на рахунках бухгалтерського обліку роблять такі записи:
1. Д-m сч 47 «Реалізація та інші вибуття основних средств».
К-т сч. 01 «Основні кошти» — на балансову вартість объекта.
2. Д-т сч. 02 «Зношеність основних средств».
К-т сч. 47 «Реалізація та інші вибуття основних засобів» — у сумі зносу відсутніх об'єктів основних средств.
3. Д-т сч. 84 «Нестачі і причини ценностей».
К-т сч. 47 «Реалізація та інші вибуття основних засобів» — на залишкову вартість відсутніх объектов.
4. Д-т сч. 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» — у сумі недостачі основних засобів, пред’явлену до стягнення з матеріально відповідальних осіб (за ринковою вартістю объекта).
К-т сч. 84 «Нестачі і причини цінностей» — на залишкову вартість объекта.
К-т сч. 83 «Доходи майбутніх періодів» — на відмінність між сумою, підлягає стягненню, і залишкової вартістю объекта.
За рішенням органів виконавчої відбиття в обліку реальної вартості об'єктів кошти піддаються переоцінці. Це необхідне усунення відмінностей у вартості однорідних об'єктів, викликаних застосуванням різні періоди різних ціни машини, устаткування, транспортні засоби, зміною вартості строительномонтажних робіт тощо. У результаті переоцінки все основні фонди оцінюють по відновлювальної вартості, одночасно встановлюють ступінь їх зносу. Переоцінка то, можливо вибіркової, коли уточнюється оцінка окремих груп основних засобів, та суцільний, генеральної, що охоплює всі основні кошти. Здійснюється переоцінка основних засобів відповідно до загальними методологічними положеннями і вказівками. Зазвичай їй передує інвентаризація основних средств.
Збільшення чи зменшення балансову вартість об'єктів внаслідок їх переоцінки регулюється на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до вказівками по переоцінці. Так, переоцінки основних фондів, вироблені у останнім часом, здійснено або з балансову вартість об'єктів і єдиних коефіцієнтів (індексів) її перерахунку в восстановительную вартість, встановлених централізовано за групами та шифрам основних коштів, або шляхом прямого перерахунку їх балансову вартість стосовно цін, до на відповідні об'єкти основних засобів на момент переоценки.
У бухгалтерський облік збільшення балансовою оцінки об'єктів до їх відновлювальної вартості рекомендували відбивати по дебету рахунки Основних засобів і кредиту рахунків Додаткового капіталу і Нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) (субрахунок «Фонд соціальної сфери») в залежність від того, до великих виробничих чи невиробничим ставляться об'єкти основних засобів. Сума индексируемого зносу у разі відбивається за кредитами рахунки Зносу основних засобів і дебету згаданих вище рахунків. За збереження високих темпів інфляції вартість інвентарних об'єктів повинна індексуватися систематично гаразд, установлюваному урядовими органами.
Переоцінка відбивається проводкой:
Д-т сч. 01 «Основні средства».
К-т сч. 87 «Додатковий капитал».
II 4. Облік нематеріальних активов.
До нематеріальною активам ставляться витрати організації у нематеріальні об'єкти, належні їй на правах собственностии використовувані протягом тривалого (понад один рік) в господарської діяльності й які дають їй дохід. До таких об'єктах ставляться права, виникаючі из:
— авторських та суміжних інших на твори науки, літератури, мистецтва і об'єкти суміжних прав, на програми для ЕОМ, бази данных.
— Патентів на винахід, промислові зразки, колекційні достижения.
— свідчень на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування чи ліцензійних на їх использование.
— з прав на «ноу-хау» і др.
З іншого боку, до нематеріальною активам ставляться права користування земельними ділянками, на природні ресурси і організаційні витрати на період створення предприятия.
Надходження нематеріальних активів на підприємство оформляється актом приймання нематеріальних активів. Форма акта аналогічна акту приймання основних коштів ф. № ОС-1.
Нематеріальні активи (НМА) можуть бути засновниками має значення їх внеску до статутний капітал, можуть надходити безоплатно або в процесі діяльності организации.
НМА оцінюють залежно від джерел придбання, виду активів, їхньої ролі в господарську діяльність предприятия:
— внесені засновниками статутний капітал — за ціною домовленості із учредителями.
— придбані за плату в інших громадських організацій і осіб з фактичні витрати купівля і у стан, де вони придатні до використання у запланованому виде.
— одержані від інших підприємств й з безоплатно за ціною оприбуткування, яка встановлюється експертним путем.
Облік наявності і рух НМА ведеться на активному балансовому рахунку 04 «Нематеріальні активи». У складі рахунки 04 враховуються по початкової вартості, тобто. вартості придбання і шляхом створення, що включає всі затрати, вироблені підприємством досі передачі в эксплуатацию.
Оприбуткування НМА, внесених засновниками як внеску до статутний капітал відображаємо Д 04 До 75 «Розрахунки з учредителями».
Придбання НМА за плату в інших громадських організацій і осіб відбиваються Д 04 До 08 «Капітальні вложения».
Оприбуткування НМА, отримані від інших організацій та осіб безоплатно, соціальній та ролі субсидій урядового органу, відбиваються записом Д 04 До 87 «Додатковий капитал».
Амортизація нематеріальних активів обчислюється за нормами, розрахованим організацією з початкової оцінки й терміну корисного використання тих чи інших активів. Цей термін залежить від тривалості періоду, протягом якого використовуються НМА.
Нараховану амортизацію НМА відносять відповідно на собівартість продукции.
Для обліку амортизації НМА використовується рахунок 05 «Амортизація нематеріальних активів» рахунок пасивний, кредитове сальдо відбиває суму нарахованого износа.
Сума щомісяця яка нараховується амортизації враховується за кредитами рахунки 05 і счетах:
Д 20,23 — якщо об'єкти НМА мали пряме використання під час виготовлення цього продукту, робіт, услуг.
Д 25,26 — якщо НМА носять загальний характер, тобто. загальновиробничих, загальногосподарських расходов.
Амортизація з усіх видів НМА нараховується з місяці їхній вступу до эксплуатацию.
Вибуття НМА може статися у разі: реалізації, безоплатної передачі, списання, внесення НМА у статутний капитал.
Підставою для списання НМА є акти передачі НМА, акти з їхньої списання і др.
Для визначення результату від продажу, списання чи безоплатної передачі об'єктів НМА використовується операционно-результативный рахунок 48 «Реалізація інших активів» По Д 48 відбивається балансову вартість вибувають об'єктів НМА і фактичні витрати з реалізації, і навіть ПДВ, отриманий покупців. По До 48 записується сума виручки за реалізовані об'єкти НМА з урахуванням НСД, і навіть списываемый накопичений износ.
Дебетове чи кредитове сальдо по 48 рахунку закривається рахунком 80.
III. Облік праці та заробітної платы.
У разі початку системі ринкового господарювання відповідно до змінами у економічному просторі і соціальному економічному розвитку країни істотно змінюється від і політика у сфері оплати праці, соціальної підтримки та питаннями захисту работников.
Облік праці та зарплати з права займає одна з центральних місць в усій системі обліку на предприятии.
Весь персонал ТОВ НВЦ «Инфосфера» — це служащие.
Урахуванням особового складу персоналу підприємства займається кадри. Первинними документами з обліку кількості персоналу та її руху являются:
— наказ про зарахування працювати — складається кожного члена колективу працівником відділу кадрів. На наказі вказується, ким можна використовувати новий працівник, його оклад, випробувальний термін. Після цього наказ візується в бухгалтерії із підтвердження окладу та її відповідності зі штатним розкладом і підписуються директором. Потім із наказом знайомлять знову прийнятого работника.
— наказ про надання чергової відпустки — застосовується для оформлення щорічного відпустки і відпусток інших напрямів. Містить всі дані до розрахунку відпускних сум і удержаний.
— Наказ про яке припинення трудового договору. У наказі вказують причину звільнення і є підстави звільнення. Наказ підписується керівником підприємства, звільненого працівника ознайомлять із наказом у його расписку.
Усі накази про зарахування працювати реєструються у книзі наказів про зарахування на работу.
Накази про надання відпустки реєструються у книзі наказів про наданні отпуска.
Усі накази про яке припинення трудового договору реєструються у книзі наказів на увольнении.
На працівників, узвичаєних постійну, тимчасову, сезонну роботу, кадри заповнює особисту картку. Кожному працівникові прийому на роботу присвоюється табельний номер, який надалі проставляється на всіх документах з обліку особового складу, вироблення заробітної плати. У 8 розділах картки містяться загальні інформацію про працівника, інформацію про військовому обліку, призначенні і переміщенні, відпустці, атестації і додаткові сведения.
Бухгалтерія підприємства виходячи з первинних документів відкриває на кожного працівника лицьової рахунок для нагромадження місяць на місяць відомостей заробляння (до розрахунку середнього заработка).
Облік використання робочого дня ведеться в «Табелі обліку робочого часу» форми № Т-13. Сутність табельної обліку залежить від щоденної реєстрації явки працівників працювати, звільнення з роботи, всіх випадків запізнень і неявок із їхніх причин. Табель складається щодо одного примірнику обличчям, цього уповноваженим, і передається в бухгалтерію 2 разу на місяць для коригування суми виплати за першій половині місяці (аванс) і до розрахунку зарплатню протягом місяця. Облік явок роботу і використання робочого часу ввозяться табелі методом суцільний реєстрації; оцінку про неявках роблять вибір на табелі виходячи з відповідних документів — аркушів, довідок про виклик в військкомат, суд, що їх працівники здають табельщику. Він своє чергу передає в кадри для подальшої реєстрації, звідти документи вступають у бухгалтерию.
Розрізняють 2 форми оплати праці: відрядну (розмір заробітку залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг у відповідно до встановлених відрядними розцінками) і погодинну (заробіток нараховується певну кількість пропрацьованого часу незалежно від обсягу виконаних робіт і виходить з оплати щодо тарифних ставками і посадовим окладів, доплат за умови праці та професійне мастерство).
У ТОВ НВЦ «Инфосфера» застосовується погодинна система оплати труда.
Основним регістром, що використовуються для оформлення розрахунків із персоналом з праці (нарахування, утримання) є розрахункова відомість. Це регістр аналітичного обліку, т.к. складається у межах кожного табельної номери. Підставою на її складання є такі первинні документи: табель обліку використання робочого дня, розрахунки бухгалтерії посібників з тимчасової непрацездатності, виконавчі листи, платіжні відомості на раніше виданий аванс на першій половині месяца.
Видача зарплатню працівникам підприємства проводиться у разі видатковими касовим ордерам.
А попередньо, після нарахування коштів персоналу, бухгалтер виписує грошовий чек щоб одержати цифру банку. Одночасно надає платіжні доручення перерахування податків. Касир оформивши отримані кошти до каси приходным ордером, по видатковими касовим ордерам видає зарплатню в 3 -x денний термін, вважаючи день отримання готівки грошей до банку. Після закінчення 3-х днів касир перевіряє видану зарплатню, а проти прізвищ, які одержали її, роблять оцінку «депонировано». Залишки не виданої зарплатню здають у банк.
Після закінчення звітний період то, можливо складена зведена расчетноплатіжна відомість, у якій проставляються бухгалтерські проводки. Проте, у власність ТОВ НВЦ «Инфосфера» вона составлянтся.
Для обліку зарплатню і обгрунтованість розрахунків за нею призначений пасивні рахунок 70 «Розрахунок з персоналом з праці». За кредит рахунки відбивають нарахування за оплатою праці, посібники з допомогою відрахувань на соціальне страхування, пенсій та інших. аналогічні суми, а, по дебету — утримання з нарахованої суми оплати праці та доходів, виплачені з каси пенсії, посібники, суми зарплатню. Сальдо рахунки 70, зазвичай, кредитове показує заборгованість підприємства щодо працівника по зарплатню та інших. зазначеним выплатам.
Нарахування і розподіл оплати праці об'єднують у бухгалтерської записи: Д 20 До 70.
Нараховані суми премій, матеріальної допомоги, посібників отражаются:
Д 88 «Нерозподілена прибуток (непокритий убыток)».
Д 81 «Використання прибыли».
До 70 «Розрахунки з персоналом за оплатою труда».
З суми фонду оплати праці нараховуються і перераховуються такі взносы:
1) У фонд соціального страхування 5,4% (Д 20,23,25,26 К69−1 — нарахування сум; Д 69−1 До 51 — перерахування з р/с).
2) У пенсійний фонд 28% (Д 20 До 69−2 — нарахування, Д 69−2 До 51 — перерахування з р/с).
3) У У фонд обов’язкового соціального страхування 3,6%, в федеральный.
0,2%, в територіальний 3,4% (Д 20 До 69−4 — нарахування, Д 69−4 До 51.
— перерахування з р/с).
Видача сум зарплатню і допомоги оформляють наступній бухгалтерської записом: Д 70 До 50 «Касса».
Не отримана вчасно зарплатню оформляється так: Д70 До 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"(субсчет розрахунки з депонентом).
Наступну виплату депонованої зарплатню відбивають Д 76 К50.
Відповідно до чинним законодавством за працею з сум нарахованої оплати праці утримуються: прибуткового податку 12%, відрахування на пенсійний фонд 1%, штрафи за постановою судових і адміністративних органів, аліменти з вироків суда.
За цією операціям роблять такі бухгалтерські записи: Д 70 К68 «Розрахунки з бюджетом» — на суми налогов.
До 69 «Розрахунки із соціального страхуванню і забезпечення» — на суми відрахувань у Пенсійний фонд.
До 73 «Розрахунки з персоналом по іншим операціям» — на суми, стягнені на відшкодування нестач, сплачених штрафів; на суми, утримані по виконавчим листам.
IV Облік виробничих витрат і калькулювання собівартості продукции.
При організації бухгалтерського обліку виробничих витрат використовують Постанови Уряди РФ від 05.08.92. № 552 і зажадав від 01.07.95. № 661 з урахуванням доповнення та изменений.
Основними завданнями урахування витрат виробництво та калькулирования собівартості являются:
— облік обсягу, асортименту виробів, робіт, услуг.
— Облік фактичні витрати виробництво та контролю над витрачанням матеріалів, використанням трудових ресурсов;
— Літочислення собівартості од. продукции.
Витрати виробництва продукції (робіт, послуг) підприємство включає в собівартість того звітний період, до якого ставляться фактично, незалежно від часу оплатипопередньої (орендної плати) чи наступної (оплата отпусков).
По економічному змісту витрати поділяють на економічні елементи і расходов (статьи калькуляції). Економічним елементом прийнято називати первинний однорідний вид витрат за виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), який рівні підприємства не можливо розкласти на складові (наприклад, вартість покупною электроэнергии).
Витрати з економічних елементам включают:
— матеріальні затраты.
— видатки оплату труда.
— відрахування на соціальні нужды.
— амортизація ОФ.
— інші витрати (орендної плати, командировочні расходы).
Статтею витрат чи калькуляційній статтею, прийнято називати певний вид витрат, їхнім виокремленням собівартість як розписування окремих видів продукції (робіт, послуг), і всієї продукції целом.
Калькуляційні статті витрат следующие:
— сировину й матеріали (з відрахуванням вартості зворотних отходов).
— куплені вироби і полуфабрикаты.
— Витрати оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих випуском продукції (виконанням робіт, услуг).
— відрахування на соціальне страхування, пенсійний фонд, медичне страхування. Фонд занятости.
— Витрати утримання і експлуатацію оборудования.
— загальновиробничі расходы.
— загальногосподарські расходы.
— втрати від брака.
— комерційні расходы.
Калькуляція з економічних елементам показує які саме види витрат було зроблено щодо об'єкта калькуляції, а угруповання витрат з статтям калькуляції показує, й у якому підрозділі були зроблено расходы.
У собівартість не включаються витрати й втрати, зараховують з допомогою прибутків і збитків: витрати з анулював замовлень і зміст законсервованих основних фондів, судові витрати й арбітражні збори, штрафи, пені, неустойки інші види санкцій порушення умов договорів, втрати від списання безнадійних долгов.
Стосовно виробничому процесу витрати поділяють на основні накладные.
До основним відносять витрати, безпосередньо пов’язані з виробничим (технологічним) процесам виготовлення продукції (виконання надання послуг). Накладні витрати утворюються у зв’язку улаштуванням, обслуговуванням виробництва й управління им.
Стосовно обсягу виробництва витрати поділяються на перемінні і постоянные.
Перемінними називаються витрати, розмір яких змінюється пропорційно зміни обсягу виробництва (витрата сировини й матеріалів, зарплатню виробничих робочих). До постійним відносять витрати, величина яких немає змінюється чи слабко змінюється за зміни обсягу производства.
По способу зарахування в собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на прямі і косвенные.
Прямими називаються витрати, які можна прямо віднести на відповідний вид виробничої продукції, виконуваної роботи. До непрямим відносять витрати, пов’язані з одночасним виробництвом кількох видів продукції, виконанням одночасно кількох видів работ.
Для урахування витрат виробництва ТОВ НВЦ «Инфосфера» передбачено активний рахунок 20 «Основне виробництво» — призначений для узагальнення інформації про витратах виробництва продукції (робіт, послуг). Рахунок калькуляционный, по економічному змісту характеризує стан господарських процесів. Загалом в підприємству всі витрати на, зараховують з цього приводу збираються наприкінці месяца.
Основні проводки з обліку витрат за производство:
Д 20 «Основне производство».
До 02 — сума зносу основних средств.
К10 — відпущено сировини й матеріалів на виготовлення продукції з облікованим ценам.
До 13 — сума зносу пристосувань, віднесена на изготавливаемую продукцию.
До 31 — Витрати часом з’являтимуться нові видів продукції і на виробництв, які підлягають списанню на виготовлену продукцию.
К68,69 — відрахування на фонды.
До 70 — Витрати оплату праці працівників, зайнятих випуском продукции.
До 71 — Витрати оплату заборгованості з підзвітними лицами.
Спосіб обчислення собівартості продукції, ухваленій у ТОВ НВЦ «Инфосфера» — спосіб прямого розрахунку. Він найбільш простий і достовірний і залежить від розподілі всіх витрат за виріб і з статтям калькуляції на кількість випущеної продукції. Він застосовується там де випускаються вироби однієї чи кількох видів изделий.
У ТОВ НВЦ «Инфосфера» — робота будується наступним способом. Спочатку організація отримує технічне завдання виконання робіт від замовника, потім у відповідність до необхідним обсягом робіт складається кошторис витрат необхідні виконання цього завдання. Якщо замовника влаштовує вартість будівництва і умови, пред’явлені проектної організацією, то полягає договор.
Фактично витрати з виробництву продукції, виконання робіт, надання послуг відбиваються по дебету 20 рахунки. З кредиту 20 рахунки списується собівартість готової продукції, виконаних робіт, наданих послуг у кореспонденції з рахунком 46 «Реалізація продукції (робіт, услуг)».
V. Облік готової продукції та її реализации.
Готова продукція — кінцевий продукт виробничого процесу предприятия.
Основним продуктом ТОВ НВЦ «Инфосфера" — АСР «СТАРТ» вір 1.0.0.0, тому готової продукцією вважатиметься впроваджена промислову експлуатацію АСР «СТАРТ» .
Якщо роботи з впровадження АСР «СТАРТ» завершено, то підписується акт здачі -приймання робіт з даному договору в 2-х примірниках одна з яких передається заказчику.
Потім виписується рахунокфактура, щоб замовник оплатив зазначену суму по платіжному дорученням чи з платіжному вимозі - поручению.
Для обліку виконання на ТОВ НВЦ «Инфосфера» ведеться відомість обліку, і реалізації продукції. У відомості вказується найменування замовника, номер договору, час їх підписання, термін договору, і дату здачі - приймання работ.
Через специфіку свого виробництва ТОВ НВЦ «Инфосфера» рахунок 40 «Готова продукція немає» немає. Синтетичний облік реалізації продукції ведеться на рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)». Особливістю цього рахунки є відбиток по дебету і кредиту рахунки однакової кількості (обсягу) реалізованої продукції різних оцінках: по дебету — у сумі фактичні витрати і податку додану вартість (ПДВ), а, по кредиту у сумі виручки (зарахованого платежу) чи суми, пред’явленої до оплати із ПДВ. Ця особливість та дозволяє вживати рахунок 46 до розрахунку фінансового результату господарську діяльність підприємства як відмінність між оборотами. Перевищення обороту по дебету означає збиток як наслідок роботи, а перевищенняприбуток. Рахунок 46 сальдо немає, т.к. закривається в кореспонденції з рахунком 80 «Прибуток і убыток».
Отже, на рахунку 46 виявляється фінансовий результат від даної реалізації, а активний рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» узагальнює інформацію про розрахунках із покупцями і замовниками (по дебету фіксується заборгованість, за кредитом у кореспонденції зі своїми рахунками з обліку коштів чи розрахунків — її погашення чи зачет).
Підприємство принаймні пред’явлення розрахункових документів за виконані роботи, надані послуги відбиває суму в яку замовникам пред’явлені розрахункові документы.
Д 62 До 46.
Одночасно списується собівартість виконаних работ.
Д 46 До 20.
Сюди списується НДС.
Д 46 До 68.
Оплата за работы.
Д 51 До 62.
Рахунок 46 щомісяця закривається в кореспонденції з рахунком 80 «Прибули і збитки» (активно-пасивний счет).
Якщо рахунок 46 має дебетове сальдо, це свідчить про збитку Д 80 До 46.
Якщо в 46 рахунки обертів за кредитами перевищують обертів по дебету, це говорить про прибутку як і справу результаті як і справу результаті роботи Д 46 До 80.
VI Облік джерел коштів предприятия.
У разі становлення та розвитку ринкових відносин ТОВ НВЦ «Инфосфера» самостійно формує та «використовує свої фінансові ресурси, основними джерелами якого є прибуток, амортизаційні відрахування, пайові внески акционеров.
Основним джерелом формування власні кошти є статутний капітал, що визначається відповідно до установчими документами. Статутний капітал дорівнює 8400 рублів, формування статутного капіталу підприємства здійснюється шляхом внеску коштів засновників в статутний капитал.
Облік руху коштів статутного капіталу складає рахунку 85 «Статутний капітал» — рахунок пасивний, фондовий, кредитове сальдо рахунки показує суму зареєстровану статутного капіталу, оборот по дебету — зменшення статутного капіталу, оборот за кредитами — збільшення статутного капитала.
Для розрахунків із засновниками за депозитними вкладами в статутний капітал у чинному плані рахунків передбачено окремий рахунок — 75 «Розрахунки з засновниками» Д 75 К85. При фактичному вступі сум Д50, 51,52,01,04,10 До 75.
Господарська діяльність ТОВ НВЦ «Инфосфера» здійснюється відповідно до чинного законодавства. Отримана балансовий прибуток оподатковується податком у відповідність із законом про податку з прибутку. Що Залишилося сума прибутку розподіляється відповідно до рішення зборів засновників. У цьому як правило вона ділиться на частини: одна іде на виплату дивідендів, інша — освіту фондів спеціального назначения.
Однією з внутрішніх джерел фінансових коштів є додатковий капітал, він утворюється з допомогою приросту вартості внеоборотных активів, выявляемого за результатами переоценки.
Додатковий капітал враховується на рахунку 87 «Додатковий капітал» рахунок — пасивний, фондовий, кредитове сальдо — сума створеного додаткового капіталу, оборот за кредитами освіту й поповнення додаткового капіталу, оборот по дебету — у виняткових випадках, передбачених нормативними документами — для поповнення статутного капитала.
Фонди спеціального призначення утворюються з допомогою відрахувань від прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, самостійно встановленим підприємством. Вони поділяються на фонд накопичення, фонд соціальної сфери та Фонд потребления.
Кошти фондів накопичення скеровуються в виробниче розвиток підприємства міста і інші аналогічні мети: придбання обладнання, фінансування витрат з технічного переоснащення, реконструкції та розширенні чинного виробництва та будівництва нових об'єктів і др.
Кошти Фонду споживання на відміну від фонду накопичення направляються на спеціальне більш розвинутою є й матеріальне заохочення персоналу, і навіть інших заходів та виконання робіт, не що призводять до освіті нового майна предприятия.
Фонд соціальної сфери є зарезервовані цифру ролі фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери. Створюються фонди споживання соціальної сфери з допомогою прибуток обсягом нормативів, встановлених установчими документами. Облік операцій із фондам спеціального призначення складає рахунку 88 «Нерозподілена прибуток» рахунок — пасивний, фондовий, кредитове сальдо по субрахунку «Фонд споживання» показує залишок коштів фонду початку і поклала край звітного періоду. У разі прийняття рішення розподілу що залишилася суми фонду накопичення між засновниками вона виявляється по дебету цього субрахунка з кредиту рахунки 75 .
Аналітичний облік фондів накопичення та споживання ведеться за кожному їх виду окремо про те, щоб забезпечити формування інформації про напрямах освіти і витрати відповідних средств.
При недостатності власні кошти для розрахунків із постачальниками, бюджетом підприємство використовує кредит банку (ссуда).
Відносини між банком і підприємством оформляються кредитним договором, у якому обумовлюються об'єкти кредитування, термін кредиту, умови і Порядок його видачі погашення, форми забезпечення зобов’язань, відсоткові ставки, порядок їх сплати, перелік документів і майже періодичність їх надання банку і др.
Для одержання кредиту підприємство передає банку заяву з додатком копій установчих та інших документів, підтверджують забезпеченість повернення кредита.
Банківські кредити бувають короткострокові (до 1 року) і довгострокові (понад 1 года).
Расчетно-кредитные операції пов’язані із отриманням і погашенням банківських кредитів враховуються підприємством на рахунку 90 «Короткострокові кредити банків» рахунок пасивний, кредитове сальдо показує суму непогашеною заборгованості на певну дату, оборот по дебету — суми, перелічені для погашення кредиту, оборот за кредитами, суми отримані в кредит.
Суми отриманих кредитів відбиваються Д 50,51,60 До 90.
Часткове чи повне погашення боргу за кредитами відбивається: Д 90 До 51,52.
ТОВ НВЦ «Инфосфера» не користувалося кредитами банков.
Облік фінансових вливань ведеться на рахунку 06 «Довгострокові фінансові вкладення» рахунок активний, грошовий, дебетове сальдо показує суму виробничих фінансових вливань по дебету цього рахунки відбиваються операції з придбання цінних паперів, за кредитами — операції з погашення, викупу, продажу цінних бумаг.
Якщо оплачується повна вартість пакети акцій, то фактичні витрати записуються Д 06 До 51,50,52. Доходи від участі у капіталі інших організацій, перераховуються на розрахунковий рахунок організації тими хто ці дивіденди оголошує і виплачує. Принаймні надходження таких доходів на банківські рахунки їх відбиває на рахунку 80 «Прибуток і збитки» роблять проводку Д 51,52 До 80.
Зведеним показником що характеризує фінансовий результат діяльності підприємства є балансова (валова) прибуток або убыток.
Балансова прибуток ТОВ НВЦ «Инфосфера» образуются:
— з фінансової результату від продукції (робіт, послуг), товарів хороших і інших тих матеріальних цінностей як відмінність між виручкою від реалізацією і сумою витрат чи собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг). Фінансові результати від визначаються на рахунку 46 від якого перераховуються з цього приводу 80.
— Від позареалізаційних операцій, зменшених у сумі витрат за цим операциям.
Фінансові результати ТОВ НВЦ «Инфосфера» враховуються на активнопасивному рахунку 80 «Прибули і збитки». По дебету рахунки записуються збитки і, за кредитами — прибуток й доходи. Сальдо як відмінність між сумами оборотів то, можливо дебетовим (збиток) чи кредитовим (прибуток). У балансі сальдо записується до активу опозиція (збиток) чи пасив (прибыль).
Синтетичний і аналітичного обліку за рахунком 80 ввозяться ж/о № 15. Підставою заповнення цього ж/о служать довідки бухгалтерії, виписки банки з р/р та інші счетов.
Обороти по дебету і кредиту рахунки 80 в ж/о записуються за звітний період, і з початку року наростаючим результатом у межах статей аналітичного учета.
Отримана протягом року, прибуток іде для сплати податків на прибуток. Що Залишилося сума (чистий прибуток) вступає у розпорядження ТОВ НВЦ «Инфосфера».
За даними синтетичного і аналітичного обліку операцій, що проглядали на рахунку 80, складається встановлена звітність прибутки і збитках — ф. № 2 (річна, квартальна). Ця звітна форма складається з 3-х розділів: I — фінансові результати, II — використання прибутку, III — звіт про рух коштів. Дані цього звіту йдуть на аналізу та оцінки фінансових результатів діяльності предприятия.
VII Аналітична записка за результатами фінансової деятельности.
Перехід до ринкової економіки жадає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі запровадження науково-технічного прогресу, ефективніші форми господарювання та управління виробництвом, активізації підприємництва тощо. Важлива роль реалізації це завдання відводиться аналізу господарської підприємств. З його допомогою ми виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюються контролю над виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів, і працівників. Під аналізом розуміється спосіб пізнання предметів і явищ оточуючої середовища, заснований на розчленування цілого на складові вивчення їх у розмаїтті зв’язків і залежностей. Зміст аналізу випливає з функцій. Однією з цих функцій бути — вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізуконтролю над виконанням планів і управлінські рішення, за ощадливим використанням ресурсів. Центральна функція аналізу — пошук резервів підвищення ефективності виробництва з урахуванням вивчення передового досвіду і досягнень науку й практики. Також інша функція аналізуоцінка результатів діяльності підприємства з виконання планів, досягнутому рівню розвитку, використання наявних можливостей. І, насамкінецьрозробка заходів підлогу використанню виявлених резервів у процесі господарську діяльність. Аналізом фінансового становища підприємства, організації займаються керівників Західної й відповідні служби, як і засновники, інвестори з метою вивчення ефективне використання ресурсів. Банки з оцінки умов надання кредиту та визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції до виконання плану надходжень коштів бюджету тощо. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом до рук керівників підприємства. Фінансове становище підприємства характеризується розміщенням використання коштів підприємства. Ці дані видаються у балансі підприємства. Основним чинниками, визначальними фінансове стану підприємства, є, уперших, виконання фінансового плану і поповнення у міру появи потреби власного обороту капіталу з допомогою прибутків і, по-друге, швидкість оборотності оборотних засобів (активів). Сигнальним показником, у якому проявляється фінансове становище, виступає платоспроможність підприємства, під якої розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, виробляти оплату праці персоналу, вносити платежі до бюджету. У аналізі фінансового стану підприємства у ходить аналіз бухгалтерського аналізу, пасив і актив їх взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу і - оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства міста і т.д.
Попередня оцінка фінансового стану підприємства здійснюється підставі даних бухгалтерської звітності. У цьому звітність підприємства у двох основних аспектах: з погляду встановлення раціональності структури майна України та джерел постачання, які забезпечують поточну платоспроможність, і з погляду виявлення фінансового результату. Перше завдання дозволяє виконати бухгалтерський баланс, другу — звіт прибутки і убытках.
Фінансове становище перебуває у безпосередньої залежність від того, як швидко кошти спрямовані на активи, перетворюються на реальні деньги.
На тривалість перебування засобів у обороті впливають чинники зовнішнього й внутрішнього характера.
Поточні активи займають велику питому вагу у сумі коштів, яку має підприємство. По балансу видно, що більшість оборотних засобів займає дебіторська заборгованість, що склала 126 тис. крб. Зростання дебіторську заборгованість є відволікання власних оборотних коштів — втрати у доходах.
А, що навчитися управляти процесом зміни дебіторської заборгованості, необходимо:
— контролювати стан розрахунків із покупателями.
— розширювати ринок збуту своєї продукции.
Якщо ж порівнювати дебіторську і кредиторську заборгованість, можна сказати, сума дебіторську заборгованість перевищує кредиторську заборгованість на 113 тис. крб. Це досить поганий показатель.
Кредиторська заборгованість знизилася на 8,8 тис. крб. Це сталося основному з допомогою зниження кредиторську заборгованість з праці на 77,4 тис. крб., з допомогою зниження перед фондами соціального страхування на 26,9 тис. крб., а як і зниження по авансам отриманим на 46,6 тис. крб., проте сталося збільшення заборгованості до бюджету на 44 тис. крб. і по іншим кредиторам на 7,6 тис. руб.
Позиковими засобами ТОВ НВЦ «Инфосфера» не пользовалось.
Одне з найважливіших критеріїв оцінки фінансового стану підприємства є його платоспроможність. Розрізняють довгострокову і поточну платоспроможність. Під довгострокової розуміється здатність підприємства розраховуватися за своїми довгостроковим зобов’язанням. Здатність підприємства платити за ним прийнято називати ліквідністю (поточної платежеспособностью).
За рівнем ліквідності статті поточних активів умовно можна розділити на 3 группы:
1. Ліквідні кошти, перебувають у негайної готовності до реализации.
2. Ліквідні кошти, перебувають у розпорядження предприятия.
(зобов'язання покупців, запасы).
3. Неліквідні кошти (вимоги до дебіторів з тривалих строків освіти, сумнівна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх периодов).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як ставлення коштів і швидко реалізованих цінних паперів (другий розділ активу) короткострокові заборгованості (шостий розділ пасиву). Цей коефіцієнт показує, яка частина поточної заборгованості то, можливо погашена на дату складання балансу. Значення одеського форуму визнається достатнім, коли він вище 0,25 — 0,30.
У нашому випадку коефіцієнт абсолютної ліквідності становив початку періоду 0,25 (критичний стан) наприкінці періоду 0,49 це означає тому, що погасити свої зобов’язання в терміновому порядку ООО.
НВЦ «Инфосфера» сможет.
Проміжний коефіцієнт ліквідності окреслюється ставлення коштів, високо ліквідних цінних паперів та дебіторської заборгованості до короткотерміновим зобов’язанням. Це характеризує ті частини поточних зобов’язань, яка то, можливо погашена як з допомогою готівки, але й рахунок очікуваних надходжень. Рекомендований значення цієї показника 1: 1. Проте він може бути недостатнім, якщо більшу частину ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість. У разі потрібно співвідношення 1,5 до 1.
Загальний коефіцієнт ліквідності є ставлення всіх поточних активів до короткотерміновим зобов’язанням. Він дає змогу встановити який кратності поточні активи покривають короткострокові обязательства.
Чим більший величина поточних активів стосовно поточним пассивам, там більше впевненість, що наявні зобов’язання буде погашено з допомогою активов.
Вважається, що й значення цієї коефіцієнта нижче ніж 2 до 1, він до стану цілком у термін погасити свої обязательства.
Найважливішим показником, що характеризує фінансову. Стійкість підприємства, є показник частки загального обсягу капіталу результаті всіх коштів авансованих коштів підприємству, тобто., ставлення загального обсягу власного капіталу від виробленого балансу. У цей показник отримав назву коефіцієнта автономии.
У ньому судять, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. На початок періоду він становив 0,08, що менше 0,5, наприкінці періоду 0,24, що теж менше 0,5.
Для коефіцієнта автономії небажано, щоб він перевищував 50%.
Тому можна дійти невтішного висновку, у разі необхідності більшість власності може покрити позиковий капитал.
Отже, можна дійти невтішного висновку, що фінансове становище ТОВ НПЦ
«Инфосфера» досить міцне. Попри те що, що київське ТОВ НВЦ «Инфосфера» досить молоде підприємство йому вдалося піднятися на ноги і керівництво змогло провести досить плідну економічну політику, що дозволило підприємству, утвердиться над ринком связи.